Шафка з документами - Архів

Джерела, документи, спогади, архівні матеріали

Репортажі Ріа Клайман з подорожі по Східній Україні і Кубані наприкінці літа 1932 р.

Навесні 1933 р. газета Toronto Telegram опублікувала серію спогадів-репортажів канадської журналістки Ріа Клайман (Rea Clyman) про її неймовірну автомобільну подорож довжиною понад 7,5 тис. км від Москви до Тбілісі. Відважна жінка, яка вирішила на власні очі побачити процес “побудови комунізма”, змальовує жахливу людську ціну “досягнень” Першої п’ятирічки у селах і
22.11.2014

«Луцьк – місто тортур»: архівні матеріали про перебування комуністів у Луцькій в’язниці у 1919-1939 рр.

У відродженій в листопаді 1918 р. польській державі комуністичний рух перебував поза законом. В межах Волинського воєводства ця політична сила була пов’язана не лише з діяльністю Комуністичної партії Західної України, але й з функціонуванням різних організованих бойових груп та численними диверсійними акціями. Намагаючись практично реалізувати політику, спрямовану на від’єднання Волині
16.11.2021

Повсякденне життя радянської партноменклатури в 1930-х роках: межигірські дачі за даними нацистських окупантів

«…У парковій зоні та у садах утримували ручних косуль та диких козлів. На газонах прогулювалися пави, а на великому штучному ставку жили білі та чорні лебеді. Оранжереї для вирощування квітів та ранніх овочів, великі фруктові сади мали сприяти повноцінному життю. Вся місцевість на багато кілометрів навколо вдень і вночі охоронялася
27.04.2021

«Моя квартира і майно залишилися у Львові»: історії евакуйованих жінок у листах до влади середини 1940-х років

На тлі вцілілого у війні Львова (за офіційною статистикою, пошкоджено 15 % помешкань) разючим було зменшення кількості населення. Найбільших втрат зазнали львівські спільноти поляків і євреїв, які до війни становили понад 80 % мешканців міста. В 1944–1945 роках Львів стрімко наповнювали нові люди. Листи-прохання про дозвіл на переїзд до Львова
29.03.2021

«Дивлячись на чужі страждання». Фотосвідчення Голокосту в Бабиному Яру

У книзі «Вийти з мовчання. Деколоніальні змагання української культури та літератури ХХІ століття з посттоталітарною травмою» Аґнєшка Матусяк аналізує фотографії, зроблені німецьким воєнним кореспондентом Йоганнесом Гьоле, що зафіксували жахи розстрілів у Бабиному Яру. Пропонований аналіз виступає доповненням деколоніального посттравматичного наративу українського суспільства та культури ХХІ століття про Голокост, а також
01.03.2021

Церковна незалежність як історична справедливість: історичні наративи навколо боротьби за Томос

Два роки тому боротьба за автокефалію та утворення Православної церкви України спровокували безпрецедентний суспільний інтерес до релігійної тематики та посприяли політичній інструменталізації церковної історії. Цей есей є спробою деконструювати ті історичні наративи, які використовували політики, державні інституції, церква та публічні діячі для легітимації ідеї церковної незалежності у 2018-2019 роках. Аналізуючи
08.12.2020

Сергій Плохій у цеху дніпропетровських «всесвітників»: студентство і професійний шлях вченого за спогадами та документами

Сьогодні професор Гарвардського університету Сергій Плохій відомий насамперед як історик-україніст. Проте довгий час його доля була пов’язана з кафедрою всесвітньої історії Дніпропетровського державного університету. Про цей період життя вченого, а також про кафедру і кафедралів йдеться у розвідці Альберта Венгера. На основі спогадів та документів висвітлюється професійне становлення вченого: від
08.11.2020

«Костюм в русском стиле»: мода і традиція у міському жіночому вбранні кінця ХІХ ст.

Якщо придивитися до відомої світлини сестер Хоружинських з Києва 1885 р., годі не помітити їхні незвичні строї: ніби й українські, але не традиційні, наче театральні, але ж це не вистава. З середини XIX ст. у містах Російської імперії зростає зацікавлення народною культурою. У середовищі творчої еліти визріло бажання створити новий,
09.07.2020

Фрагмент з щоденника Івана Лисяка-Рудницького про його поїздку у 1970 р. до Москви і Києва

Минулого року виповнилося 100 років від народження Івана Лисяка-Рудницького. З цієї нагоди в Україні і Північній Америці з’явилося декілька публікацій, відбулася низка конференцій, Юрій Шаповал та Ірина Штохіна зробили про нього документальний фільм, а Ернест Ґийдель підготував його біографію, яка незабаром побачить світ. Український Інститут заснував Програму підтримки українських студій
28.06.2020

Спогади Марії Пайґерт-Бобжинської «Życie zmiennym jest»: півстоліття історії з погляду жінки

У 1959 році, кілька років по смерті свого чоловіка публіциста Яна Бобжинського, Марія Пайґерт-Бобжинська, шляхтянка старовинного подільського роду, пише власні спогади про все те, що відбулося з нею та її сім’єю протягом найбільш неоднозначного в світовій історії періоду, який охопив дві світові війни, етнічні конфлікти та переселення, початки й занепади
20.02.2019

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис