Україна Модерна


Дві революції Павла Тичини. Ч. 2. Українська революція та Григорій Сковорода

Чому новаторська книжка Павла Тичина «Замісць сонетів і октав» була присвячена Григорію Сковороді? Чому мандрівний філософ зробився духовним сучасником революційного поета? Що Павло Тичина міг знати про навчителя життя із XVIII століття? І як його революційну поезію оцінювали два його сучасники? На поставлені питання прагну відповісти в другій частині свого есею. У цій частині розглядаю праці Дмитра Багалія і Владіміра Ерна про «Сковородіяну» та самого Сковороду, Тичинину книжку «Замісць сонетів і октав» - насамперед як історичне джерело, на сторінки якої лягла тендітна тінь мандрівного філософа. читати...

Дві революції Павла Тичини. Ч. 1. Золоте свято Української революції

На 100-річчя з початку Української революції з пам’яті виринає поезія Павла Тичини. В ній оспіване золоте свято початку Революції. Чи можуть його вірші – насамперед хрестоматійний «Золотий гомін» – бути історичним джерелом? І чим особлива «мова поета» і робота поетичної уяви щодо «уявлень-над-подіями»? А з продовженням Революції – у віршах Тичини являється постать Григорія Сковороди. Йому поет присвятив книжку «Замісць сонетів і октав». Чому мандрівний філософ став сучасником революційного поета? Спробую з’ясувати це через поетичну паралель з Борісом Пастернаком, який присвятив книжку «Сестра моя – життя. Літо 1917 року» Міхаілу Лєрмонтову. Далі буде. читати...

Романтика Владіміра Маяковского: літературознавчі роздуми над біографією поета

Почнімо весну з поетів і поезії! Пропоную етюд про творення Владіміром Маяковскім образу Поета вулиці та революції. Цим текстом відповідаю та сперечаюся з новою біографією поета, написаною відомим російським поетом, прозаїком та істориком літератури Дмітрієм Биковим. Біограф виходить з позиції обожнення Поезії, функціями якої є поети. Із цього погляду випливає, що Маяковскій був беззмістовним поетом. Натомість я певен, що позиція Маяковского була протилежною: обожнення Поета, для якого функція – поезія. Власна особа поета, як утілення образу Поета, і його звернення до по-революційному широкої авдиторії становили зміст поезії Маяковского. читати...

Малала: суспільствознавчі роздуми над сучасними мемуарами

У 2014 році одним із лавреатів Нобелевської премії миру стала пакистанська правозахисниця – сімнадцятирічна Малала Юсафзай. Вона виступала за право дівчат на шкільну освіту. За це талібський бойовик замахнувся на життя сміливої дівчини. Після лікування Малала написала мемуари, в яких поетично описала свою малу батьківщину – долину Сват, життя своєї сім'ї та громадянську війну між урядом і талібами у Сваті. Ці спомини змушують замислитися про місце жінок у сучасному суспільстві, важливість боротьби за рівність та шляхи, якими політики завойовують серця людей. читати...

Між Дніпром і Йорданом: українсько-ізраїльські паралелі та перпендикуляри

Сьогодні модно порівнювати Українську державу з Державою Ізраїль. Чому Україна та Ізраїль варто розглядати в контексті Центрально-Східної Европи? У чому Українська держава і Держава Ізраїль близькі та далекі за своєю модерною історією? Чим відрізняються сучасна українська та ізраїльсько-єврейська моделі націєтворення? І з яких позицій можна оцінювати останню резолюцію Ради безпеки ООН од 23 грудня 2016 року? Пробую задати ці питання і відповісти на деякі з них. читати...

Живописний націоналізм Іллі Рєпіна. Частина 2.

Велика картина Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть лист турецькому султану» була надзвичайно популярною у сучасників. Пропоную інтелектуальний експеримент – відповісти на питання: «Чим тематика картини приваблювала освічених росіян, без українського коріння та українських знань?». Для цього намагаюся зануритися в «українській текст російської культури», в який «вписувався» цей шедевр Рєпіна, а тому звертаюся до російської державницької історіографії та публіцистики Івана Аксакова і Міхаіла Каткова з «українського питання». читати...

