Україна Модерна

Думки вголос

Роздуми про актуальне, дискусії, полеміка



Чи є в нас передбачення на майбутнє?

// Олексій Мусієздов

Мене, як і багатьох інших, звичайно, турбує питання про те, що ж буде далі. Колись, перед Майданом, вгадувалося, що щось подібне до нього має статися. Чи вгадується зараз? Мені не дуже, а от колеги мають певні передбачення. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Як перекласти трагічний досвід минулого? Міркування над романом Людмили Улицької «Даніель Штайн, перекладач»

// Михайло Гаухман

Кожен історик – перекладач. Він перекладає досвід минулих епох мовою сучасних реалій. Від того, наскільки він опанував мистецтво переходу між двома мовами, залежить якість «перекладу» – доступність переказаного досвіду. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Причинки до розуміння російсько-української війни: російська імперська свідомість

// Владислав Гриневич

Війни починаються задовго до того, як вибухнув перший снаряд. Протягом десятиліть в історіографії та публічному дискурсі СРСР панувала концепція «дружби народів», яка вдало приховувала російський тип імперіалізму і колоніалізму. Проблема російського імперського менталітету особливо гостро постала з початком російсько-української війни. Російська національна свідомість по суті є імперською свідомістю, характерними рисами якої є прихильність до авторитарно-деспотичної форми правління, теориторіальні амбіції, пошуки зовнішнього ворога, месіанство, шовінізм та зневага до інших націй. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Донбас - останній фронтир Європи

// Данило Судин

Гіроакі Куромія відомий українському читачеві перш за все книгою "Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870–1990-і роки" (Київ: Основи, 2002). Свого часу її публікація викликала значний інтерес, адже автор запропонував поглянути на Донбас таким як він є, а не з перспективи національних наративів. Інтересу додавало те, що сам автор є японцем за походженням, але американцем за громадянством, і з Донбасом познайомився не з книг, а ще 1989 р. проживав деякий час в Донецьку. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Бои и массовый расстрел 18-20.02.2014 в Киеве глазами студента-историка. Часть 2

// Михайло Мартиненко

Проблема выбора в условиях начала кровавых боёв в центре Киева, была для нас одной из центральных. У нас был нелёгкий выбор: остаться или уйти? Как отвечать на насилие со стороны силовых структур? Результаты этого выбора в некоторых случаях выбили меня из колеи очень надолго. Эта часть очерков посвящена событиям второй половины 18 февраля 2014 года, когда была объявлена так называемая «антитеррористическая операция». читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Між містом та селом: про одне давнє дослідження

// Олексій Мусієздов

Останнім часом досить активно цікавлюся враженнями батьків, які щойно відправили свою дитину до школи. Одне з вражень стосується букварів: виявляється, в них Україна представлена переважно якимись полями та жнивами, конями та коровами, возами та хатинами, словом, усім тим, що має стосунок до сільського життя, й жодним чином не відображає повсякденного досвіду нормальної сучасної дитини. Але чи є сенс вважати це чимось, що має бути орієнтиром, і чого треба прагнути? Для відповіді нескромно пошлюся на власне дослідження майже десятилітньої давнини. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Народження башкирскої нації з духу російської революції. Ч. 4б. Радянська Башкирія: "східна" в теорії - "національна" на практиці

// Михайло Гаухман

Спочатку загрозою для башкирською справи були більшовики, потім – білі сили, пізніше – татарсько-башкирська ідея, що заперечувала хай і не самобутність башкирського народу, проте самодостатність башкирської нації та державности Башкортостану. Однак після того, як наприкінці 1919 року білі сили і татарсько-башкирська ідея були зведені нанівець, виявилося, що справжньою загрозою для башкирської автономії став російський комуністичний централізм. Тоді ж до Башкортостану були направлені вчорашні українські комуністи, відправлені з України за великодержавний шовінізм. Для Радянської України вони виявилися непридатними, а в Радянській Башкирії – стали творцями владної вертикалі Комуністичної партії. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Бои и массовый расстрел 18-20.02.2014 в Киеве глазами студента-историка. Часть 1

