Семінар “Стосунки між польськими, українськими і єврейськими студентами в Університеті Яна Казимира у Львові в міжвоєнному двадцятиріччі”

25.01.2017
1 хв читання

Запрошуємо вас на перший в цьому році Міський семінар Центру міської історії.
31 січня о 16 год. наша стипендіатка Ева Буковська-Марчак представить дослідження  “Стосунки між польськими, українськими і єврейськими студентами в Університеті Яна Казимира у Львові в міжвоєнному двадцятиріччі”.

В 1918-1939 роках у вищих навчальних закладах Львова вчилися представники різних національностей і релігій. Серед них були поляки, українці, євреї, німці, румуни. Між представниками цих національностей (що рекрутувалися переважно з націоналістичних середовищ) доходило до конфліктів.

Починаючи від 1921 року, українська молодь почала формувати структуру власного вузу, беручи активну участь в бойкоті Університету Яна Казимира. Бойкотували також тих, хто записувався до польського університету. Коли в 1925 р. ліквідовано Український таємний університет, молодь, що в ньому вчилася, почала записуватися до польського університету. Поміж раніше бойкотованими і свіжо прийнятими студентами часом виникали конфлікти. Щораз частіше до непорозумінь доходило теж між польською та українською молоддю. Ескалація конфліктів наступала в світлі репресій, які стосувала польська влада в зв’язку зі святкуваннями чергових річниць боїв за Львів 1918-1919 років, а також в зв’язку з дискусіями про справу Закарпаття. До конфліктів доходило також між польською і єврейською молоддю, а провокували їх найчастіше корпоративні середовища або пов’язані з націоналістичною Всепольською молоддю і популярною серед студентів Академічною читальнею. Націоналістичний табір в 30-х роках намагався переконати керівництво університету Яна Казимира до проектів усунення з вищого навчального закладу єврейської молоді, з року на рік загострюючи прораганду в справі numerus nullus (дискримінації єврейської молоді). Можна припустити, що неабиякий вплив на формування стосунків поміж студентською молоддю відігравало ставлення до них академічної професури. Деякі з професорів симпатизували українській і єврейській молоді, деякі утримували пасивний стосунок. Дехто ставився до непольської молоді неприязно, попираючи вимоги молоді націоналістичної орієнтації, пов’язані на приклад з питанням numerus clausus (обмеження кількості студентів університету).

Чому українська молодь миліше згадувала Львівський університет австро-угорських часів, аніж Університет Яна Казимира? Чому поляки не дозволили повстати у Львові українському навчальному закладі? Чому в Університеті Яна Казимира доходило до кривавого побиття студентів єврейського походження? Чому винуватців не осуджували за їх учинки? Це частина питань, які ставляться у дослідженні.

Ева Буковска-Марчак є докторантом Кафедри історії і історіографії Східної Європи Католицького університету в Любліні ім. Івана Павла ІІ. Займається дослідженням історії Львова. Її зацікавлення фокусуються навколо тем пов’язаних з суспільством міста в міжвоєнний період. В вересні і жовтні 2016 р. перебувала на місячній стипендії Центру. У Львові працювала над темою: “Стосунки між польськими, українськими і єврейськими студентами в вузах Львова в міжвоєнний період”.

Семінар відбувається у форматі робітні, на який запрошені дослідники для обговорення наукових проектів, досліджень, які знаходяться на різних етапах розробки, а також завершених досліджень, які готуються до друку.
Семінар не є відкритим для широкої громадськості. До участі запрошені колеги історики, соціологи, культурологи та представники інших гуманітарних напрямків, які мали бажання поділитися своїми дослідженням, досвідом, а також взяти участь в обговоренні проектів, запрезентованих на семінарі.

Детальніша інформація на сайті Центру

 

Весь робочий стіл

 

міжнародний інтелектуальний часопис

Don't Miss