Україна Модерна

Студії про пам'ять, забуття, меморіалізацію



(Де)монтаж пам'яті з Іриною Старовойт

movie 222

У цій рубриці йдеться про нове (пере)осмислення того, що ж таке пам'ять і пам'ятання - приватне і колективне, про резонанс минулого у сьогоденні, про спільноти пам'яті, про широкий контекстуалізований спектр поглядів щодо змагання пам'яті і забуття, про мнемонічні маніпуляції, тобто про все, що дозволяє глибше і точніше зрозуміти досвід, травми, героїчне і повсякденне, небезпеку і потрясіння ХХ і ХХІ ст. Пропонуємо непросту багатоголосу розмову про пам'ять і непам'ять в нашій частині світу - текстуалізовану, візуалізовану і передану засобами культури. читати...

 

Комунізм як музейний експонат: радянська спадщина – об’єкт політики пам’яті в Україні

movie 222

Валентина Хархун
Переломним у музеєфікації комунізму в Україні можна вважати 1990 р., коли з’являються музеї, що заявили основні теми і показали больові точки представлення радянського спадку. Історія музейної репрезентації радянського досвіду вирізняється перенесенням уваги на деталі. Яку ауру залишає по собі радянська спадщина на віддалі 20+ років по тому? Які опції чутливості щодо цієї спадщини? І чи нові інтерпретації – загальнодержавні, регіональні і приватні – змінюють також і сам досвід радянського? Схоже, музейні нарації є інтерфейсами користувачів цих інтерпретацій. Про мнемонічні моделі української рецепції комунізму читайте у статті Валентини Хархун.
читати...

 

Чи є вихід? Війни пам’яті у пострадянській Україні в порівняльній перспективі

movie 222

Оксана Шевель
Цей текст – приклад прагматичного підходу до невирішеної в Україні проблеми війн пам’яті. Авторка переконує, що навіть у суспільстві, розділеному пам’яттю про конфлікти минулого, можна вибудувати єдину національну ідентичність. Дослідниця оперує поняттям конкуруючих режимів пам’яті та чотирма типами мнемонічних діячів, як їх визначили у своїй недавно запровадженій класифікації Ян Кубік та Міхаель Бернхард. Стаття порівнює нашу ситуацію у сфері політики пам’яті з іспанським сценарієм і обґрунтовує та зважує три можливі способи реалізації реформи цієї сфери в Україні: офіційне запровадження мнемонічного плюралізму; повну європеїзацію політики пам’яті чи реформування через суспільство.
читати...

 

Про Другу світову війну та Голокост: пам'ятання і забуття

movie 222

Дар’я Козлова
Пам'ять про Другу світову війну з одного боку є дзеркалом суспільних процесів минулого і сьогодення, а з іншого є приводом для спекуляцій з минулим: постійне викреслювання та повертання міту Великої Вітчизняної війни до офіційного дискурсу; присвоєння звання Героя України політичним діячам Другої світової одним президентом та відкликання його наступним; постійний відхід від або повернення до радянської моделі репрезентації війни. Така траєкторія стає одним з інструментів та однією з причин поляризації українського суспільства в цілому. Пам'ять змінюється тоді, коли змінюються самі спільноти пам’яті. Як це відбувається і відбивається «на місцях», наприклад у Миколаївській області? Про музеєфікацію, співіснування живих пам'ятей і глибинну амнезію йдеться у цьому case study.
читати...

 

Формули колективної пам'яті на сторінках роману Оксани Забужко "Музей покинутих секретів”

movie 222

Христина Рутар
“Музей покинутих секретів” – текст, який намагається говорити про мовчанки історії, про ті епізоди і ситуації, коли історія більше нічого нам не каже. Це роман про пам’ять поколінь – розщепленої, замовчаної, поділеної через брак джерел та (не)проговорювання травм. Важливо було простежити й відчитати, як/чи спрацьовує закладена романісткою метафора гри «у секрети», віднайти ледь помітні кріплення зв’язку між поколіннями та способи опрацювання культурних травм XX століття у романі ХХІ століття – травм, які надто довго були оточені заслонами страху, цензури і неможливості говорити. Ця стаття – спроба перечитати художній історичний текст як форму культурної (само)рефлексії.
читати...

