Україна Модерна

Думки вголос

Роздуми про актуальне, дискусії, полеміка



Дівчата зі зброєю vs чоловіки у спідницях

// Марта Гавришко

Сучасний гуманітарний дискурс акцентує вразливість дітей під час війни і потребу їхнього захисту. Міжнародне право покликане вберегти осіб віком до 18-и років від участі у збройних формуваннях незалежно від її проявів (господарські, військові функції, зв'язок, сексуальні послуги тощо). Однак і сучасні, і тим паче минулі війни показують – діти залишаються ресурсом мілатарних груп, які використовують їхню вразливість у власних цілях. Не стала виключенням і українська партизанка 1940-х років, життєздатність і ефективність якої не в останню чергу залежала від юних дівчат, які свідомо, чи будучи заручницями обставин, опинилися у її лавах. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Тріумф пам'яті

// Данило Судин

Наприкінці 2000-х рр. дослідники очікували скорого завершення інтересу до вивчення історичної пам'яті. В обіг увійшла метафора "м'ягка посадка чи авіакатастрофа", якою описувалося майбутнє memory studies. Інші пригадували відомий вислів Геґеля, що сова Мінерви вилітає у сутінках: якщо настільки інтенсивно вивчають історичну пам'ять, то це означає, що вона вже не відіграє жодної соціальної ролі. Проте ситуація в світі в 2010-х рр. засвідчує: прогнози виявилися хибними. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Основне питання соціології

// Олексій Мусієздов

Для марксистської (радянської) філософії було важливим віштовхуватися від (правильної) відповіді на «основне питання філософії», яке, як вважалося, стосувалося співвідношення матеріального й ідеального. На відміну від «єдино вірного» марксизму, соціологія включає в себе дуже різні теорії, які по-своєму відповідають на соціологічні питання. А чи є серед них основне? Днями натрапив на інтерв’ю досить відомого і цікавого російського соціолога Віктора Вахштайна на цю тему. Дуже приємно було знайти підтвердження деяких своїх роздумів та висновків, але так само з дечим і не погодитися. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Сучасність і Голодомор: паралельні міркування над книжкою Зиґмунта Баумана «Модерність і Голокост». Ч. 6.

// Михайло Гаухман

Зиґмунт Бауман задавався питанням: яке суспільство убезпечено від здійснення геноцидів? Таким може бути толерантне суспільство, яке не відкидає «інших». Продовжуючи інтерес Баумана до питань дискримінації й толерантности, звертаюсь до проблем сучасного українського суспільства. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Невеликі роздуми про один концерт, Харків та соціологію

// Олексій Мусієздов

Не секрет, що Харків, як і багато інших українських міст, докладає зусиль для формування позитивного образу – для залучення туристів та інвестицій, з одного боку, і для «підвищення самооцінки» місцевих жителів, з іншого. Однак вони легко можуть бути зведені нанівець. Один з таких випадків стався зовсім недавно. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Народженні в СРСР або Трохи про покоління

// Олексій Мусієздов

Десь у середині 1990-х років у мене була гіпотеза про «народжених в СРСР» (яка частково була спровокована піснями Юрія Шевчука). Вона полягала в тому, що моє покоління – це ті, хто встиг народитися й соціалізуватися у Радянському Союзі, але не застав його у дорослому віці. Тому це покоління має віру в «справжні радянські цінності», тобто в служіння спільному благу, чесність, справедливість, допомогу ближньому тощо, тобто в те, чого навчала (дітей) радянська ідеологія. Досвід дорослого життя в СРСР міг би дуже підважити цю віру, але ми його вже не мали. Які висновки можна було б зробити з цієї гіпотези? І що про неї можна сказати через майже 25 років? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Нова Ушиця у тіні Голокосту: "моторошна близькість"

// Усач Андрій

Досвід Іткіна та Вдовіної не став сюжетом для жодної документальної стрічки. Вони залишаються чи не єдиними у Новій Ушиці, хто доглядає за масовим похованням у "Триховому лісі" і відвідують його до кожної чергової річниці 20 серпня. Місцевій владі зручніше не помічати цього всього так само, як в післявоєнні десятиліття намагались «не помічати» один одного й ті, хто за неповних три роки нацистської окупації перетворився на жертв та винуватців. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Сучасність і Голодомор: паралельні міркування над книжкою Зигмунта Баумана «Модерність і Голокост». Ч. 5.