Живописний націоналізм Іллі Рєпіна. Ч. 1.

Ілля Юхимович Рєпін – величезна за масштабом мистецького таланту і творчої тематики постать в українській і російській інтелектуальній традиції кінця ХІХ – початку ХХ століття. Його творчість відображала і творила уявлення освічених українців та росіян пізньої Російської імперії, долучаючись до національних та історичних образів періоду масового націєтворення. Як одна з найвідоміших картин Іллі Рєпіна "Бурлаки на Волзі" посприяла презентації Волги яко "великої російської ріки" і як пароплав ставав рушієм російського національного уявлення наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття - на ці питання відповідає запропонована стаття. читати...

Східне питання більшовикам: історія дивакуватої альтернативи радянській національній політиці. Ч. 2.

Як татарський комуніст Мірсаїд Султан-Галієв дійшов висновку, що класова боротьба між буржуазією та пролетаріятом має геополітичний вимір, набуваючи характеру протистояння між імперіялистичним Заходом і колонізованим Сходом? І як він розумів бінарну опозицію «Схід–Захід» в її тогочасному вимірі? І як він переніс цю дихотомію на Країну Рад, стверджуючи, що «диктатура пролетаріяту» була насправді «диктатурою російського пролетаріяту»? І як він дійшов прикінцевого висновку, що в Радянському Союзі потрібно встановити «диктатуру східних народів»? читати...

Східне питання більшовикам: історія дивакуватої альтернативи радянській національній політиці. Ч. 1.

Татарський комуніст Мірсаїд Султан-Галієв у 1920-х роках вирішив, що «диктатура пролетаріяту», встановлена більшовиками, є «диктатурою росіян». Як змінити ситуацію? Він запропонував замінити оцю «диктатуру росіян» іншою диктатурою – східних народів над росіянами. Як і чому він дійшов цього приголомшливого висновку? Перша частина статті присвячена Сходу в теоретичних міркуваннях Карла Маркса і практичних висловлюваннях речників «східної політики» перших років радянської влади читати...

Сучасність і Голодомор: паралельні міркування над книжкою Зиґмунта Баумана «Модерність і Голокост». Ч. 6.

Зиґмунт Бауман задавався питанням: яке суспільство убезпечено від здійснення геноцидів? Таким може бути толерантне суспільство, яке не відкидає «інших». Продовжуючи інтерес Баумана до питань дискримінації й толерантности, звертаюсь до проблем сучасного українського суспільства. читати...

Сучасність і Голодомор: паралельні міркування над книжкою Зигмунта Баумана «Модерність і Голокост». Ч. 5.

Зиґмунт Бауман поставив питання про буденність геноцидів для сучасного суспільства. Якби ми потрапили у відповідні обставини, кожен із нас міг би бути жертвою, а головне – зумів би бути катом. Ми би залишалися добрими батьками, душевними друзями, відповідальними фахівцями. Але були би вбивцями. Може, хтось виступив би проти злочинних порядків. Не обов’язково той, хто з нас більш сміливий, сильний, мудрий, моральний. Праведність – виняткова річ. читати...

Сучасність і Голодомор: паралельні міркування над книжкою Зигмунта Баумана «Модерність і Голокост». Ч. 4.

Продовжуючи нарис про підстави Голодомору, окреслюю "лінію ГПУ УСРР", яка полягала у винайденні-і-поборенні від середини 1920-х років "антирадянської української опозиції". Реалізація цієї лінії призвела до того, що "український націоналізм" зробився уявною загрозою радянському режиму в Україні на початку 1930-х років, а незабаром був пов'язаний із хлібозаготівельною кампанією 1932 року. читати...

Сучасність і Голодомор: паралельні міркування над книжкою Зигмунта Баумана «Модерність і Голокост». Ч. 3.

Якою була ментальна атмосфера радянської національної політики? Пропоную власну концепцію «радянської ксенофобії». Під «радянською ксенофобією» розумію підозріле ставлення та непряме «іншування» різних народів з боку імперського центру. Як на мене, подібний режим міжетнічних відносин і робив Радянський Союз «імперією для всіх і не для кого». читати...

