Антропологія простору. Том. 1. Культурний ландшафт Києва та околиць / За науковою редакцією Марини Гримич. Київ: Видавництво Дуліби, 2017. 316 с.
Збірник наукових, науково-популярних праць, спогадів.
Перший том наукового видання “Антропологія простору” присвячений культурному ландшафту Києва та київських околиць. В ньому зібрано статті про окремі сегменти столиці та її приміської зони в історичній динаміці. Один з розділів містить статті про теоретичні та методологічні засади антропологічної урбаністики, досліджень щодо ролі антропогенного чинника в довкіллі, процесів урбанізації і руралізації, взаємодії сакрального та світського ландшафтів, ментальних карт тощо.
Праць, присвячених Києву, є багато, відмінністю цього проекту від інших є те, що, по-перше, столиця представлена не просто як мегаполіс, а з його околицями, які є буферною зоною між містом і селом, і де присутній певний культурний «компроміс» між ними. По-друге, дослідники звернули увагу не лише на «неживі» об’єкти столичного простору – вулиці, архітектурні та інженерні споруди, а й на “людський чинник”, зокрема у сенсі міграційних потоків, які рухалися як із села в місто, так і у зворотньому напрямку – з міста в село. По-третє, в книзі присутній солідний теоретичний розділ. По-четверте, у розділі «Додатки» пропонуються методичні рекомендації дослідження культурного ландшафту, що надає збірнику практичного значення.
ЗМІСТ
Вступне слово наукового редактора
Гримич М. Науковий проект «Антропологія простору»: виклики та перспективи
РОЗДІЛ І. Теоретичні та методологічні підходи до вивчення культурного ландшафту
Гримич М. Культурний ландшафт: термінологічний екскурс
Ціпко С., Лер Д. Український культурний ландшафт в Південній Америці (переклад українською Олени Соболєвої, Наталки Осташ)
Полек Т. Із села в місто: на шляху до урбаністичної антропології в Україні
Соболєва О. Сакральний ландшафт та конфесійний кордон (на прикладі кримських мусульманських святинь)
Брайчеко О. Культурний ландшафт: історія наукового пошуку
Отріщенко Н. Шляхи та образи: способи зображення простору на ментальних мапах
РОЗДІЛ ІІ. Окремі сегменти культурного ландшафту Києва в історичній динаміці
Фесенко Г. Орнітотопоніми Києва
Грабовецька С. Садиба В. Б. Антоновича в Києві
Овсіюк О. Географія київських кінотеатрів (1896-1945 рр.)
Чорна Л. Київ 1920-1930-х: етносоціальна мозаїка
Малаков Д. Джон Стейнбек і Роберт Капа в Києві 1947 року (Краєзнавчий нарис)
Зарецький О. Київський художній інститут кінця 1940-х початок 1950-х років
Лисенко В. Таємні київські залізниці (Краєзнавча розвідка)
Смеречук О. Київ 1990-х і 2010-х очима дружини дипломата
РОЗДІЛ ІІІ. Околиці Києва
Козюба В., Вортман Д. Околиці Києва наприкінці XVIII століття: спроба картографічної реконструкції
Брайченко О. Культурний ландшафт приміського села 1920-х рр.. (на прикладі с. Глібівка, що на Київщині)
Гримич М. Відчуття місця при відсутності місця: вербальні описи та ментальні карти потопленого села (Тарасовичі Київської області)
Брайченко О. До питання про культурний ландшафт сучасного київського передмістя: с. Глібівка
РОЗДІЛ IV. Селяни в місті, містяни в селі: процеси урбанізації та руралізації
Полек Т. Сільські мігранти в культурному ландшафті сучасного Києва
Овсіюк О. Між містом і селом, або Життя у столичному передмісті
Брайченко О. З міста до села: тенденції та культурні практики (Інтерв’ю з Павлом Гудімовим та Алевтіною Кахідзе)
Додатки
Марина Гримич – етнологиня, фольклористка, докторка історичних, кандидатка філологічних наук, професорка, керівниця наукових проектів при Науково-дослідному інституті українознавства МОН України; письменниця, членка Національної спілки письменників України. Наукові зацікавлення охоплюють звичаєве право українців, культуру української діаспори у Південній та Північній Америці, антропологію міського простору. Авторка книг “Традиційний світогляд та етнопсихологічні константи українців (Когнітивна антропологія)” (Київ, 2000), “Звичаєве цивільне право українців ХІХ – поч. ХХ ст.” (Київ, 2006), наукова редакторка низки збірників наукових праць. Живе і працює у Києві.
Придбати книгу можна у Видавництві Дуліби та у книгарнях.