// Михайло Гаухман

Зиґмунт Бауман поставив питання про буденність геноцидів для сучасного суспільства. Якби ми потрапили у відповідні обставини, кожен із нас міг би бути жертвою, а головне – зумів би бути катом. Ми би залишалися добрими батьками, душевними друзями, відповідальними фахівцями. Але були би вбивцями. Може, хтось виступив би проти злочинних порядків. Не обов’язково той, хто з нас більш сміливий, сильний, мудрий, моральний. Праведність – виняткова річ. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Крихка імперія: чому влада Путіна є непорушною

// Данило Судин

В 2015 р. в Україні було видано ще одну книгу про Путінську Росію - "Крихка імперія. Як Росія полюбила і розлюбила Владіміра Путіна" Бена Джуди (Київ: Медуза, 2015), проте вона викликала менше резонансу. Хоча в ній автор намагається дати відповідь на три основні питання: як Путін прийшов до влади? як йому вдалося так довго протриматися при владі? за яких умов його влада впаде? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Відмова від територій vs звільнення людей. Думки про (не)доцільність війни в Україні

// Михайло Мартиненко

В цьому дописі я спробував окреслити феномен тотальної війни, створення та крах їхніх запобіжників, описати деякі ознаки тотальної війни на Сході України. Грунтуючись на цьому я зробив спробу відповісти на останню публікацію пана Олександра Мотиля в журналі «Foreign Policy», де автор стверджує про необхідність закінчення спроб відвоювати Донбас. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

(Не)святкові роздуми про форми і смисли

// Устина Стефанчук

Нещодавно вперше трапилося мені разюче-примітивне гасло: "Носи вишиванку – будь патріотом!" Таке розуміння патріотизм асоціюється з парадом вишиванок, кількістю “українізованих” пам'ятників Леніну і щонайдошкульнішим означенням в бік ворога. Він не потребує зусилля, не вимагає застановлення, вникання в суть. Куди простіше боротися за ідеали гаслами, ніж їх відстоювати щоденними непоказними вчинками. А наявність вишиванки чи синьо-жовтого стягу не є ознакою справжнього патріотизму, громадської позиції та порядності. Так само, як їхня відсутність не означає протилежного. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

ДНК генеалогія – новий вимір родинних пошуків

// Владислава Москалець

ДНК генеалогія набуває все більшої популярності серед людей, що зацікавлені своєю родинною історією. Технологічність новинки, а особливо спроможність отримати швидку відповідь на запитання стрімко завойовує собі клієнтів, в тому числі і на генеалогічних конференціях. Дослідження ДНК стає запасним варіантом для генеалогії, якщо не вціліло жодних документів і не збереглося родинних переказів, а ще для всиновлених людей, яким важлива будь-яка інформація про свою родину. В який спосіб вона аналізує наше минуле і що стоїть за бажанням дослідити своє етнічне походження? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Двадцять п’ять років по тому

// Олексій Мусієздов

Для мене соціологія є підтвердженням того, що дуже багато людей (більшість?) думає геть інакше, ніж я сам, і вважає очевидним зовсім не те, що я вважаю таким. Це часом прикро, але це так, і треба якось орієнтуватися у світі, в якому твої уявлення про те, що відбувається, можуть не сприйматися як нормальні. І з часом ситуація лише погіршується, оскільки досвід і пам'ять старших поколінь витісняються поколіннями новими і їхніми враженнями, подіями, проблемами. Це стосується будь чого, але сьогоднішній допис – про серпень 1991 року. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

"Не такі": сексуалізація жінок-воїнів як стигма

// Марта Гавришко

З одного боку війна на Донбасі загострила консервативний гендерний порядок в українському суспільстві, з іншого – стала можливістю для багатьох жінок реалізувати себе у «чоловічих» професіях. Однак у воєнному дискурсі посягання жінок на чоловічу монополію на насильство сприймається неоднозначно. Патріархатні міфи і стереотипи призводять до конструювання специфічного образу жінок на війні з виразною прив’язкою до їхньої тілесності і сексуальності. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Сучасність і Голодомор: паралельні міркування над книжкою Зигмунта Баумана «Модерність і Голокост». Ч. 4.

