Україна Модерна

Думки вголос

Роздуми про актуальне, дискусії, полеміка



"Мира и горя мимо". Олександр Еткінд та "Кривое горе" України

// Євгеній Монастирський

Як це - жити після катастрофи? Таке питання частіше за все викликає асоціації з геноцидом - фізичним винищенням людей. Але геноцид може бути іншого порядку - інтелектуальний, культурний. Трохи більше місяця тому у московському видавництві «Новое литературное обозрение» побачив світ переклад книги історика Олександра Еткінда «Кривое горе: Память о непогребенных», яка пропонує нам концепцію “горя” як емоційного та інтелектуального стану пізньорадянського та пострадянського періоду. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

8 Березня vs День Матері: 5 причин відмовитися від останнього

// Оксана Кісь

Щороку на початку березня активістки жіночих організацій, дослідниці жіночої історії та інші експертки з питань гендерної рівності переживають сезонні набіги і облоги журналістської братії, яка намагається з’ясувати, чи варто і як правильно відзначати в Україні 8 березня, і чому б натомість не святкувати День Матері? Розмірковуючи над цим позірно простим питанням, я зрозуміла, що можу знайти принаймні 5 причин, чому насправді варто відмовитися від Дня Матері на користь Міжнародного дня прав жінок. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Відвертий Григорій Петровський, або українсько-башкирська паралель у радянській національній політиці

// Михайло Гаухман

Українські та башкирські революціонери зіткнулися з необхідністю обстоювати свої вимоги перед російськими більшовиками. Знайомство Григорія Петровського й Ахметзакі Валіді в травні 1920 року вилилося у відверту розмову про Владіміра Леніна і радянську національну політику. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Ідентичності vs. Цінності: Що насправді пояснює

// Олексій Мусієздов

Останнім часом часто зринає тема про розбіжності у поясненнях подій в Україні. Зокрема, Ярослав Грицак вважає: «Наголос на ідентичностях (у першу чергу на питаннях мови й історичної пам'яті) мало або майже нічого не пояснює про те, що сталося в Україні. Бо в центрі українських подій лежить конфлікт цінностей, а не ідентичностей». Здається, така поляризація ідентичностей та цінностей обумовлена контекстом розвитку сучасних історичних студій. Утім, з "соціологічного боку" виглядає, що протиставлення не мало б бути таким жорстким - «або цінності – або ідентичності». читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Сліди на фотографіях. Відповідь Івану Качановському щодо подій 20 лютого 2014

// Михайло Мартиненко

Даний текст з’явився у зв’язку зі спекуляціями на тему масового вбивства мітингувальників на Майдані, продукування яких триває вже два роки і служить російській пропаганді. Іван Качановський у своєму тексті «The 'Snipers' Massacre” on the Maidan in Ukraine» активно продукує ці спекуляції та перекручення. Більше того, він почав використовувати особисті спогади автора про події 18-20 лютого 2014 в соцмережах аби довести, що майданівці, мовляв, розстріляли самі себе. Автор змушений був провести власне розслідування, щоб аргументовано відповісти на ці маніпуляції та запобігти неадекватному використанню власного імені та досвіду в пропаганді. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Над темною безоднею примордіалізму: як українські інтелектуали розуміють національну ідентичність

// Данило Судин

26 лютого у Львові відбулася дискусія "Історична поліетнічність українських земель – шлях до протиріч чи порозуміння?". Попри те, що назва заходу мені здалася химерною, я таки погодився, оскільки сам проект виглядав привабливо та актуально. Проте вже з перших хвилин дискусії відчуття химерності тільки посилювалося. Не переповідаючи всього обговорення, наголошу на кількох моментах, які є важливими. Якщо вже в людей, яких ми мали б назвати інтелектуалами, переважають такі уявлення про українську ідентичність, то яке спільне майбутнє вони спроектують для українців? Вважаю за необхідне написати свою відповідь і спростування цим спрощеним та вульгаризованим уявленням про національну ідентичність. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Дискусії про Євромайдан

