Дослідження, інтерв’ю, рецензії

---

Джеффрі Вейдлінгер: «Я вважаю, що приписування провини за Голокост «державі» – це спосіб уникнення відповідальності»

Пропонуємо вашій увазі розмову з американським істориком Джеффрі Вейдлінгером. Інтерв’ю зосереджено на останній праці вченого, присвяченій єврейським погромам під час Української революції 1917–1921 рр. Який стосунок ці погроми мають до Голокосту на теренах України? Яку роль у динаміці масового насильства відігравали місцеві спільноти та політичні актори? Чи працював убивця Петлюри на радянський режим? Як саме процес над Самуїлом Шварцбардом позначився на українсько-єврейських взаєминах? Американський історик ділиться власними відповідями на ці питання. читати...

 

Аркадій Зельцер: «В ізраїльській історіографії значну увагу завжди приділяли проблематиці єврейського життя та страждання під час Голокосту»

Пропонуємо вашій увазі розмову з ізраїльським істориком, дослідником історії радянських євреїв у міжвоєнний період, директором Центру досліджень історії Голокосту в Радянському Союзі (що функціонує при «Яд Вашем») Аркадієм Зельцером. У цій розмові йтиметься про непростий шлях історика до наукових студій Голокосту, зумовлений сімейною травмою. Також ми обговорили розвиток історіографії Голокосту в Ізраїлі та світі й детальніше зосередилися на результатах наукових досліджень Аркадія Зельцера. Серед останніх – трансформаційні процеси в середовищі традиційної єврейської общини під час радянізації 1920–1930-х рр., демографічні тенденції серед євреїв напередодні Другої світової війни та особливості меморіалізації жертв Голокосту в СРСР (за матеріалами останньої книги історика «Unwelcome Memory»). Аркадій Зельцер підкреслює, що всупереч усталеним переконанням в СРСР існував певний простір для можливостей вшанування пам’яті про жертв Голокосту. Серед найбільш дражливих піднятих під час розмови питань – участь євреїв у діяльності НКВС. читати...

 

Монета Бабиного Яру, чи Голокост без євреїв?

Шимон Бріман
Чому монета, випущена Національним банком України восени 2021 року до 80-річчя трагедії Бабиного Яру, була позбавлена будь-яких єврейських символів? Як професор Роберт Ленгдон із детективів Дена Брауна міг би розшифрувати цю монету? У чому небезпека тенденції «менше єврейського, більше загальнолюдського» у відображенні Голокосту? Про ці та інші речі, пов’язані з вшануванням пам’яті жертв Голокосту в Україні, піде мова у статті ізраїльського історика та журналіста Шимона Брімана. читати...

 

Алті Родал: «Я вважаю, що правда та емпатичне розуміння травм, яких зазнали як євреї, так і українці, сприяє зціленню»

Пропонуємо вашій увазі розмову з засновницею та співдиректоркою багатонаціональної ініціативи «Українсько-Єврейська Зустріч» (UJE), канадською історикинею Алті Родал. Це розмова про один із фундаментальних проєктів UJE «Спільний історичний наратив». Його присвячено створенню спільної українсько-єврейської історії. В інтерв’ю йдеться про основні завдання цього проєкту, його потенційну роль в українсько-єврейському примиренні з минулим та освітнє й академічне значення створення спільного історичного наративу. Як переосмислити найтрагічніші сторінки українсько-єврейського історичного досвіду, чому не варто замовчувати найболючіших аспектів минулого, яку роль нацистський і радянський тоталітарні спадки відіграють у сучасних українсько-єврейських взаєминах – про ці та інші питання піде мова в інтерв’ю з Алті Родал. читати...

 

Відеозапис Міжнародного колоквіуму до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру

Опубліковано відеозапис Міжнародного колоквіуму до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру «Голокост в Україні: історіографічні тенденції, вшанування пам’яті та осмислення злочину». Колоквіум відбувався 28–29 вересня 2021 року. У колоквіумі взяли участь такі провідні дослідники історії Голокосту, як Карел Беркгоф, Дітер Поль та Кай Штруве, Ярослав Грицак та Гелінада Грінченко. читати...

