Україна Модерна

Опубліковано 27.01.2017
Кампанія по боротьбі з торгівлею жінками в Австрії перед Першою світовою війною Юрген Наутц
Перша хвиля глобалізації та міграції, що була продуктом індустріалізації від другої половини ХІХ ст., принесла феномен «торгівлі білими рабами». Торговці полювали головно за жінками і дівчатами в найбідніших регіонах Габсбурзької монархії, зокрема - в Галичині. Скоро ця проблема постала на політичному порядку денному, передусім завдяки зусиллям ініціатив громадянського суспільства. Стратегії протидії торгівлі жінками залучали урядові структури, і таки досягли успіху в Австрії та поза нею. Ця стаття показує співпрацю між державою та громадянським сектором в Австрії на прикладі діяльності «Австрійської ліги захисту молодих жінок та дітей».
Опубліковано 11.01.2017
Контролери вихідного дня: комісії сприяння Києва та православні громади у 1970-1980-х Андрій Ферт
Київ 1979 року: понад тисяча осіб стежить за 30 релігійними громадами міста, професори на службах з магнітофонами вишукують антирадянщину у проповідях, в будинках і на заводах працюють групи для боротьби з релігією… А що коли частково це відбувається лише на папері? А що як «контролери релігії» – це прості вчительки, яким на додачу до шкілного тижня, «докинули» ще й місію «ослабити вплив церковників» у неділю, і, звісно ж, безкоштовно, «у порядку партійної дисципліни»?
 

(Де)монтаж пам'яті

Опубліковано 20.02.2017
(Де)монтаж пам'яті з Іриною Старовойт У цій рубриці йдеться про нове (пере)осмислення того, що ж таке пам'ять і пам'ятання - приватне і колективне, про резонанс минулого у сьогоденні, про спільноти пам'яті, про широкий контекстуалізований спектр поглядів щодо змагання пам'яті і забуття, про мнемонічні маніпуляції, тобто про все, що дозволяє глибше і точніше зрозуміти досвід, травми, героїчне і повсякденне, небезпеку і потрясіння ХХ і ХХІ ст. Пропонуємо непросту багатоголосу розмову про пам'ять і непам'ять в нашій частині світу - текстуалізовану, візуалізовану і передану засобами культури.
Опубліковано 20.02.2017
Про Другу світову війну та Голокост: пам'ятання і забуття Дар’я Козлова
Пам'ять про Другу світову війну з одного боку є дзеркалом суспільних процесів минулого і сьогодення, а з іншого є приводом для спекуляцій з минулим: постійне викреслювання та повертання міту Великої Вітчизняної війни до офіційного дискурсу; присвоєння звання Героя України політичним діячам Другої світової одним президентом та відкликання його наступним; постійний відхід від або повернення до радянської моделі репрезентації війни. Така траєкторія стає одним з інструментів та однією з причин поляризації українського суспільства в цілому. Пам'ять змінюється тоді, коли змінюються самі спільноти пам’яті. Як це відбувається і відбивається «на місцях», наприклад у Миколаївській області? Про музеєфікацію, співіснування живих пам'ятей і глибинну амнезію йдеться у цьому case study.
 

Відеотека

Опубліковано 19.11.2016
Лекція Ірини Старовойт
1 серпня 2016 р. в межах лекційної програми "Єврейські дні у Ратуші: Спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття" Ірина Старовойт виступила з лекцією "Саме тут. Голокост у моєму місті". Дослідниця розповіла про пам'ять Голокосту у містах, складність її усвідомлення, конфліктність спогадів і ландшафти історичної провини. Про неприємну пам'ять без ностальгії слухайте у цій рубриці.


Опубліковано 15.11.2016
Лекція Оксани Косміної “Міфи і факти про вишиванку
4 жовтня в межах телепроекту "Суспільний Університет" на УТ-1 відбулася лекція Оксани Косміної "Міфи і факти про вишиванку". Учена розповіла про появу вишиванки серед українського сільського населення, її елітарне коріння та існуючі міфи навколо поширення перших вишиванок на теренах України.


