Тека з паперами - Архів

Статті, дослідження, фрагменти праць

Як українців робили атеїстами: державна політика проти релігії у перші десятиліття радянської влади

Людмила Бабенко Християнські релігійні традиції і практики українців на теренах Російської імперії формувалися століттями і становили осердя світоглядних уявлень про добро і зло, моральні цінності. Та у 1920-30-х рр. тут запанувала держава, яка оголосила війну Церкві. У цій статті проаналізовано сутність більшовицької політики атеїзму, представлено методи і засоби викорінення релігійних
07.11.2017

«Було відчуття, що є наш Київ і інше місто»: київська рок-тусовка в роки перебудови

Володимир Куделя У той час, коли ленінградська рок-тусовка вільно збиралася у кафе «Сайгон», у Києві міліція проводила рейди проти «волохатих» прихильників цього музичного стилю. Все змінилося 1986 року, коли рок-музику «легалізували». У місті з'явилась рок-тусовка. Комсомол, виконуючи партійні вимоги щодо тісної роботи з молоддю, заходився організовувати рок-клуб, проводити рок-концерти та
20.01.2022

Голоси Першої світової війни у відлунні подружнього листування

Мар’яна Байдак Велика війна спричинила «бум листів» між домом і фронтом. Кожен з них мав свою історію писання, відправлення /доставки, і, врешті, читання. Листування було майже єдиним способом підтримувати зв'язок з близькими людьми. У центрі уваги цієї розвідки – листування подружніх пар, розділених війною, коли чоловіки опинилися на фронті, а
26.12.2021

«Просвіти», Кримський похід, Січові стрільці: запорізькі землі у вирі революційних подій 1917-1918 рр.

Юрій Щур Події Української революції 1917-1921 рр. у повітовому місті Олександрівськ (сучасне Запоріжжя), як і у всьому запорізькому регіоні, тривалий час висвітлювалися в контексті реалізації російського/більшовицького, або ж анархо-комуністичного проектів. Зацікавлення процесами українського державотворення на території сучасної Запорізької області активізувалося в роки російсько-української війни і було пов’язане зі значною увагою
16.12.2021

Боротьба за чистоту: управління відходами в Харкові на межі ХІХ – ХХ століть

Анастасія Ховтура Протягом ХІХ ст. важливими акторами повторного споживання були лахмітники та костяники. Артілі цих своєрідних професійних спільнот перебирали сміття та фасували його для подальшої обробки. Проте наприкінці ХІХ– на початку ХХ ст. активний промисловий розвиток і посилення урбанізаційних процесів призвели до знецінення ринку вторинної сировини та погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації
29.11.2021

«Не потрібно відволікати від народу кращі сили»: освіта в українських містах ХІХ – початку ХХ ст.

Володимир Милько У ХІХ – на початку ХХ ст., незважаючи на кардинальні суспільно-економічні зміни, освіта була наслідком, а не причиною модернізаційних процесів. Формування багаторівневої системи навчальних закладів відбулося лише в кількох найбільших адміністративних центрах. Керуючись політичною доцільністю та з огляду на брак фінансів, влада намагалася обмежити форми поширення знань серед
29.10.2021

Життя для шахти: людність шахтарських мономіст Донеччини та Луганщини у 1950-1960-ті роки

Ксенія Кузіна 1950-1960-ті рр. – «золота доба» вугільної галузі СРСР, коли вугілля вважалося «хлібом промисловості», Донбас все ще залишався «всесоюзною кочегаркою», будувалися швидкісними темпами нові шахти, поруч з якими виникали робітничі поселення, які з часом ставали містами. «Міста – не каміння, а люди» – ця відома середньовічна сентенція Ісидора Севільського
07.10.2021

«Кожній дівчині хочеться одягтися гарно та модно»: краса та жіноче споживання в ранньорадянській Україні

Ірина Скубій У 1920-1930-х роках жінки були в центрі уваги радянської влади як рушійні сили творення нового політичного, економічного та соціального порядку. В цей час винахідливість, поширення саморобних виробів, звернення до індивідуалізації одягу, викликані вузьким асортиментом товарів, а також захоплення косметикою стали характерними складовими жіночого повсякдення. Як відбувалося формування радянської
13.09.2021

«Радянська жінка – найщасливіша в світі»: відображення гендерних питань в українському плакатному мистецтві 1920-1930-х рр.

Олена Донець У «прокрустове ложе» радянської гендерної політики потрапило не одне покоління жінок. Ретельного аналізу потребує досвід двох перших десятиліть радянської влади, коли хвиля емансипації була досить потужною і в практику почали впроваджуватися заходи з реалізації нової ідеологічної гендерної моделі. Викладені у статті міркування базуються на дослідженні українських друкованих плакатів
25.08.2021

Мусульманські святині як ідеологічні форпости: відродження та міжконфесійне значення культу святих у кримському ісламі

Олена Соболєва В Криму традиційно сформувався місцевий культ шанування ісламських святих. В межах сакральних топосів відбувалася постійна взаємодія між представниками різних конфесійних груп, часто практикувалося паралельне поклоніння. Конфлікти хоч і мали місце, проте більшість дотримувалися прагматичних норм народної культури, яка сформувала традицію взаєморозуміння та терпимості. В ХХ столітті ситуація кардинально
06.08.2021

“Пристрасті за ковбасою”: соціальні та політичні наслідки продовольчого дефіциту в УРСР другої половини 1980-х – початку 1990-х рр.

Юлія Кузьменко Для мільйонів радянських людей ковбаса була символом статку та забезпеченості, а у період тотального дефіциту кінця 1980-х – початку 1990-х рр. взагалі перетворилася на культовий харчовий продукт. Виготовлення ковбасних виробів у промислових масштабах розпочалося в Радянському Союзі у 1930-х рр. ХХ ст. завдяки А. Мікояну, який надихнувся досягненнями
08.07.2021
1 2 3 20
міжнародний інтелектуальний часопис