Україна Модерна

Чим завинив Мошко?

Опубліковано 15.02.2016

// Владислава Москалець

Туристичні новинки у Львові з'являються і зникають так само швидко, що мешканці міста часто можуть їх і не помітити за робочими буднями. Одна з останніх, втім, впала мені в око – оскільки частково стосувалася єврейської історії та викликала дискусію у вузькому колі. Мова йде про нову костюмовану екскурсію „Львів крізь століття”, яку віднедавна пропонують на вихідних. Під час екскурсії п'ятеро „історичних” персонажів показують свої частини Львова: бургомістр розповідає про Ратушу та Центр, єврей - про гандель та єврейський квартал, жебрак - про тіньовий бізнес жебракування, монах - про підземелля та пиво, а батяр - про фольклор своєї субкультури.

Як можна помітити, „єврей” - єдиний персонаж з етнічним забарвленням, всі решта представляють певний фах чи соціальну групу. Це мабуть і стало одним із чинників, що спровокував незадоволення – етнічні категорії річ делікатна. Щоб краще зрозуміти стиль і атмосферу екскурсії, варто переглянути її рекламне відео. „Єврей” з екскурсії, втілює в собі всі стереотипні риси: в нього є пейси, на ньому - чорний капелюх і білий шалик, що імітує молитовне покривало - „таліт”. При цьому він розповідає про торгівлю, танцює і дає „на халяву” цукерки. На повідомлення про екскурсію майже одразу відреагував у своєму фейсбуку Олександр Назар, голова Львівського товариства єврейської культури ім. Шолом-Алейхема – його обурило те, що про історію єврейського Львова розповідає переодягнена особа, причому в примітивний спосіб, на рівні анекдотів.

Поява „єврейського” персонажа в екскурсії дозволяє ще раз поміркувати над переплетенням питань історії, спадщини та етносу у Львові, цього разу на прикладі туризму. Зведення образу цілого народу до карикатурної балаганної фігури, ще й на тлі неоднозначної та трагічної історії львівського єврейства свідчить не так про лихі наміри організаторів чи їхній антисемітизм, як про невігластво та брак такту і хорошого смаку. Проблема в тому, що організатори часто не відчувають межі, за якою стереотипізація стає образливою, можливо вони навіть вважають, що персонаж екскурсії в якийсь спосіб повертає Львову єврейську культуру, так як Тарас Возняк вважає, що „Холдинг Емоцій Fest […] першим відважився відтворити дух львівського єврейства («Під Золотою Розою (Галицька Жидівська Кнайпа)".

Так само,  споживачі масової культури, яка не виходить далі старих затертих шаблонів, не відчувають чим вона може бути шкідлива чи неприємна.

Євреї Львова (Галичини, Австро-Угорської імперії) - були різними. Багато хто з них гандлював, а дехто може й танцював, але цим не обмежувалася їхнє життя та їхні суспільні ролі.chim-zaviniv-moshko Серед них були віруючі та світські люди, лікарі, адвокати, журналісти, равини, жебраки, письменники і письменниці. Їхній одяг, починаючи з часів середньовіччя не обмежувався кафтаном і талесом, а культура "Хава Нагілою".. Вони вчилися поряд з поляками та українцями в гімназіях, ходили до спортивних клубів, читалень чи сіоністських товариств. А, що найважливіше, вони досі тут є, попри випалену Голокостом історію, працюють, вчаться, моляться і мають свою точку зору на те, що відбувається в туристичній сфері.

Видається наївним підходом, вимагати від екскурсій розважального штибу делікатного підходу до історії міста. Вони орієнтуються на те, що популярне серед клієнтів, і, як це не сумно, але серед українських туристів популярним буде карикатурний, переодягнений Мошко з пейсами, з якого можна посміятися. Мошко, віддзеркаленням якого буде лінивий козак, в шароварах, брилі та шматком сала, постать характерна для численних фільмів чи тематичних ресторанів.

Я не знаю, як змінити екскурсії такого типу на краще. Можливо творцям екскурсії варто було б додати інших „етнічних” персонажів - поляка, русина та вірмена, що було б хорошою вправою на переосмислення стереотипів. Або орієнтуватися не на смаки публіки до анекдотів, пива та кічу в культурі, а пропонувати цікавий продукт, який при цьому не буде нікого разити.

 

Думки вголос на Україна модерна - Роздуми про актуальне, дискусії, полеміка

 

 

 

 

 

Книжкова полиця

Антропологія простору. Т. 1. Культурний ландшафт Києва та околиць / За науковою редакцією Марини Гримич. - Київ: Видавництво Дуліби, 2017. - 316 с. Антропологія простору. Т. 1. Культурний ландшафт Києва та околиць / За науковою редакцією Марини Гримич. - Київ: Видавництво Дуліби, 2017. - 316 с.
 

Нас підтримують:

Підтримка сайту відбувається
у рамках Програми дослідження сучасної історії України
ім. Петра Яцика
Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта)
при співучасті Львівського національного університету
імені Івана Франка
та Українського Католицького Університету

Jacyk

Знайдіть нас у Facebook

Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) 
facebook.com - uamoderna
Будь ласка, надішліть нам запит дружби!