Україна Модерна

Опубліковано 26.11.2016
Український Голод 1932-1933 років на екрані: осмислення страждання Юлія Кисла
Фокус на відтворенні та зображенні Голодомору в кіно розвинувся порівняно нещодавно, на початку 1990-х років, коли на широких екранах з'явилася стрічка Олеся Янчука "Голод 33-го". Більш як 20-річне кінематорграфічне мовчання на цю тему знову порушив фільм "Поводир" Олеся Саніна (2014). З такою ж місією незабаром має вийти канадська стрічка "Гіркі жнива" режисера українського походження Джорджа Манделюка. Як зображати всі жахіття й масштаби такого історичного феномену, як голод? Чи існують певні обмеження нашої здатності розуміти й аналізувати такі жахливі події? Як з цими завданнями справлялося сучасне національне кіно про Голодомор?
Опубліковано 07.11.2016
Жовтнева революція як радянський «проект пам'яті» 1920-х рр. Оксана Клименко
Червоне ХХ ст. було насичене різноманітними радянськими «експериментами» в культурній сфері. Пам'ять не стала винятком: у 1920-х роках було організовано перший «проект пам'яті» – Істпарт, завдання якого полягало в тому, щоб навчити маси «правильно» пригадувати Жовтневу революцію. Згідно з утопічними задумами більшовиків, все суспільство мало пам'ятати Жовтень 1917 року саме як революцію, як головну подію нещодавнього минулого, як першопочаток нової ери і водночас як першу сходинку до світової пролетарської революції. Задля цього впроваджувались різноманітні техніки пригадування. В результаті, кожна людина повинна була пам'ятати тільки єдиноможливу версію подій.
 

(Де)монтаж пам'яті

Опубліковано 17.11.2016
(Де)монтаж пам'яті з Іриною Старовойт У цій рубриці йдеться про нове (пере)осмислення того, що ж таке пам'ять і пам'ятання - приватне і колективне, про резонанс минулого у сьогоденні, про спільноти пам'яті, про широкий контекстуалізований спектр поглядів щодо змагання пам'яті і забуття, про мнемонічні маніпуляції, тобто про все, що дозволяє глибше і точніше зрозуміти досвід, травми, героїчне і повсякденне, небезпеку і потрясіння ХХ і ХХІ ст. Пропонуємо непросту багатоголосу розмову про пам'ять і непам'ять в нашій частині світу - текстуалізовану, візуалізовану і передану засобами культури.
Опубліковано 17.11.2016
Обробка пам'яті про комуністичні часи в новочасних польських музеях Валентина Хархун
Усупереч офіційній політиці пам’яті останнього десятиліття, дослідники проблеми діагностують три образи Польської народної республіки (ПНР) у сучасній колективній пам'яті поляків: позитивно-ностальгійний, критичний і нейтральний. Які емоції і досвіди повсякдення стоять за цими образами? Яка їх пропорція? Як вони узгоджуються між собою? Як змінюються від покоління до покоління і як музеєфікуються в державних музеях та приватних ініціативах? Докладніше про це у нашому наступному матеріалі.
 

Відеотека

Опубліковано 19.11.2016
Лекція Ірини Старовойт
1 серпня 2016 р. в межах лекційної програми "Єврейські дні у Ратуші: Спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття" Ірина Старовойт виступила з лекцією "Саме тут. Голокост у моєму місті". Дослідниця розповіла про пам'ять Голокосту у містах, складність її усвідомлення, конфліктність спогадів і ландшафти історичної провини. Про неприємну пам'ять без ностальгії слухайте у цій рубриці.


Опубліковано 15.11.2016
Лекція Оксани Косміної “Міфи і факти про вишиванку
4 жовтня в межах телепроекту "Суспільний Університет" на УТ-1 відбулася лекція Оксани Косміної "Міфи і факти про вишиванку". Учена розповіла про появу вишиванки серед українського сільського населення, її елітарне коріння та існуючі міфи навколо поширення перших вишиванок на теренах України.