Опубліковано 01.11.2016
Лекція Катерини Кобченко 24 жовтня в межах телепроекту "Суспільний Університет" на УТ-1 відбулася лекція Катерини Кобченко "«Нова радянська жінка»: Емансипаційні практики радянської влади 1920-1930-х років". Дослідниця аналізує тогочасну гендерну політику, вказуючи на її змінність в залежності від ідейно-партійної кон'юктури, процес формування "соціального контракту" радянської держави з жінками, появу нових можливостей для жінок та очікувань від них, і як результат констуювання нового ідеалу жінки – активної виробниці і турботливої дружини-матері водночас
 

Життєписи історії

Опубліковано 04.02.2017
Авторська рубрика Світлани Одинець “Життєписи історії” - це розгорнуті біографічні інтерв'ю з провідними українськими та іноземними істориками, чиї праці та постава посутньо вплинули на розвиток історичної науки, започаткували нові напрямки чи школи, здійснили докорінний поворот у дослідженні певної ділянки. Формат інтелектуальної біографії дозволяє краще пізнати життєву траєкторію ученого/ї, зрозуміти важливі чинники, які впливали на його/її становлення, пізнати особистість і довідатися таємниці успіху.
Опубліковано 04.02.2017
Марта Богачевська-Хомяк: “Виглядає, що я ціле життя відгортаю ледь помітні стежки” Ця розмова відбулася у Львові всередині листопада минулого року, коли професорка Марта Богачевська-Хомяк, колишня директорка Програми Фулбрайт в Україні, вкотре приїхала до України. У численних інтерв’ю для радіо і телебачення учену раз-по-раз питали про перевидання її знакової книги “Білим по білому. Жінки в громадському житті України. 1884–1939” (Київ, 1995), яка й нині не втратила актуальності. Чому і як писався цей текст, у який спосіб родина Богачевських опинилася в Америці, що означало бути повоєнною українською емігранткою у США півстоліття тому, і що найбільше вразило професорку Колумбійського університету під час першого візиту в Україну у 1980-х роках – читайте в цьому інтерв’ю. Це дуже приватна історія про самореалізацію українки у цілковито відмінному світі, і про слушність багатьох загальнолюдських універсалій, які наша гостя доводить собі все життя.
 

Шафка з документами

Опубліковано 17.03.2016
Ecce homo. Юліян Вассиян (спроба довершити портрет) Юліян Вассиян (1894-1953)– громадсько-політичний діяч, публіцист, ідеолог українського націоналізму, один з нечисленних українських філософів. Та про його життя майже нічого не відомо. Устина Стефанчук, ретельно вишукуючи і вивчаючи архівні документи по цілому світу, прагне повернути українській історії цю непересічну постать. Тут авторка аналізує життєвий шлях Вассияна, розпочинаючи раннім дитинством і закінчуючи еміграцією. Дослідниця розглядає різні контексти, в яких перебував Вассиян: українське студентство Праги, академічна спільнота Карлового університету, націоналістичні організації... Так, з розпорошених відомостей, вона відтворює життєвий портрет філософа.
 

Нотатки

30.01.2017
249 Ігор Жалоба
20 січня 2017 р. в Інституті Східноєвропейської історії Віденського університету відбулося установче засідання австрійсько-української комісії істориків. Метою зустрічі стало затвердження статуту Комісії, обрання співголовів та затвердження робочої програми її діяльності на 2017 рік. Засіданню Комісії 19 січня 2017 р. передувала доповідь австрійського письменника і публіциста Мартіна Поллака, відео якої можна переглянути у цій рубриці.
 
02.01.2017
249 Андрій Усач, Марта Гавришко
1-2 грудня 2016 р. в приміщенні Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна відбулась міжнародна наукова конференція «Масове насильство та геноциди на українських землях у 1930-1940-х роках». Її організатором став Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи за підтримки ініціативи «Українсько-єврейська зустріч».
 

main page

Книжкова полиця

Maria Lesiv. The Return of Ancestral Gods: Modern Ukrainian Paganism as an Alternative Vision for a Nation. – McGill – Queenn’s University Press, 2013. – 244 p. Maria Lesiv. The Return of Ancestral Gods: Modern Ukrainian Paganism as an Alternative Vision for a Nation. – McGill – Queenn’s University Press, 2013. – 244 p.
 

Нас підтримують:

Підтримка сайту відбувається
у рамках Програми дослідження сучасної історії України
ім. Петра Яцика
Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта)
при співучасті Львівського національного університету
імені Івана Франка
та Українського Католицького Університету

Jacyk

Знайдіть нас у Facebook

Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) 
facebook.com - uamoderna
Будь ласка, надішліть нам запит дружби!