// Ярослав Грицак

Політичні кризи створюють шанс для переходу до нових дослідницьких парадигм – однак у відповідь на Євромайдан, деякі з прихильників парадигмальних змін замість того, щоб рухатися вперед, подалися до заду. Вчорашні (де)конструктивісти стали сьогоднішніми ессенціалістами. Дискусії про Євромайдан у трьох поважних міжнародних інтелектуальних часописах "Ab Imperio", "Kritika" та "Slavic Review" дають поживу для роздумів... читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Євромайдан у Харкові: кілька думок про події дворічної давнини

// Олексій Мусієздов

Чергова дата найгарячіших та вирішальних подій на Майдані спонукає до спогадів та роздумів. Зокрема про те, що змінилося, якою мірою виправдалися очікування, хто винен, що робити, й багато інших. Але на тлі київського Майдану – «загального» або «Майдану як такого» – має сенс згадати про те, що відбувалося в інших містах. Можливо, це щось додасть до розуміння ситуації. Сьогоднішні враження та думки – про Харків. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Гра на пониження: продуковані ризики в кінематографі

// Данило Судин

4 лютого 2016 р. в українських кінотеатрах почався показ фільму "Гра на пониження" (The Big Short). Цей фільм можна спиймати як повернення до традицій Нового Голівуду - епохи, коли в Голівуді активно цінувалося та просувалося авторське кіно, що не боялося піднімати гострі соціальні питання та проблеми. Режисер Адам Мак-Кей зізнався, що намагався зняти фільм, який був серйозним, але комедійним водночас - комедійнішим, ніж фільми Мілоша Формана, але серйознішим, ніж "Хвіст виляє собакою". Проте - попри беззаперечні мистецькі якості - фільм цікавий і кількома ідеями, які важливі для розуміння соціальної реальності. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Чим завинив Мошко?

// Владислава Москалець

Видається наївним підходом, вимагати від екскурсій розважального штибу вирозумілого і делікатного підходу до історії міста. Вони орієнтуються на уподобання, смаки і очікування клієнтів. І, як це не сумно, але серед українських туристів популярним буде карикатурний костюмований персонаж - Мошко з пейсами, з якого можна посміятися. Мошко, дзеркальним відображенням якого буде лінивий козак, в шароварах, брилі та зі шматком сала, постать характерна для численних фільмів чи тематичних ресторанів. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

«Леви» та «лиси» або Ще одне передбачення українського майбутнього

// Олексій Мусієздов

Напевне, багато хто чув про циклічну теорію зміни еліт, де фігурують «леви» та «лиси», автором якої є відомий італійський економіст та соціолог Вільфредо Парето. Що таке еліта взагалі та політична еліта зокрема? В чому саме полягає ця теорія? Що саме вона могла б дати для розуміння сучасної української політичної історії? Чи може вона допомогти передбачити майбутнє? Питань багато, відповіді дає лише час, але чому б і нам не подумати? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Про доступ до архівних справ часів нацистської окупації Львова

// Михайло Мартиненко

14 червня 1945 року в центрі Львова відбулись заворушення, які лише дивом не вилились в єврейський погром. «Справа 14 червня 1945 року» розкриває цілий комплекс проблем, на яких докладніше зупинимося у кількох наступних дописах. Та перш, ніж поділитись з читачами певними проміжними результатами цієї розвідки, автор хотів би ввести в курс проблем, з якими довелося зіткнутися у ході дослідження та порушити питання, які є актуальними для дослідників, які займаються цим періодом та подібною тематикою. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

«Третя Імперія»: маячня хворобливої фантазії чи відбиття нової російської ідеології

// Владислав Гриневич

На перший погляд роман-утопія Міхаїла Юр'єва «Третья Империя. Россия, которая должна быть» (2006) видається маячнею, плодом хворобливої фантазії автора. Однак при уважнішому прочитанні у контексті актуальних подій він виявляється таким собі посібником з російського імперського менталітету. Ця книга – індикатор настроїв російської політичної еліти, сигнал світові щодо агресивності Росії. Підтвердження цього - затвердження Путіним нової військової доктрини Росії та її "гібридна війна" проти України. І на цю нову військову стратегію Росії Заходу допоки нема чим відповісти читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Донбас: колонізація і мітологізація. Ч. 2. Внутрішня колонізація

// Михайло Гаухман

«Внутрішня колонізація» полягає в перетворенні дискурсивного та соціяльного простору відповідно до просвітницьких ідей і практик. Якщо дискурсивні акти потребують певного ставлення від аґентів дискурсу, то соціяльні практики можуть здійснюватися поза свідомою волею «внутрішніх колонізаторів». Так, аґенти внутрішньої колонізації Донбасу могли мати на меті будівництво та оновлення заводів і шахт, і їм геть байдуже могло бути до соціяльних процесів. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Інтим і політика: брати

// Ірина Вушко

Томаш Масарик - символ міжвоєнної Чехословаччини, її перший президент. Йозеф Редліх - австрійським юрист, історик і фінансист, міністр останнього уряду Австрійської імперії. Масарик - щільно заангажований у чеську політику, вважав себе чехом. Редліх - німецькомовний асимільований єврей. Редліх і Масарик виросли в одному місті Годонін в Моравії. Їх об’єднував спільний батько. Йозеф Редліх і Томас Масарик зберігали близькі стосунки протягом життя. Ці стосунки стали вирішальними для обох. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Зигмунт Бауман: «Соціальні медіа є пасткою»

// Олексій Мусієздов

У січні у іспанській газеті «El Pais» вийшло інтерв’ю з відомим соціологом Зигмунтом Бауманом. З одного боку, для тих, хто обізнаний з його творчістю, він нібито не сказав чогось принципово нового. Але з іншого, його відповіді на запитання кореспондента висвітлюють головні ідеї сучасного класика. Для мене Зигмунт Бауман є однією з тих осіб, які є найбільш актуальними серед соціологів ХХІ століття, а його спостереження й висновки – одними з ключових для розуміння того, що відбувається. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

"Постмайданный синдром". Окончание воспоминаний о Майдане

// Михайло Мартиненко

Бой можно легко закончить. Даже расстрел можно прекратить. Для этого достаточно одного приказа, переданного по цепочке от старшего к младшему. Но не так просто закончить всё это в голове. Осадок остаётся. Кто-то преодолевает его за короткий срок, а кто-то не может одолеть его годами. Трагедия 18-20.02.14 такой след оставила и он являеться такой же неотъемлемой частью истории о Майдане, как стрельба и кровь. Не хотел бы, чтобы читатели это воспринимали, как жалобу, или как описание стандартного сценария борьбой с прошлым в голове, а просто как окончание воспоминаний о том, что произошло тогда. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Примирення як досвід європейської політики

// Юрій Рубан

В українському інтелектуальному просторі триває пошук шляхів до об’єднання України, суспільного примирення. Проблема єдності виникає тоді, коли помітна суспільна група не бачить можливості реалізації своїх інтересів в рамках існуючої спільноти. Чому б не почати говорити про примирення в зрозумілих усім базових категоріях безпеки, потреби, вигоди, а обговорення правильності тієї чи іншої «ідентичності» дещо відкласти? Без єдності життєвого світу, без єдності політичного і соціального поля порозуміння і подолання кризи неможливо досягти. Примирення як об’єднання суспільства може відбутися навколо образу майбутньої України. Поза сумнівом, європейський історичний досвід може дати для такої розмови певні орієнтири. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Як карнавальні революції стають справжніми

// Данило Судин

Ідея про переможну революцію, яка відбувається шляхом ненасильницького спротиву, активно поширювалася в Україні з початку 2000-х рр. І вона ж надихала Революцію Гідності 2013–2014 рр. Втім, наскільки цей рецепт революції є універсальним? Тим більше, що раніше марксисти (і особливо леніністи) вірили лише в насильницький сценарій успішної революційної боротьби. Чи ненасильницький спротив має шанси на перемогу за будь-яких соціально-історичних умов? Однією з "лабораторій" для вивчення революцій може стати досвід "оксамитових революцій" в Центральній Європі 1989 р. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Про війну, карму, і моральну відповідальність: Отто Бауер

