Україна Модерна

Опубліковано 03.09.2016
Церква (не)контрольована: київські черниці і радянська влада на межі 1970-1980-х років Андрій Ферт
Усім відомо про утиски Церкви в СРСР, тотальний контроль держави над її діяльністю. Однак – як це часто буває - реальність значно складніша. Якось у 1980-х київські черниці розписали величезний собор “таємно” від влади. І це тоді, коли Церкві належало узгоджувати з “органами” навіть колір фарби для побілки. Як їм вдалося зробити це і чи дійсно "богоборча влада" нічого не бачила? Подібних випадків непослуху чимало, і вони можуть змінити наше бачення взаємодії Церкви з владою в радянському Києві.
Опубліковано 14.08.2016
Каменярі сьогодні: назустріч 160-річчю з дня народження Івана Франка Олександр Гриценко
Іван Франко "Каменяр" належав до офіційного радянського пантеону класиків, не змінив він свого статусу і в незалежній Україні. Ушанування його пам'яті не обмежилося лише вивченням творчої спадщини письменника, ученого і громадського діяча - його канонізація стала частиною національної політики пам'яті. Державні заходи на відзначення ювілеїв Франка в сучасній Україні дозволяють розкрити форми і масштаби інструменталізації постаті Франка задля набуття політичного капіталу дієвцями різних рівнів
 

(Де)монтаж пам'яті

Опубліковано 26.09.2016
(Де)монтаж пам'яті з Іриною Старовойт У цій рубриці йдеться про нове (пере)осмислення того, що ж таке пам'ять і пам'ятання - приватне і колективне, про резонанс минулого у сьогоденні, про спільноти пам'яті, про широкий контекстуалізований спектр поглядів щодо змагання пам'яті і забуття, про мнемонічні маніпуляції, тобто про все, що дозволяє глибше і точніше зрозуміти досвід, травми, героїчне і повсякденне, небезпеку і потрясіння ХХ і ХХІ ст. Пропонуємо непросту багатоголосу розмову про пам'ять і непам'ять в нашій частині світу - текстуалізовану, візуалізовану і передану засобами культури.
Опубліковано 26.09.2016
Демонтувати не можна залишити: випадок Степана Тудора Уляна Федорів
7 вересня 2016 у Львові, згідно ухвали міської ради, демонтували пам’ятник радянському письменнику Степанові Тудору. Випадок зі Степаном Олексюком (Тудором) – це один з тих прикладів, у яких складність риторики і практики декомунізації одразу ж виходить наяв. Чи був Тудор марксистом? Беззаперечно так. Чи був він сталіністом? Беззаперечно ні. Відкрити його наново як одну з ключових постатей західноукраїнського літературного процесу у драматичному періоді між двома світовими війнами запрошує авторка цієї статті.
 

Відеотека

Опубліковано 01.10.2016
Лекція Олі Гнатюк
15 вересня 2016 р. в Українському Католицькому Університеті відбулася відкрита лекція Олі Гнатюк "Митці з Кафе миру. Ярослава Музика та коло її друзів" в рамках програми Лекторію СУА з жіночих студій. Мистецьке життя Львова описували не раз, однак дослідники рідко звертали увагу, яку роль відігравали у ньому жінки. Лише сьогодні їхня творчість повертається до нас і промовляє. Лекція присвячена ролі видатних жінок під час війни.

Опубліковано 06.08.2016
Дискусія 4 серпня 2016 на телеканалі ZIK в межах програми "Прямим текстом" відбулася знакова дискусія "Як мають співіснувати різні пам’яті про Львів?" Ведучий Остап Дроздов запросив до непростої розмови Яна Томаша Гросса, професора Прінстонського Університету (США), Кая Струве, професора Галле-Віттенберзького університету ім.Мартіна Лютера, Софію Дяк, директорку Центру міської історії Центрально-Східної Європи, Ірину Старовойт, літературознавицю, доцентку Львівського національного університету ім. І.Франка.
Опубліковано 24.06.2016
Семінар з єврейських студій в УКУ на тему „German Rule, Ukrainian Nationalism, anti-Jewish Violence. Summer 1941 in Western Ukraine” 9 квітня 2016 р. в Українському Католицькому Університеті у Львові відбувся семінар з Єврейських Студій. Др. Кай Струве представив доповідь на тему „German Rule, Ukrainian Nationalism, anti-Jewish Violence. Summer 1941 in Western Ukraine”. Лектор презентував результати власного дослідження в якому порівнюються події літа 1941 року в Галичині з іншими регіонами, які Радянський Союз окупував 1939 року. Струве аналізує взаємини між українськими націоналістами й німцями, та ретельно розглядає події в кількох десятках населених пунктах Східної Галичини.
 