// Михайло Гаухман

Продовжуючи нарис про підстави Голодомору, окреслюю "лінію ГПУ УСРР", яка полягала у винайденні-і-поборенні від середини 1920-х років "антирадянської української опозиції". Реалізація цієї лінії призвела до того, що "український націоналізм" зробився уявною загрозою радянському режиму в Україні на початку 1930-х років, а незабаром був пов'язаний із хлібозаготівельною кампанією 1932 року. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

До Криму і назад: невелике спостереження у поїздах

// Олексій Мусієздов

Інколи досить важко пояснити росіянам, чому саме «Україна не Росія» і Росією бути не хоче. Справа у певних ціннісних та світоглядних особливостях, які було б цікаво колись каталогізувати не як набір якихось стереотипів, а як низку цілком підтверджених у соціологічних дослідженнях відмінностей. Цей текст – невелика ілюстрація до теми. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Нелегітимні шлюби в підпіллі: історія "Тихої" і "Поліщука"

// Марта Гавришко

Приватне життя учасників/ць підпілля ОУН і УПА перебувало під суворим наглядом, особливо, коли мова йшла про зміни сімейного статусу. Шлюби не заохочували позаяк сім’я могла стати додатковим фактором ризику (через загрозу затримання/арешту чоловіка/дружини/дітей, витік інформації), демотивуючим чинником для продовження боротьби, матеріальним тягарем для підпілля.Вже створені сім'ї опікували: карали за адюльтер і забороняли розлучення. Попри це в підпіллі існували різноманітні шлюбні практики, легітимність яких була під питанням. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Європейська історична освіта: денаціоналізація чи дещо складніше?

// Данило Судин

Дискусії щодо політики пам’яті в Україні також піднімають питання: "До якої Європи ми прагнемо?" Адже є два образи Європи - Європи національних держав 1930-х рр. та Європи прав людини 2000-х рр. Причому останній образ апелює до постнаціональної Європи, яка долає національні конфлікти, упередження, кордони. Така дискусія могла б залишатися вузькою, якби не те, що вона має чіткі прикладні наслідки. І перш за все - у сфері освіти. Адже залежно від того, в яку Європу ми хочемо потрапити, такі підручники ми і писатимемо. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Напівкультура, напівмораль та інші любі друзі

// Устина Стефанчук

Чому на фестивалях української культури ми продовжуємо репрезентувати свою українськість у світі через китайські вишиванки, матрьошки і футболки з російськими церквами? Чому ми продовжуємо вважати, що вишиті на станку квіточки - це те саме, що автентична вишиванка? Чому нехтуємо справжніми зразками етнічної традиції, які тліють у покинутих українських церквах по цілій Канаді? Нам ріже око мусульманська чадра, але не наші власні старі радянські звички “зробив як вмів” і “українське поза критикою”. Про вдаваний патріотизм як індульгенцію не-якості і культуру як політику. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Дещо про втечі у минуле

// Олексій Мусієздов

Останнім часом мені траплялися різні тексти, нові й не дуже, у яких осмислюється «поворот до минулого», який відбувся і досі відбувається в сучасній Росії. Такі «повороти» час від часу трапляються скрізь – можливо, останній з найпомітніших стався в СРСР у 1980-ті та був пов'язаний з пошуками «історичної правди» після тривалого й масштабного приховування не лише минулого, але й багатьох подій сьогодення. Специфіка нинішнього, на мою думку, полягає не просто в інтересі до історії, але у відкиданні будь-якої критичності чи взагалі думки. Тобто йдеться ніби й взагалі не про історію. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Сучасність і Голодомор: паралельні міркування над книжкою Зигмунта Баумана «Модерність і Голокост». Ч. 3.

// Михайло Гаухман

Якою була ментальна атмосфера радянської національної політики? Пропоную власну концепцію «радянської ксенофобії». Під «радянською ксенофобією» розумію підозріле ставлення та непряме «іншування» різних народів з боку імперського центру. Як на мене, подібний режим міжетнічних відносин і робив Радянський Союз «імперією для всіх і не для кого». читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Чому нації занепадають?

// Данило Судин

Як бідним країнам наздогнати багаті? В липні 2016 р. українською було опубліковано бестселер Дарона Аджемоґлу та Джеймса Робінсона "Чому нації занепадають. Походження влади, багатства та бідності" (Київ: Наш формат, 2016). Книга є результатом п'ятнадцятирічних досліджень обох авторів і опирається на багатий емпіричний матеріал. Здавалося б, автори запропонують ґрунтовну і виважену теорію, як бідним державам наздогнати багаті. На жаль, одразу ж мушу попередити: не варто очікувати від книги надто багато. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Репресована інтелігенція Львова. Доля Олександра Барвінського

// Михайло Мартиненко

У січні 1948 року відбувся перший після звільнення Львова від нацистів відкритий судовий процес, пов’язаний зі злочинами часів війни. На лаві підсудних за звинуваченням у співучасті у винищенні євреїв опинився лікар Олександр Барвінський. Сфабрикована спецлужбами справа Барвінського та “відкритий” суд над ним є прикладом одного з інструментів, за допомогою яких радянська влада упокорювала довоєнну українську інтелігенцію, що не виказувала лояльності до нового режиму. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

In Memoriam: Орест Субтельний

// Лукаш Ясіна

Кілька днів тому помер видатний історик Орест Субтельний, який своєю працею зробив неосяжний внесок у становлення цілого покоління істориків у молодій незалежній Україні. А також вплинув на формування історичної свідомості українців, народжених до 1991 року. Про значення доробку дослідника читайте у блозі Лукаша Ясіни читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Пасинки революції та провали у пам’яті

// Євгеній Монастирський

Все частіше з’являється думка, що ми живемо в епоху залишкової впорядкованості – ідеали і цінності революції віддаляються, і перестають освітлювати нам шлях. Виходить, що відбувається рух за інерцією, тому ми не помічаємо як завалюємося на бік, і буття знайде знайому форму дореволюційного ритуалу. Ритуалу пошуку і вибудовування “стабільної” повсякденності. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Ганна Арендт. Життя в темні часи

// Данило Судин

В травні українські читачі отримали змогу дізнатися більше про біографію Ганни Арендт - завдяки видавництву "Темпора", яке опублікувало книгу Алоїза Принца "Ханна Аренд або Любов до світу". Оригінальне видання цієї книги було зроблене в 1998 р., а повторне - 2012 р. Чого ж варто очікувати від книги, і чого в ній не дізнатися? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Сучасність і Голодомор: паралельні міркування над книжкою Зигмунта Баумана «Модерність і Голокост». Ч. 2.

// Михайло Гаухман

Продовжуючи міркування над книжкою відомого соціолога Зигмунта Баумана "Модерність і Голокост", ставлю питання про маніпуляції з мораллю та "іншування" соціяльних груп у радянському суспільстві - як одного з чинників здійснення Голодомору. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Міфологічні основи націй

// Данило Судин

20 липня 2016 р. помер Ентоні Д. Сміт - одних з провідних дослідників націй та націоналізмів. І, мабуть, найбільш перекладений українською. Проте довгий час це був не вельми популярний автор - на тлі Еріка Гобсбаума, Бенедикта Андерсона та Ернеста Ґелнера. Чим же він цінний для дослідження націй та націоналізмів? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Ми і вони: три проблеми з єдністю

// Олексій Мусієздов

Думки про (спів)існування дуже різних українців у межах однієї держави з’явилися задовго до нинішньої війни. Так само давно з’явилися й ідеї про неправильність протиставлення одних українців іншим. Події останніх років, звичайно, суттєво посилили цю дискусію – від офіційного «Україна – єдина країна» до побутового іншування переселенців тощо. У спробі придивитися до дискусії оприявнюються три ключові моменти, які слід мати на увазі. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

«Вони думали, що дівчата прийшли на війну, щоб їх розважати»: сексуальне насильство і армія