 

Інструменталізація пам'яті: Інший як «виклик» (на прикладі м. Рівне)

Максим Гон, Наталя Івчик
Цю статтю присвячено аналізу особливостей сприйняття Голокосту в м. Рівне. Зокрема проаналізовано співвідношення політичних сил у регіоні наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр., тогочасну тематику публікацій громадсько-політичних часописів, з’ясовано тенденції потрактування подій Другої світової війни представниками місцевих політичних еліт. Останні сприяли реанімації пам'яті рівнян про Голокост. Водночас пріоритетним для них виявилося завдання ліквідації символів радянського тоталітаризму та глорифікація УПА. На цьому тлі геноцид євреїв тривалий час був маргінальною сюжетною лінією у символічному просторі Рівного. Лише в останні роки в місті з’явилися маркери, що розповідають про Голокост. Ці інструменти нагадування засвідчують відмову місцевих політичних еліт від ексклюзивної моделі колективної пам'яті. читати...

 

VI Літня школа зі студій Голокосту

Уляна Кирчів
Представлений матеріал присвячено огляду основних занять VI Літньої школи зі студій Голокосту, організованої Центром перспективних досліджень Голокосту імені Джека, Джозефа і Мортона Манделів Меморіального музею Голокосту США у співпраці з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Українським центром вивчення історії Голокосту. Літня школа зі студій Голокосту дає можливість вітчизняним дослідникам / дослідницям і викладачам / викладачкам послухати лекції видатних учених з усього світу. Сучасні тенденції вивчення історії Голокосту в окупованій Україні, вшанування пам’яті його жертв і методики викладання цієї болючої теми в університетах України та світу – далеко неповний перелік тем, яким було присвячено більшість занять Літньої школи. читати...

 

Ґеттоїзація та Голокост на Закарпатті у свідченнях жертв і очевидців

Павло Худіш
У статті схарактеризовано питання організації Голокосту на теренах Закарпаття. Основне джерело дослідження – матеріали Надзвичайної комісії із розслідування злочинів угорсько-німецьких загарбників. Аналізуються свідчення призвідників Голокосту та його сприйняття жертвами. Наголошується, що призвідники, які давали свідчення, були переважно чиновниками середньої та нижчої ланок (писарями в гетто, а також акушерками, які здійснювали особистий огляд жінок-єврейок у пошуках грошей та цінностей). Особливу увагу приділено аналізу свідчень євреїв: останні акцентували увагу на конфіскації цінностей, примусовій концентрації в гетто, перебуванні там, депортації в Аушвіц, а також на досвіді щоденного насильства, зокрема знущаннях, побиттях, тортурах та зґвалтуваннях. Вони називають імена численних призвідників Голокосту, передусім із числа місцевого населення. читати...

 

Просто про складне: чому вчить вітчизняних істориків «Коротка історія Голокосту»

Петро Долганов
У цьому рецензійному огляді йдеться про нещодавнє україномовне видання книги канадської історикині Доріс Л. Берґен «Коротка історія Голокосту». Які методологічні переваги книги? Яким читачам вона може бути цікавою? Чому може навчити вітчизняних істориків й історикинь? У чому полягають слабкі сторони книги? Цей матеріал є спробою знайти відповіді на ці та інші питання. читати...

 

Джон-Пол Химка: «Ключовою проблемою історіографії Голокосту в сучасній Україні є рішення політиків, деяких неурядових акторів та націоналістичної української діаспори ототожнювати всю українську націю з ОУН та УПА»

Цього разу пропонуємо вашій увазі розмову з канадським істориком, професором-емеритом Університету Альберти Джоном-Полом Химкою. Це відверта розповідь про те, як бабуся вченого вплинула на його наукове зацікавлення історією Галичини та Західної України в цілому. Історик розповідає про свою громадську активність у студентські роки, участь у рухах за права афроамериканців тощо. Джон-Пол Химка назвав тих істориків, які найбільше вплинули на формування його дослідницьких підходів у юні роки. Також ми обговорили окремі тенденції розвитку канадських наукових досліджень з історії Голокосту. Значну частину інтерв’ю присвячено новій книзі історика, яка розповідає про роль ОУН-УПА в реалізації Голокосту на теренах окупованої України. Вчений сміливо говорить як про виявлені ним факти співучасті націоналістичного підпілля в подіях Голокосту, так і про прояви милосердя й порятунок євреїв бійцями УПА. читати...

