Україна Модерна

Думки вголос

Роздуми про актуальне, дискусії, полеміка



Між “залізним перснем“ та ”залізним обручем”: “магічні" артефакти влади у "політичних" наративах М. Грушевського

// Володимир Ващенко


Джон Р.Р. Толкін був одним з багатьох, хто відчув силу панування у сучасній культурі та політиці давніх “магічних” артефактів-архетипів, що примушують говорити від свого імені інших – у тому числі й європейських науковців-інтелектуалів. Одним з них виступав Михайло Грушевський, внесок якого у розгортання фабули навколо магічного персня ворожої, й звідси – інфернальної політичної влади у ХХ ст., залишився поза увагою дослідників.
читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Повернення євреїв на київські попелища. Доба державного антисемітизму

// Владислав Гриневич


На формування єврейської пам’яті щодо Бабиного Яру впливали різні чинники – історичні, політичні, емоційно-психологічні. Передусім це були шок і біль через утрату рідних. Але також і обурення діями радянської влади – замовчуванням єврейської складової трагедії, забороною євреям публічно висловлювати свою скорботу. Водночас трагедія Бабиного Яру як символ спонукала людей до життя, яке попри все мало продовжуватися. Про "заборонену" пам'ять злочинів у Бабиному Яру у перші післявоєнні роки читайте у новому дописі Автора.
читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Бабин Яр. Трагедія євреїв: від напів- до повного замовчування

// Владислав Гриневич

Злочин масштабу Бабиного Яру було неможливо приховати. Звістки про цю трагедію як масове вбивство євреїв одразу просочилися за лінію фронту – передусім, від пересічних людей, яким вдалося виїхати з окупованого Києва. Про замовчувану пам'ять страшних вчинків часу Другої світової війни у Бабиному Яру, традицію пам'ятати і забувати, вмотивовану політичною кон'юктурою радянської влади, та про родинну пам'ять поколінь ділитиметься Автор у своєму новому дописі. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Знову про «сучих дітей» або Моя відповідь Володимиру Старику. Частина друга.

// Юрій Радченко

Старик критикує мене і за використання іншого джерела. Мова йде про лист написаний однією з провідних діячок ОУН (м) Марти Зибачинської до Андрія Мельника, написаний 2 листопада 1948 року у Мюнхені. В своєму повідомлені голові ПУН, вона дуже негативно характеризувала колишнього командира БК Петра Войновського. В контексті розстрілів євреїв у Бабиному Яру, лист Зибачинської проливає світло на участь членів БК у цих злочинах. Вона пише, що прибула зі своїм чоловіком до Києва «в жовтні» 1941 року до Києва. Там вона вже зустріла членів БК, які були налаштовані проти неї Войновським: читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Про хрести та мітинги або Харків по-львівськи

// Олексій Мусієздов

Якось давно одна моя приятелька-львів’янка описувала типову неділю у Львові таким чином: «зранку до церкви, потім – на мітинг». Для мене в цьому була неабияка специфіка, оскільки для Харкова (принаймні як я тоді відчував) цілком типовою була майже повна відсутність будь-якої релігійності та досить низький рівень громадської активності. До того ж пізніше мої респонденти в інтерв’ю так само Харків й описували. Натомість останнім часом складається досить стійке враження, що саме ці виміри міського життя у Харкові стають все більш подібними до «львівських». читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Романтика Владіміра Маяковского: літературознавчі роздуми над біографією поета

// Михайло Гаухман

Почнімо весну з поетів і поезії! Пропоную етюд про творення Владіміром Маяковскім образу Поета вулиці та революції. Цим текстом відповідаю та сперечаюся з новою біографією поета, написаною відомим російським поетом, прозаїком та істориком літератури Дмітрієм Биковим. Біограф виходить з позиції обожнення Поезії, функціями якої є поети. Із цього погляду випливає, що Маяковскій був беззмістовним поетом. Натомість я певен, що позиція Маяковского була протилежною: обожнення Поета, для якого функція – поезія. Власна особа поета, як утілення образу Поета, і його звернення до по-революційному широкої авдиторії становили зміст поезії Маяковского. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Знову про «сучих дітей» або Моя відповідь Володимиру Старику. Частина перша.

// Юрій Радченко

У січні газета «Хадашот» опублікувала інтерв’ю, в якому я на основі нових документів висунув декілька гіпотез щодо (не)участі одного з підрозділів ОУН (м) – Буковинського куреня (далі БК) у переслідуванні і вбивствах євреїв в Києві. Через деякий час в тій самій газеті була опублікована думка директора Українського народного дому в Чернівцях (далі УНД), члена Проводу ОУН (мельниківського напрямку), Володимира Старика. Мій опонент відомий, як автор апологетичної книжки про БК, у співавторстві з Андрієм Дудою, «Буковинський курінь 1918-1941-1944. В боях за українську державність». В.Старик звинуватив мене у «фальсифікації» та хибній інтерпретації джерел. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Ви чиї будете? Найгірший час бути українцем в Канаді

// Устина Стефанчук

Проект “Наші” – це спроба створення серії відеоісторій про минуле і сучасне життя українців в Канаді. Хто такі українські емігранти? Який внесок українців у світові процеси вчора і сьогодні? І головне: як не згубити власний український голос у цьому всесвітньому хорі голосів? Незалежна ініціативна група мандрує теренами Канади, показуючи та розказуючи про знакові сторінки історії канадських українців. Одна з найбільш трагічних – часи Першої світової війни. Тоді уряд Канади оголосив вихідців зі Східної Європи “союзниками ворога”. Колишні галицькі українці зазнали значних переслідувань. Тисячі опинилися в таборах для інтернованих, де потерпали від голоду і виснажливої праці. Про ці часи свіже відео проекту “Наші”. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

П'ятдесят років діаспорної листівки

// Устина Стефанчук

Довгі роки на звороті шафи, якою було відділене ліжко від цілої кімнати, в мене висіла ціла колекція карток та поштівок. Я годинами лежала в ліжку і вивчала всі деталі кожної. Те, що мене найбільше вражало – це їхня вигадливість та химерність. Який простір для уяви! Коли картки, і сама шафа, і навіть те помешкання стали вже історією, одну з них — мою улюблену, з колядниками в кожушках — мама ще якийсь час носила в поляресі. А тоді й це залишилося лише в моїй пам’яті. Кілька тижнів тому мені до рук потрапила збірка українських діаспорних карток, переважно різдвяних та великодніх... читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Малала: суспільствознавчі роздуми над сучасними мемуарами

// Михайло Гаухман

У 2014 році одним із лавреатів Нобелевської премії миру стала пакистанська правозахисниця – сімнадцятирічна Малала Юсафзай. Вона виступала за право дівчат на шкільну освіту. За це талібський бойовик замахнувся на життя сміливої дівчини. Після лікування Малала написала мемуари, в яких поетично описала свою малу батьківщину – долину Сват, життя своєї сім'ї та громадянську війну між урядом і талібами у Сваті. Ці спомини змушують замислитися про місце жінок у сучасному суспільстві, важливість боротьби за рівність та шляхи, якими політики завойовують серця людей. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Як наздоганяли Захід: роздуми над книгою Адама Лещинського «Skok w nowoczesność»

// Олег Гринчук

У захоплюючу пригоду інтелектуальної історії економічних ідей пропонує зануритися польський історик Адам Лещинський. Розпочавши свою розповідь із культового тексту Пауля Розенштейн-Родана (автора “big push model”) “Problems of Industrialisation of Eastern and South-Eastern Europ”, Лещинський закінчує на моменті, коли неоліберальні економісти і їхні ідеї, як декілька десятків років тому їхні колеги “планісти”, почали домінувати в економічних дискусіях. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Про невинні дитячі радості

