Петро Долганов

Петро Долганов

кандидат історичних наук, доцент кафедри методики викладання і змісту освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, науковий співробітник Центру сучасної історії імені Миколи Гаєвого (УКУ), редактор рубрики «Подолання минулого» на сайті часопису «Україна Модерна», член редколегії академічного журналу «Eastern European Holocaust Studies». Запрошений редактор спеціального тематичного числа часопису «Україна Модерна» «Голокост в Україні: як (не)пишуть історію злочину». Автор книг «Свій до свого по своє: соціально-економічний вимір націєтворчих стратегій українців у міжвоєнній Польщі» (Рівне, 2018), «Життя та загибель єврейської громади Здолбунова» (Рівне, 2024). Співавтор монографії «Місто пам’яті – місто забуття: палімпсести меморіального ландшафту Рівного» (Рівне, 2019, у співавторстві з Максимом Гоном та Наталією Івчик). Автор циклу публікацій з історії Голокосту в містах і містечках західної Волині «Життя та загибель єврейських громад». Зараз досліджує тему «Мисливці за власністю: економічні чинники поведінки неєврейського населення західної Волині під час Голокосту». У 2024 р. цей науковий проєкт був підтриманий Memorial Foundation for Jewish Culture. Є організатором тренінгів, літніх шкіл, круглих столів та наукових конференцій на історичну й політичну тематику. Координатор освітніх і виставкових проєктів, пов’язаних із меморіалізацією та популяризацією історії Голокосту серед громадськості. Зокрема є одним з ініціаторів та координатором виставкового проєкту «Коротка історія насильства: Друга світова війна і Голокост у західній Волині» (втілюється ГО «Після тиші»).

Історія як зброя та інструмент національної безпеки

Українське суспільство стане набагато зрілішим, якщо дозволить собі вдумливо дослідити ці непрості сторінки поза безкінечним порочним колом чорно-білих дискурсів. Глибше осмислення історії Другої світової війни та визвольного руху дало би значно більше розуміння природи насильства і польському, і українському суспільствам.
18.06.2026

«Цвинтарна гора на Кавказі»: історія простору трьох кладовищ поблизу вулиці Литовської в Рівному. Рівне: Reherit, 2025. Електронне видання

Це історичне дослідження розроблене в межах проєкту «REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину», реалізованого ГО «Центр міської історії Центрально-Східної Європи» та ГС «Центр “Регіональний розвиток”» Агенції економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу.
06.02.2026

Пострадянські судоми української шкільної освіти

Якщо ви освітянин чи освітянка, то не завжди добре самопочуття напередодні 1 вересня – ймовірно, цілком знайома вам ситуація. Прокидатися в судомах із холодним спітнінням – симптоми педагогічної хвороби, що можуть з’являтися у серпні в багатьох працівників освітньої сфери з наближенням 1 вересня. Чому ця фрустрація для багатьох стала звичною
28.09.2025

Як здолати пострадянську модель індоктринації цінностей в школах?

Коли тебе з одного боку навчають, що всі люди помиляються, а з іншого — що є особливий тип безпомильних людей, що формують історичний канон героїки, мимоволі легко заплутатися. Чимало вчителів, особливо історії (але не тільки), стали стіною на захист «правильної версії» викладання минулого в школах, чинячи пасивний опір змінам. 
28.08.2025

Індоктринація цінностей у школах: як працює закон спадної віддачі

Чи дійсно кращі знання певних ідеологічних наративів з історії допоможуть нам зрозуміти ворога та наші поточні проблеми? Навряд, бо ціль таких наративів не в поглибленні розуміння, а засліпленні певними міфами. Основна мета сакралізованого історичного наративу —вселити віру, й таким чином зміцнити ідентичність та підвищити рівень ентузіазму. 
22.08.2025

Кілька правил мінної безпеки на історичних полях

Канадська історикиня Доріс Берґен означує будь-які тенденції до опору об’єктивним студіям та комеморації жертв минулих геноцидів поняттям «геноцидна культура». Її частиною може бути не лише виправдання чи заперечення геноцидних дій у минулому, але й стратегія перетворення винуватців у героїв. Це означає одне — суспільство не здатне осмислювати суперечливі чи злочинні сторінки минулого.
18.07.2025

Польська шафа в українській хаті, знайдена на Мазурах: українсько-польські родинні історії на тлі Волині. Частина 2 

Другу частину діалогу між польською історикинею Ельжбетою Квечинською і Петром Долгановим присвячено втечі та способам виживання вцілілих поляків Зеленого Дуба й Старої Гути.
28.01.2025

Польська шафа в українській хаті, знайдена на Мазурах: українсько-польські родинні історії на тлі Волині. Частина 1

Діалог польської історикині Ельжбети Квечинської та українського дослідника Петра Долганова присвячено дуже болючій сторінці українсько-польських відносин – етнічним чисткам на Волині у 1943–1944 роках.
21.01.2025

«А від мене передай йому мій останній посмертний привіт»: ліквідація здолбунівського гетто

Цей текст є фрагментом із ще не опублікованої книги «Життя та загибель єврейської громади Здолбунова». Очікується, що публікація цього дослідження відбудеться наприкінці осені 2024 року.
08.10.2024

Життя та загибель єврейських громад західної Волині. Частина 2

Другу частину матеріалу присвячено опису основних мікровідкриттів та висновків, які можна зробити з циклу публікацій про історію Голокосту в містах і містечках західної Волині «Життя та загибель єврейських громад».
28.05.2024

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис