Україна Модерна

Думки вголос

Роздуми про актуальне, дискусії, полеміка



Хто такі європейці і чого вони хочуть?

// Данило Судин

Український погляд на Європу є суперечливим. І основна дискусія - хто ж правильно розуміє, чим є "Європа"? з перспективи України Європа видається об'єктивною сутністю, яку нам слід просто зрозуміти. На жаль, для європейців питання власної ідентичності досі є проблематичним. Настільки проблематичним, що в 2005 р. один з провідних соціологів сучасності Ганс Йоас організував конференцію, присвячену лише одному питанню - що таке культурні цінності Європи? Пропоную увазі читачів короткий огляд цієї дискусії провідних вчених. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Роздуми про появу нового «воєнного покоління» в Україні

// Михайло Мартиненко

Серед шести поколінь українців, що їх виділяє Ярослав Грицак від кінця ХІХ ст. дотепер, одне було особливо трагічним - воєнним, бо досвідчило Другу світову, геноциди та депортації... Схоже, нині в Україні формується ще одне воєнне покоління. В цьому дописі автор робить спроби аналізу структури цього покоління, його перспективи та загрози, які стоять перед ним. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Міф і не міф: Харків як перша столиця

// Олексій Мусієздов

У курсі "Вибрані питання європейської історії", який Ярослав Грицак веде на prometheus.org.ua, є проміжне завдання, яке полягає у написанні есею про певний міф на вибір студента. Я подумав, що обрана мною тема може бути цікавою і для читачів України модерної, зокрема тих, хто хотів би трохи більше дізнатися про Харків. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Раціональність та референдуми

// Данило Судин

Референдум щодо виходу з Євросоюзу, який відбувся в Сполученому королівстві Великобританії та Північної Ірландії 23 червня, вже спричинив низку жартів та кпинів щодо британського менталітету. Проте за самим голосуванням стоїть важлива проблема: чи раціональність призводить до раціональних результатів? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Ще раз про книжку Таріка Амара

// Ярослав Грицак

Нова книжка Таріка Сиріла Амара стала предметом жвавого обговорення істориків. Поки розлога англомовна рецензія на цю працю готується до друку, поділюся з читачами своїми загальними враженнями. На початку 1990-х Роман Шпорлюк звернув увагу на "парадокс Львова": поки вся повоєнна Україна русифікувалася, Львів ставав щораз більш українським (мовно і демографічно). Шукаючи пояснення цього феномену Тарік Амар опрацював величезні масиви архівних документів, але висновки з його праці аж ніяк не відображають її змісту. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Російська україністика як носій імперськості

// Владислав Гриневич


Які функції виконує Російський інститут стратегічних досліджень, який є своєрідним індикатором рівня «українознавчих студій» в Росії? Чи впливає його керівництво на політичні процеси Росії, а особливо на зовнішню політику. І яке місце даної інституції в окупації Криму?
читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Як відтворити радянське? Український випадок

// Олексій Мусієздов

Стає загальним місцем говорити про те, що у сучасній Росії відтворюється «радянська людина», а в сучасній Україні йдуть зворотні процеси. Що завдяки подіям Майдану, Революції гідності та війні з Росією відбувається консолідація політичної нації навколо відторгнення радянського – прикладом чого, серед іншого, є (хоча й надто недосконалий) процес «декомунізації». Чи справді ситуація така, як її змальовують? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Міт Одеси: міркування над книжкою Чарльза Кінга «Одеса: дух і смерть міста мрій»

// Михайло Гаухман

Чи має майбутнє "міт Одеси"? Чи Південна Пальміра назавжди втратила свою історичну ауру? Оптимістично розважаю над дещо песимістичною книжкою знаного американскього історика, справжнього майстра історичного письменства Чарльза Кінга. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Соціологічний підхід до культури або Про одну цікаву метафору

// Олексій Мусієздов

Викладаючи соціологію, доводиться пояснювати соціологічний погляд на культуру. Це складно робити, оскільки є різні «соціологічні погляди», а розказати треба стисло. Але мені здається, що певний «спільний знаменник» різних концепцій можна пояснити простою метафорою: культура – це «software» суспільства. Можуть бути цікавими і наслідки такого порівняння. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Деякі рефлексії про дискусію "Український націоналізм та євреї (1920-50 рр.)"

// Михайло Мартиненко

20 травня 2016 в Києво-Могилянській академії відбулась дискусія "Український націоналізм і євреї (1920-50 рр.)". Ідея цієї дискусії зумовлена низкою публікацій про діяльність і погляди голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича. Одним з найгостріших моментів тих статей була саме історія ставлення українських націоналістів до євреїв у міжвоєнний період та під час війни, зокрема – питання співучасті у масових вбивствах євреїв. Згадані публікації спричинили бурхливу полеміку серед істориків у соцмережах. Її продовжили наживо на згаданій події, яку відвідав і автор цього допису. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Україна в рік революції:
погляд з Фінляндії

// Данило Судин

Днями в львівських книгарнях з'явилася книга "Україна. На межі" (Львів: ЛА "Піраміда", 2016) - збірка статей, яка описує події в Україні з листопада 2013 р. до грудня 2014 р. Написана вона двома фінськими журналістами - Анною-Лєною Лаурен та Петером Луденіусом. Це виважений погляд з Фінляндії на українську ситуацію, який може українцям не сподобатися. Проте автори пишуть лише для того, щоб показати, в якій складній ситуації перебуває Україна. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Ізраїль – музика і ду-кіюм

// Владислава Москалець

Проблеми – з історією і пам'яттю постійно виявляються в повсякденному житті Ізраїлю. Наприклад, День Незалежності - головне свято країни, які відзначають євреї, для арабів називається Накба - „Катастрофа” - і є найтрагічнішим днем року. Спробуйте відсвяткувати найщасливіший день року, коли ваші сусіди вважають його найтрагічнішим, а арабські студентки ходять по Тель-Авівському університеті зі значками Накба-1948. Спробуйте відзначити найтрагічніший день року, коли Мірі Регев, міністр культури Ізраїлю наказує всім організаціям, що отримують фінансування від держави, в тому числі палестинським вивісити в цей день ізраїльський прапор. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Про спільне або Кілька роздумів навколо усної історії

// Олексій Мусієздов

23 травня 2016 року у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна відбулася презентація збірника статей «Відновлюючи особисте: усна історія у постсоціалістичній Європі» (Reclaiming the Personal: Oral History in Post-Socialist Europe / Edited by Natalia Khanenko-Friesen and Gelinada Grinchenko. – Toronto: University of Toronto Press, 2015. – 344 p.). Цей текст не є рецензією, скоріше, лише роздумами навколо почутого й побаченого. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Форми і змісти: ще кілька слів про декомунізацію

// Олексій Мусієздов


У дитячій психології є відомий експеримент, коли дитині показують картинку з лавкою та хлопчиком, що плаче. Дитині показують картинку, розповідають, що хлопчик біг і вдарився об лавку. А потім запитують, хто винен у тому, що хлопчик плаче. Маленька дитина звинувачує лавку, а доросліша каже, що хлопчик винен сам. Як на мене, цей експеримент непогано ілюструє ситуацію з декомунізацією та ставленням до радянського спадку.
читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Міф «Великої Вітчизняної війни»: «духовна скрепа» російської ідентичності

// Владислав Гриневич

Аналіз історичної політики, яку провадить влада Російської Федерації може допомогти нам краще розуміти, як саме використовується міф про "Велику Вітчизняну війну" у сучасній україно-російській війні. А також допоможе з'ясувати, яке місце посідає цей міф у творенні сучасної російської ідентичності. І як це впливає на незалежні інституції, що займаються публічною історією. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

"Чорно-білі" рішення декомунізації

// Данило Судин

Що таке декомунізація? Найпоширеніше розуміння постає з відповідного закону: декомунізація - це очищення символічного простору України від радянського спадку. Проте це явне визначення не є достатнім. З інтерв'ю представників УІНП випливають ще два рівні декомунізації, яких нема у законі. По-перше, це очищення історичної пам'яті від радянського минулого. По-друге, викорінення радянських практик з українського повсякдення. Чи потрібна Україні така декомунізація? Так, потрібна, і на всіх трьох щаблях - символічного простору, історичної пам’яті та соціальних практик. Але чи можна це зробити в тій формі, яку пропонує УІНП? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Про феноменологічний погляд на радянське