// Ярослав Грицак

В середині грудня 2016 в інтернеті появився лист, який підписало аж п'ятеро осіб: письменниця Любов Голота, письменник Дмитро Павличко, к. і. н, президент фонду «Літопис УПА» ім. В.Макара Микола Посівнич, д. філолог. н., професор ЛНУ ім.І.Франка Любомир Сеник, д. філолог. н., професор НУ «Львівська політехніка» Ірина Фаріон. Лист написаний як реакція на появу збірки конференційних статей «На перехресних стежках: Іван Франко та єврейське питання у Галичині» (Київ: Критика, 2016). Підписанти звинувачують авторів в очорненні образу Франка, але не згадують, звідки взялася ця збірка. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Між Дніпром і Йорданом: українсько-ізраїльські паралелі та перпендикуляри

// Михайло Гаухман

Сьогодні модно порівнювати Українську державу з Державою Ізраїль. Чому Україна та Ізраїль варто розглядати в контексті Центрально-Східної Европи? У чому Українська держава і Держава Ізраїль близькі та далекі за своєю модерною історією? Чим відрізняються сучасна українська та ізраїльсько-єврейська моделі націєтворення? І з яких позицій можна оцінювати останню резолюцію Ради безпеки ООН од 23 грудня 2016 року? Пробую задати ці питання і відповісти на деякі з них. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Genius loci на службі історії

// Владислава Москалець

Відкрити для себе ще одну сторону Галичини, де впізнавано будуть описані вулиці знайомих міст з незнайомими польськими чи єврейськими дійовими особами – дивовижне відчуття. Бажання прочитати щось про твоє власне місце притаманне не лише історикам чи краєзнавцям, які, зазвичай, давно свідомі таких джерел. Українські видавці це звісно ж помітили і звернули увагу на численні спогади, польські та єврейські, тому останнім часом з'являється все більше перекладів. Кожна з цих книжок зацікавила хоча б одну категорію людей, а саме мешканців Івано-Франківська, Дрогобича і Бережан, які читають спогади, не зважаючи на згадану кресову наррацію або не завжди приязні згадки про українських мародерів або міжетнічні конфлікти читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Про країну, державу та громадянську ідентичність

// Олексій Мусієздов

Стало банальністю стверджувати, що сприйняття країни та держави за останні три роки зазнали істотних змін. Вважається, що численні цілком реальні загрози для життя, гідності та добробуту спонукали до кращого усвідомлення власних цінностей. А на цьому тлі люди краще усвідомили значення, яке мають для них держава та країна. Підтвердити висновки щодо змін, які відбулися, можуть соціологічні дослідження, але треба мати основу для порівняння. Такою основою може вважатися дослідження громадянської ідентичності українських студентів, яке було проведено у 2009 році. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Пияки, пустослови, запроданці. До репрезентацій української діаспори в радянських фільмах

// Олена Петренко

Яким був образ української діаспори в радянському кіно, як він був імплементований і що мав на меті довести? Аналізуючи радянські фільми про українську післявоєнну діаспору спробую: розглянути появу, значення та функції образу української діаспори як Колективного Чужого; охарактеризувати атрибути ворога як певної закритої герметичної групи, якій властиві схожі ритуали та звички; а також окреслити розуміння «своїх» чи то «свого табору» шляхом віддзеркалення ворожого діаспорного, тобто те, як саме працює комунікаційна схема обов’язкової полярності, в якій однаково важливий як Ворог, так і Друг? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Fact Check: Чого я не говорив і не міг сказати

// Ярослав Грицак

2 грудня 2016 «Gazeta Wyborcza» надрукувала інтерв’ю, яке взяв у мене Павел Смоленський. Інтерв’ю зачепило багатьох – зокрема, ще й тому, що співпало з візитом Петра Порошенка до Варшави. Але найбільше своїй популярності, на мою думку, завдячує заголовку: «Такої Польщі вже нам не потрібно». Припускаю і боюся, що саме за цим заголовком мене тепер будуть судити. Але той, хто прочитає саме інтерв'ю, переконається, що таких слів там нема. І не могло бути. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Живописний націоналізм Іллі Рєпіна. Частина 2.