// Марта Гавришко

До початку війни на Сході України жіноче повсякдення у Другій світовій війні було просто темою історичних студій, хоча й важкою для вивчення. Що змінилося у ставленні до жінок на війні за 70 років? Чи завоювали жінки право бути трактованими як професійні бійчині? Чи досвід особистих відносин з побратимами може бути більш травматичний, аніж бойовий? Чого бояться жінки на війні? Про це та інше кілька думок на маргінесі розмов з двома жінками, які воювали по-різному, але за одне читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Траур на пограниччі

// Владислава Москалець

Шигет Мармароський (Sighetu Marmației) – румунське місто одразу за українсько-румунським кордоном. Тут народився відомий єврейський письменник, лауреат Нобелівської премії миру Елі Візель і знаходиться його музей. Складна багатоетнічна історія Шигета ставить перед його мешканцями численні виклики, одним з яких є збереження пам'яті про єврейську спільноту. В який спосіб ми можемо помітити і зрозуміти цю пам'ять під час візиту до пограничного міста? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Між пропагандою та мистецтвом: Знову про соціологію та декомунізацію

// Олексій Мусієздов

У декомунізації як позбавленні радянського символічного спадку принциповою особливістю є те, що йдеться саме про «символічний» спадок. Тобто, хоча об’єктами декомунізації є суто матеріальні витвори, все ж таки йдеться про нематеріальне. Тобто про те, що залежить від сприйняття та інтерпретації. Видається, що соціологічна теорія може дещо прояснити ситуацію. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Сучасність і Голодомор: паралельні міркування над книжкою Зигмунта Баумана «Модерність і Голокост». Ч. 1.

// Михайло Гаухман

Британсько-польський соціолог Зигмунт Бауман у своїй знаменитій книжці "Модерність і Голокост" дотично згадує й про сталінський геноцид, під яким розуміє масові репресії, але без конкретизації подій. Пропоную використати теоретичні побудови соціолога для розуміння Голодомору 1932–1933 років, як окремого випадку геноцидів ХХ століття, і його зумовленість тенденціями модерного суспільства, насамперед вітчизняним виміром загальних процесів. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Про перейменування вулиць у Києві

// Ярослав Грицак

Днями я дав інтерв'ю газеті "Rzeczpospolita" (додаток Plus-Minus) про політику історичної пам'яті в Украіні взагалі і про київські перейменування вулиць зокрема. Задля нього я взявся уточнювати певні речі, щодо яких не був певним до кінця. Зокрема, наскільки це перейменування є виразом офіційної політики історичної пам'яті, і чи існує така офіційна політика пам'яті взагалі. Те, про що я довідався, спонукає задуматися про мету таких рішень читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Чому не працюють бренди міст? або Знову про Харків

// Олексій Мусієздов

Кілька років тому я займався дослідженням брендів міст. З тих пір я цю тему для себе ніби закрив, але вона цілком неочікувано повернулася. Точніше повернувся логотип Харкова («офіційний туристичний бренд Харкова»), який, був розробленим під Євро-2012. Я думав, що він пішов у небуття ще у 2011 році, так і не ставши повноцінним брендом. Але починаючи з весни цього року його можна зустріти на деяких заходах, що проводяться міськрадою. Невідомо, чим це закінчиться, але є привід наголосити на кількох цікавих моментах. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки


Книжкова полиця

Кравець Данило. За Збручем: західноукраїнська громадсько-політична думка про радянську Україну (1920–1930-ті рр.): монографія. – Львів: Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, 2016. – 297 с. Кравець Данило. За Збручем: західноукраїнська громадсько-політична думка про радянську Україну (1920–1930-ті рр.): монографія. – Львів: Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, 2016. – 297 с.
 

Нас підтримують:

Підтримка сайту відбувається
у рамках Програми дослідження сучасної історії України
ім. Петра Яцика
Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта)
при співучасті Львівського національного університету
імені Івана Франка
та Українського Католицького Університету

Jacyk

Знайдіть нас у Facebook

Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) 
facebook.com - uamoderna
Будь ласка, надішліть нам запит дружби!