// Михайло Мартиненко

Эти очерки писались "в письменный стол" и не могли быть опубликованы. В самом деле, интерестно ли читать сумбурные, слишком личные тексты о будничном насилии в одной крупной европейской столице? Или о том, как психика привыкает к нему и как она атрофируется после него? Или о том, о чём могли думать те, кто был в смертельной опасности? Я не смогу дать универсальные ответы на эти вопросы. Но я попытаюсь дать хоть какую-то почву для размышлений. Настолько, насколько её может дать 21-летний юнец, каким я был тогда и каким я уже не буду. Первая серия очерков будет посвящена тому, что довелось пережить во время столкновений до первого штурма Майдана 18 февраля 2014 года, который определил ход всех последующих дней. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Майдан і Церква: досвід духовної взаємодії

// Владислав Гриневич

Одним із феноменів Майдану стала помітна присутність на ньому Церкви – інституту, якому громадяни України довіряли найбільше. Жодна із церков офіційно не засудила Евромайдан та не підтримала анти-майданних дій влади. Проте відкрито на бік Майдану церкви стали тільки після силового розгону студентів-протестувальників. Саме на Майдані нарешті зустрілися Церква і люди, в умовах протистояння суспільства і влади. Самі Церкви також нарешті зустрілися між собою, відчули свою органічну єдність у служінні людям. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Алексіс де Токвіль та демократія в Америці та в Україні

// Олексій Мусієздов

Ще на початку березня 2014 року один колега зауважив, що існує одна книга, яку він порадив би усім, хто спостерігає за подіями в Україні – «Демократія в Америці» Алексіса де Токвіля. Чи справді вона є принциповою для розуміння того, що відбувається у нас? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Апологія родинної історії

// Владислава Москалець

Пошуки родини дозволяють відчути, що історія є чимось більшим за запис у метричній книзі. Вона ховається в листах, фото чи інших матеріальних пам'ятках, в написах на надмогильних плитах, в художніх творах і спогадах. Часом може зберегтися план будинку, записи про майно, яким володіла родина, карта містечка. Навіть пошта, з якої надходили листи до родини в Америці або дорога, якою верталися з міста чи стежка до джерела стають важливими елементами особистої історії. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Революція, війна і процес творення української нації

// Владислав Гриневич

Революція Гідності прискорила формування української національної ідентичності та громадянського суспільства. У ході протистояння з владою Майдан перманентно націоналізувався: повсюдно спостерігалося використання національної символіки, звернення до традицій козацтва і до української інтелектуальної спадщини, використання досвіду, фольклору і риторики національно-визвольних змагань середини ХХ ст. Логічним продовженням цього стала активізація процесів десовєтизації і деколонізації свідомості – “ленінопад”, відмова від радянських свят і запровадження національних. Гібридна війна, розв’язана Росією на Донбасі, остаточно зруйнувала міф про “братні народи”, стала потужним фактором суспільної консолідації у творенні української нації. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Народження башкирської нації з духу російської революції. Ч. 4a Радянська Башкирія: «східна» в теорії – «національна» на практиці

// Михайло Гаухман

Новий етап історії башкирського націє- і державотворення розпочався з переходом Башкортостану на бік Радянської влади та до складу Радянської Росії. 1919 рік став "медовим місяцем" між російськими комуністами та башкирськими націоналістами, який тривав до вирішальних перемог Червоної армії на фронтах Громадянської війни. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Що суспільства пам’ятають?

// Олексій Мусієздов

Питання про те, як суспільства пам’ятають, цікавило дослідників, можливо, більше, ніж питання про те, що вони пам’ятають. Справді, відповідь може здаватися очевидною: пам’ятають, по-перше, те, що утверджує власну позитивну самооцінку, і по-друге, те, що містить аргументи на користь справедливості власних претензій на ті чи інші ресурси. Тобто пам’ятають зазвичай щось «добре». А чи пам’ятають «погане» про себе? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Революційна періодизація: анатомія 1905 року. Частина 2

// Михайло Гаухман


У грудні 1905 року революційний процес захлинувся в насильстві, але революція тривала. Загалом мобілізаційний потенціял робітників і селян, службовців та інтеліґенції за революційних умов виявився недостатнім, щоби кардинально змінити ситуацію в країні. Однак 1905 рік став часом народження громадянського суспільства в Російській імперії, що не обмежувалося тільки публічним простором освіченого суспільства та в якому відбувалося конструювання національних спільнот і нової класової спільноти – пролетаріяту.
читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

А що думають місцеві?