Сучасність і Голодомор: паралельні міркування над книжкою Зигмунта Баумана «Модерність і Голокост». Ч. 2.

Продовжуючи міркування над книжкою відомого соціолога Зигмунта Баумана "Модерність і Голокост", ставлю питання про маніпуляції з мораллю та "іншування" соціяльних груп у радянському суспільстві - як одного з чинників здійснення Голодомору. читати...

Сучасність і Голодомор: паралельні міркування над книжкою Зигмунта Баумана «Модерність і Голокост». Ч. 1.

Британсько-польський соціолог Зигмунт Бауман у своїй знаменитій книжці "Модерність і Голокост" дотично згадує й про сталінський геноцид, під яким розуміє масові репресії, але без конкретизації подій. Пропоную використати теоретичні побудови соціолога для розуміння Голодомору 1932–1933 років, як окремого випадку геноцидів ХХ століття, і його зумовленість тенденціями модерного суспільства, насамперед вітчизняним виміром загальних процесів. читати...

Міт Одеси: міркування над книжкою Чарльза Кінга «Одеса: дух і смерть міста мрій»

Чи має майбутнє "міт Одеси"? Чи Південна Пальміра назавжди втратила свою історичну ауру? Оптимістично розважаю над дещо песимістичною книжкою знаного американскього історика, справжнього майстра історичного письменства Чарльза Кінга. читати...

Вийти за межі: міркування над епілогом «Останньої імперії» Сергія Плохія


Розпад Радянського Союзу, як наголошує Сергій Плохій у своїй книжці "Остання імперія", залишив нам багато питань. Саме у 1991 році коріняться сучасні пострадянські проблеми. Саме на ревізії досягнень 1991 року ґрунтується офіційна російська риторика наших часів. Однак, говорячи про внутрішні українські справи, пропоную вийти за межі «радянського», відмовившись воювати з ним.
читати...

Молодий Сталін: психологічний вимір історичного письменства

Для мене добрий історик, який пише синтетичні дослідження, наближається до письменника. Він розкриває сторінки минулого, подібно до романіста, який занурюється в душевний світ своїх персонажів. А якщо історик пише біографію якоїсь авантюрної постаті? В такому разі відмінність між істориком і письменником здатна скоротитися до мінімуму. читати...

Відвертий Григорій Петровський, або українсько-башкирська паралель у радянській національній політиці

Українські та башкирські революціонери зіткнулися з необхідністю обстоювати свої вимоги перед російськими більшовиками. Знайомство Григорія Петровського й Ахметзакі Валіді в травні 1920 року вилилося у відверту розмову про Владіміра Леніна і радянську національну політику. читати...

Донбас: колонізація і мітологізація. Ч. 2. Внутрішня колонізація

«Внутрішня колонізація» полягає в перетворенні дискурсивного та соціяльного простору відповідно до просвітницьких ідей і практик. Якщо дискурсивні акти потребують певного ставлення від аґентів дискурсу, то соціяльні практики можуть здійснюватися поза свідомою волею «внутрішніх колонізаторів». Так, аґенти внутрішньої колонізації Донбасу могли мати на меті будівництво та оновлення заводів і шахт, і їм геть байдуже могло бути до соціяльних процесів. читати...

Донбас: колонізація і мітологізація. Ч. 1. Зовнішня колонізація

Поява концепції «внутрішньої колонізації» Алєксандра Еткінда є поодиноким прикладом радісної ситуації, коли науковець з периферії – (пост)радянського простору – не «перекладає» наявні «великі теорії» на місцевий матеріял, а сам створює теоретичний інструмент, який може бути застосованою для різних країн та епох. Концепція «внутрішньої колонізації» викликає в мене бажання застосувати її до реґіону, з яким у сучасної України найбільше проблем і на прикладі якого можна побачити дію й внутрішньої, й «традиційної» зовнішньої колонізації, а також сучасну мітологізацію колонізаційних процесів. Мені йдеться про Донбас. читати...

Як перекласти трагічний досвід минулого? Міркування над романом Людмили Улицької «Даніель Штайн, перекладач»

Кожен історик – перекладач. Він перекладає досвід минулих епох мовою сучасних реалій. Від того, наскільки він опанував мистецтво переходу між двома мовами, залежить якість «перекладу» – доступність переказаного досвіду. читати...

Народження башкирскої нації з духу російської революції. Ч. 4б. Радянська Башкирія: "східна" в теорії - "національна" на практиці

Спочатку загрозою для башкирською справи були більшовики, потім – білі сили, пізніше – татарсько-башкирська ідея, що заперечувала хай і не самобутність башкирського народу, проте самодостатність башкирської нації та державности Башкортостану. Однак після того, як наприкінці 1919 року білі сили і татарсько-башкирська ідея були зведені нанівець, виявилося, що справжньою загрозою для башкирської автономії став російський комуністичний централізм. Тоді ж до Башкортостану були направлені вчорашні українські комуністи, відправлені з України за великодержавний шовінізм. Для Радянської України вони виявилися непридатними, а в Радянській Башкирії – стали творцями владної вертикалі Комуністичної партії. читати...

Народження башкирської нації з духу російської революції. Ч. 4a Радянська Башкирія: «східна» в теорії – «національна» на практиці

Новий етап історії башкирського націє- і державотворення розпочався з переходом Башкортостану на бік Радянської влади та до складу Радянської Росії. 1919 рік став "медовим місяцем" між російськими комуністами та башкирськими націоналістами, який тривав до вирішальних перемог Червоної армії на фронтах Громадянської війни. читати...

Революційна періодизація: анатомія 1905 року. Частина 2


У грудні 1905 року революційний процес захлинувся в насильстві, але революція тривала. Загалом мобілізаційний потенціял робітників і селян, службовців та інтеліґенції за революційних умов виявився недостатнім, щоби кардинально змінити ситуацію в країні. Однак 1905 рік став часом народження громадянського суспільства в Російській імперії, що не обмежувалося тільки публічним простором освіченого суспільства та в якому відбувалося конструювання національних спільнот і нової класової спільноти – пролетаріяту.
читати...

Революційна періодизація: анатомія 1905 року. Частина 1

Революції являють собою складне переплетіння нових подій і дискурсів, які водночас і пояснюють, і творять реальність. Наразі пропоную звернутися до великої події – Першої російської революції. Мій підхід полягає в розгляді цієї революції яко революційного процесу, який складався з певної кількости революційних ситуацій. Ситуації визначалися резонансними подіями, які мали масштабний характер та/або видатне дискурсивне значення. Іноді не одна, а кілька подій одразу визначали ситуацію, в якій відбувалися події «меншого» значення. читати...

Народження башкирської нації з духу російської революції. Ч. 3: Башкирське державотворення: кін. 1917 – поч.1919

Новий раунд боротьби тюркських народів за самовизначення розпочавсь у жовтні 1917 року – після більшовицького перевороту і напередодні виборів до Всеросійських установчих зборів. Тоді татарам і башкирам довелося боротися за самовизначення між молотом і ковадлом «білої» та «червоної» Росії. Перша спроба розбудови башкирської державности на теренах, де башкири складали більшість населення («Мала Башкирія») виявилася невдалою через наступ більшовиків на Поволжі та Уралі. Однак повстання Чехословацького корпусу в травні 1918 року призвело до початку кінця радянської влади на просторі від Владивостоку до Поволжя включно та відновлення автономного Башкурдістану. читати...

Народження башкирської нації з духу російської революції. Частина 2. Початки башкирського націєтворення: переломний 1917 рік

1917 рік став часом виходу з лав загального мусульманського руху – окремих націй тюрків-мусульман. Однією з них була башкирська нація, яка в умовах загального національного піднесення та боротьби неросійських народів за автономію громадського буття не могла залишатися в тіні татарських змагань. Башкирська інтелектуальна еліта змогла полишити лави татарської інтеліґенції, заманіфестувати свою позицію на загальноросійському рівні та здобути підтримку навіть з боку частини впливових татар Башкортостану. Башкири мали власну етнічну територію, а тому могли претендувати на власну автономну державність, відмежувавшись від татарської справи. читати...

