Книга Валентини Піскун розповідає про одного із визначних українських громадсько-політичних діячів кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. – Павла Чижевського.
20–21 жовтня 2022 року відбулася Міжнародна наукова конференція. «Обличчя релігійності в Галичині. Стан і перспективи досліджень». Цей науковий форум організовано Інститутом історії Жешувського університету, Львівським музеєм історії релігії, Львівським національним університетом ім. Івана Франка та Інститутом українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.
Михайло Грушевський, В’ячеслав Липинський, Дмитро Дорошенко, Олександр Шульгин, Мирон Кордуба… Що об’єднує цих людей і дозволяє поставити їх імена поруч? Всі вони професійні історики. Однак спільна в них не лише любов до Кліо. Вони безпосередні учасники політичних процесів української історії кінця XIX – першої половини XX ст.
Протягом ХІХ ст. важливими акторами повторного споживання були лахмітники та костяники. Артілі цих своєрідних професійних спільнот перебирали сміття та фасували його для подальшої обробки. Проте наприкінці ХІХ– на початку ХХ ст. активний промисловий розвиток і посилення урбанізаційних процесів призвели до знецінення ринку вторинної сировини та погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації в місті.
У ХІХ – на початку ХХ ст., незважаючи на кардинальні суспільно-економічні зміни, освіта була наслідком, а не причиною модернізаційних процесів. Формування багаторівневої системи навчальних закладів відбулося лише в кількох найбільших адміністративних центрах. Керуючись політичною доцільністю та з огляду на брак фінансів, влада намагалася обмежити форми поширення знань серед незаможного населення,
В Криму традиційно сформувався місцевий культ шанування ісламських святих. В межах сакральних топосів відбувалася постійна взаємодія між представниками різних конфесійних груп, часто практикувалося паралельне поклоніння. Конфлікти хоч і мали місце, проте більшість дотримувалися прагматичних норм народної культури, яка сформувала традицію взаєморозуміння та терпимості. В ХХ столітті ситуація кардинально змінилася: антирелігійна
23-24 червня в Українському Католицькому Університеті відбулася Перша конференція Українського товариства з дослідження XVIII cт. «Вісімнадцяте століття: українська та глобальна перспективи». Пропонуємо до уваги читачів «України Модерної» промову, виголошену Зеноном Когутом на цьому науковому заході. Розповідь вченого присвячена тому, з чого почалося та як розвивалося його знайомство з ранньомодерною Україною.
ХІХ – початок ХХ століття – час бурхливої урбанізації та конструювання націй, коли міста Європи охопила лихоманка зі встановлення пам'ятників. Інститути влади та протиборчі націоналізми прагнули утвердити свою присутність та сформувати колективну ідентичність, зокрема засобами монументальної пропаганди. Львів не став винятком. Яких змін зазнав міський простір Львова за часів Австро-Угорщини
В закарпатському Вавилоні – Ужгороді, історія якого є прикладом міста з багатьма минулими та сучасними кордонами, 27-28 січня відбулася наукова конференція, присвячена вивченню проблем формування колективних ідентичностей в місцях, що позначені нашаруванням різних кордонів та меж: географічних, політичних, релігійних, економічних тощо. Фокус уваги дослідників був прикутий насамперед до віддалених у
Друга половина ХІХ століття для українських міст – це десятиліття змін та видимих трансформацій, у вирі яких формувались бізнеси. Це період співіснування модерних та традиційних форм комерційної діяльності, які накладали свій відбиток на вигляд пореформених міст. Це час прискорення урбанізаційних процесів (більшою чи меншою мірою в різних регіонах) та навіть