Україна Модерна

Опубліковано 17.12.2016
Окрім політики: естетичне в українському рідновірстві Марія Лесів

Українське рідновірство є альтернативним явищем, яке в часи соціально-політичних криз дає надію на краще майбутнє нації, наголошуючи на її могутньому потенціалі, закоріненому в минулому. Відходячи від політичних вимірів цього явища і зосередвшись на голосах представників різних течій рідновірства (Рідна українська національна віра; Об'єднання рідновірів України та Родове вогнище рідної православної віри), авторка прагне показати їх інтерпретації естетичних вимірів сучасного язичництва і того, яких смислів (сакральних, світоглядних, соціальних, політичних) набуває традиційний одяг і мистецтво у культурі рідновірів.
Опубліковано 08.12.2016
Радянська репатріаційна місія та британська комісія з перевірки біженців Олеся Хромейчук
Спогади про Другу світову війну грають важливу роль в сучасній політиці та суспільстві в Україні та у всій Cхідній Європі. Одною з найбільш спірних і ще мало вивчених сторінок історії України воєнного часу залишається історія дивізії Ваффен СС «Галичина», члени якої, як правило, зображуються або як військові злочинці, або як борці за свободу. Питання, яке продовжує викликати найбільше суперечок: яким чином більше ніж 8 тис. українців, колишніх дивізійників, отримали дозвіл переїхати на постійне проживання на Захід. Аналізуючи складний ряд подій і рішень, та спираючись на широкий спектр джерел, Олеся Хромейчук висвітлює процес перевірки полонених дивізійників відразу після закінчення війни.
 

(Де)монтаж пам'яті

Опубліковано 18.01.2017
(Де)монтаж пам'яті з Іриною Старовойт У цій рубриці йдеться про нове (пере)осмислення того, що ж таке пам'ять і пам'ятання - приватне і колективне, про резонанс минулого у сьогоденні, про спільноти пам'яті, про широкий контекстуалізований спектр поглядів щодо змагання пам'яті і забуття, про мнемонічні маніпуляції, тобто про все, що дозволяє глибше і точніше зрозуміти досвід, травми, героїчне і повсякденне, небезпеку і потрясіння ХХ і ХХІ ст. Пропонуємо непросту багатоголосу розмову про пам'ять і непам'ять в нашій частині світу - текстуалізовану, візуалізовану і передану засобами культури.
Опубліковано 17.01.2017
Формули колективної пам'яті на сторінках роману Оксани Забужко Христина Рутар
“Музей покинутих секретів” – текст, який намагається говорити про мовчанки історії, про ті епізоди і ситуації, коли історія більше нічого нам не каже. Це роман про пам’ять поколінь – розщепленої, замовчаної, поділеної через брак джерел та (не)проговорювання травм. Важливо було простежити й відчитати, як/чи спрацьовує закладена романісткою метафора гри «у секрети», віднайти ледь помітні кріплення зв’язку між поколіннями та способи опрацювання культурних травм XX століття у романі ХХІ століття – травм, які надто довго були оточені заслонами страху, цензури і неможливості говорити. Ця стаття – спроба перечитати художній історичний текст як форму культурної (само)рефлексії.
 

Відеотека

Опубліковано 19.11.2016
Лекція Ірини Старовойт
1 серпня 2016 р. в межах лекційної програми "Єврейські дні у Ратуші: Спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття" Ірина Старовойт виступила з лекцією "Саме тут. Голокост у моєму місті". Дослідниця розповіла про пам'ять Голокосту у містах, складність її усвідомлення, конфліктність спогадів і ландшафти історичної провини. Про неприємну пам'ять без ностальгії слухайте у цій рубриці.


Опубліковано 15.11.2016
Лекція Оксани Косміної “Міфи і факти про вишиванку
4 жовтня в межах телепроекту "Суспільний Університет" на УТ-1 відбулася лекція Оксани Косміної "Міфи і факти про вишиванку". Учена розповіла про появу вишиванки серед українського сільського населення, її елітарне коріння та існуючі міфи навколо поширення перших вишиванок на теренах України.


Опубліковано 01.11.2016
Лекція Катерини Кобченко 24 жовтня в межах телепроекту "Суспільний Університет" на УТ-1 відбулася лекція Катерини Кобченко "«Нова радянська жінка»: Емансипаційні практики радянської влади 1920-1930-х років". Дослідниця аналізує тогочасну гендерну політику, вказуючи на її змінність в залежності від ідейно-партійної кон'юктури, процес формування "соціального контракту" радянської держави з жінками, появу нових можливостей для жінок та очікувань від них, і як результат констуювання нового ідеалу жінки – активної виробниці і турботливої дружини-матері водночас
 

Життєписи історії

Опубліковано 03.01.2017
Авторська рубрика Світлани Одинець “Життєписи історії” - це розгорнуті біографічні інтерв'ю з провідними українськими та іноземними істориками, чиї праці та постава посутньо вплинули на розвиток історичної науки, започаткували нові напрямки чи школи, здійснили докорінний поворот у дослідженні певної ділянки. Формат інтелектуальної біографії дозволяє краще пізнати життєву траєкторію ученого/ї, зрозуміти важливі чинники, які впливали на його/її становлення, пізнати особистість і довідатися таємниці успіху.
Опубліковано 02.01.2017
Ентоні Полонський: Ми повинні вийти за рамки конкуренції наративів про минуле Новий 2017 рік відкриваємо розмовою з відомим дослідником польсько-єврейської історії, автором багатьох знакових праць про Голокост. Учений розповідає про своє дорослішання у Південній Африці, вибір марксизму, складні етапи суспільної дискусії в Польщі навколо теми участі місцевого населення в знищенні євреїв, про небезпеки читання історії у зворотньому напрямку та про власні дослідницькі візії як з ними впоратися.
 

Шафка з документами

Опубліковано 17.03.2016
Ecce homo. Юліян Вассиян (спроба довершити портрет) Юліян Вассиян (1894-1953)– громадсько-політичний діяч, публіцист, ідеолог українського націоналізму, один з нечисленних українських філософів. Та про його життя майже нічого не відомо. Устина Стефанчук, ретельно вишукуючи і вивчаючи архівні документи по цілому світу, прагне повернути українській історії цю непересічну постать. Тут авторка аналізує життєвий шлях Вассияна, розпочинаючи раннім дитинством і закінчуючи еміграцією. Дослідниця розглядає різні контексти, в яких перебував Вассиян: українське студентство Праги, академічна спільнота Карлового університету, націоналістичні організації... Так, з розпорошених відомостей, вона відтворює життєвий портрет філософа.
 

Нотатки

02.01.2017
249 Андрій Усач, Марта Гавришко
1-2 грудня 2016 р. в приміщенні Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна відбулась міжнародна наукова конференція «Масове насильство та геноциди на українських землях у 1930-1940-х роках». Її організатором став Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи за підтримки ініціативи «Українсько-єврейська зустріч».
 
22.11.2016
249 Ольга Зброжко
3–6 листопада 2016 у Вільнюсі відбувся міжнародний семінар “Пам’ятати радянські репресії: 25 років тому”. Захід зібрав понад 20 фахівців музейної справи, дослідників та громадських діячів із восьми країн, метою яких було обговорити, як через 25 років після розпаду Радянського Союзу в суспільстві зберігається та репрезентується пам'ять про карально-репресивну систему. Працівники музеїв представили концепції своїх експозицій та обговорили актуальні питання вивчення і висвітлення злочинів радянської влади. Своїми думками про почуте і побачене ділиться учасниця семінару - Ольга Зброжко.
 

main page

Книжкова полиця

Maria Lesiv. The Return of Ancestral Gods: Modern Ukrainian Paganism as an Alternative Vision for a Nation. – McGill – Queenn’s University Press, 2013. – 244 p. Maria Lesiv. The Return of Ancestral Gods: Modern Ukrainian Paganism as an Alternative Vision for a Nation. – McGill – Queenn’s University Press, 2013. – 244 p.
 

Нас підтримують:

Підтримка сайту відбувається
у рамках Програми дослідження сучасної історії України
ім. Петра Яцика
Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта)
при співучасті Львівського національного університету
імені Івана Франка
та Українського Католицького Університету

Jacyk

Знайдіть нас у Facebook

Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) 
facebook.com - uamoderna
Будь ласка, надішліть нам запит дружби!