// Владислава Москалець

Цьогорічний твір на тему „Як я провела літні канікули” містив би насамперед розповідь про мою подорож на єврейське кладовище в Кутах. Я приїхала туди в складі експедиції з документації єврейських некрополів, яку проводила ізраїльська організація „Jewish Galicia and Bukovina” - кожного року вони їздять до іншого українського містечка. Якщо враження релігійних ізраїльтян від українського оточення, їжі, музики були очікуваними – парадоксальна суміш обережної настороженості та дитячого захоплення всім новим, то реакція українських мешканців Кут, натомість, виявилася досить несподіваною. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Чи має сенс поняття ідентичності? Дещо з особистого досвіду

// Олексій Мусієздов

Поняття ідентичності давно стало розповсюдженим концептом соціогуманітарного знання. Але мода завжди змінюється і те, що слугувало доброю пояснювальною схемою, зазнає критики. Тому спробую на прикладі власного досвіду відповісти на питання, чому поняття ідентичності є плідним з точки зору пояснення людської поведінки. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Від простих політичних рішень до тоталітаризму: чи ризикує Україна повторити долю Ваймарської Республіки?

// Данило Судин

Після окупації Росією Криму та східних регіонів України багато хто почав проводити паралелі між політикою В.Путіна та А.Гітлера і говорити про існування "Ваймарської Росії", натякаючи на її подібність до Ваймарської Республіки в Німеччині. Втім, чи не можемо ми говорити також і про "Ваймарську Україну"? Аж ніяк не в плані імперських амбіцій та бажання відновити минулу славу, а в іншому вимірі - відходу від демократичних принципів? Події, які відбулися в липні в Мукачеві чи нещодавно у Києві, а особливо суспільний резонанс довкола них, засвідчили: демократичні процедури, права людини для багатьох - порожній звук. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Революційна періодизація: анатомія 1905 року. Частина 1

// Михайло Гаухман

Революції являють собою складне переплетіння нових подій і дискурсів, які водночас і пояснюють, і творять реальність. Наразі пропоную звернутися до великої події – Першої російської революції. Мій підхід полягає в розгляді цієї революції яко революційного процесу, який складався з певної кількости революційних ситуацій. Ситуації визначалися резонансними подіями, які мали масштабний характер та/або видатне дискурсивне значення. Іноді не одна, а кілька подій одразу визначали ситуацію, в якій відбувалися події «меншого» значення. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Знищення їжі як негативний культ: чому в Росії спалюють заборонені продукти

// Данило Судин

6 серпня 2015 р. президент Владімір Путін підписав указ, згідно з яким продукти, які заборонені до імпорту в Росію, повинні знищуватися. Таке рішення Владіміра Путіна вже викликало обурення в росіян і здивування в громадян інших держав: навіщо знищувати їжу, якщо її можна роздати малозабезпеченим? Дехто почав шукати корені такої поведінки в колективній пам’яті росіян, в якій закріпилися табу на викидання і марнування їжі, інші почали вказувати на аналогії з "дідівщиною" в радянській армії. Проте незрозумілим залишається один факт: чому знищення їжі відбуваються публічно? І чому їжу спалюють? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Гендерна історія на десерт, або як національна історія регламентує норми - Частина 1

// Олена Петренко

Критика універсальності історіописання загалом не новина для феміністичних студій. «Загальна історія», як правило, встановлюється, реалізується і позиціюнується чоловіками; жіночим акторкам залишається їхня «інакшість», що загалом багато в чому дає можливість порівнювати східноєвропейські студії в Європі з гендерною історією, які залишаються аутсайдерами історіографічного бомонду. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Харків яко постсучасне місто: мультикультурні перспективи міста

// Олексій Мусієздов

У 1918 році Дмитро Багалій назвав 13 розділ своєї "Історії Слобідської України" "Харків яко українське місто". Очевидно, причина полягала в тому, що були підстави на цьому наголошувати. Сьогодні так само часто йдеться про таку необхідність. Але чи справді етнічна чи політико-адміністративна визначеність є актуальною у світі глобальної економіки? Чи не звужує це можливості для конкуренції та розвитку? І чи існують перспективи для Харкова? читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Народження башкирської нації з духу російської революції. Ч. 3: Башкирське державотворення: кін. 1917 – поч.1919