Життєписи історії

Опубліковано 25.08.2016
Авторська рубрика Світлани Одинець “Життєписи історії” - це розгорнуті біографічні інтерв'ю з провідними українськими та іноземними істориками, чиї праці та постава посутньо вплинули на розвиток історичної науки, започаткували нові напрямки чи школи, здійснили докорінний поворот у дослідженні певної ділянки. Формат інтелектуальної біографії дозволяє краще пізнати життєву траєкторію ученого/ї, зрозуміти важливі чинники, які впливали на його/її становлення, пізнати особистість і довідатися таємниці успіху.
Опубліковано 25.08.2016
Станіслав Кульчицький: “Я пишу зараз про те, що з нами відбулося за останнє століття, з революції 1917-го” Цим інтерв’ю зі Станіславом Кульчицьким відкриваємо нову рубрику “Життєписи історії”. Станіслав Кульчицький упродовж останніх тридцяти років вивчає проблеми Голодомору, він одним із перших отримав доступ до закритих радянських архівів у 1985-1987 роках. Як дослідник, що був індоктринований системою та мав проімперські погляди, входив у цю складну тему? Що відбулося з ним у перші десятиліття наукової кар’єри? Що спричинило докорінні зсуви у свідомості вченого? Про це, а також про взаємодію з владою і найбільші сьогоднішні небезпеки для українців історик розповів у спеціальному інтерв’ю для “України Модерної”.
 

Шафка з документами

Опубліковано 17.03.2016
Ecce homo. Юліян Вассиян (спроба довершити портрет) Юліян Вассиян (1894-1953)– громадсько-політичний діяч, публіцист, ідеолог українського націоналізму, один з нечисленних українських філософів. Та про його життя майже нічого не відомо. Устина Стефанчук, ретельно вишукуючи і вивчаючи архівні документи по цілому світу, прагне повернути українській історії цю непересічну постать. Тут авторка аналізує життєвий шлях Вассияна, розпочинаючи раннім дитинством і закінчуючи еміграцією. Дослідниця розглядає різні контексти, в яких перебував Вассиян: українське студентство Праги, академічна спільнота Карлового університету, націоналістичні організації... Так, з розпорошених відомостей, вона відтворює життєвий портрет філософа.
 

Нотатки

22.08.2016
249 Віктор Мисан
Хотілося б згадати перше десятиліття незалежної України – роки доленосних змін, час, коли виникали та втілювалися нові ідеї, зустрічалися цікаві і талановиті люди, які змінювали обличчя історичної освіти. Мабуть, згадаю не всіх і не все, але головне згадаю. Є ще одна нагода: 25 років з часу появи мого першого підручника "Оповідання з історії України та рідного краю". До вашої уваги - стисла розповідь про становлення нової шкільної історичної освіти в Україні. Отож, мандруємо до витоків.
 
25.07.2016
249 Марта Гавришко
3-10 липня 2016 на базі Харківського національного університету імені І. М. Каразіна відбулася восьма міжнародна літня школа з соціальних наук. Цього року вона була присвячена темі: «Війна і насильницькі конфлікти у соціалістичних і постсоціалістичних суспільствах». Про основні теми Школи – аспекти війни на Донбасі, життєві траєкторії переселенців з Донбасу та анексованого Криму, суспільні перетворення після Революції гідності, нові волонтерські ініціативи, жіночі досвіди у війні – пропонуємо читати у авторському огляді дослідниці Марти Гавришко.
 

main page

Книжкова полиця

Казімеж Вуйчіцький. Ностальгія і політика. Есе про повернення до Центральної Європи / з польск. пер. П. Гаврилишин,  П. Гава. – Брустури: Дискурсус, 2016. – 124 с. Казімеж Вуйчіцький. Ностальгія і політика. Есе про повернення до Центральної Європи / з польск. пер. П. Гаврилишин, П. Гава. – Брустури: Дискурсус, 2016. – 124 с.
 

Нас підтримують:

Підтримка сайту відбувається
у рамках Програми дослідження сучасної історії України
ім. Петра Яцика
Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта)
при співучасті Львівського національного університету
імені Івана Франка
та Українського Католицького Університету

Jacyk

Знайдіть нас у Facebook

Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) 
facebook.com - uamoderna
Будь ласка, надішліть нам запит дружби!