Євгеній Монастирський

Як ми пам’ятаємо та що таке Подія?

Ми живемо у світі термінових новин де у будь-який момент наша повсякденна рутина може бути порушена віддаленою подією. Події відіграють центральну роль у тому як особистості та суспільства переживають власне буття. Навіть моменти які жоден з нас не може оминути (народження, любов, смерть або війна) частіше за все стають несподіванкою.
27.08.2018

Біженка з Темних Часів: Ханна Арендт пояснює сучасність

У щоденному потоці політичних та соціальних перетворень важко відганяти від себе думку про те, що ми живемо у темні часи. Арендт говорить що навіть у найтемніші з часів ми маємо зберігати надію знайти бодай трохи світла – воно не у концептах та теоріях, але у житті та діяльності окремих людей.
13.09.2018

Королівство сомнамбул: Європа на порозі Великої Війни

1914 рік став відправною точкою великого насильства “століття крайнощів” та маніфестом нового світового устрою, де існують кордони та маси, що поступово виходять на авансцену історії. Перша Світова війна – або “Велика Війна”, як вона називалася до того, як їх стали нумерувати – ніколи не втрачала зацікавленості дослідників, а сторічний ювілей
22.10.2016

Пасинки революції та провали у пам’яті

Все частіше з’являється думка, що ми живемо в епоху залишкової впорядкованості – ідеали і цінності революції віддаляються, і перестають освітлювати нам шлях. Виходить, що відбувається рух за інерцією, тому ми не помічаємо як завалюємося на бік, і буття знайде знайому форму дореволюційного ритуалу. Ритуалу пошуку і вибудовування “стабільної” повсякденності.
28.07.2016

Vita Activa: Ханна Арендт та привиди Адольфа Айхмана

6 Квітня 2016 року в окремих кінотеатрах США розпочався показ документальної стрічки про Ханну Арендт під назвою “Vita Activa: The Spirit of Hannah Arendt”. Політичний філософ розуміла особистість, тобто кожну окрему людину, як унікальне явище. Можливо так було тому, що вона сама була унікальною. Тому фільм стискає цю особистість до
20.04.2016

“Мира и горя мимо”: Олександр Еткінд та “Кривое горе” України

Як це - жити після катастрофи? Таке питання частіше за все викликає асоціації з геноцидом - фізичним винищенням людей. Але геноцид може бути іншого порядку - інтелектуальний, культурний. Трохи більше місяця тому у московському видавництві «Новое литературное обозрение» побачив світ переклад книги історика Олександра Еткінда «Кривое горе: Память о непогребенных»,
10.03.2016

“Лучше провокатор, чем плохой агитатор”

Революція, частіше за все, є великою провокацією. З одного боку вона показує чи здатен народ, що творить її, на самопожертву та об’єднання, а з іншого – після революції мало що змінюється, адже вона відбувається десь “на поверхні життя”, і єдине до чого вона може призвести – це викрити хворобливі явища
23.12.2015
міжнародний інтелектуальний часопис