Україна Модерна

Опубліковано 15.03.2017
Українське кіно 1920-х років у пошуках власних тем та смислів Яна Примаченко
Становлення українського національного кінематографу припало на добу українізації – масштабного проекту культурної емансипації, що мав подолати колоніальний спадок царської Росії – тюрми народів. Деколонізаційні процеси захопили творчу інтелігенцію, яка нарешті звільнилася від необхідності стояти в обороні української мови і культури і могла цілком віддатися творенню духовних цінностей. Кіно вимагало нових тем та змістів, свого власного національного обличчя. В яких умовах народжувався український кінематограф? Про що сперечалися в українських кіноколах? Чого прагнула влада і прості глядачі? Як складалися відносини молодого українського кіно з колишньою метрополією?
Опубліковано 08.03.2017
На світанку жіночої освіти в Україні: шляхи навчання та праці перших студенток Катерина Кобченко
Доступ жінок до вищої освіти був однією з перших вимог у боротьбі за жіночі права в межах феміністського руху. На підросійській Україні «освітній похід» жінок був чи не єдиною легальною сферою жіночого активізму й набув широкого розмаху. Якими шляхами жінки реалізовували свої освітні прагнення на межі ХІХ-ХХ ст.? Які мотиви спонукали жінок до навчання? Які труднощі їм довелося долати, доки вони досягли офіційного визнання рівних з чоловіками прав на освіту, наукову працю і кар’єру? Імена та здобутки перших науковок, їхні докторські дипломи ставали тоді своєрідними «знаменами» жіночого руху, переконливими свідченнями інтелектуального потенціалу жіноцтва й важливими віхами у справі досягнення жінками рівних прав.
 

(Де)монтаж пам'яті

Опубліковано 15.04.2017
(Де)монтаж пам'яті з Іриною Старовойт У цій рубриці йдеться про нове (пере)осмислення того, що ж таке пам'ять і пам'ятання - приватне і колективне, про резонанс минулого у сьогоденні, про спільноти пам'яті, про широкий контекстуалізований спектр поглядів щодо змагання пам'яті і забуття, про мнемонічні маніпуляції, тобто про все, що дозволяє глибше і точніше зрозуміти досвід, травми, героїчне і повсякденне, небезпеку і потрясіння ХХ і ХХІ ст. Пропонуємо непросту багатоголосу розмову про пам'ять і непам'ять в нашій частині світу - текстуалізовану, візуалізовану і передану засобами культури.
Опубліковано 15.04.2017
Комунізм як музейний експонат: радянська спадщина – об’єкт політики пам’яті в Україні Валентина Хархун
Переломним у музеєфікації комунізму в Україні можна вважати 1990 р., коли з’являються музеї, що заявили основні теми і показали больові точки представлення радянського спадку. Історія музейної репрезентації радянського досвіду вирізняється перенесенням уваги на деталі. Яку ауру залишає по собі радянська спадщина на віддалі 20+ років по тому? Які опції чутливості щодо цієї спадщини? І чи нові інтерпретації – загальнодержавні, регіональні і приватні – змінюють також і сам досвід радянського? Схоже, музейні нарації є інтерфейсами користувачів цих інтерпретацій. Про мнемонічні моделі української рецепції комунізму читайте у статті Валентини Хархун.
 

Відеотека

Опубліковано 01.04.2017
Cемінар-дискусія “Чи справді українське суспільство кардинально змінилося після Євромайдану?” 29 березня 2017 відбувся науковий семінар-дискусія “Чи справді українське суспільство кардинально змінилося після Євромайдану?” за участю Миколи Рябчука та Ярослава Грицака. Подія була організована Кафедрою нової і новітньої історії України і магістерською програмою з історії УКУ.



Опубліковано 19.11.2016
Лекція Ірини Старовойт
1 серпня 2016 р. в межах лекційної програми "Єврейські дні у Ратуші: Спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття" Ірина Старовойт виступила з лекцією "Саме тут. Голокост у моєму місті". Дослідниця розповіла про пам'ять Голокосту у містах, складність її усвідомлення, конфліктність спогадів і ландшафти історичної провини. Про неприємну пам'ять без ностальгії слухайте у цій рубриці.