 

Протистояння навколо минулого, або пам’ятники Леніну в Центральній Україні

movie 222

Олександра Гайдай
Демонтаж пам’ятників Леніну в центральній Україні розтягнувся на чверть століття. Чи усунення тоталітарного символа і справді може стати точкою прощання із системою і міфом, що його породили? Як сталося, що у містах обласного значення та районних центрах бронзові Леніни почасти «незримо», але й небезконфліктно простояли аж до “ленінопаду” під захистом закону і самоврядування? Парадоксальним чином статуї Леніна як символи радянського домінування простояли понад 20 років незалежності, стоячи під синьо-жовтими прапорами місцевих адміністрацій чи навпроти відбудованих церков, користаючи з демократії і верховенства права в Україні. Авторка розкриває глибшу проблематику нерозв’язаних протиріч і розгубленості еліт у ставленні до радянського спадку «на місцях», а також пізніші маніпуляції з його мобілізаційним потенціалом на виборах.
читати...

 

Обробка пам'яті про комуністичні часи в новочасних польських музеях

movie 222

Валентина Хархун
Усупереч офіційній політиці пам’яті останнього десятиліття, дослідники проблеми діагностують три образи Польської народної республіки (ПНР) у сучасній колективній пам'яті поляків: позитивно-ностальгійний, критичний і нейтральний. Які емоції і досвіди повсякдення стоять за цими образами? Яка їх пропорція? Як вони узгоджуються між собою? Як змінюються від покоління до покоління і як музеєфікуються в державних музеях та приватних ініціативах? Докладніше про це у нашому наступному матеріалі.
читати...

 

Незнання як зворотний бік політики пам’яті

movie 222

Юлія Юрчук
Питання рецепції пам’ятників (та й рецепції історії взагалі) досить мало досліджене у студіях пам’яті (memory studies). Дослідники зазвичай звертають увагу на виробництво пам’яті, а не на те, як воно потім впливає на адресатів. За замовчуванням вважається, що реципієнти схоплюють те ж саме значення, яке заклали “виробники”. Однак це – досить таки спрощене – уявлення на конкретному прикладі рецепції пам’ятника К. Савуру у Рівному на тлі повсякденної пам’яті рівенчан береться підважити і доосмислити авторка.
читати...

 

Демонтувати не можна залишити: випадок Степана Тудора

movie 222

Уляна Федорів
7 вересня 2016 у Львові, згідно ухвали міської ради, демонтували пам’ятник радянському письменнику Степанові Тудору. Випадок зі Степаном Олексюком (Тудором) – це один з тих прикладів, у яких складність риторики і практики декомунізації одразу ж виходить наяв. Чи був Тудор марксистом? Беззаперечно так. Чи був він сталіністом? Беззаперечно ні. Відкрити його наново як одну з ключових постатей західноукраїнського літературного процесу у драматичному періоді між двома світовими війнами запрошує авторка цієї статті.
читати...

 

Новий День для Золотої Рози у Львові

movie 222

Джейсон Франциско
4 вересня відбулася урочиста церемонія відкриття Простору Синагог, нового єврейського меморіального комплексу на місці розташування трьох сакральних споруд - синагоги «Золота Роза», Бейт Гамідраш та Великої міської синагоги, які були знищені у 1940-х роках. у Львові. Джейсон Франциско, письменник і фотограф, ад'юнкт-професор кіно- та медіадосліджень університету Еморі (США), стежив за розвитком проекту, документував процес консервації автентичних залишків та спорудження меморіалу, осмислив його значення і зафіксував свої роздуми у цьому есе.
читати...

 


Книжкова полиця

Антропологія простору. Т. 1. Культурний ландшафт Києва та околиць / За науковою редакцією Марини Гримич. - Київ: Видавництво Дуліби, 2017. - 316 с. Антропологія простору. Т. 1. Культурний ландшафт Києва та околиць / За науковою редакцією Марини Гримич. - Київ: Видавництво Дуліби, 2017. - 316 с.
 

Нас підтримують:

Підтримка сайту відбувається
у рамках Програми дослідження сучасної історії України
ім. Петра Яцика
Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта)
при співучасті Львівського національного університету
імені Івана Франка
та Українського Католицького Університету

Jacyk

Знайдіть нас у Facebook

Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) 
facebook.com - uamoderna
Будь ласка, надішліть нам запит дружби!