Україна Модерна

Раціональність та референдуми

Опубліковано 26.06.2016

// Данило Судин

Референдум щодо виходу з Євросоюзу, який відбувся в Сполученому королівстві Великобританії та Північної Ірландії 23 червня, вже спричинив низку жартів та кпинів щодо британського менталітету. Найбільш популярні стосуються того, що в день після референдуму в Британії в топ запитів стосовно ЄС в пошуковику Google потрапили питання: "Що таке ЄС?" та "Хто входить в ЄС?" Іншим джерелом жартів є те, що в день після референдуму частина британців зізналася: якби вони знали, що Великобританія таки дійсно вийде зі складу ЄС, то вони б голосували зовсім інакше. Через це частина оглядачів злорадно зазначають, що британці впевнено лідирують в боротьбі за титул найглупішої нації світу. 

Втім, у випадку різкої зміни поглядів я б не радив бути аж таким злорадним, чи навпаки - трагічним. Адже частини оглядачів вже приречено констатують, що демократія занепадає. А референдуми є інструментом, яким активно послуговуються популісти, щоб прийти до влади. Адже британці не змінили своїх поглядів, вони просто констатували, що голосували б інакше - якби могли передбачити результати голосування.

Ситуація, яка склалася, є класичною для теорій раціональної дії. Згідно з ними, індивіди прораховують дуже точно свою власну вигоду від дій, але вигоду - одиничну, індивідуальну. А тому не йдуть на крок далі - не думають про макро-наслідки, про вплив таких одиничних дій на суспільство загалом. Найбільш знаковою в цьому сенсі є праця французького соціолога Реймона Будона "Обернені ефекти і соціальний порядок" (Effets pervers et ordre social, 1977). Проте одною з перших спроб осмислити цю проблему була інша праця, яка також є дуже цитованою в соціальних науках - "Логіка колектвиної дії" Менкура Олсона (1965, укр. пер. 2004). 

 Він наводить класичний приклад безбілетного пасажира (free rider). Уявімо, що замість обов’язкової оплати за проїзд індивідам дозволили робити добровільні внески для фінансування громадського транспорту. Тобто тепер індивід може не платити за користування громадським транспортом. Втім, раціонально мисляча особа (homo economicus) розуміє, якщо не платити за проїзд, то транспортна система просто припинить існування через збитковість. З іншого боку, якщо транспортною системою користуються декілька тисяч пасажирів, то внесок кожного індивіда до фінансування транспортної системи буде дуже малим. Відтак, якщо один індивід з декількох тисяч платити не буде, то це не загрожуватиме системі як такій. Відтак, раціональний homo ecomonicus, який прагне мінімізувати свої витрати і максимізувати прибутки, не буде робити жодних фінансових пожертв, адже їхня роль дуже мала, щоб відсутність таких пожертв з його боку щось змінила, а з іншого боку, вони є суттєвими для фінансового становища самого індивіда, щоб скористатися нагодою – і не сплачувати їх. Проблема виникає внаслідок того, що всі пасажири мислитимуть в аналогічний спосіб, а тому платити за проїзд буде нікому. І хоча ніхто не планував перетворювати систему громадського транспорту на банкрута, всі індивіди доклалися до цього.

У випадку референдуму ми маємо зворотню ситуацію. Прихильники виходу Великобританії зі складу ЄС не думали, що їхній голос матиме значення. Тобто вони цілком раціонально прорахували свої шанси вплинути на загальний результат. Звісно, керувалися вони етикою переконання, а не відповідальності. Ці поняття ввів в соціологію в 1919 р. Макс Вебер, описуючи два ідеальні типи поведінки політиків. В першому випадку індивід діє згідно з принципом: "На цьому стою і не можу інакше". Які це матиме наслідки - таке питання не є важливим в цій етиці. Натомість згідно з етикою відповідальності політик переймається наслідками своїх дій. Макса Вебера лякали як перші, так і другі, адже обидві з цих крайнощів є загрозою для ефективного функціонування політики. Етика переконання перетворить політичне життя на нещадну боротьбу фанатиків, етика відповідальності перетворить політику на пристосуванство. 

Проте важливим є інший факт: раціональний розрахунок призвів до результату, якого частина учасників голосування не прагнула, хоч і діяла начебто на його користь. 

Думки вголос на Україна модерна - Роздуми про актуальне, дискусії, полеміка

 

 

 

 

 

Книжкова полиця

Антропологія простору. Т. 1. Культурний ландшафт Києва та околиць / За науковою редакцією Марини Гримич. - Київ: Видавництво Дуліби, 2017. - 316 с. Антропологія простору. Т. 1. Культурний ландшафт Києва та околиць / За науковою редакцією Марини Гримич. - Київ: Видавництво Дуліби, 2017. - 316 с.
 

Нас підтримують:

Підтримка сайту відбувається
у рамках Програми дослідження сучасної історії України
ім. Петра Яцика
Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта)
при співучасті Львівського національного університету
імені Івана Франка
та Українського Католицького Університету

Jacyk

Знайдіть нас у Facebook

Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) 
facebook.com - uamoderna
Будь ласка, надішліть нам запит дружби!