Опубліковано 15.11.2016
Лекція Оксани Косміної “Міфи і факти про вишиванку
4 жовтня в межах телепроекту "Суспільний Університет" на УТ-1 відбулася лекція Оксани Косміної "Міфи і факти про вишиванку". Учена розповіла про появу вишиванки серед українського сільського населення, її елітарне коріння та існуючі міфи навколо поширення перших вишиванок на теренах України.


 

Життєписи історії

Опубліковано 24.04.2017
Авторська рубрика Світлани Одинець “Життєписи історії” - це розгорнуті біографічні інтерв'ю з провідними українськими та іноземними істориками, чиї праці та постава посутньо вплинули на розвиток історичної науки, започаткували нові напрямки чи школи, здійснили докорінний поворот у дослідженні певної ділянки. Формат інтелектуальної біографії дозволяє краще пізнати життєву траєкторію ученого/ї, зрозуміти важливі чинники, які впливали на його/її становлення, пізнати особистість і довідатися таємниці успіху.
Опубліковано 24.04.2017
Розширення формату: історія як фах і особистий шлях “Україна Модерна” запросила низку молодих українських дослідників і дослідниць у галузі історичних наук – авторів сайту “Україна Модерна”, які працюють в наукових установах та вищих навчальних закладах України та Західної Європи, до роздумів про вибір історії як своєї професії, про їхній досвід взаємодії із західною академією та про інституційний розвиток історичної науки в Україні. Пропонуємо стислу підбірку їхній рефлексій.
 

Шафка з документами

Опубліковано 17.03.2016
Ecce homo. Юліян Вассиян (спроба довершити портрет) Юліян Вассиян (1894-1953)– громадсько-політичний діяч, публіцист, ідеолог українського націоналізму, один з нечисленних українських філософів. Та про його життя майже нічого не відомо. Устина Стефанчук, ретельно вишукуючи і вивчаючи архівні документи по цілому світу, прагне повернути українській історії цю непересічну постать. Тут авторка аналізує життєвий шлях Вассияна, розпочинаючи раннім дитинством і закінчуючи еміграцією. Дослідниця розглядає різні контексти, в яких перебував Вассиян: українське студентство Праги, академічна спільнота Карлового університету, націоналістичні організації... Так, з розпорошених відомостей, вона відтворює життєвий портрет філософа.
 

Нотатки

03.04.2017
249 Віталій Огієнко
2-3 березня 2017 р. в Інституті Гердера (м. Марбург, Німеччина) відбулася міжнародна наукова конференція «Між розбіжними наративами та національною лояльністю: Усна історія і політика пам'яті у Східній Європі» (Between Divergent Narratives and National Loyalties: Oral History and Politics of Memory in Eastern Europe). У події взяли участь 22 дослідників і дослідниць з низки країн колишнього “соціалістичного табору” та учених з Західної Європи. Співорганізатори - Німецька асоціація з історичних досліджень Східної Європи та Інститут Гердера з історичних досліджень Центрально-Східної Європи.
 
31.03.2017
249 Роман Любавський
17-19 березня 2017 р. у Києві відбулася міжнародна наукова конференція "Неоднозначне минуле. Радянський спадок крізь призму модернізації". Дослідники у галузі історії, соціології, мистецтвознавства, філософії та інших суспільно-гуманітарних наук дискутували про неоднозначність оцінок та потреби всебічного вивчення радянського минулого. Організаторами цього наукового форуму були Фонд імені Гайнріха Бьолля та інтернет-портал Historians.in.ua.
 

main page

Книжкова полиця

Антропологія простору. Т. 1. Культурний ландшафт Києва та околиць / За науковою редакцією Марини Гримич. - Київ: Видавництво Дуліби, 2017. - 316 с. Антропологія простору. Т. 1. Культурний ландшафт Києва та околиць / За науковою редакцією Марини Гримич. - Київ: Видавництво Дуліби, 2017. - 316 с.
 

Нас підтримують:

Підтримка сайту відбувається
у рамках Програми дослідження сучасної історії України
ім. Петра Яцика
Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта)
при співучасті Львівського національного університету
імені Івана Франка
та Українського Католицького Університету

Jacyk

Знайдіть нас у Facebook

Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) 
facebook.com - uamoderna
Будь ласка, надішліть нам запит дружби!