Опубліковано 01.11.2016
Лекція Катерини Кобченко 24 жовтня в межах телепроекту "Суспільний Університет" на УТ-1 відбулася лекція Катерини Кобченко "«Нова радянська жінка»: Емансипаційні практики радянської влади 1920-1930-х років". Дослідниця аналізує тогочасну гендерну політику, вказуючи на її змінність в залежності від ідейно-партійної кон'юктури, процес формування "соціального контракту" радянської держави з жінками, появу нових можливостей для жінок та очікувань від них, і як результат констуювання нового ідеалу жінки – активної виробниці і турботливої дружини-матері водночас
 

Життєписи історії

Опубліковано 03.12.2016
Авторська рубрика Світлани Одинець “Життєписи історії” - це розгорнуті біографічні інтерв'ю з провідними українськими та іноземними істориками, чиї праці та постава посутньо вплинули на розвиток історичної науки, започаткували нові напрямки чи школи, здійснили докорінний поворот у дослідженні певної ділянки. Формат інтелектуальної біографії дозволяє краще пізнати життєву траєкторію ученого/ї, зрозуміти важливі чинники, які впливали на його/її становлення, пізнати особистість і довідатися таємниці успіху.
Опубліковано 01.12.2016
Сергій Плохій: “Україна змінюється: я відчуваю себе тут сьогодні більш-менш нормальним істориком України, який не мусить платити за свої тексти” Цього місяця гостем рубрики став професор Сергій Плохій, директор Гарвардського інституту українських досліджень (HURI), чия книга “Брама Європи” стала одним із бестселерів цьогорічного Форуму видавців у Львові. В інтерв’ю ми говорили про дніпропетровську школу Мицика-Ковальського, в якій він сформувався як історик, багаторічну “інсталяцію” в західну академію, перспективи української академії наук та ключові наукові проекти, які “український” Гарвард сьогодні реалізовує з “материковою” Україною.
 

Шафка з документами

Опубліковано 17.03.2016
Ecce homo. Юліян Вассиян (спроба довершити портрет) Юліян Вассиян (1894-1953)– громадсько-політичний діяч, публіцист, ідеолог українського націоналізму, один з нечисленних українських філософів. Та про його життя майже нічого не відомо. Устина Стефанчук, ретельно вишукуючи і вивчаючи архівні документи по цілому світу, прагне повернути українській історії цю непересічну постать. Тут авторка аналізує життєвий шлях Вассияна, розпочинаючи раннім дитинством і закінчуючи еміграцією. Дослідниця розглядає різні контексти, в яких перебував Вассиян: українське студентство Праги, академічна спільнота Карлового університету, націоналістичні організації... Так, з розпорошених відомостей, вона відтворює життєвий портрет філософа.
 

Нотатки

22.11.2016
249 Ольга Зброжко
3–6 листопада 2016 у Вільнюсі відбувся міжнародний семінар “Пам’ятати радянські репресії: 25 років тому”. Захід зібрав понад 20 фахівців музейної справи, дослідників та громадських діячів із восьми країн, метою яких було обговорити, як через 25 років після розпаду Радянського Союзу в суспільстві зберігається та репрезентується пам'ять про карально-репресивну систему. Працівники музеїв представили концепції своїх експозицій та обговорили актуальні питання вивчення і висвітлення злочинів радянської влади. Своїми думками про почуте і побачене ділиться учасниця семінару - Ольга Зброжко.
 
16.11.2016
249 Ірина Орлевич
20-22 жовтня 2016 в Інституту історії Яґеллонського університету в Кракові відбулася міжнародна конференція «Інтелектуали і Перша світова війна: Центрально-Європейська перспектива». Мету наукової зустрічі, що зібрала понад 20 науковців з різних країн світу, її організатори вбачали у дослідженні ролі інтелігенції в роки Першої світової війни та значення діяльності її представників в умовах конфліктів. Своїми думками про виголошені доповіді та дискусії ділититься учасниця конференції Ірина Орлевич.
 

main page

Книжкова полиця

Казімеж Вуйчіцький. Ностальгія і політика. Есе про повернення до Центральної Європи / з польск. пер. П. Гаврилишин,  П. Гава. – Брустури: Дискурсус, 2016. – 124 с. Казімеж Вуйчіцький. Ностальгія і політика. Есе про повернення до Центральної Європи / з польск. пер. П. Гаврилишин, П. Гава. – Брустури: Дискурсус, 2016. – 124 с.
 

Нас підтримують:

Підтримка сайту відбувається
у рамках Програми дослідження сучасної історії України
ім. Петра Яцика
Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта)
при співучасті Львівського національного університету
імені Івана Франка
та Українського Католицького Університету

Jacyk

Знайдіть нас у Facebook

Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) 
facebook.com - uamoderna
Будь ласка, надішліть нам запит дружби!