Народження башкирської нації з духу російської революції. Ч.1. «Мусульманське питання» 1905 р. та національні дискусії перед Першою світовою

Наявність загальних проблем російських мусульман і загальне сприйняття мусульман ізсередини та ззовні як окремої спільноти – призвели в 1905 році до розбудови мусульманського руху та появи на російській арені «мусульманського питання». Мусульманський рух був аналогічним будь-якому національному руху неросійських народів імперії Романових – за однієї парадоксальної відмінности: цей рух не був національним. читати...

«Дискурс революції» 1905 року. Частина ІІ. Перше травня (на прикладі Луганська)

У 1905 році Перше травня було для соціял-демократів днем політичного виховання робітників заради створення з них пролетаріату – яко класової спільноти з певними спільними уявленнями про сучасне та майбутнє і певними спільними емоціями, викликаними поточними подіями. Адже пролетаріят є так само сконструйованою – політично солідарною та культурно гомогенною – спільнотою, як і нація. читати...

"Дискурс революції" 1905 року: "Кривава неділя" та "революційна весна" (на прикладі Донбасу)

Революції являють собою нетривалий період прискореної подієвости, коли між словом і ділом втрачається часова відстань. Визначальна подія, що розпочинає революцію, породжує лавину революційних смислів і контрреволюційних анти-смислів. Своєю чергою, смисли та анти-смисли спричиняються до нових – пересічних – подій. першу революційну ситуацію революційного процесу 1905–1907 років визначили події січня–лютого. Продовженням подій стала, як ми її назвемо, «революційна весна», коли від березня розпочалися масштабні селянські заворушення, що зробило Революцію всеросійською. Новим явищем перших тижнів революції стала поява «дискурсу революції». читати...

Саул Боровой у "ситуації єврея": історик і покликання


Зіткнення з антисемітизмом у воєнні та повоєнні роки спричинилося до «великої соціалізації» нашого героя, як й інших радянських євреїв. Антисемітизм поставив їх перед фактом свого єврейства, належність до якого ставала болісною річчю через відсутність у російських інтеліґентів єврейського походження виразних маркерів єврейської тожсамости – на кшталт мови їдиш.
читати...

Дзеркало поета: доля східноевропейського єврейства в долі Лейба Квітка

Сучасна людина не вірить у прогрес і бачить, що очікування ґлобального щастя обернулися досвідом ґлобальних катастроф. Поезія Лейба Квітка, всупереч його мріям революційного часу, не змогла визволити зі світового безладу "перлини романтизму", тим паче, вона не стала "колісницею життя" для витягнення світу з прірви. Однак не тільки поезія, а й саме життя Квітка перетворилося на дзеркало епохи. читати...

Іслам і модерність (на прикладі біографії Закі Валіді Тогана)

Вивчення впливу модернізації на послідовників нехристиянських релігій потребує розгляду процесу входження мусульман у сучасний світ і порівняння особливостей модернізації євреїв та мусульман. Для висвітлення відносин між ісламом та модерністю прикметною виглядає біографія башкирсько-турецького історика та башкирського політика періоду Великої російської революції – Закі Валіді Тогана читати...

Юдаїзм і модерність (на прикладі біографії Аркадія Ковнера)

Для носія традиційного юдаїзму зіткнення з модерністю було драматичною подією. Наслідком цього зіткнення була втрата живого зв’язку із єврейською традицією та своїм попереднім життям. читати...


Усі статті  |  Усі автори / авторки

Книжкова полиця

Антропологія простору. Т. 1. Культурний ландшафт Києва та околиць / За науковою редакцією Марини Гримич. - Київ: Видавництво Дуліби, 2017. - 316 с. Антропологія простору. Т. 1. Культурний ландшафт Києва та околиць / За науковою редакцією Марини Гримич. - Київ: Видавництво Дуліби, 2017. - 316 с.
 

Нас підтримують:

Підтримка сайту відбувається
у рамках Програми дослідження сучасної історії України
ім. Петра Яцика
Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта)
при співучасті Львівського національного університету
імені Івана Франка
та Українського Католицького Університету

Jacyk

Знайдіть нас у Facebook

Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) 
facebook.com - uamoderna
Будь ласка, надішліть нам запит дружби!