єврейські студії

Александра  Пульвермахер: «Упродовж 21 місяця з вересня 1939 до червня 1941 року німецька окупація Польщі виявилася більш смертоносною, ніж радянська»

Під час розмови з австрійською історикинею Александрою Пульвермахер ми обговорили її порівняльні дослідження радянської та німецької окупаційних політик на теренах Польщі у 1939–1941 роках. Попри подібності й надмірне насильство, до якого вдавалися радянський і нацистський тоталітарні режими на окупованих територіях, дослідниця виокремлює низку відмінностей. Однією з ключових був менший рівень
05.09.2025

Аркадій Зельцер: «В ізраїльській історіографії значну увагу завжди приділяли проблематиці єврейського життя та страждання під час Голокосту»

Пропонуємо вашій увазі розмову з ізраїльським істориком, дослідником історії радянських євреїв у міжвоєнний період, директором Центру досліджень історії Голокосту в Радянському Союзі (що функціонує при «Яд Вашем») Аркадієм Зельцером. У цій розмові йтиметься про непростий шлях історика до наукових студій Голокосту, зумовлений сімейною травмою. Також ми обговорили розвиток історіографії Голокосту
31.01.2022

Алті Родал: «Я вважаю, що правда та емпатичне розуміння травм, яких зазнали як євреї, так і українці, сприяє зціленню»

Пропонуємо вашій увазі розмову з засновницею та співдиректоркою багатонаціональної ініціативи «Українсько-Єврейська Зустріч» (UJE), канадською історикинею Алті Родал. Це розмова про один із фундаментальних проєктів UJE «Спільний історичний наратив». Його присвячено створенню спільної українсько-єврейської історії. В інтерв’ю йдеться про основні завдання цього проєкту, його потенційну роль в українсько-єврейському примиренні з минулим
07.11.2021

Відеозапис Міжнародного колоквіуму до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру

Опубліковано відеозапис Міжнародного колоквіуму до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру «Голокост в Україні: історіографічні тенденції, вшанування пам’яті та осмислення злочину». Колоквіум відбувався 28–29 вересня 2021 року. У колоквіумі взяли участь такі провідні дослідники історії Голокосту, як Карел Беркгоф, Дітер Поль та Кай Штруве, Ярослав Грицак та Гелінада Грінченко.
26.10.2021

Історію хасидизму й Гаскали обговорили у Львові

31 серпня — 1 серпня 2021 року за ініціативи Української асоціації з юдаїки було проведено міжнародну наукову конференцію «“Розкриваючи секрети”: хасидизм і Гаскала на українських землях» за участі провідних дослідників цієї тематики з восьми країн. У межах конференції також відбулося вручення Премії УАЮ імені Мартена Феллера й Жанни Ковби за
28.09.2021

Мартін Дін: «Конфіскація й пограбування єврейської власності були важливими каталізаторами Голокосту, що сприяли плавнішому та швидшому протіканню геноцидного процесу»

Серію інтерв’ю з провідними вченими, які займаються студіями геноцидів та тоталітарного насильства, продовжує розмова з істориком-консультантом Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», відомим британським істориком Мартіном Діном, котрий займається вивченням економічного виміру втілення політики Голокосту. Інтерв’ю присвячено професійному становленню Мартіна Діна як дослідника Голокосту, сучасним трендам розвитку історіографії Голокосту, культурі пам’яті
28.07.2021

Голокост на Півдні України: долі врятованих євреїв Калініндорфського району після німецької окупації

Цей матеріал присвячено історії Голокосту на Півдні України. У міжвоєнний період на теренах цього регіону сформувалася спільнота євреїв-аграріїв, які мешкали у сільській місцевості в межах єврейських національних районів. У роки Другої світової війни ці люди опинилися в різних життєвих обставинах. Найбільш типовими були евакуація на схід СРСР, мобілізація до лав
22.07.2021

Маловідомі сторінки взаємин між українцями та євреями в ЗУНР

Закінчення Першої світової війни, розпад імперій, початок революцій та визвольних змагань позначилися хвилями насилля, що прокотилися Східною Європою. Нестабільність буремного часу сприяла повсюдному поширенню міжетнічних конфліктів. Проте Західноукраїнську Народну Республіку в українській історіографії прийнято вважати своєрідним винятком з загальних правил, певною «ідеальною» державою в умовах революційного безладу та дезорганізації. Книга
16.05.2021

Наталія Федущак: «Наші історії неповні одна без одної», – так говорить девіз UJE»

Серію інтерв’ю у рубриці «Подолання минулого» продовжує розмова з директоркою із комунікацій канадської недержавної організації «Українсько-Єврейська Зустріч» (UJE). Як виникла ця організація? Якою є її місія та візія? Які проєкти вже реалізовано організацією та які плани на майбутнє? Які наукові дослідження і громадські ініціативи мають шанс на підтримку «Українсько-Єврейської Зустрічі»?
05.04.2021

Життя на межі: огляд конференції «Ідентичності в умовах пограниччя»

В закарпатському Вавилоні – Ужгороді, історія якого є прикладом міста з багатьма минулими та сучасними кордонами, 27-28 січня відбулася наукова конференція, присвячена вивченню проблем формування колективних ідентичностей в місцях, що позначені нашаруванням різних кордонів та меж: географічних, політичних, релігійних, економічних тощо. Фокус уваги дослідників був прикутий насамперед до віддалених у
06.03.2021

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис