Україна Модерна


Про невинні дитячі радості

В середині грудня 2016 в інтернеті появився лист, який підписало аж п'ятеро осіб: письменниця Любов Голота, письменник Дмитро Павличко, к. і. н, президент фонду «Літопис УПА» ім. В.Макара Микола Посівнич, д. філолог. н., професор ЛНУ ім.І.Франка Любомир Сеник, д. філолог. н., професор НУ «Львівська політехніка» Ірина Фаріон. Лист написаний як реакція на появу збірки конференційних статей «На перехресних стежках: Іван Франко та єврейське питання у Галичині» (Київ: Критика, 2016). Підписанти звинувачують авторів в очорненні образу Франка, але не згадують, звідки взялася ця збірка. читати...

Fact Check: Чого я не говорив і не міг сказати

2 грудня 2016 «Gazeta Wyborcza» надрукувала інтерв’ю, яке взяв у мене Павел Смоленський. Інтерв’ю зачепило багатьох – зокрема, ще й тому, що співпало з візитом Петра Порошенка до Варшави. Але найбільше своїй популярності, на мою думку, завдячує заголовку: «Такої Польщі вже нам не потрібно». Припускаю і боюся, що саме за цим заголовком мене тепер будуть судити. Але той, хто прочитає саме інтерв'ю, переконається, що таких слів там нема. І не могло бути. читати...

FactCheck: Що насправді сказав Адорно

"Oxford Dictionaries" оголосили, що прикметник “post-truth” (пост-правдивий) став словом 2016 року. Воно дуже точно відображає тенденцію наших часів. Ми не маємо шансів перемогти її. Але це не значить, що ми повинні перестати з нею боротися, особливо у тих ділянках, які фахово для нас є найближчими. Я вирішив започаткувати свою власну міні-рубрику – “FactCheck” перевірку фактів. У ній буду виправляти свідомі чи не свідомі перекручування, фальсифікації чи просто помилки, яких допускаються науковці у своїх працях і, котрі, неперевірені, кочують з книжки до книжки, зі статті до статті. Часто повторювані, вони стають квазі-правдою. читати...

Про розраду історією

Я писав цей текст у понеділок зранку, 7 листопада, не знаючи, хто виграє на американських виборах. Тепер можу лише додати: вчора, 9 листопада, скінчилася велика доба у світовій історії, яка почалася так славетно рівно 27 років тому, 9 листопада 1989 р. з падінням Берлінської стіни. Кінця історії не буде. Про це багато писали, цю теорію давно поховали, але 9 листопада 2016 р. забило останній цвях у її домовину. Залишилася, однак, потреба критичної думки. Сьогодні вона є велика, як ніколи. Ми повинні зревізувати у першу чергу самі себе: що і коли пішло не так, і чого ми не бачили чи не добачаєм. читати...

Про перейменування вулиць у Києві

Днями я дав інтерв'ю газеті "Rzeczpospolita" (додаток Plus-Minus) про політику історичної пам'яті в Украіні взагалі і про київські перейменування вулиць зокрема. Задля нього я взявся уточнювати певні речі, щодо яких не був певним до кінця. Зокрема, наскільки це перейменування є виразом офіційної політики історичної пам'яті, і чи існує така офіційна політика пам'яті взагалі. Те, про що я довідався, спонукає задуматися про мету таких рішень читати...

Ще раз про книжку Таріка Амара

Нова книжка Таріка Сиріла Амара стала предметом жвавого обговорення істориків. Поки розлога англомовна рецензія на цю працю готується до друку, поділюся з читачами своїми загальними враженнями. На початку 1990-х Роман Шпорлюк звернув увагу на "парадокс Львова": поки вся повоєнна Україна русифікувалася, Львів ставав щораз більш українським (мовно і демографічно). Шукаючи пояснення цього феномену Тарік Амар опрацював величезні масиви архівних документів, але висновки з його праці аж ніяк не відображають її змісту. читати...