// Михайло Гаухман

Новий раунд боротьби тюркських народів за самовизначення розпочавсь у жовтні 1917 року – після більшовицького перевороту і напередодні виборів до Всеросійських установчих зборів. Тоді татарам і башкирам довелося боротися за самовизначення між молотом і ковадлом «білої» та «червоної» Росії. Перша спроба розбудови башкирської державности на теренах, де башкири складали більшість населення («Мала Башкирія») виявилася невдалою через наступ більшовиків на Поволжі та Уралі. Однак повстання Чехословацького корпусу в травні 1918 року призвело до початку кінця радянської влади на просторі від Владивостоку до Поволжя включно та відновлення автономного Башкурдістану. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Камені спотикання

// Домініка Ранк

Авторський проект Гюнтера Демніга «камінь спотикання» (Stolperstein) є найбільш маштабним в Європі проектом з увічнення памяті жертв націонал-соціалізму. Про кожного загиблого нагадує камінь з іменем і датами життя людини, вмонтований у тротуар поруч з будинком, де востаннє жила ця особа... Нині по всій Європі встановлено понад 48 тисяч таких “каменів спотикання”. Вони в особливий спосіб змінюють концепцію «місця пам’яті», бо значно активніше входять в наш особистий простір: їх годі не помітити, вони перехоплюють наш погляд і негайно змушують задуматися. На тротуарах, поряд з нами, виростають тіні інших перехожих - звичайних пересічних людей. Один камінь. Одне Ім’я. Одна Людина читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Народження башкирської нації з духу російської революції. Частина 2. Початки башкирського націєтворення: переломний 1917 рік

// Михайло Гаухман

1917 рік став часом виходу з лав загального мусульманського руху – окремих націй тюрків-мусульман. Однією з них була башкирська нація, яка в умовах загального національного піднесення та боротьби неросійських народів за автономію громадського буття не могла залишатися в тіні татарських змагань. Башкирська інтелектуальна еліта змогла полишити лави татарської інтеліґенції, заманіфестувати свою позицію на загальноросійському рівні та здобути підтримку навіть з боку частини впливових татар Башкортостану. Башкири мали власну етнічну територію, а тому могли претендувати на власну автономну державність, відмежувавшись від татарської справи. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Солодкий і гіркий сиропи історичної пам'яті

// Владислава Москалець

Пасторальне бачення минулого, як безконфліктного золотого часу могло б бути свідомою спробою збереження іміджу міста і захиститися від нападок від звинувачень в антисемітизмові теперішньому. Але ця наррація існує і несвідомо, серед представників покоління, народженого після війни. І ті, й інші не розуміють, що їхні слова часто мають зворотний ефект - небажання говорити про конфлікти між громадами, про антисемітизм сприймається як спроба приховати і замовчати злочини, в тому числі українські. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Народження башкирської нації з духу російської революції. Ч.1. «Мусульманське питання» 1905 р. та національні дискусії перед Першою світовою

// Михайло Гаухман

Наявність загальних проблем російських мусульман і загальне сприйняття мусульман ізсередини та ззовні як окремої спільноти – призвели в 1905 році до розбудови мусульманського руху та появи на російській арені «мусульманського питання». Мусульманський рух був аналогічним будь-якому національному руху неросійських народів імперії Романових – за однієї парадоксальної відмінности: цей рух не був національним. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Між правом і лівом: головне питання філософії

// Олексій Мусієздов


Марксистська філософія стверджувала, що головним питанням філософії є питання про те, що є первинним – дух чи матерія. У ключі цього протиставлення ведуться й сьогоднішні дискусії щодо українського суспільства взагалі та шляхів подолання різного роду негараздів – від війни до корупції – зокрема. То що ж первинно – курка чи яйце? І що слід змінювати у першу чергу – цінності чи матеріальні умови?
читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

«Дискурс революції» 1905 року. Частина ІІ. Перше травня (на прикладі Луганська)

// Михайло Гаухман

У 1905 році Перше травня було для соціял-демократів днем політичного виховання робітників заради створення з них пролетаріату – яко класової спільноти з певними спільними уявленнями про сучасне та майбутнє і певними спільними емоціями, викликаними поточними подіями. Адже пролетаріят є так само сконструйованою – політично солідарною та культурно гомогенною – спільнотою, як і нація. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Соціалізм був "золотим віком", завершення якого всі прагнули

// Данило Судин

Проблема "радянської спадщини" знову актуальна для українського суспільства. З одного боку, питання про необхідність викорінення практик і самого типажу homo sovieticus’а постало ще протягом Революції Гідності. З іншого боку, сумніви в легітимності та правильності розпаду СРСР активно пропагуються російською владою. Події в Криму та в східних областях України начебто засвідчили, що досі є люди, які прагнуть повернення в радянське минуле, бо там жилося краще. Радянський Союз перетворюється на міф, яким оперують і його противники, і прихильники. Перші вважають, що подолання радянського спадку автоматично означає добробут, процвітання та демократію. Останні ж сприймають СРСР як "золотий вік", до якого треба повернутися. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Коли починається сучасність? Спогади, відчуття і трохи теорії

// Олексій Мусієздов


Відповідь на питання про «сучасність» сучасного суспільства може допомогти визначитися, чи можна вже жити, чи все ще треба готуватися до «справжнього» життя? А якщо серйозно – якою мірою основоположні цінності нашого (бажаного) суспільства наразі встановлено і що саме цьому сприяє та перешкоджає?
читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Похмурий Діснейленд історії

// Владислава Москалець

Популяризація історичного минулого неминуче веде до його спрощення. Єврейська дільниця Казімєж у Кракові все більше нагадує Діснейленд, хоча й мальовничий. З вікон кав'ярень звучать сентиментальні пісні на їдиш, на стінах будинків написи на тому ж їдиші, кожен другий ресторан пропонує якщо не страви ашкеназької кухні, то ізраїльський фалафель. На дорозі треба остерігатися маленьких машин, що возять туристів експрес-туром по маршруту Вавельський замок-Казімєж-фабрика Шиндлера. Ті, хто живе у Кракові довше, згадують час, коли на Казімєж страшно було приходити в темний час доби. Зміни, які сталися за останні 20 років роки – разючі, але від доглянутості все більше віє бутафорією. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

НЕ-ПЕЧАЛЬКА: нотатки з-за лаштунків виборів директора Національного антикорупційного бюро

// Ярослав Грицак


"Печалька" - так прокоментував хтось із follower-ів допис Йосипа Зісельса на facebook-у про нові обставини у роботі нашої Конкурсної комісії з проведення конкурсу на посаду Директора Національного антикорупційноо бюро. Ці обставини полягали у тому, що з чотирьох головних кандидатів на посаду Директора, один не пройшов перевірки СБУ, а три інші - неправильно заповнили свої декларації.
читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

"Дискурс революції" 1905 року: "Кривава неділя" та "революційна весна" (на прикладі Донбасу)

// Михайло Гаухман

Революції являють собою нетривалий період прискореної подієвости, коли між словом і ділом втрачається часова відстань. Визначальна подія, що розпочинає революцію, породжує лавину революційних смислів і контрреволюційних анти-смислів. Своєю чергою, смисли та анти-смисли спричиняються до нових – пересічних – подій. першу революційну ситуацію революційного процесу 1905–1907 років визначили події січня–лютого. Продовженням подій стала, як ми її назвемо, «революційна весна», коли від березня розпочалися масштабні селянські заворушення, що зробило Революцію всеросійською. Новим явищем перших тижнів революції стала поява «дискурсу революції». читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки

Як одна нація стала чотирма: виникнення польської, литовської, української та білоруської ідентичностей

// Данило Судин

Існування окремих української, білоруської, польської та литовської націй зараз майже ні в кого не викликає сумніву. Але розуміння стосунку чотирьох націй до Речі Посполитої далі є проблематичним. Чи була ця ранньомодерна держава польською чи польсько-литовською? Чи була вона імперією щодо українців та білорусів? Чи можемо ми ввважати Річ Посполиту національною державою? Книга Тімоті Снайдера "Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569-1999" пропонує відповіді на ці питання. читати...

Усі статті цього автора / цієї авторки  |  Усі автори / авторки


Книжкова полиця

Кравець Данило. За Збручем: західноукраїнська громадсько-політична думка про радянську Україну (1920–1930-ті рр.): монографія. – Львів: Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, 2016. – 297 с. Кравець Данило. За Збручем: західноукраїнська громадсько-політична думка про радянську Україну (1920–1930-ті рр.): монографія. – Львів: Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, 2016. – 297 с.
 

Нас підтримують:

Підтримка сайту відбувається
у рамках Програми дослідження сучасної історії України
ім. Петра Яцика
Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта)
при співучасті Львівського національного університету
імені Івана Франка
та Українського Католицького Університету

Jacyk

Знайдіть нас у Facebook

Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) 
facebook.com - uamoderna
Будь ласка, надішліть нам запит дружби!