Україна Модерна

Статті, дослідження, фрагменти праць



Українське кіно 1920-х років у пошуках власних тем та смислів

movie 222

Яна Примаченко
Становлення українського національного кінематографу припало на добу українізації – масштабного проекту культурної емансипації, що мав подолати колоніальний спадок царської Росії – тюрми народів. Деколонізаційні процеси захопили творчу інтелігенцію, яка нарешті звільнилася від необхідності стояти в обороні української мови і культури і могла цілком віддатися творенню духовних цінностей. Кіно вимагало нових тем та змістів, свого власного національного обличчя. В яких умовах народжувався український кінематограф? Про що сперечалися в українських кіноколах? Чого прагнула влада і прості глядачі? Як складалися відносини молодого українського кіно з колишньою метрополією?
читати...

 

На світанку жіночої освіти в Україні: шляхи навчання та праці перших студенток

movie 222

Катерина Кобченко
Доступ жінок до вищої освіти був однією з перших вимог у боротьбі за жіночі права в межах феміністського руху. На підросійській Україні «освітній похід» жінок був чи не єдиною легальною сферою жіночого активізму й набув широкого розмаху. Якими шляхами жінки реалізовували свої освітні прагнення на межі ХІХ-ХХ ст.? Які мотиви спонукали жінок до навчання? Які труднощі їм довелося долати, доки вони досягли офіційного визнання рівних з чоловіками прав на освіту, наукову працю і кар’єру? Імена та здобутки перших науковок, їхні докторські дипломи ставали тоді своєрідними «знаменами» жіночого руху, переконливими свідченнями інтелектуального потенціалу жіноцтва й важливими віхами у справі досягнення жінками рівних прав.
читати...

 

Віра та релігійні практики у досвіді українок-невільниць ГУЛАГу (1940-50-і)

movie 222

Оксана Кісь
У добу сталінізму десятки тисяч українок опинилися у таборах та в’язницях за звинуваченнями у політичних злочинах. Та що насправді нам відомо про те, як жили ці жінки у неволі – роками, часом - десятиліттями? Що допомагало їм виживати у нелюдських умовах ГУЛАГу? У цій статті розглядаємо релігійне життя українських жінок-політв’язнів (їхні повсякденні релігійні практики, імпровізовані богослуження, підготовка і відзначення головних християнських свят) не лише для того, щоб реконструювати цю сторону життя невільниць, але й спробувати осягнути роль віри, молитви, християнських атрибутів та ритуалів для збереження психічного здоров’я, стійкості духу та самого виживання у таборах та в’язницях ГУЛАГу.
читати...

 

Мистецтво і благодійність: розвиток нових соціальних практик у Львові на межі ХVІІІ-ХІХ ст.

movie 222

Мар’яна Левицька
У ХІХ ст. у містах виникав і формувався харитативний рух нового зразка - як усвідомлення загальної суспільної відповідальності за долю сиріт, убогих, калік. Це знаходило втілення в громадських та приватних благодійних проектах, інституціях та ініціативах. Вивчення художнього ринку Львова на зламі ХVІІІ-ХІХ ст. розкриває історію благодійних мистецьких виставок, які стали однією з важливих форм фінансової підтримки харитативних проектів. Стаття показує внесок митців та меценатів в благодійні ініціативи, а також залучення ширших верств міщан у заходи з опіки над нужденними.
читати...

 

Кампанія по боротьбі з торгівлею жінками в Австрії перед Першою світовою війною

movie 222

Юрген Наутц
Перша хвиля глобалізації та міграції, що була продуктом індустріалізації від другої половини ХІХ ст., принесла феномен «торгівлі білими рабами». Торговці полювали головно за жінками і дівчатами в найбідніших регіонах Габсбурзької монархії, зокрема - в Галичині. Скоро ця проблема постала на політичному порядку денному, передусім завдяки зусиллям ініціатив громадянського суспільства. Стратегії протидії торгівлі жінками залучали урядові структури, і таки досягли успіху в Австрії та поза нею. Ця стаття показує співпрацю між державою та громадянським сектором в Австрії на прикладі діяльності «Австрійської ліги захисту молодих жінок та дітей».
читати...

 

Контролери вихідного дня: комісії сприяння Києва та православні громади у 1970-1980-х

movie 222

Андрій Ферт
Київ 1979 року: понад тисяча осіб стежить за 30 релігійними громадами міста, професори на службах з магнітофонами вишукують антирадянщину у проповідях, в будинках і на заводах працюють групи для боротьби з релігією… А що коли частково це відбувається лише на папері? А що як «контролери релігії» – це прості вчительки, яким на додачу до шкілного тижня, «докинули» ще й місію «ослабити вплив церковників» у неділю, і, звісно ж, безкоштовно, «у порядку партійної дисципліни»?
читати...

