Україна Модерна

Опубліковано 30.07.2016
Полтавська антропоніміка. Які імена та прізвища носили полтавці у другій половині XVIII століття. Юрій Волошин
Яким чином і через які імена ідентифікували себе полтавці два століття тому? Хто контолював процес ім’янаречення і які були найпоширені імена в цьому регіоні? Чи сталі прізвища були єдиним маркером ідентифікації особи, а чи для цього використовувся додатковий ресурс? Що загалом можемо зрозуміти про міський простір тогочасної Полтавщини, завдяки аналізу власних імен полтавців? Про це у розвідці Юрія Волошина – фрагменті з його нового великого дослідження
Опубліковано 16.07.2016
У пошуках інших суб’єктів історії: усна історія деколективізації в Україні у 1990-х Наталія Ханенко-Фрізен
Процеси розколгоспнення українського села, що активно проходили в 1990-ті роки, назавжди змінили соціальні зв'язки людей. Дослідження історій повоєнного покоління працівників й працівниць колгоспів, аналіз наративних практик, якими вони послуговувались для розповіді, допомагає краще зрозуміти їхній життєсвіт до, під час і після деколективізації, осягнути зміни в соціальному ландшафті села, та нашкіцувати певний суспільний самопортрет розколгоспненого селянства.
Опубліковано 30.06.2016
Пам’ять місцевого виробництва: Ватутіне, Олександр Гриценко
Ватутіне постало у 1947 р. як класичне «соцмістечко» навколо комплексу паливно-енергетичних підприємств на базі Юрківського родовища. Як формувався і трансформувався його символічний простір? Як проявлялися офіційна радянська та локальна історична пам'ять та комеморативна естетика у пропам'ятних практиках ватутінців? Яких змін зазнав символічний ландшафт містечка у пострадянську добу? Про що і як хочуть зберігати пам'ять мешканці містечка сьогодні?
Опубліковано 15.06.2016
Лише рок-н-рол? Рок-музика, хіпі та міські ідентичності у Львові та Вроцлаві, 1965-1980 Вільям Ріш
Чи існували молодіжні субкультури/контркультури у країнах соцтабору? Як вони співвідносилися з комсомолом? Що спільного/відмінного у середовищах хіпі Львова і Вроцлава? Як комуністична влада впливала на розвиток незалежних й альтернативних музичних груп, і яку роль відігравала в цьому процесі західна рок-сцена? Та в який спосіб локальні нонконформісти отримували інформацію про популярні у світі музичні й культурні тенденції? Відповіді на ці та багато інших питань ви знайдете в статті.
 

Відеотека

Опубліковано 06.08.2016
Дискусія 4 серпня 2016 на телеканалі ZIK в межах програми "Прямим текстом" відбулася знакова дискусія "Як мають співіснувати різні пам’яті про Львів?" Ведучий Остап Дроздов запросив до непростої розмови Яна Томаша Гросса, професора Прінстонського Університету (США), Кая Струве, професора Галле-Віттенберзького університету ім.Мартіна Лютера, Софію Дяк, директорку Центру міської історії Центрально-Східної Європи, Ірину Старовойт, літературознавицю, доцентку Львівського національного університету ім. І.Франка.
Опубліковано 24.06.2016
Семінар з єврейських студій в УКУ на тему „German Rule, Ukrainian Nationalism, anti-Jewish Violence. Summer 1941 in Western Ukraine” 9 квітня 2016 р. в Українському Католицькому Університеті у Львові відбувся семінар з Єврейських Студій. Др. Кай Струве представив доповідь на тему „German Rule, Ukrainian Nationalism, anti-Jewish Violence. Summer 1941 in Western Ukraine”. Лектор презентував результати власного дослідження в якому порівнюються події літа 1941 року в Галичині з іншими регіонами, які Радянський Союз окупував 1939 року. Струве аналізує взаємини між українськими націоналістами й німцями, та ретельно розглядає події в кількох десятках населених пунктах Східної Галичини.
Опубліковано 14.06.2016
Міжнародна конференція У січні 2016 року у Львові на базі Українського Католицького Університету відбулася Міжнародна конференція "Примирення у пост-диктаторських суспільствах у ХХ-ХХІ ст.: Україна у міжнародному контексті", на якій провідні дослідники/ці обговорили досвід та проблеми подолання болісного минулого, історичного забуття, конфліктів пам'яті та шляхів примирення у Німеччині, Іспанії, Україні та інших країнах. Пропонуємо повний відеозапис виступів та дискусій (українською і англійською мовами).
 

Шафка з документами

Опубліковано 17.03.2016
Ecce homo. Юліян Вассиян (спроба довершити портрет) Юліян Вассиян (1894-1953)– громадсько-політичний діяч, публіцист, ідеолог українського націоналізму, один з нечисленних українських філософів. Та про його життя майже нічого не відомо. Устина Стефанчук, ретельно вишукуючи і вивчаючи архівні документи по цілому світу, прагне повернути українській історії цю непересічну постать. Тут авторка аналізує життєвий шлях Вассияна, розпочинаючи раннім дитинством і закінчуючи еміграцією. Дослідниця розглядає різні контексти, в яких перебував Вассиян: українське студентство Праги, академічна спільнота Карлового університету, націоналістичні організації... Так, з розпорошених відомостей, вона відтворює життєвий портрет філософа.
Опубліковано 31.08.2015
Реформа і революція в комуністичному заповіднику Вадим Борисов, Саймон Кларк
Донецький страйк 1993 року — наймасовішовіший випадок політичної мобілізації за весь період від падіння СРСР аж до Помаранчевої революції, що призвів до відставки першого президента незалежної України та позачергових парламентських виборів. Досліджуючи шахтарський рух на теренах колишнього СРСР, Вадим Борисов опинився в Донецьку якраз у той день, коли розпочався страйк і мав змогу безпосередньо спостерігати розвиток ситуації. Стаття описує хронологію, учасників події, їхні інтереси та взаємодії «зсередини», проливаючи світло на одну з найменш відомих сторінок історії незалежної України.
Опубліковано 19.03.2015
”Якщо можливість боротьби мені дає фюрер, то як я можу не підкорятися?!”: щоденник російського націоналіста на чужій своїй війні. Юрій Радченко
Йдеться про рідкісний документ - щоденник російського білого емігранта Ростислава Завадського, який під час радянсько-нацистської війни став добровольцем бельгійського колабораціоністського Добровільного корпусу «Валлонія», що воював на Східному фронті проти СРСР. Щоденник Завадського охоплює період з 8 серпня 1941 по 14 червня 1942. Ким був Ростислав Завадський? Якою була його була його біографія до і під час війни? Завадський репрезентує себе як російського імперського націоналіста. На його думку, служба у німецькій армії може сприяти «звільненню» Росії від більшовизму. У своєму щоденнику Завадський демонструє неприхований антисемітизм та відверту українофобію.
 

Нотатки

22.08.2016
249 Віктор Мисан
Хотілося б згадати перше десятиліття незалежної України – роки доленосних змін, час, коли виникали та втілювалися нові ідеї, зустрічалися цікаві і талановиті люди, які змінювали обличчя історичної освіти. Мабуть, згадаю не всіх і не все, але головне згадаю. Є ще одна нагода: 25 років з часу появи мого першого підручника "Оповідання з історії України та рідного краю". До вашої уваги - стисла розповідь про становлення нової шкільної історичної освіти в Україні. Отож, мандруємо до витоків.
 
25.07.2016
249 Марта Гавришко
3-10 липня 2016 на базі Харківського національного університету імені І. М. Каразіна відбулася восьма міжнародна літня школа з соціальних наук. Цього року вона була присвячена темі: «Війна і насильницькі конфлікти у соціалістичних і постсоціалістичних суспільствах». Про основні теми Школи – аспекти війни на Донбасі, життєві траєкторії переселенців з Донбасу та анексованого Криму, суспільні перетворення після Революції гідності, нові волонтерські ініціативи, жіночі досвіди у війні – пропонуємо читати у авторському огляді дослідниці Марти Гавришко.
 

main page

Книжкова полиця

Sawa Мariusz. Ukraiński emigrant. Działalność i myśl Iwana Kedryna-Rudnyckiego (1896–1995). – Lublin, 2016. -- 379 s. Мariusz Sawa, Ukraiński emigrant. Działalność i myśl Iwana Kedryna-Rudnyckiego (1896–1995). – Lublin, 2016. - 379 s.  

Нас підтримують:

Підтримка сайту відбувається
у рамках Програми дослідження сучасної історії України
ім. Петра Яцика
Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта)
при співучасті Львівського національного університету
імені Івана Франка
та Українського Католицького Університету

Jacyk

Знайдіть нас у Facebook

Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) 
www.facebook.com/uamoderna
Будь ласка, надішліть нам запит дружби!