Україна Модерна

// Олексій Мусієздов

18 березня 2016 року пішов з життя один з найцікавіших дослідників сучасного суспільства – Джон Уррі. На мою думку, його ідеї дещо недооцінені а, можливо, й недостатньо відомі у вітчизняному соціологічному середовищі. Окрім цього, було б вельми корисним звернути увагу й більш широкого загалу на його доробок, оскільки ідеї Джона Уррі можуть додати можливостей інструментам, які ми застосовуємо для пояснення сучасних подій взагалі та в Україні, зокрема.

Джон Уррі асоціюється переважно з так званою «мобільною соціологією»[1]. Йдеться, не стільки про мобільність самої соціології (хоча і про це також), скільки про мобільність як ключову характеристику сучасного суспільства. Так, наприклад, у відносно ранніх своїх роботах[2] Дж. Уррі зі своїм так саме відомим тепер колегою Скотом Лешем називають сучасний етап розвитку економіки «дезорганізованим капіталізмом». Особливістю цього етапу є занепад національних економік, зростання значення інформації та комунікаційних технологій, втрата продуктами матеріальних властивостей й набуття ними знакової додаткової вартості, яка стає невідривною від них, висока мобільність суб'єктів.

Виокремлення таких характеристик зближує Дж Уррі з низкою інших сучасних концепцій, зокрема з ідеями М. Кастельса про «простір потоків»[3], а також з «акторно-мережевою теорією» (Б. Латур та ін.[4]). Так, Дж. Уррі пропонує розглядати світ не як втілення людської волі, а як «співучасника» людських дій. Іншими словами, будь-які процеси слід пояснювати як складний комплекс, що поєднує речі, природу, інформацію тощо, і людську волю нарівні з усім іншим[5]. Така інтерпретація призводить до ідеї про те, що простір (фізичний) являє собою певне утворення, що задається потоками міграцій, інформації, речей, специфічними конфігураціями рухів, ритмів, швидкостей тощо. Дж. Уррі, однак, проводить відмінність між «потоками» (flows) і «скейпами» (scapes). Якщо «потоки» представляють собою переміщення людей, образів, інформації, грошей і відходів, які безконтрольно перетинають національні кордони, а тому можуть нести з собою різного роду загрози, то «скейпи» – «це мережі машин, технологій, організацій, текстів і діючих осіб, які утворюють різні взаємозв'язані вузли, за якими можуть відбуватися ті чи інші потоки»[6]. Відповідно, і індивіди, і, особливо, корпорації[7] зазвичай прагнуть з'єднатися з ними, ставши вузлом всередині тієї або іншої мережі.

У цьому прагненні особливим є той факт, що в умовах принципової можливості територіальної мобільності, декларованої і здійснюваної різними суб'єктами, одним з ключових чинників, що визначають існування спільнот, виявляються уявлення про мобільність. Дж. Уррі пише, що «більшість форм проживання залежить від різних моделей реальної чи уявної мобільності»[8]. Іншими словами, ступінь і форми нашої приналежності до спільнот визначається нашими уявленнями про можливість і необхідність здійснення мобільності[9]. Зокрема, уявленнями про можливість зайняти більш вдале у порівнянні з нинішнім становище всередині глобальних мереж і потоків (звичайно, тут йдеться про соціальну мобільність, яка не обов’язково є фізичною).

Очевидно, що мобільність розмиває кордони територіального суверенітету і підриває традиційне розуміння суспільства, що призводить до необхідності переосмислення поняття суспільства та соціології в цілому. Так, Дж. Уррі пише: «Соціологія, як і інші соціальні науки, надмірно фокусується на взаємодії віч-на-віч між людьми і всередині соціальних груп. Соціологія стверджує, що саме такий контакт, є найважливішою формою соціальної інтеракції. Тим часом це твердження є проблематичним, оскільки існує маса зв'язків між людьми та соціальними групами, які не ґрунтуються на регулярній взаємодії віч-на-віч. Це множинні форми “уявної присутності”, які реалізуються завдяки різним об’єктам і зображенням, що дозволяє взаємодії здійснюватися крізь і всередині множинного соціального простору»[10].

