Перша шпальта

Архів журналу

Всі номери друкованого міждисциплінарного наукового журналу «Україна Модерна» розміщено на University of Toronto Press Journals.

Кожне число після свого виходу упродовж одного року має доступ за підпискою, через рік – у форматі вільного доступу.

Друзі та партнери

Сайт існує в рамках програми дослідження модерної історії та суспільства України імені Петра Яцика Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта, Канада) та підтримується завдяки щедрій фінансовій пожертві пана Леоніда Невзліна (Єрусалим, Ізраіль)

Меценат сайту -

генеральний директор

Оголошення

Перша шпальта

Побачити за деревами ліс

Черговий сплеск уваги до історії українських еліт не може не тішити, тим паче, що нині йдеться про опрацювання нового українського наративу. А концептуально закроєний текст Наталі Старченко «Імʼя та територія для нації», природно, спонукує висловитися.

Побачити за деревами ліс

Черговий сплеск уваги до історії українських еліт не може не тішити, тим паче, що нині йдеться про опрацювання нового українського наративу. А концептуально закроєний текст Наталі Старченко «Імʼя та територія для нації», природно, спонукує висловитися.

Узбережжя нашої свободи. Про літературний фестиваль PORT в Одесі

Найголовніше — одеський літературний фестиваль PORT поставив питання саме про Південь. У 2022 році стало очевидно, що одеський індивідуалізм розімкнувся в широкий простір Півдня. Одеса неочікувано для себе відчула значущість сусідніх міст. Миколаїв став старшим братом, який не пустив окупантів до Одеси. Херсон став найближчим родичем, чия доля стала власним болем.

Ім’я та територія для нації

«Звичку до єдності», а чи оте «як наші предки колись разом стояли», чи не одразу після Люблінського сейму «пригадали» дві Русі. А от чи погодили вони спільне ім’я та як викроїли свою територію в межах усталених кордонів Польського королівства, поговоримо сьогодні. 

Рубрики

кулак

У вирі війни

Статті та інтерв’ю

Від піднесення до втоми: Еволюція сприйняття Першої світової війни

Перша світова війна спричинила кардинальну переоцінку цінностей і світогляду усіх соціальних, професійних, вікових та інших категорій населення держав, утягнутих у конфлікт. У свідомості мешканців українських губерній, які стали безпосередніми учасниками подій 1914–1918 рр., образ і сприйняття «Великої війни» пройшли кількаетапну еволюцію: від майже абсолютної підтримки дій влади щодо участі у

Окупація як процес і соціальний порядок (досвіди окупованих в Херсонській та Запорізькій областях)

Пропонований до уваги читачів текст є виступом соціологині та історикині Оксани Міхеєвої на семінарі «Обрії науки». Дослідниця розглядає окупацію як соціальний порядок і русифікацію як набір соціальних практик, сукупність яких формує рутину повсякденного життя на окупованих територіях.
1315888

Питання історії

Найбільш дискусійні

Тімоті Ґ. Еш. Україна та Європа у світі Дональда Трампа

Чи можуть Україна та Європа залишатися стійкими у світі, де Сполучені Штати втрачають свою роль лідера? На це запитання шукає відповідь британський історик і публічний інтелектуал Тімоті Ґартон Еш — професор Європейських студій Оксфордського університету, відомий дослідник Центральної і Східної Європи. У межах проєкту «Глобальна Україна» в Українському католицькому університеті
history

Подолання минулого

Історія геноцидів

Александра  Пульвермахер: «Упродовж 21 місяця з вересня 1939 до червня 1941 року німецька окупація Польщі виявилася більш смертоносною, ніж радянська»

Під час розмови з австрійською історикинею Александрою Пульвермахер ми обговорили її порівняльні дослідження радянської та німецької окупаційних політик на теренах Польщі у 1939–1941 роках. Попри подібності й надмірне насильство, до якого вдавалися радянський і нацистський тоталітарні режими на окупованих територіях, дослідниця виокремлює низку відмінностей. Однією з ключових був менший рівень

Транскрипти серії вебінарів «Іншування, окупація, насильство та заперечення: зв’язки між минулим і сучасністю. Історичні аналогії та презентизм у вивченні Голокосту». Вебінар 3. «Насильство» (20.05.2025 р.)

Третій вебінар серії присвячено проблематиці різних форм та етапів розгортання насильства проти жертв геноцидів.

Транскрипти серії вебінарів «Іншування, окупація, насильство та заперечення: зв’язки між минулим і сучасністю. Історичні аналогії та презентизм у вивченні Голокосту». Вебінар 1. «Іншування» (08.04.2025 р.)

Учасники cерії вебінарів «Іншування, окупація, насильство та заперечення: зв’язки між минулим і сучасністю" обговорюють шляхи подолання спрощень, викривлень, фальсифікацій і заперечення цих тем та питання роботи зі свідченнями, форми спротиву, освітні інструменти, способи вшанування пам’яті та фіксації і збереження історичних фактів про насильство в минулому й сьогоденні.
attachment-svgrepo-com

Опінії

Колонки істориків про історію і довкола

Між Константинополем і Москвою. Іван Мазепа і гетьманська адміністрація у боротьбі за Київську митрополію

Київська митрополія вийшла в 1686 році з-під підпорядкування Константинопольського патріархату і стала частиною Московського. Насправді все було не зовсім так, або, скоріше, зовсім не так. Це був клубок складно сплетених подій, в яких важливу роль відігравали особисті інтереси, геополітика, релігія та боротьба за владу.

Як здолати пострадянську модель індоктринації цінностей в школах?

Коли тебе з одного боку навчають, що всі люди помиляються, а з іншого — що є особливий тип безпомильних людей, що формують історичний канон героїки, мимоволі легко заплутатися. Чимало вчителів, особливо історії (але не тільки), стали стіною на захист «правильної версії» викладання минулого в школах, чинячи пасивний опір змінам. 

Індоктринація цінностей у школах: як працює закон спадної віддачі

Чи дійсно кращі знання певних ідеологічних наративів з історії допоможуть нам зрозуміти ворога та наші поточні проблеми? Навряд, бо ціль таких наративів не в поглибленні розуміння, а засліпленні певними міфами. Основна мета сакралізованого історичного наративу —вселити віру, й таким чином зміцнити ідентичність та підвищити рівень ентузіазму. 
folder

Відеотека

Відеозаписи наукових подій

Презентація 34/2023 «Голокост в Україні: як (не)пишуть історію злочину»

Обговорюючи дослідження історії Голокосту на території окупованої нацистською Німеччиною України учасники дискусії зосередилися на таких питаннях: ключові історіографічні тенденції студій Голокосту, актуальність числа в реаліях російсько-української війни, вплив поточного воєнного досвіду на осмислення історії Голокосту.

“Historians and the War”: “Occupation as a Daily Challenge: Life in Ukraine’s occupied territories during wars past and present”

This is the ninth seminar of our “Historians and the War: Rethinking the Future“ webinar-series, which took place on October 6, 2022. The series is a joint initiative of the German-Ukrainian Historians’ Commission, the Canadian Institute of Ukrainian Studies, the Department of Eastern European History at Munich University, the Ukraine-based
history-svgrepo-com

Бібліотека

Електронні публікації

Дискусія 1930-1940-х років про походження української нації

Невдовзі після заснування першої кафедри українознавства в Гарвардському університеті у 1968 році професор Омелян Пріцак та його колеги започаткували серію українознавчих видань у німецькому видавництві Fink Verlag. Метою проекту було друкувати або перевидавати фундаментальні праці в цій галузі, які мали важливе значення для розвитку досліджень з української історії, літератури...

Гриценко Олександр. Культурний простір і національна культура: теоретичне осмислення та практичне формування. Київ: Інсти- тут культурології НАМ України, 2019. — 256 c.

Гриценко Олександр. Культурний простір і національна культура: теоретичне осмислення та практичне формування. Київ: Інститут культурології НАМ України, 2019. — 256 c. Завантажити

Олександр Гриценко. Декомунізація в Україні як державна політика і як соціокультурне явище. Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2019. – 320 с.

Олександр Гриценко. Декомунізація в Україні як державна політика і як соціокультурне явище. – Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2019. – 320 с. Завантажити

Підпишіться на новини

Ми не любимо спам як і Ви

[mc4wp_form id="249"]
міжнародний інтелектуальний часопис