// Олексій Мусієздов

Про сутність «радянського» будуть ще довго дискутувати. Дуже умовно полярні точки зору можна означити, з одного боку, як інтерпретацію «радянського» як стремління до прогресу, самовираження та соціальної справедливості, а з іншого, тлумачення його як «совку» – бажання отримувати гроші чи інші блага і при цьому нічого не робити, покладати відповідальність за власну долю на державу і вважати її винною за будь-які негаразди, мати таку ситуацію «стабільною», тобто незмінною, наскільки це можливо. Сам СРСР, відповідно, виглядає втіленням чи першого, чи другого. Чи можна якось поєднати ці тези? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Вийти за межі: міркування над епілогом «Останньої імперії» Сергія Плохія

// Михайло Гаухман


Розпад Радянського Союзу, як наголошує Сергій Плохій у своїй книжці "Остання імперія", залишив нам багато питань. Саме у 1991 році коріняться сучасні пострадянські проблеми. Саме на ревізії досягнень 1991 року ґрунтується офіційна російська риторика наших часів. Однак, говорячи про внутрішні українські справи, пропоную вийти за межі «радянського», відмовившись воювати з ним.
читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Сталінський терор і подвійна свідомість

// Данило Судин

Мета цього тексту доволі проста - зрозуміти природу сталінської влади. Звісно, я не намагаюся дати єдине пояснення сталінської влади. Взагалі, будь-яка теорія, яка знаходить одну-єдину причину того чи іншого соціального явища, є хибною. Соціальне життя настільки складне і комплексне, що і теорії мають пропонувати лише часткові пояснення. Проте в цьому тексті я пробую знайти смислові корені сталінського режиму. Вихідним пунктом для подальших міркувань є теза Лешека Колаковського про те, що сталінська система влади ґрунтувалася на подвійній свідомості: з одного боку декларування громадянами віри в постулати комуністичної ідеології, а з іншого – відсутність віри в них (причому ця відсутність віри не декларувалася). читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Невдячне мистецтво епітафії – нотатки перехожого

// Владислава Москалець

Декілька років тому, недалеко від порта у Вроцлаві, я побачила стелу, що своєю формою і розташуванням на зарослій травою площі нагадувала пам'ятник. Більше про це нічого не нагадувало - таблиці були збиті, не збереглося ані напису, ні символу, який би допоміг ідентифікувати час чи мету меморіалу. Вихідці з пострадянського простору, втім, впізнали б у ньому соціалістичну монументальну стилістику, на кшталт обеліскам невідомому солдату.Мене вразила роль напису і символів у долі монументу, який, через брак розпізнавальних знаків, ставав багатозначним. Чому монумент без напису втрачає свій сенс? Чи можливо його відновити чи надати йому в такому разі нового змісту? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Історія одного ліквідатора. На пошанування жертв катастрофи на ЧАЕС

// Михайло Мартиненко

26 квітня 2016 року Україна та світ вшановували жертв катастрофи на ЧАЕС, з часу якої пройшло 30 років. Незадовго до цієї трагічної річниці автор зміг знайти пакет документів, який належав його діду Мартиненку Володимиру Григоровичу, який протягом 1986 року приймав участь у ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС. На основі цих документів та родинних переказів автор вирішив спробувати реконструювати історію діда-ліквідатора. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Про Ґершенкрона: триптих на скору руку

// Ярослав Грицак

Від початку квітня почав свій перший он-лайн курс на Prometheus. У цьому курсі хочу обговорити зі слухачами різні ключові тексти. Поміж інших - текст Ґершенкрона «Економічна відсталість в історичній перспективі», бо вважаю теорію Ґершенкрона дуже важливою для України й українських істориків. Я відкрив на своєму курсі окрему гілку для дискусії «Як іде Ґершенкрон». Дискусія триває уже майже два тижні, то ж спробую коротко її підсумувати. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Що таке «рурбанізм»? або Про ще одну давню соціологічну працю

// Олексій Мусієздов


На тлі «всесвітнього торжества пам'яті», з одного боку, та інтересу до досліджень міста, з іншого, видається цікавим звернутися до роботи Віктора Доманицького «Засади українського рурбанізму», яка вийшла друком у 1941 році у Чехословаччині. Якщо слова «урбанізм» та «урбанізація» є досить поширеними і загалом зрозумілими у нинішньому лексиконі, і означають поширення міського способу життя, то що ж таке «рурбанізм»?
читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Vita Activa: Ханна Арендт та привиди Адольфа Айхмана

// Євгеній Монастирський

6 Квітня 2016 року в окремих кінотеатрах США розпочався показ документальної стрічки про Ханну Арендт під назвою “Vita Activa: The Spirit of Hannah Arendt”. Політичний філософ розуміла особистість, тобто кожну окрему людину, як унікальне явище. Можливо так було тому, що вона сама була унікальною. Тому фільм стискає цю особистість до розмірів екрану кінотеатру у Нижньому Мангеттені. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

«Місто у свідомості його мешканців»: про одну соціологічну роботу

// Олексій Мусієздов

У 1931 році вийшла книга Флоріана Знанецького «Місто у свідомості його мешканців». Вона мала б бути однією з тих, що становлять класику соціологічних досліджень міста, однак, виявилося, що про неї навіть серед фахівців мало хто знає. Важко сказати, чому так сталося. Можливо причиною є те, що робота написана польською. Можливо те, що її затьмарила інша робота Ф. Знанецького – спільна з У. Томасом праця «Польський селянин в Європі та Америці». У будь-якому разі зараз, на тлі інтересу до досліджень міста маємо всі підстави, щоб привернути увагу до цієї праці. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Україна після двох років війни

// Данило Судин

Війна на сході України триває вже два роки, посутньо впливаючи на ціле українське суспільство. Війни посилюють авторитарні настрої: в умовах конфлікту всі внутрішні суперечності відходять на другий план, а головною спільною проблемою стає боротьба з зовнішнім ворогом. Крім того, суспільство починає шукати "внутрішніх ворогів" - ворожих агентів чи зрадників. За такої масової параної соціальна довіра занепадає, відтак може з'явитися потреба у фігурі вождя / мудрого правителя, який здатен привести свій народ до перемоги. Якою ж є ситуація в Україні - в плані соціальної довіри та схильності до авторитаризму? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Чернівці, Відень, Берлін: Микола Василько

// Ірина Вушко

На сторінках «великої історії» часто губляться «малі» люди і події, на прикладі яких ми часто можемо краще зрозуміти й відчути цілу епоху. Це дозволяє нам сповна збагнути умовності ідентичностей, які нерідко стають наслідком конкретних рішень й свідомих виборів. Хорошим прикладом для розуміння явищ і процесів періоду fin de siècle й перших повоєнних років є діяльність українського політика й дипломата Миколи Василько. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

«Український фашизм»: диявольський тріумф політтехнологів

// Владислав Гриневич

Для повнішого розуміння актуальних процесів в українському суспільстві слід з'ясувати, як саме творилася політика пам'яті за часів попередніх президентів. Тут важливо відповісти на декілька запитань. Яким чином політика пам'яті часів президентства Януковича сприяла творенню поділів в українському суспільстві? В чому полягала діяльність "антифашистів" від Партії Регіонів, і яке місце російських політтехнологів і науковців у поширенні ненависті та агресії щодо України? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Місце пам’яті – метро?

// Олексій Мусієздов

Вже кілька років у Харкові напередодні 15 лютого (Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав) один вагон потягу метро оформлюється у вигляді своєрідного музею, присвяченого пам'яті військовим діям у Афганістані (1979 – 1989). Замість звичної реклами на стінах вагону бачимо світлини й інші образи, які відтворюють пам'ять про ці події. З одного боку, ця ініціатива цілком зрозуміла: колишні «афганці» – нинішні керівники та співробітники харківського метрополітену – мали бажання та можливості репрезентувати власну «колективну пам'ять». З іншого, залишається запитання – як розуміти факт розміщення «музею» у метро? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Молодий Сталін: психологічний вимір історичного письменства

// Михайло Гаухман

Для мене добрий історик, який пише синтетичні дослідження, наближається до письменника. Він розкриває сторінки минулого, подібно до романіста, який занурюється в душевний світ своїх персонажів. А якщо історик пише біографію якоїсь авантюрної постаті? В такому разі відмінність між істориком і письменником здатна скоротитися до мінімуму. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Недомодерна демократія перед викликами постмодерності

// Данило Судин

18–19 березня у Львові мав відбутися Фестиваль рівності. Проте він не відбувся. І ця ситуація є дуже симптоматичною. що Україні одночасно треба вирішувати два виклики, які суперечать один одному. Перший – будувати модерну державу з чіткими правилами гри. Саме такі інституційні зміни дозволять наздоганяти розвинуті країни. Другий – активно замінювати модерну модель демократії на постмодерну. Для західних країн це проблема, а для України – проблема в квадраті. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Галіціанер як бренд

// Владислава Москалець

Ностальгія за Галичиною і пам'ять про її існування має часто цілком матеріальне втілення. Серйозним ініціативам, на кшталт платформи „Gesher Galicia” вдається існувати майже виключно завдяки підтримці приватних фундаторів. На сторінці кожної з організацій існує рубрика, присвячена спонсорам – окремим родинам, вихідцям з Галичини. Що ж спонукає їх давати великі суми грошей на підтримку справи яка не є прибутковою, благодійною і навіть не завжди науковою? Цікавість до минулого? Сентиментальність? Часом, здавалося б, романтичні та нераціональні мотивації дають практичні результати. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Хто такий Джон Уррі? або Кілька слів про сучасне суспільство

// Олексій Мусієздов

18 березня 2016 року помер один з найцікавіших дослідників сучасного суспільства – Джон Уррі. На мою думку, його ідеї дещо недооцінені а, можливо, й недостатньо відомі у вітчизняному соціологічному середовищі. Окрім цього, було б вельми корисним звернути увагу й більш широкого загалу на його доробок, оскільки ідеї Джона Уррі можуть додати можливостей інструментам, які ми застосовуємо для пояснення сучасних подій взагалі та в Україні, зокрема. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Війни пам'ятей як конфлікт постколоніального та імперського дискурсів

// Владислав Гриневич


Питання українсько-російської війни пам'ятей, як частини глобального конфлікту постколоніального та імперського дискурсів, залишається особливо актуальним у наш час. Аналіз відтворення російського імперського дискурсу найвищими посадовцями й духовними лідерами Російської Федерації дає підстави для роздумів над спробами інструменталізації історії для конкретних політичних цілей та монополізації історичної спадщини.
читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Про соціологічне мислення або Що таке соціологія?

// Олексій Мусієздов

Напевне, у будь якій науковій дисципліні можна знайти два підходи до її розуміння й, відповідно, викладання. Один бачить її як корпус знань, методів, гіпотез тощо. Інший вважає, що вона є певним способом бачення й розуміння реальності. Звичайно, будь яка теорія і є «оптикою» як джерелом «наукового погляду». Але тут йдеться про інше – про той специфічний спосіб мислення, який не витікає прямо з раціонального опанування наукою, а здобувається як певний інсайт. Очевидно, що найбільше такою самоінтерпретацією відзначається філософія, але й соціологія впевнено йде тим самим шляхом. Тож що таке «соціологічне мислення»? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки


Книжкова полиця

Кравець Данило. За Збручем: західноукраїнська громадсько-політична думка про радянську Україну (1920–1930-ті рр.): монографія. – Львів: Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, 2016. – 297 с. Кравець Данило. За Збручем: західноукраїнська громадсько-політична думка про радянську Україну (1920–1930-ті рр.): монографія. – Львів: Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, 2016. – 297 с.
 

Нас підтримують:

Підтримка сайту відбувається
у рамках Програми дослідження сучасної історії України
ім. Петра Яцика
Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта)
при співучасті Львівського національного університету
імені Івана Франка
та Українського Католицького Університету

Jacyk

Знайдіть нас у Facebook

Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) 
facebook.com - uamoderna
Будь ласка, надішліть нам запит дружби!