Про Ґершенкрона: триптих на скору руку

Від початку квітня почав свій перший он-лайн курс на Prometheus. У цьому курсі хочу обговорити зі слухачами різні ключові тексти. Поміж інших - текст Ґершенкрона «Економічна відсталість в історичній перспективі», бо вважаю теорію Ґершенкрона дуже важливою для України й українських істориків. Я відкрив на своєму курсі окрему гілку для дискусії «Як іде Ґершенкрон». Дискусія триває уже майже два тижні, то ж спробую коротко її підсумувати. читати...

Дискусії про Євромайдан

Політичні кризи створюють шанс для переходу до нових дослідницьких парадигм – однак у відповідь на Євромайдан, деякі з прихильників парадигмальних змін замість того, щоб рухатися вперед, подалися до заду. Вчорашні (де)конструктивісти стали сьогоднішніми ессенціалістами. Дискусії про Євромайдан у трьох поважних міжнародних інтелектуальних часописах "Ab Imperio", "Kritika" та "Slavic Review" дають поживу для роздумів... читати...

Наша історія й історія про нас

На цьому тижні минуло п’ять років від смерті Тоні Джадта. Я писав тоді у некролозі, що його не знають в Україні. За ці роки ситуація мало змінилася, бо досі в Україні не вийшла жодна з його книжок. Однак одна зміна таки є: в Україні появилася група людей, переважно молодих, які читають його англійською. Цього року в Українському Католицькому Університеті я зорганізував семінар «Читаючи Тоні Джадта» для наших магістрантів й аспірантів. У певний момент до нас приєдналася професорка Єйльського університету Марсі Шор. Вчора появилася її стаття у “Нью Йоркері” про наш семінар і про Тоні Джадта в Україні. читати...

НЕ-ПЕЧАЛЬКА: нотатки з-за лаштунків виборів директора Національного антикорупційного бюро


"Печалька" - так прокоментував хтось із follower-ів допис Йосипа Зісельса на facebook-у про нові обставини у роботі нашої Конкурсної комісії з проведення конкурсу на посаду Директора Національного антикорупційноо бюро. Ці обставини полягали у тому, що з чотирьох головних кандидатів на посаду Директора, один не пройшов перевірки СБУ, а три інші - неправильно заповнили свої декларації.
читати...

«26-й процент» у публічному доступі

У 2014 році побачила світ моя нова книга "26-й процент". Багатотисячний наклад видання вже вичерпано, то ж нині ця праця доступна в електронному вигляді на сайті "Україна Модерна". Хоча ця книжка й мала, вона мені дорожча за мої інші, більші книжки. Я писав її з азартом, і цей азарт мав не тільки політичний, але й академічний характер. У ній я подав свою нову, глобальну версію історії України. З усіх моїх книжок ця є найбільшим відходом від національної парадигми. читати...

Нотатки щодо вибору голови Антикорупційного Бюро

Коли дискусія затягалася надто довго, мені до голови приходила цитата з відомого вірша про перший (1848) німецький парламент, який - через велику кількість професорів у ньому - називали «професорським»: «dreimal 100 Professoren – Vaterland, du bist verloren!» - «три рази по сто (вибраних) професорів – о, Батьківщино, Ти пропала!» Однак я не бачив потреби цитувати першу половину цього вірша: «Dreimal 100 Advokaten – Vaterland, du bist verraten» - «три рази по сто (вибраних) адвокатів – о, Батьківщино, Тебе зрадять». Бо можна було скаржитися на різні моменти роботи й організації комісії, але в ній не було відчуття продажності чи маніпуляції, котрими супроводжуються у масовій свідомості робота правничих органів. читати...

«Нариси історії України» (1996) - повна версія

У переддень Нового Року хочу подарувати читачам нашого журналу повну версію моєї книжки «Нариси історії України». В інтернеті гуляє інша, «скастрована» копія, яка подається як ніби-то оригінальна версія. Вона такою не є. ТУТ ОФІЦІЙНО ЗАЯВЛЯЮ, ЩО ОРИГІНАЛЬНОЮ ВЕРСІЄЮ Є ТА, ЯКА ВИСТАВЛЕНА НА САЙТІ «УКРАЇНИ МОДЕРНОЇ». Прошу завантажувати читати...

Спростування

...я не говорив того, що приписує мені листівка та цитується в інтерв’ю. Й у принципі не міг цього сказати – бо це не відповідає моїм переконанням ані як історика, ані як українця. читати...

Про історію, яка має значення

Під час зустрічі і розмови з Роном Інґлегартом йшлося про результати чергового етапу дослідження World Values Survey, які дають деякі підстави для оптимізму. Одна з них – той факт, що за останні 50 років тенденція до демократизації стала панівною у всьому світі. Масштабний проект надихнув знаного вченого на нову книжку, а автора допису – на новий проект читати...

Моя відповідь Ґжеґожу Россолінському-Лібе

Цей текст є реакцією Ярослава Грицака на рецензію Ґжеґожа Россолінського-Лібе, що нещодавно з`явилася у новому номері журналу «Аб імперіо», де останній піддає критиці розмірковування львівського історика про спогади Іґнація Хіґера. Обидва тексти безпосередньо торкаються вивчення Голокосту та обговорюють книжку Хіґера «Світ у мороці», видану на початку цього року у Варшаві (Ignacy Chiger, Świat w mroku. Pamiętnik dziewczynki ojca w zielonym sweterku (Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2011), 308 p. ISBN: 978-83-01- 16776-9). читати...

Коротко про книжку Іґнація Хіґера "Світ у мороці"

Після успіху історії «Дівчинки у зеленому светрику» та фільму Аґнєшки Голланд на початку цього року у Варшаві появилися спогади батька цієї дівчинки, львівського єврея Іґнація Хіґера (Ignacy Chiger. Świat w mroku. Pamiętnik ojca dziewczynski w zielonym sweterku. Warszawa: Literatura Faktu PWN, 2012). Під час війни він вів детальні записи, яких назбиралося на цілі чотири зошити. Ще в 1945 році історію його сім’ї описав в «Огоньку» горезвісний Володимир Бєляєв. Тоді мало навіть дійти до американського фільму про дивовижний випадок порятунку Хіґерової сім’ї у львівській каналізації. Початок холодної війни перекреслив ці плани читати... читати...

Закінчився 2011 рік. Серед різних його дат одною з найважливіших...

Закінчився 2011 рік. Серед різних його дат одною з найважливіших для мене було сторіччя Чеслава Мілоша. Коли в Україні «крепчает маразм», читання Мілоша є доброю протиотрутою від розпачу. читати...

Джентельмен з Коломиї

19 жовтня 2011 р. помер Богдан Осадчук.
Той, хто знав його особисто, при згадці цього імені, неодмінно усміхався: Осадчук мав шалене почуття гумору. Він знав безліч анекдотів, які міг без скутості оповідати товариству, не звертаючи уваги на присутність кращої статті. Деякі з цих анекдотів були про нього самого. Ось один з них: зразу після війни Осадчука допитував американський офіцер, щоб визначити його долю - залишити на Заході чи вислати у СРСР (тобто з певністю до Сибіру)."Звідки ти, сину?" - "З Коломиї". "А, Коломеа! Італія! Але що ти, бідний італієць, робиш в Німеччині!?". І залишив молодого Осадчука у Берліні...
читати...


Усі статті  |  Усі автори / авторки

Книжкова полиця

Кравець Данило. За Збручем: західноукраїнська громадсько-політична думка про радянську Україну (1920–1930-ті рр.): монографія. – Львів: Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, 2016. – 297 с. Кравець Данило. За Збручем: західноукраїнська громадсько-політична думка про радянську Україну (1920–1930-ті рр.): монографія. – Львів: Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, 2016. – 297 с.
 

Нас підтримують:

Підтримка сайту відбувається
у рамках Програми дослідження сучасної історії України
ім. Петра Яцика
Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта)
при співучасті Львівського національного університету
імені Івана Франка
та Українського Католицького Університету

Jacyk

Знайдіть нас у Facebook

Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) 
facebook.com - uamoderna
Будь ласка, надішліть нам запит дружби!