 

Мартін Дін: «Конфіскація й пограбування єврейської власності були важливими каталізаторами Голокосту, що сприяли плавнішому та швидшому протіканню геноцидного процесу»

Серію інтерв’ю з провідними вченими, які займаються студіями геноцидів та тоталітарного насильства, продовжує розмова з істориком-консультантом Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», відомим британським істориком Мартіном Діном, котрий займається вивченням економічного виміру втілення політики Голокосту. Інтерв’ю присвячено професійному становленню Мартіна Діна як дослідника Голокосту, сучасним трендам розвитку історіографії Голокосту, культурі пам’яті про жертв Голокосту в Україні та Східній Європі в цілому. Магістральна тема розмови стосується процесів «аріїзації» і ролі конфіскацій та пограбування єврейської власності в розгортанні динаміки Голокосту. читати...

 

Голокост на Півдні України: долі врятованих євреїв Калініндорфського району після німецької окупації

Юрій Капарулін
Цей матеріал присвячено історії Голокосту на Півдні України. У міжвоєнний період на теренах цього регіону сформувалася спільнота євреїв-аграріїв, які мешкали у сільській місцевості в межах єврейських національних районів. У роки Другої світової війни ці люди опинилися в різних життєвих обставинах. Найбільш типовими були евакуація на схід СРСР, мобілізація до лав Червоної армії та перебування на окупованій території. У цьому матеріалі пропонується аналіз варіацій поведінки врятованих євреїв після їх повернення на звільнені від нацистської окупації місця довоєнного життя. читати...

 

Звернення з нагоди Дня Канади: історія насильства проти корінних народів вимагає використання слова «геноцид»

Канадська історична асоціація
Не лише Україна бореться за юридично-правову кваліфікацію геноцидом низки проявів масового насильства на своїх територіях з боку тоталітарних режимів минулого. Провідні історики/ні Канади солідаризувалися із представниками/цями корінних народів у боротьбі за визнання геноцидом тих проявів системного насильства, які понад століття чинилися колоніальною владою. Вони були покликані фізично знищити та асимілювати корінні народи. Із нагоди Дня Канади (1 липня 2021 р.) Канадська історична асоціація оприлюднила текст звернення, в якому рекомендує означувати цю насильницьку політику словом «геноцид». Цей допис містить коротку анотацію українською мовою та посилання на оригінальний текст звернення Канадської історичної асоціації. читати...

 

Заходи Німецько-української комісії істориків із нагоди 80-ї річниці нападу Німеччини на Радянський Союз

Німецько-українська комісія істориків
Із нагоди 80-ї річниці нападу Німеччини на Радянський Союз Німецько-українська комісія істориків опублікувала звернення до німецького уряду з проханням організувати належну комеморацію жертв війни серед українців та всіх народів Східної Європи. Звернення опубліковано у зв’язку з тим, що в середовищі німецького політикуму німецько-радянську війну подекуди до сьогодні неформально означують як «російська війна». Це призводить до замовчування численних жертв серед інших народів. Також Німецько-українська комісія істориків опублікувала запис вебінару за участі українських та німецьких істориків «Німецька загарбницька війна в Україні: жертви та винуватці», приуроченого до 80-ї річниці нападу Німеччина на СРСР. У цьому матеріалі ви знайдете повний текст Звернення та посилання на відеозапис вебінару. читати...

 

Політика vs травма: про що промовляє меморіальна топографія Голодомору?

Віталій Огієнко
Від часу здобуття Україною незалежності на її територіях виник вражаючий меморіальний ландшафт, присвячений жертвам Голодомору 1932–1933 рр. Цей ландшафт кількісно перевершує чисельність демонтованих пам’ятників Леніну. Меморіальна топографія Голодомору налічує більше 7 тис. пам’ятників та хрестів. Втім, до сьогодні вони привертали вкрай мало медійної уваги. Обходять їх стороною і дослідники, адже у гуманітаристиці утвердилося пануюче переконання про те, що колективну пам’ять створюють політичні актори за допомогою інструментів історичної політики. Проте воно не здатне пояснити існування тисяч однотипних дерев’яних хрестів в українських селах. Меморіальна топографія Голодомору – промовистий доказ існування важковловимого та недостатньо дослідженого явища колективної травматичної пам’яті, яка зберігає свою тяглість від часу Голодомору. Один із ключових аргументів статті полягає в тому, що варто вивчати не лише те, як дієвці створюють політичний дискурс (а через нього національну пам’ять), а й вплив травматичної колективної пам’яті на формування цього дискурсу. читати...

