Пропонуємо читачам «України Модерної» промовисту оповідь історика Феодосія Стеблія, наукова біографія якого пов’язана з більше, аніж півстолітньою працею у львівському Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (раніше – Інститут суспільних наук АН УРСР). У своїх ретроспекціях Феодосій Іванович не формулює синтез, не генерує глобальних висновків чи прогнозів. Його оповідь має цінність живого свідчення про формування історика (та уявлень про історію) в той період, коли це аж ніяк не було справою вільного рефлексування чи нагодою методологічних, світоглядних, ідеологічних дискусій. Інтелектуальна біографія Феодосія Стеблія, що скромно, але прискіпливо, а подекуди й шармово розказана, несподівано, але впевнено переконує у потребі нового терміна в інтелектуальній історії. Цей термін – «тиха інтелектуальна відвага».