// Ірина Вушко

Отто Бауер – австрійський філософ, теоретик і один з засновників австро-марксизму, з числа найвпливовіших австрійських соціал-демократів ХХ століття. Він - яскравий приклад того, як радикально і незворотно війна може змінити життя політика й інтелектуала. Як офіцера запасу, його було мобілізовано до війська у серпні 1914. Бауер потрапив на східний фронт, де воював проти російської армії в Карпатах, пережив там страшні морози і потрапив у полон. Два з половиною роки він провів у таборі для військовополонених у Сибіру. Внаслідок втручання австрійських соціал-демократів повернувся до Відня у 1918, і до 1934 Бауер залишався одним з найвпливовішим діячів на австрійській політичній арені. Його рішення стали доленосними і в певному сенсі призвели до поразки австрійської демократії у міжвоєнний період. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Трохи про Кубу: Революційна романтика vs. Буржуазне споживання

// Олексій Мусієздов

Відомий французький соціолог Мішель Маффесолі стверджує, що у наш час люди об’єднуються не так навколо інтересів, як навколо символів – він назвав це «постмодерною солідарністю». Одним з таких символів є образ революції – звільнення від несправедливості. Безперечно, і розуміння справедливості, і образи революції бувають різні – «Велика французька», «Жовтнева», «Оксамитова», «Кольорова» тощо. Один з них – «кубинська революція» та «Куба»» як поп-культурний та медійний образ. Але мені завжди здавалося, що у ньому є певне протиріччя. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

„Книги Якуба”: навіщо писати історичні романи?

// Владислава Москалець

Історичний роман доволі невдячний вид літератури – перевантажений фактами, він буде видаватися сухим, якщо ж додати емоцій і прикрасити фабулу – неминуче зустрінеться з критикою професійних істориків. Консультантами книжки виступили провідні спеціалісти, які займаються франкізмом, зокрема Павел Мацєйко. Книжку Ольги Токарчук обговорюють в тому числі в польських академічних колах. Втім, цього всього могло б не бути – завдання сучасного історичного роману не розповісти „як було”, а дозволити читачеві зануритися у світовідчуття епохи і зрозуміти мотивації, страхи і радості тогочасних мешканців. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Російський ресентимент: росіяни у пошуках власної ідентичності

// Владислав Гриневич

Надії на те, що нова російська ідентичність і нова ідеологія виникнуть самі по собі, лише через розпад совєтської імперії, не виправдалися. Перехід до нової незалежної Росії виявився вкрай болісним процесом. Сучасні російські науковці по-різному характеризують соціально-психологічні процеси всередині російського суспільства, називаючи їх "негативною ідентичністю", "російським ресентиментом", "Веймарським синдромом", "втечею від свободи"... Та врешті-решт, усе це різні назви однієї хвороби російського пацієнта – імперської свідомості, яка проявляється нині в ідеології "русского мира". читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

«Ирония судьбы, или С легким паром!»: советский человек и его вещи

// Олексій Мусієздов

Некоторые культурные произведения в силу разных обстоятельств оказываются прочно ассоциированными с определенными праздничными датами. Вряд ли дело только в том, что они связаны сюжетно или содержательно, а их популярность вряд ли объясняется лишь художественной ценностью. Одним из таких произведений, безусловно, является «Ирония судьбы, или С легким паром!». Попробуем объяснить феномен фильма одного ушедшего в прошлом году классика (Э. Рязанова) с помощью идей другого (Б. Андерсона). читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Донбас: колонізація і мітологізація. Ч. 1. Зовнішня колонізація

// Михайло Гаухман

Поява концепції «внутрішньої колонізації» Алєксандра Еткінда є поодиноким прикладом радісної ситуації, коли науковець з периферії – (пост)радянського простору – не «перекладає» наявні «великі теорії» на місцевий матеріял, а сам створює теоретичний інструмент, який може бути застосованою для різних країн та епох. Концепція «внутрішньої колонізації» викликає в мене бажання застосувати її до реґіону, з яким у сучасної України найбільше проблем і на прикладі якого можна побачити дію й внутрішньої, й «традиційної» зовнішньої колонізації, а також сучасну мітологізацію колонізаційних процесів. Мені йдеться про Донбас. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Переможці і невдахи творення “нації-як-бренду”

// Alexander Motyl

На початку 2000-х світом прокотився шторм на ім'я "Борат" - комедійний персонаж у гострій сатиричній формі розповідав світові про Казахстан. Первісно гостра негативна реакція, протести і обурення казахстанського уряду швидко змінилися на протилежні, коли стало зрозуміло, що і така популярність може бути корисною для країни. Про більш чи менш успішні зусилля пост-радянських країн, які намагаються стати помітними і впізнаваними, у формуванні своїх націй як-брендів, йдеться в інтерв'ю з "головним боратологом" Робертом Сандерсом. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Бои и массовый расстрел 18-20.02.2014 в Киеве глазами студента-историка. Часть 3

// Михайло Мартиненко


19 февраля 2014 года автор воспоминаний не смог присутствовать на Майдане Независимости. Но при этом, были составлены очерки об обстановке в городе во время боёв. Так же эта часть воспоминаний посвящена трагическим событиям 20 февраля 2014 года. Так случилось, что текст по 20 февраля может выглядеть более сухим и даже скучным, что может объяснятся тем, что всё, что происходило, казалось нормой.
читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Війна та революція в Європі. 1905-1956: чи могло ХХ ст. бути іншим?

// Данило Судин

Одним з українських бестселерів в 2011 р. стала книга Тімоті Снайдера "Криваві землі". А десятиліттям раніше італійський історик Андреа Ґраціозі опублікував працю на схожу тематику, хоч у ширших часових рамках "Війна та революція в Європі. 1905-1956" (2001, укр.пер. 2005). Парадоксально, але книга Ґраціозі не набула належного розголосу, принаймні не з'явилося жодних помітних рецензій на неї. Та порівнюючи дві праці, помічаємо, що "Війна та революція в Європі. 1905-1956" в деяких аспектах є навіть кращою за свою "суперницю" - книгу "Криваві землі". читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

«Що, справді?» або дещо про сприйняття радянських часів

// Олексій Мусієздов

Відомий соціолог Ч.Р. Мілс говорив про соціологію: «Соціологічна уява дає нам змогу встановлювати співвіднесеність історії та біографії та їхній взаємозв’язок у межах того самого суспільства». Великий інтерес останніх десятиліть до повсякденності та усної історії свідчить, що так само ця співвіднесеність цікавить й істориків. Моя увага привернута до цієї теми з дуже практичної точки зору. Викладаючи історію соціології, я мушу наголошувати на різного роду суспільних змінах, які свого часу й тепер провокують звернення саме до соціології. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

"Лучше провокатор, чем плохой агитатор": до питання співіснування провокації та агітації у ранній післяреволюційний період

// Євгеній Монастирський

Революція, частіше за все, є великою провокацією. З одного боку вона показує чи здатен народ, що творить її, на самопожертву та об’єднання, а з іншого – після революції мало що змінюється, адже вона відбувається десь “на поверхні життя”, і єдине до чого вона може призвести – це викрити хворобливі явища самого народного тіла. Все інше, фактично, залишається на своїх місцях. Основні дійові особи революцій - випадкові. Герої є заручниками долі. Але агітатори та провокатори є тими, хто робить більш-менш свідомий вібир. Про них і піде мова. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Кілька думок про революцію

// Олексій Мусієздов

Для соціолога питання про революцію є принципово важливими, оскільки суспільство – це певний порядок, а революція – дуже виразна зміна або прагнення зміни порядку. Тобто йдеться про події, які унаочнюють суспільний устрій. Щодо революцій є різні теорії, деякі пишуться просто зараз, з урахуванням останніх (не лише українських) подій. Я далекий від їхньої систематизації чи синтезу, але, можливо, комусь стануть у пригоді деякі невеликі роздуми читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Віч-на-віч з минулим: на захист законів про декомунізацію

// Alexander Motyl

Пристрасті і ставки у дебатах навколо декомунізаційних законів високі. Зближення України з Заходом неможливе без остаточного розриву і з радянським минулим, і з радянськими та неорадянськими ідеологічними конструктами, які зводили Україну та українців до пасивних об’єктів історичного процесу. Проводячи реформи та декомунізацію, Україна визнає потребу історичної пам’яті, бере у власні руки відповідальність за свою долю. Ці закони уможливлюють врівноважений, ліберальний і справді науковий підхід до націоналістів: їх можна нарешті інтегрувати в український історичний наратив не як демонів чи ангелів, а просто як осіб чи рухи, які відігравали важливу роль у сучасній історії України. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Наша історія й історія про нас

// Ярослав Грицак

На цьому тижні минуло п’ять років від смерті Тоні Джадта. Я писав тоді у некролозі, що його не знають в Україні. За ці роки ситуація мало змінилася, бо досі в Україні не вийшла жодна з його книжок. Однак одна зміна таки є: в Україні появилася група людей, переважно молодих, які читають його англійською. Цього року в Українському Католицькому Університеті я зорганізував семінар «Читаючи Тоні Джадта» для наших магістрантів й аспірантів. У певний момент до нас приєдналася професорка Єйльського університету Марсі Шор. Вчора появилася її стаття у “Нью Йоркері” про наш семінар і про Тоні Джадта в Україні. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Перша наукова біографія Степана Бандери: погляд з Заходу.

// Юрій Радченко

Попри всі запальні політичні, історичні та псевдоісторичні дискусії про Степана Бандеру, за практично чверть століття після падіння комунізму в Україні не було написано жодної наукової біографії цього діяча. Як кажуть, «святе місце пусте не буває», то ж за наукове вивчення біографії Бандери беруться закордонні науковці. Прикладом такої роботи є монографія пост-докторанта Берлінського Вільного університету Гжегоша Россолінського-Лібе, видана наприкінці 2014 року в Штутгарті. Попри суперечливість сприйняття цього дослідника, доводиться визнати, що ця книга є першою спробою написати наукову біографію Степана Бандери, проаналізувати пам'ять про нього в українській діаспорі та незалежній Україні. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Проти вампірів банальності: чи актуальні "Уявленні спільноти" для сучасних читачів?

// Данило Судин

13 грудня 2015 р. помер Бенедикт Андерсон - дослідник, якого, мабуть, не треба представляти українському читачеві: автор книги "Уявлені спільноти". В такому представленні криється сумна іронія. Весь науковий доробок дослідника зведено до однієї книги. Бенедикта Андерсона ця ситуація, без сумніву, дратувала. В післямові до третього видання "Уявлених спільнот" він написав: "Окрім тої переваги, що "Уявлені спільноти" є короткою книгою, вона також спокійно вміщається в пару слів, з яких вампіри банальності випили майже всю кров". Та все ж - актуальні "Уявлені спільноти" для сучасного читача чи ні? Чи вампіри банальності таки її обезкровили? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки


Книжкова полиця

Кравець Данило. За Збручем: західноукраїнська громадсько-політична думка про радянську Україну (1920–1930-ті рр.): монографія. – Львів: Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, 2016. – 297 с. Кравець Данило. За Збручем: західноукраїнська громадсько-політична думка про радянську Україну (1920–1930-ті рр.): монографія. – Львів: Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, 2016. – 297 с.
 

Нас підтримують:

Підтримка сайту відбувається
у рамках Програми дослідження сучасної історії України
ім. Петра Яцика
Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта)
при співучасті Львівського національного університету
імені Івана Франка
та Українського Католицького Університету

Jacyk

Знайдіть нас у Facebook

Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) 
facebook.com - uamoderna
Будь ласка, надішліть нам запит дружби!