Ґвідо Гаусманн
професор історії Східної та Південно-Східної Європи в Реґенсбурзькому університеті (спеціалізується на історії Росії, СРСР і України), керівник відділу історії Інституту досліджень Східної та Південно-Східної Європи ім. Лейбніца (одного з трьох найбільших науково-дослідних інститутів, що займаються студіями Центральної та Східної Європи в Німеччині, поруч із науково-дослідними інституціями при Марбурзькому та Лейпцизькому університетах). В Інституті він також координує наукові дослідження з питань персоналізованого та формалізованого управління. Головний дослідник у Вищій школі студій Східної та Південно-Східної Європи (Мюнхен-Реґенсбург), а також співголова дослідницького модуля у Лейбніцькому науковому містечку. Професор Гаусманн є членом відбіркової комісії Німецької служби академічних обмінів (DAAD) на 2021–2025 рр. та Німецько-української комісії істориків (DUHK). Із 2018 року спільно з Мюнхенським університетом Людвіга-Максиміліана та Українським вільним університетом (м. Мюнхен) проводить в Україні щорічну зимову школу. З 2001 року разом із професором Сергієм Стельмахом проводить семінари для молодих істориків. Спільно з Андреасом Каппелером був редактором видання «Ukraine: Gegenwart und Geschichte eines neuen Staates». Разом із Ромеа Клівер був редактором видання «Wie ein Schwede bei Poltawa ...» (за участі студентів із Фрайбурзького та Полтавського університетів). Був членом дослідницької групи проєкту, започаткованого в Університеті Санкт-Галлена під назвою «Регіон, нація та інше: iнтердисциплінарне та міжкультурне переосмислення України». Англомовне видання результатів цього дослідження буде опубліковано цієї весни в академічному видавництві Vandenhoeck & Ruprecht в Ґеттінґені (співредакторка цього видання – українська історикиня Ірина Склокіна). Ґвідо Гаусманн автор монографії «Universität und städtische Gesellschaft in Odessa, 1865–1917» та низки статей про Україну на розмаїту тематику. Зокрема він писав про географа Степана Рудницького, Полтавську битву, інструменталізацію історії, Україну в Першій світовій війні, Бабин Яр, студії Голодомору в Німеччині та Брест-Литовський мирний договір в українській і російській історіографіях тощо.