// Михайло Гаухман

Велика картина Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть лист турецькому султану» була надзвичайно популярною у сучасників. Пропоную інтелектуальний експеримент – відповісти на питання: «Чим тематика картини приваблювала освічених росіян, без українського коріння та українських знань?». Для цього намагаюся зануритися в «українській текст російської культури», в який «вписувався» цей шедевр Рєпіна, а тому звертаюся до російської державницької історіографії та публіцистики Івана Аксакова і Міхаіла Каткова з «українського питання». читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

«У Центрально-Східній Європі середовище означає все» - роздуми про книгу Марсі Шор «Модерність як джерело страждань»

// Олег Гринчук

Американська історикиня Марсі Шор у своїй книзі «Модерність як джерело страждань» пропонує обміркувати наступні питання. Чому чеська інтеліґенція після 1945 року із великим ентузіазмом сприйняла комуністичні ідеї? В який спосіб поколіннєва історія може нам допомогти краще зрозуміти явище комунізму. Які ідеї прийшли в Центрально-Східну Європу після падіння Східного блоку? Та в який спосіб формується ідентичність? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Образки з виставки

// Устина Стефанчук

На початку листопада 2016 в Едмонтоні експонувалася виставка “Наша скриня”, організована з нагоди відзначення 125-річчя української еміграції до Канади. Виставка представила чимало скарбів, що їх українці привезли у скринях та валізах до нового краю упродовж п’яти хвиль еміграції. Супровідні наративи висвітлювали особистий досвід поселенців, розповідаючи про причини еміграції та смисли перевезених через океан речей. Ця подія спонукала до роздумів про те, як пострадянська свідомість не дає сучасним українцям належно цінувати та гідно представляти світові свою культурну спадщину... читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

FactCheck: Що насправді сказав Адорно

// Ярослав Грицак

"Oxford Dictionaries" оголосили, що прикметник “post-truth” (пост-правдивий) став словом 2016 року. Воно дуже точно відображає тенденцію наших часів. Ми не маємо шансів перемогти її. Але це не значить, що ми повинні перестати з нею боротися, особливо у тих ділянках, які фахово для нас є найближчими. Я вирішив започаткувати свою власну міні-рубрику – “FactCheck” перевірку фактів. У ній буду виправляти свідомі чи не свідомі перекручування, фальсифікації чи просто помилки, яких допускаються науковці у своїх працях і, котрі, неперевірені, кочують з книжки до книжки, зі статті до статті. Часто повторювані, вони стають квазі-правдою. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Про розраду історією

// Ярослав Грицак

Я писав цей текст у понеділок зранку, 7 листопада, не знаючи, хто виграє на американських виборах. Тепер можу лише додати: вчора, 9 листопада, скінчилася велика доба у світовій історії, яка почалася так славетно рівно 27 років тому, 9 листопада 1989 р. з падінням Берлінської стіни. Кінця історії не буде. Про це багато писали, цю теорію давно поховали, але 9 листопада 2016 р. забило останній цвях у її домовину. Залишилася, однак, потреба критичної думки. Сьогодні вона є велика, як ніколи. Ми повинні зревізувати у першу чергу самі себе: що і коли пішло не так, і чого ми не бачили чи не добачаєм. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Ідентичність та місто: досвід одного дослідження

// Олексій Мусієздов

І в наукових колах загалом, і у матеріалах «України модерної», зокрема, час від часу дискутується питання щодо евристичного потенціалу концепту ідентичності – чи пояснює воно щось або чи добре це робить? Ідентичностей існує багато, і одна з них – міська ідентичність. Ми можемо говорити про когось (або про себе): «він/вона поводиться як житель певного міста». Не вдаючись до теоретичних спекуляцій, можна сказати, що це і є міська ідентичність – відчуття та інтерпретація зв’язку з містом. Як вона «працює»? Про це йшлося у дослідженні 2014 року. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Живописний націоналізм Іллі Рєпіна. Ч. 1.

// Михайло Гаухман

Ілля Юхимович Рєпін – величезна за масштабом мистецького таланту і творчої тематики постать в українській і російській інтелектуальній традиції кінця ХІХ – початку ХХ століття. Його творчість відображала і творила уявлення освічених українців та росіян пізньої Російської імперії, долучаючись до національних та історичних образів періоду масового націєтворення. Як одна з найвідоміших картин Іллі Рєпіна "Бурлаки на Волзі" посприяла презентації Волги яко "великої російської ріки" і як пароплав ставав рушієм російського національного уявлення наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття - на ці питання відповідає запропонована стаття. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

„Віртуальне єврейство” в українській академії

// Владислава Москалець

Запитання до дослідника про його етнічну приналежність могло б бути непристойним і недоречним, але у випадку єврейської історії чомусь таким не є. Найчастіше про це запитують в Ізраїлі. Схоже, там ідея, що неєвреям (а особливо українцям чи полякам, з їх непевною репутацією) може бути цікавою історія євреїв здається найдивнішим. Подібна ситуація і в Америці - „Єврейські Студії” там переважно є „єврейською” сферою, способом асимільованих євреїв краще вивчити свою культуру. Причиною таких запитань часто є не брак делікатності співрозмовника, а специфіка єврейських студій, які в ХХ столітті ставали освітніми програмами про меншин і, часто, для меншин читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Наперекір «диктату кухні», або нотатки про захисниць

// Марта Гавришко

Попри масову залученість жінок до мілітарних структур і насильницьких практик в часи різних воєн на українських землях, їхній досвід залишається невидимим, або заретушованим. «Забутими» є не лише ті аспекти, які не вписуються у героїчний наратив, але й інші – пов’язані їхнім реальним вкладом у боротьбу за українську незалежність і територіальну цілісність. В суспільному дискурсі День захисника України позиціонується чоловічим, на відкуп жінкам залишають «свято весни і краси». Не малу роль у цьому відіграють патріархатні уявлення про роль і покликання жінки, які обмежують її компетенцію до приватної сфери. Вони ж стають основним джерелом сексизму і мізогінії на фронті, що є не меншим викликом для жінок, аніж сама війна. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Королівство сомнамбул: Європа на порозі Великої Війни

// Євгеній Монастирський


1914 рік став відправною точкою великого насильства “століття крайнощів” та маніфестом нового світового устрою, де існують кордони та маси, що поступово виходять на авансцену історії. Перша Світова війна – або “Велика Війна”, як вона називалася до того, як їх стали нумерувати – ніколи не втрачала зацікавленості дослідників, а сторічний ювілей з початку війни тільки активізували їхню увагу в останні роки.
читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Два дні у "зонах смерті"

// Усач Андрій

Очевидно, місцеві бюджети не здатні профінансувати проекти меморіалізації на столичному рівні. Однак часто проблемою є не так нестача відповідних коштів, як брак усвідомлення власної відповідальності. Відповідальності, звісно, не за масові вбивства періоду Другої світової війни, а за збереження пам’яті про їхні численні жертви. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Східне питання більшовикам: історія дивакуватої альтернативи радянській національній політиці. Ч. 2.

// Михайло Гаухман

Як татарський комуніст Мірсаїд Султан-Галієв дійшов висновку, що класова боротьба між буржуазією та пролетаріятом має геополітичний вимір, набуваючи характеру протистояння між імперіялистичним Заходом і колонізованим Сходом? І як він розумів бінарну опозицію «Схід–Захід» в її тогочасному вимірі? І як він переніс цю дихотомію на Країну Рад, стверджуючи, що «диктатура пролетаріяту» була насправді «диктатурою російського пролетаріяту»? І як він дійшов прикінцевого висновку, що в Радянському Союзі потрібно встановити «диктатуру східних народів»? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Як відчути минуле та змінити майбутнє

// Олексій Мусієздов

Колись студенти хотіли брати інтерв’ю у моєї колеги, яка свого часу долучилася до становлення харківської соціологічної школи і взагалі до соціології в Радянському Союзі. Вона не відмовила їм, але запитала, чи читали вони Олександра Солженіцина. Коли студенти відповіли, що не читали, вона сказала, що дасть їм інтерв’ю тільки після того, як вони прочитають хоч щось з його творів – без цього, на її думку, неможливо зрозуміти те, про що вона говоритиме, відповідаючи на запитання про події 40-60-тирічної давнини. Студенти більше не прийшли, але питання залишилися. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Радикальний приклад польського інтегрального націоналізму: Роздуми над книгою Яна Юзефа Ліпського

// Олег Гринчук

Чи були у міжвоєнній Польщі фашистські партії і рухи? Якщо так, то Національно-радикальний рух «Фаланга» заслуговує першості у їхньому списку. Автор книги - лівий інтелектуал, учасник Варшавського повстання й один із творців Комітету оборони робітників (КОР) Ян юзеф Ліпський ніколи не міг погодитися із націоналістичними й фашистськими ідеями. А свою книгу він писав із конкретною політичною метою читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Східне питання більшовикам: історія дивакуватої альтернативи радянській національній політиці. Ч. 1.

// Михайло Гаухман

Татарський комуніст Мірсаїд Султан-Галієв у 1920-х роках вирішив, що «диктатура пролетаріяту», встановлена більшовиками, є «диктатурою росіян». Як змінити ситуацію? Він запропонував замінити оцю «диктатуру росіян» іншою диктатурою – східних народів над росіянами. Як і чому він дійшов цього приголомшливого висновку? Перша частина статті присвячена Сходу в теоретичних міркуваннях Карла Маркса і практичних висловлюваннях речників «східної політики» перших років радянської влади читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Точки відліку української соціології

// Данило Судин

1 жовтня вже п'ять років поспіль є професійним святом для українських соціологів. Чому лише з 2011 р. День соціолога України святкують 1 жовтня? І чому святкують саме 1 жовтня? Якими були інші альтернативи цій даті? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Дівчата зі зброєю vs чоловіки у спідницях

// Марта Гавришко

Сучасний гуманітарний дискурс акцентує вразливість дітей під час війни і потребу їхнього захисту. Міжнародне право покликане вберегти осіб віком до 18-и років від участі у збройних формуваннях незалежно від її проявів (господарські, військові функції, зв'язок, сексуальні послуги тощо). Однак і сучасні, і тим паче минулі війни показують – діти залишаються ресурсом мілатарних груп, які використовують їхню вразливість у власних цілях. Не стала виключенням і українська партизанка 1940-х років, життєздатність і ефективність якої не в останню чергу залежала від юних дівчат, які свідомо, чи будучи заручницями обставин, опинилися у її лавах. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Тріумф пам'яті

// Данило Судин

Наприкінці 2000-х рр. дослідники очікували скорого завершення інтересу до вивчення історичної пам'яті. В обіг увійшла метафора "м'ягка посадка чи авіакатастрофа", якою описувалося майбутнє memory studies. Інші пригадували відомий вислів Геґеля, що сова Мінерви вилітає у сутінках: якщо настільки інтенсивно вивчають історичну пам'ять, то це означає, що вона вже не відіграє жодної соціальної ролі. Проте ситуація в світі в 2010-х рр. засвідчує: прогнози виявилися хибними. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки


Книжкова полиця

Кравець Данило. За Збручем: західноукраїнська громадсько-політична думка про радянську Україну (1920–1930-ті рр.): монографія. – Львів: Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, 2016. – 297 с. Кравець Данило. За Збручем: західноукраїнська громадсько-політична думка про радянську Україну (1920–1930-ті рр.): монографія. – Львів: Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, 2016. – 297 с.
 

Нас підтримують:

Підтримка сайту відбувається
у рамках Програми дослідження сучасної історії України
ім. Петра Яцика
Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта)
при співучасті Львівського національного університету
імені Івана Франка
та Українського Католицького Університету

Jacyk

Знайдіть нас у Facebook

Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) 
facebook.com - uamoderna
Будь ласка, надішліть нам запит дружби!