Україна Модерна

Точки відліку української соціології

Опубліковано 03.10.2016

// Данило Судин

1 жовтня вже п'ять років є святом для українських соціологів - Днем соціолога України. Серед численних привітань, деякі соціологи пояснювали, чому саме цього дня соціологи відзначають своє професійне свято: 1 жовтня 1874 р. вийшла друком габілітаційна лекція Михайла Драгоманова. В цій лекції, прочитаній в кінці 1873 р., Михайло Драгоманов вперше в науковому середовищі на українських теренах вжив поняття "соціологія". Саме від цього моменту і слід відраховувати початок соціології в Україні. 

Втім, історія цього свята набагато цікавіша - з двох перспектив. По-перше, чому День соціолога України з'явився лише 2011 р.? По-друге, чому точкою відліку виявилася лекція Михайла Драгоманова - невже він є першим українським соціологом?

Почну з першого питання: як сталося, що на VII з'їзді Соціологічної асоціації України було прийнято це важливе для українських соціологів рішення? Адже в інтернеті можна знайти доволі скупий опис: "Представники Львівського регіонального відділення САУ виступили з пропозицією, яка після певних дискусій була прийнята делегатами З’їзду, визначити 1 жовтня як День соціолога України" (див. короткий звіт про з'їзд). Історія розпочалася на кафедрі історії та теорії соціології Львівського національного університету ім. Івана Франка, де я тоді працював. Одного листопадового дня моя колега доцентка Тетяна Бурейчак запитала на засіданні кафедри: "Чому ми святкуємо День соціолога 14 листопада? Адже це День соціолога в Росії?" Як виявилося, 14 листопада 1901 р. в Парижі відкрилася Російська вища школа соціальних наук, що і стало підставою для російських соціологів обрати саме цю дату для відзначення професійного свята. Проте чому українські соціологи повинні прив'язувати свою професійну ідентичність до російського свята? Коли ж тоді в календарі повинен знаходитися День соціолога України?

Відповідь на це питання зголосилися шукати доцент кафедри історії та теорії соціології Тетяна Лапан та я. Результат наших пошуків було оформлено в статті "Інтелектуальні та інституційні витоки української соціології". І саме вона послужила основою для рішення САУ призначити День соціолога України на 1 жовтня. Втім, ситуація не була такою однозначною. Насправді, День соціолога міг припасти також і на 26 серпня, і 8 жовтня або навіть 8 березня. Все залежить від критерію, згідно з яким відраховувати початок соціології в Україні. Таких критерієв може бути два - інтелектуальний, тобто поява в науковому полі соціологічних ідей, або ж інституційний, тобто поява соціологічних інституцій. 

Традиційно соціологія відраховує своє "народження" згідно з інтелектуальним критерієм - від 1839 р., коли Огюст Конт в 47-ій лекції свого курсу позитивної філософії вжив поняття "соціологія". Як не парадоксально, але Конт "практикував" соціологію і до того - називаючи її соціальною фізикою. В цьому він був продовжувачем ідей К.Сен-Сімона, тобто не був оригінальним. Відтак, посеред семестру Конт виявив, що через дорогу його конкуренти читають інший курс, базований на ідеях Сен-Сімона, і також про соціальну фізику. Щоб відмежуватися від них (і не втратити студентської аудиторії, яка за відвідування кожної лекції платила викладачеві - купуючи вхідні квитки як в театрі), Конт і вигадав нову науку - соціологію, яка була тією ж соціальною фізикою, але з іншою назвою. 

Згодом історики соціології виявили, що поняття "соціологія" до Конта використовувала перша в світі соціологиня - Гарієт Мартіно. І робила вона це на 5 років раніше від Конта. Вони жила у Великобританії і, дізнавшись про Контівський "Курс позитивної філософії", вирішила перекласти його англійською. Оскільки, на її думку, Конт писав дуже плутано і незрозуміло, то Мартіно "відредагувала" переклад так, щоб він був більш читабельним. Фактично, вона не переклала Конта, а переказала. Конту так сподобалася англійська версія власного тексту, яка була набагато зрозумілішою, що наступні видання свого "Курсу" він робив з англійського видання, тобто перекладав переказ Мартіно. А найостанніші дослідження виявили, що поняття соціології вжив ще в 1780-х рр. абат Сієс - той самий, що своїм памфлетом "Про третій стан" створив ідейне підґрунтя для Французької революції 1789 р.

Керуючись тим же критерієм, датою початку української соціології можна вважати габілітаційну лекцію Михайла Драгоманова, яку він прочитав в 1873 р. при вступі на посаду доцента Київського університету. Насправді, лекція була вступною до курсу із загальної історії. Проте Михайло Драгоманов, який три роки стажувався в університетах Берліну, Гайдельберґа, Відня, Флоренції та Цюріха, вважав, що історична наука повинна відійти від позитивістського нагромадження фактів і перейти до пояснення механізмів соціального життя та історичного процесу. Тобто історія повинна стати соціологією. Саме про це він і повідомив шокованій аудиторії. 

На Михайла Драгоманова, який був відомий своїми соціалістичними поглядами, дуже швидко написали донос, в якому йшлося, що Михайло Драгоманов на першій же лекції заявив, що буде читати історію в соціалістичному ключі. Як згодом з'ясувалося, донощик переплутав поняття "соціологія" та "соціалізм". Додам, що подібна оказія трапилася з іншим видатним українським соціологом - Микитою Шаповалом, якого ледь не звинуватили в соціалізмі за те, що він читав "Принципи соціології" Герберта Спенсера. Бути соціологом в Російській імперії - доволі небезпечне заняття.

Щоб спростувати донос, Драгоманов вирішив перейти в контратаку - і надіслав текст своєї лекції, перероблений на статтю, в “Журнал міністерства народної просвіти” (“Журналъ Министерства народнаго просвъщенія”). Оскільки це був офіційний друкований орган, то все, що в ньому публіковалося, вже не могло вважатися "крамольним". Ставка Драгоманова була ризикованою, але доволі продуманою. І він не помилився в своїх прогнозах - 1 жовтня 1874 р. статтю було опубліковано під назвою “Становище і завдання науки стародавньої історії” (“Положение и задачи науки древней истории”). В ній Драгоманов пояснював, що багато з існуючих наук повинні стати розділами соціології. Зокрема, історія має вивчати соціальну динаміку, а соціологія - соціальну статику. І обидві вони повинні поєднуватися з психологією та соціальною антропологією. 

Саме від моменту публікації, коли в Російській імперії офіційно було озвучено нову соціологічну програму досліджень в сфері гуманітаристики, можна і виводити інтелектуальні витоки української соціології. Звісно, постає питання: то Драгоманов був соціологом? І так, і ні. Якби не політична ситуація в Російській імперії, то він би продовжував свою академічну кар'єру. Проте Драгоманов змушений був вирушити на еміграцію і присвятити себе суспільно-політичній діяльності. Втім, навіть його публіцистичні тексти не позбавлені наукової вартості. В 1904 р. Богдан Кістяківський розпочав в Парижі перевидання творів Михайла Драгоманова, то він "підсунув" їх своєму другові Максу Веберу (який до того за декілька тижнів вивчив російську мову, щоб читати російську пресу в оригіналі - і стежити за подіями революції 1904-1907 рр. в Російській імперії). Максу Веберу твори Драгоманова так сподобалися, що на з'їзді Німецького соціологічного товариства в 1913 р. він радив читати Драгоманова всім, хто хотів розбіратися в питання національної ідентичності та міжнаціональних відносин (якщо вірити Ольгерду Бочковському, який про це пише). 

Драгоманов впливав і на українське інтелектуальне середовище. Зокрема, з листування Івана Франка та Михайла Драгоманова випливає, що саме Драгоманов "заразив" Франка ідеєю займатися соціологією. Вочевидь, він вплинув і на інших українських діячів. Тому публікація статті Михайла Драгоманова з його програмою соціологічних досліджень цілком справделиво може вважатися датою виникнення української соціології.