 

Окрім політики: естетичне в українському рідновірстві

movie 222

Марія Лесів

Українське рідновірство є альтернативним явищем, яке в часи соціально-політичних криз дає надію на краще майбутнє нації, наголошуючи на її могутньому потенціалі, закоріненому в минулому. Відходячи від політичних вимірів цього явища і зосередвшись на голосах представників різних течій рідновірства (Рідна українська національна віра; Об'єднання рідновірів України та Родове вогнище рідної православної віри), авторка прагне показати їх інтерпретації естетичних вимірів сучасного язичництва і того, яких смислів (сакральних, світоглядних, соціальних, політичних) набуває традиційний одяг і мистецтво у культурі рідновірів.
читати...

 

Радянська репатріаційна місія та британська комісія з перевірки біженців

movie 222

Олеся Хромейчук
Спогади про Другу світову війну грають важливу роль в сучасній політиці та суспільстві в Україні та у всій Cхідній Європі. Одною з найбільш спірних і ще мало вивчених сторінок історії України воєнного часу залишається історія дивізії Ваффен СС «Галичина», члени якої, як правило, зображуються або як військові злочинці, або як борці за свободу. Питання, яке продовжує викликати найбільше суперечок: яким чином більше ніж 8 тис. українців, колишніх дивізійників, отримали дозвіл переїхати на постійне проживання на Захід. Аналізуючи складний ряд подій і рішень, та спираючись на широкий спектр джерел, Олеся Хромейчук висвітлює процес перевірки полонених дивізійників відразу після закінчення війни.
читати...

 

Український Голод 1932-1933 років на екрані: осмислення страждання

movie 222

Юлія Кисла
Фокус на відтворенні та зображенні Голодомору в кіно розвинувся порівняно нещодавно, на початку 1990-х років, коли на широких екранах з'явилася стрічка Олеся Янчука "Голод 33-го". Більш як 20-річне кінематорграфічне мовчання на цю тему знову порушив фільм "Поводир" Олеся Саніна (2014). З такою ж місією незабаром має вийти канадська стрічка "Гіркі жнива" режисера українського походження Джорджа Манделюка. Як зображати всі жахіття й масштаби такого історичного феномену, як голод? Чи існують певні обмеження нашої здатності розуміти й аналізувати такі жахливі події? Як з цими завданнями справлялося сучасне національне кіно про Голодомор?
читати...

 

Жовтнева революція як радянський «проект пам'яті» 1920-х рр.

movie 222

Оксана Клименко
Червоне ХХ ст. було насичене різноманітними радянськими «експериментами» в культурній сфері. Пам'ять не стала винятком: у 1920-х роках було організовано перший «проект пам'яті» – Істпарт, завдання якого полягало в тому, щоб навчити маси «правильно» пригадувати Жовтневу революцію. Згідно з утопічними задумами більшовиків, все суспільство мало пам'ятати Жовтень 1917 року саме як революцію, як головну подію нещодавнього минулого, як першопочаток нової ери і водночас як першу сходинку до світової пролетарської революції. Задля цього впроваджувались різноманітні техніки пригадування. В результаті, кожна людина повинна була пам'ятати тільки єдиноможливу версію подій.
читати...

 

Чорнобиль для кожного: пост-чорнобильське дитинство в Україні

movie 222

Віта Яковлева
Майже десятилітнє дослідження спогадів і наративів про дитинство в Україні у час Перебудови і ранньої незалежної України в 1990-х роках виявило, що тема Чорнобиля є наскрізною і всюдисущою. Сама подія і наслідки Чорнобильської аварії глибоко проникли у повсякдення і дітей, і дорослих того часу. У взаємодії з соціо-політичними й економічними обставинами і труднощами державної перебудови, Чорнобиль набув особливого символічного значення, перетворюючись на втілення досвіду катастрофи – і для постраждалих, і для ширшого загалу громадян, які колективно опиняються у кризовій ситуації.
читати...

 

Втеча і повернення: українки в лавах Січових стрільців

movie 222

Мар’яна Байдак
У роки Першої світової війни служба у війську стала справою не тільки чоловіків, а й жінок. Війна відкрила перед жінками нові можливості, давала змогу проявити свою особистість. Участь жінок у легіоні Українських січових стрільців є темою майже недослідженою. Які дилеми і перешкоди поставали перед жінками у війську? Яким було суспільне сприйняття жінок зі зброєю? Для когось фронт був способом втекти від консервативних гендерних устоїв, але закінчення війни повертало жінок до традиційної буденності. Що насправді ми знаємо про повсякдення та індивідуальний досвід жінок у січовому стрілецтві, якщо відкинути стереотипи та історичні міфи?
читати...

 

Старість і старіння у практиці письма Наталії Кобринської

movie 222

Оксана Мельник
Стаття присвячена письменницькому осмисленню феномену старості на прикладі творів Наталі Кобринської. Якою бачила старість авторка, як її інтерпретувала, наскільки автобіографічними були ці інтерпретації? Пошуки відповідей на ці та інші запитання здійснені на основі аналізу оповідань, написаних нею в різні вікові періоди життя. Свою першу письменницьку спробу двадцятивосьмирічна Кобринська розпочала після смерті чоловіка, зробивши головною героїнею власного літературного дебюту майже шістдесятилітню жінку.
читати...