 

Карел Беркгоф: «Якщо порівнювати з ситуацією в Білорусі чи Росії, студії Голокосту в Україні виглядають дуже багатообіцяюче»

Серію інтерв’ю з провідними вченими, які займаються студіями геноцидів та тоталітарного насильства, продовжує розмова з нідерландським істориком Карелом Беркгофом. До уваги читачів пропонується розповідь про входження нідерландського історика в українські студії, розвиток історіографії Голокосту та культури пам’ятання про його жертв у Нідерландах, міркування на тему формування культури пам’яті про жертв тоталітарних режимів в Україні. В окремому фокусі розмови – історія нацистської окупації України, Голокост на теренах Райхскомісаріату «Україна» й інші жертви нацизму. читати...

 

Джаред Мак-Брайд: «Більшість українців опинилися в поліції через скрутне соціально-економічне становище, а не тому, що вони хотіли вбивати своїх сусідів або ж служити Райху»

Серію інтерв’ю з вченими, які займаються студіями геноцидів, продовжує розмова з викладачем Каліфорнійського університету Лос-Анджелеса доктором Джаредом Мак-Брайдом. Вашій увазі пропонується розмова про сучасні історіографічні тенденції в студіях Голокосту, можливості, які пропонує американське академічне середовище дослідникам/цям історії Східної Європи, міждисциплінарну взаємодію історії та соціальних наук. Це також дуже відверта розмова про події Голокосту на Волині, українсько-польський конфлікт 1943–1944 рр., гендерні виміри насильства, роль сусідів у міжетнічному та внутрігруповому насильстві й сучасні публічні дискусії про ці питання. читати...

 

Митрополит Андрей Шептицький і Голокост: нові документи та нові інтерпретації історичних контекстів

Ліліана Гентош
Ця публікація є текстом виступу авторки під час Міжнародного семінару з вивчення Голокосту та Голодомору «Часточка світла розвіює найбільший морок». У матеріалі пропонуються нові підходи до інтерпретації діяльності митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького в контексті розгортання трагічних подій Голокосту. Авторка аналізує невідомі та маловідомі документи ватиканських, українських і британських архівів. Вони проливають світло на діяльність митрополита Андрея Шептицького під час Голокосту. Ці документи допомагають зрозуміти всю складність ситуації, в якій перебував А. Шептицький у роки німецької окупації, та масштаби тиску, що чинився на нього нацистським режимом. читати...

 

Пам’ять про Голокост у символічному просторі Дніпра

Анна Медведовська
Стаття демонструє ключові трансформації, які відбулися на місцях Голокосту в м. Дніпро (колишній Дніпропетровськ) від кінця нацистської окупації до сьогодення. Увагу зосереджено на механізмах та особливостях включення вшанування пам’яті жертв Голокосту у простір міста. Авторка аналізує основних ініціаторів і прихильників вшанування Голокосту, щоб оцінити, наскільки ефективно представлена історія вбивства євреїв у міському просторі Дніпра та чи відповідає ця репрезентація його сучасним образам. Матеріал описує події у трьох основних місцях Голокосту в м. Дніпро – поблизу Ботанічного саду (Червоноповстанська балка), на єврейському кладовищі (парк Писаржевського) та в селі Верхньому (перехрестя вулиць Янгеля та Енергетичної). читати...

 

Наталія Федущак: «Наші історії неповні одна без одної», – так говорить девіз UJE»

Серію інтерв’ю у рубриці «Подолання минулого» продовжує розмова з директоркою із комунікацій канадської недержавної організації «Українсько-Єврейська Зустріч» (UJE). Як виникла ця організація? Якою є її місія та візія? Які проєкти вже реалізовано організацією та які плани на майбутнє? Які наукові дослідження і громадські ініціативи мають шанс на підтримку «Українсько-Єврейської Зустрічі»? Цим та іншим питанням присвячено розмову з Наталією Федущак. читати...

 

• 1
• 2
• >>
• Остання