гуманітаристика

Старійшині галицьких істориків: збірник до 90-річчя Феодосія Стеблія

Збірник «З історії західноукраїнських земель» має довгу й непросту традицію, започатковану ще в 1950-1960 рр. Пов’язане з іменем Івана Крип’якевича, це видання Інституту суспільних наук АН УРСР було перерване в середині 1960-х. У 2010-х його відновили вже у відділі нової історії України Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Однією
читати...
15.10.2022

Заява Науково-освітнього консорціюму вивчення Голодомору Канадського інституту українських студій Альбертського університету з приводу посилення нападок на науковців України

Ми, співробітники Науково-освітнього консорціюму з вивчення Голодомору, який від 2013 року займається дослідженням і сприянням науковим розробкам проблематики Голодомору, глибоко стурбовані спробами очорнити репутацію наших колег в Україні та загрозами, що мають на меті залякати вчених. Mи також стурбовані тим, що до цього на інституційному рівні залучений Музей Голодомору. Ми
читати...
12.12.2021

Конференція «Радянське “я” і радянське “ми”» як важливий майданчик міждисциплінарної дискусії про «радянське»

24-26 червня 2021 року відбулася міжнародна наукова конференція «Радянське “я” і радянське “ми” між ідеологією та реальністю». В якому форматі вона проходила, яких дослідників об’єднала та про що спілкувались/дискутували учасники? Про все це читайте в короткому огляді цієї важливої академічної події.
читати...
12.07.2021

THANK YOU AND GOODBYE!

31 серпня 2020 р. Оксана Кісь завершує свою каденцію у ролі головної редакторки сайту "Україна Модерна". Від 2014 р. сайт став віртуальним майданчиком для розгортання живої інтелектуальної дискусії фахових істориків/инь та дослідників/ць з інших соціально-гуманітарних наук навколо тем, які стоять на перехресті проблем історії/історичної науки та актуальних суспільно-політичних подій, явищ
читати...
31.08.2020

Чи можлива деСовєтизація української науки?

Чому запроваджені МОН вимоги та стандарти перевертають українську науку з ніг на голову та сприяють подальшій імітації наукового процесу? Чи можливе скасування «держпланів» щодо наукового доробку, припинення уравніловки та вимірювання доробку представників різних наукових галузей під одну лінійку? Коли науковці отримають право вибору щодо того, як вони мають підтверджувати якість
читати...
02.03.2020

Мапування творчости Віктора Петрова-Домонтовича: огляд конференції у Кракові

6-7 червня 2019 р. у Кракові відбулася міжнародна конференція «Віктор Петров-Домонтович: мапування творчости письменника», приурочена до 50-х роковин смерті Віктора Петрова (1894–1969). Подію організувала катедра україністики Інституту східнослов’янської філології Яґеллонського університету (Краків, Польща) за участі Інституту славістики Польської академії наук (Варшава, Польща) в межах перекладацько-наукового проєкту «Віктор Петров – до
читати...
04.09.2019

[Пере]осмислюючи війни і революції початку ХХ ст.: симпозіум у Львові

4–6 липня 2019 у Львові відбувся симпозіум “Війни, насильства та революції в Україні (1914–1923 рр.): академічні та публічні перспективи”. Подія відбувалася у Центрі міської історії Центрально-Східної Європи і об’єднала близько чотирьох десятків україномовних вчених з України та з-за кордону. Учасники/ці мали нагоду обговорити різні виміри Великої війни та її наслідків,
читати...
18.08.2019

Марко Павлишин: «Я з самого дитинства цікавився українськими справами»

«Україна модерна» запросила до розмови доктора Марка Павлишина, професора, директора Центру українських студій ім. Миколи Зерова в Університеті Монаша. Гість розповідає про своє походження, формування і плекання української ідентичності, зв’язки з радянськими дисидентами, австралійсько-українське наукове співробітництво. Ділиться спогадами про зусилля з заснування програми українських студій в Університеті Монаша, її розвиток
читати...
29.10.2018

Марина Гримич: “Мені потрібно весь час вчитися чомусь новому і розпочинати якусь нову тему”

«Україна Модерна» запросила до розмови докторку історичних наук, засновницю української школи прикладної антропології, письменницю Марину Гримич. Дослідниця розповідає про строгого батька, «синдром відмінниці» і дитинство у колі письменників, говорить про свій науковий шлях від слов’янської філології через фольклористику та етнографію до соціально-культурної антропології, оцінює досвід викладання в Україні і Канаді,
читати...
06.07.2018

Розмова про “Кам’яного гостя”: фахові рефлексії над книгою Олександри Гайдай

Фахові історики діляться своїми міркуваннями про книжку Олександри Гайдай “Кам’яний гість” (Київ: К.І.С., 2018). Дослідження дає привід для роздумів про ставлення до пам’ятників Леніну в незалежній Україні, про конструювання політики пам’яті і комеморативних практик сьогодні. Рецензенти розмірковують про долю монументів радянської доби, “ленінопад” і складність процесів декомунізації, і ширше –
читати...
14.04.2018
1 2 3

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях


міжнародний інтелектуальний часопис