Тобто соціальний простір є множинним. Те, що ми звикли називати суспільством чи групою, які є формою «моральної спільноти» (за Е. Дюркгеймом) та мають певну просторову локалізацію, мають «право на простір», «право на територію», викликає все більше запитань ніж відповідей. І події останніх років в Україні лише підтверджують ці спостереження та висновки. Ми не можемо однозначно вказати, що «тут» є «ми», а «там» – «вони». Ми вимушені жити в усе більш складному світі, де ті, кого ми вважаємо «своїми» розпорошені по всьому світу, а «чужі» живуть поруч, і хіба лише спілкування в соціальних мережах може (іноді) створити ілюзію «свого» світу, суспільства, групи.



[1] Urry J. The Tourist Gaze. – Sage, 1990; Urry J. Mobile Sociology // British Journal of Sociology. – 2000. – Vol. 51. – № 1. – January/March. – P. 185–203.

[2] Lash S. , Urry J. The End of Organized Capitalism. – University of Wisconsin Press, 1987; Lash S., Urry J. Economies of Signs and Space. – L. : Sage, 1994. Переклад російською мовою вступу цієї роботи: Лэш С.,Урри Дж. Хозяйства знаков и пространства (введение) ; пер. с англ. М. С. Добряковой // Экономическая социология. Электронный журнал. – 2008. – Т. 9. – № 4. – С. 49–55 (доступно на: http://ecsoc.hse.ru/data/654/589/1234/8ecsoc_t9_n4.pdf#page=49).

[3] Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс ; пер. с англ. под науч. ред. О. И. Шкаратана. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 608 с.

[4] Латур Б. Пересобирая социальное. Введение в акторно-сетевую теорию / Б. Латур ; перевод с англ. И. Полонской // Экономическая социология. – 2013. – Т. 14. – № 2. – С. 73–87.

[5] Мабуть, найбільш знайомим для вітчизняної соціології автором, який висловлює подібні ідеї, можна вважати Ульріха Бека з його концепцією «суспільства ризику» (Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / У. Бек ; пер. с нем. В. Седельника, Н. Федоровой ; посл. А.Филиппова. – М. : Прогресс-Традиция, 2000. – 384 с.).

[6] Цит. за: Кимелев Ю. А. Джон Урри. Социология за пределами обществ. Мобильности двадцать первого столетия / Ю. А. Кимелев // Социологическое обозрение. – Том 1. – № 1. – 2001. – С. 28 (доступно на: http://cyberleninka.ru/article/n/dzhon-urri-sotsiologiya-za-predelami-obschestv-mobilnosti-dvadtsat-pervogo-stoletiya).

[7] На чому наголошує, наприклад, Р. Флорида (Флорида Р. Креативный класс: люди, которые меняют будущее / Р. Флорида ; пер. с англ. А. Константинова. –  Классика-XXI, 2005. –  430 с.).

[8] Урри Дж. Социология за пределами обществ. Виды мобильности для XXI столетия / Дж. Урри ; пер. с англ. Д. Кралечкин. – М. : Издательский дом Высшей школы экономики, 2012. – С. 14.

[9] Таке тлумачення вдало доповнює ідею Б. Андерсона про «уявлені спільноти» (Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму / Б. Андерсон ; пер. з англ. В. Морозова – К. : Критика, 2001. – 272 с.), оскільки акцентує увагу на «уявному майбутньому», запланованому результаті мобільності, а не лише на «уявному минулому» спільноти.

[10] Urry J. Mobility and Connections [Electronic resource] / J. Urry // Le Journal De L’Institut pour la Ville en Mouvement, Paris, 2002. – Way of access: URL: http://ville-en-mouvement.pagesperso-orange.fr/telechargement/040602/mobility.pdf

Думки вголос на Україна модерна - Роздуми про актуальне, дискусії, полеміка

 

 

 

 

 

Книжкова полиця

Антропологія простору. Т. 1. Культурний ландшафт Києва та околиць / За науковою редакцією Марини Гримич. - Київ: Видавництво Дуліби, 2017. - 316 с. Антропологія простору. Т. 1. Культурний ландшафт Києва та околиць / За науковою редакцією Марини Гримич. - Київ: Видавництво Дуліби, 2017. - 316 с.
 

Нас підтримують:

Підтримка сайту відбувається
у рамках Програми дослідження сучасної історії України
ім. Петра Яцика
Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта)
при співучасті Львівського національного університету
імені Івана Франка
та Українського Католицького Університету

Jacyk

Знайдіть нас у Facebook

Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) 
facebook.com - uamoderna
Будь ласка, надішліть нам запит дружби!