 

Церква (не)контрольована: київські черниці і радянська влада на межі 1970-1980-х років

movie 222

Андрій Ферт
Усім відомо про утиски Церкви в СРСР, тотальний контроль держави над її діяльністю. Однак – як це часто буває - реальність значно складніша. Якось у 1980-х київські черниці розписали величезний собор “таємно” від влади. І це тоді, коли Церкві належало узгоджувати з “органами” навіть колір фарби для побілки. Як їм вдалося зробити це і чи дійсно "богоборча влада" нічого не бачила? Подібних випадків непослуху чимало, і вони можуть змінити наше бачення взаємодії Церкви з владою в радянському Києві.
читати...

 

Каменярі сьогодні: назустріч 160-річчю з дня народження Івана Франка

movie 222

Олександр Гриценко
Іван Франко "Каменяр" належав до офіційного радянського пантеону класиків, не змінив він свого статусу і в незалежній Україні. Ушанування його пам'яті не обмежилося лише вивченням творчої спадщини письменника, ученого і громадського діяча - його канонізація стала частиною національної політики пам'яті. Державні заходи на відзначення ювілеїв Франка в сучасній Україні дозволяють розкрити форми і масштаби інструменталізації постаті Франка задля набуття політичного капіталу дієвцями різних рівнів
читати...

 

Полтавська антропоніміка. Які імена та прізвища носили полтавці у другій половині XVIII століття.

movie 222

Юрій Волошин
Яким чином і через які імена ідентифікували себе полтавці два століття тому? Хто контолював процес ім’янаречення і які були найпоширені імена в цьому регіоні? Чи сталі прізвища були єдиним маркером ідентифікації особи, а чи для цього використовувся додатковий ресурс? Що загалом можемо зрозуміти про міський простір тогочасної Полтавщини, завдяки аналізу власних імен полтавців? Про це у розвідці Юрія Волошина – фрагменті з його нового великого дослідження
читати...

 

У пошуках інших суб’єктів історії: усна історія деколективізації в Україні у 1990-х

movie 222

Наталія Ханенко-Фрізен
Процеси розколгоспнення українського села, що активно проходили в 1990-ті роки, назавжди змінили соціальні зв'язки людей. Дослідження історій повоєнного покоління працівників й працівниць колгоспів, аналіз наративних практик, якими вони послуговувались для розповіді, допомагає краще зрозуміти їхній життєсвіт до, під час і після деколективізації, осягнути зміни в соціальному ландшафті села, та нашкіцувати певний суспільний самопортрет розколгоспненого селянства.
читати...

 

Пам’ять місцевого виробництва: Ватутіне, "наймолодше місто Черкащини"

movie 222

Олександр Гриценко
Ватутіне постало у 1947 р. як класичне «соцмістечко» навколо комплексу паливно-енергетичних підприємств на базі Юрківського родовища. Як формувався і трансформувався його символічний простір? Як проявлялися офіційна радянська та локальна історична пам'ять та комеморативна естетика у пропам'ятних практиках ватутінців? Яких змін зазнав символічний ландшафт містечка у пострадянську добу? Про що і як хочуть зберігати пам'ять мешканці містечка сьогодні?
читати...

 

Лише рок-н-рол? Рок-музика, хіпі та міські ідентичності у Львові та Вроцлаві, 1965-1980

movie 222

Вільям Ріш
Чи існували молодіжні субкультури/контркультури у країнах соцтабору? Як вони співвідносилися з комсомолом? Що спільного/відмінного у середовищах хіпі Львова і Вроцлава? Як комуністична влада впливала на розвиток незалежних й альтернативних музичних груп, і яку роль відігравала в цьому процесі західна рок-сцена? Та в який спосіб локальні нонконформісти отримували інформацію про популярні у світі музичні й культурні тенденції? Відповіді на ці та багато інших питань ви знайдете в статті.
читати...

 

Робочі клуби і радянізація дозвілля трудівників Харкова у 1920-ті роки

movie 222

Роман Любавський
Чи дії більшовиків у соціальній сфері можна схарактеризувати як спробу непрямого нормування повсякденності? Яке місце в цьому процесі посідали робітничі клуби, і як саме вони впливали на дозвілля та повсякденне життя робітників Харкова? В який спосіб працівники клубу намагалися досягнути баланс між розвагами й пропагандою соціалістичних ідей? На ці та багато інших питань автор спробує відповісти у цій статті.
читати...

 


Книжкова полиця

Кравець Данило. За Збручем: західноукраїнська громадсько-політична думка про радянську Україну (1920–1930-ті рр.): монографія. – Львів: Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, 2016. – 297 с. Кравець Данило. За Збручем: західноукраїнська громадсько-політична думка про радянську Україну (1920–1930-ті рр.): монографія. – Львів: Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, 2016. – 297 с.
 

Нас підтримують:

Підтримка сайту відбувається
у рамках Програми дослідження сучасної історії України
ім. Петра Яцика
Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта)
при співучасті Львівського національного університету
імені Івана Франка
та Українського Католицького Університету

Jacyk

Знайдіть нас у Facebook

Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) 
facebook.com - uamoderna
Будь ласка, надішліть нам запит дружби!