Якщо звернутися до інституційного критерію, то виникнення української соціології можна датувати 26 серпня або 8 жовтня 1919 р., коли Михайло Грушевський створив першу та другу редакцію проектів Українського соціологічного інституту - першої української соціологічної інституції на еміграції. Насправді, Український соціологічний інститут був створений Мийхалом Грушевським як "прикриття" для політичної діяльності (див. мою статтю Женевський період діяльності Українського Соціологічного Інституту (серпень 1919 – березень 1920 рр.)). І таким прикриттям він був аж до осені 1920 р. Проте першим публічним науковим заходом Інституту була серія лекцій, присвячених Михайлові Драгоманову, прочитаних в Празі та Відні 14 листопада та 12 грудня 1920 р. відповідно

Так само опосередковано з Драгомановим пов'язана й інша дата - 8 березня. Саме цього дня 1919 р. Богдан Кістяківський - промотор праць Драгоманова в Західній Європі - очолив кафедру соціології при Всеукраїнській академії наук. Втім, це було результатом тривалих дискусій щодо створення Відділу соціальних наук ВУАН, які розпочалися ще в вересні-листопаді 1918 р.. Врешті-решт, було створено Соціально-економічний відділ, в межах якого і знаходилася кафедра соціології. 

Запропонувавши ці три дати, ми з Тетяною Лапан не знали, чим далі завершиться процес усталення Дня соціолога. Звісно, я вболівав за 1 жовтня, оскільки саме мені вдалося знайшти інформацію про публікацію статті Михайла Драгоманова. Проте інші дати були не менш справедливими - адже і Михайло Грушевський, і Богдан Кістяківський були видатними соціологами. Останній не лише товаришував з Максом Вебером, але й був учнем Ґеорґа Зіммеля. А його монографія "Суспільство та індивід" спонукала Роберта Парка стати соціологом: Парк приїхав до Німеччини вивчати філософію, але після прочитання книги Кістяківського передумав, що було першим кроком до створення Чиказької школи в американській соціології.

Проте є одне запитання, на яке відповіді в мене немає: чому ж VII з'їзд САУ вирішив Днем соціолога вважати 1 жовтня? Як я зазначав вище - це рішення було зроблене після дискусій. Зазначу, що після доповіді Тетяни Лапан та мене на засіданні кафедри, проф. Наталія Черниш запропонувала надіслати відповідну пропозицію на розгляд Львівського обласного відділення САУ. 10 грудня 2010 р. від Львівського обласного відділення САУ було прийнто рішення на найближчому з’їзді САУ висловити офіційну пропозиції відзначати День соціолога України або 1 жовтня (на честь лекції М.Драгоманова), або 20 жовтня (на честь створення Українського соціологічного інституту М.Грушевським). Це і було зроблено проф.Наталією Коваліско, яка зачитала листа від Львівського обласного відділення САУ та пояснювальну записку до нього. Рішенням VII з’їзду САУ Днем соціолога України було обрано 1 жовтня. Завдяки цьому українська соціологія виявилася "незалежною" від російської. День соціолога 14 листопада подекуди ще святкували 2012 р., але в наступні роки утвердилася дата 1 жовтня. Навіть більше, своїм рішенням САУ зробило українську соціологію старшою від російської на чверть століття.

Думки вголос на Україна модерна - Роздуми про актуальне, дискусії, полеміка

 

 

 

 

 

Книжкова полиця

Антропологія простору. Т. 1. Культурний ландшафт Києва та околиць / За науковою редакцією Марини Гримич. - Київ: Видавництво Дуліби, 2017. - 316 с. Антропологія простору. Т. 1. Культурний ландшафт Києва та околиць / За науковою редакцією Марини Гримич. - Київ: Видавництво Дуліби, 2017. - 316 с.
 

Нас підтримують:

Підтримка сайту відбувається
у рамках Програми дослідження сучасної історії України
ім. Петра Яцика
Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта)
при співучасті Львівського національного університету
імені Івана Франка
та Українського Католицького Університету

Jacyk

Знайдіть нас у Facebook

Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) 
facebook.com - uamoderna
Будь ласка, надішліть нам запит дружби!