Ярослав Грицак

Ярослав Грицак

доктор історичних наук, професор Українського католицького університету та директор Інституту історичних досліджень Львівського Національного університету ім. І. Франка, редактор-засновник «України Модерної». Автор статей і книжок із проблем модерної історії України та Центрально-Східної Європи, зокрема синтези «Нарис історії України: Формування модерної української нації XIX–XX ст.» (Київ: Генеза, 1996; 2006), монографій «Пророк у своїй вітчизні: Іван Франко та його спільнота» (Київ: Критика, 2006), збірок «Життя, смерть та інші неприємності» (Київ: Грані-Т, 2008; 2010) і «Страсті за націоналізмом: стара історія на новий лад» (Київ: Критика, 2011) та інших, упорядник двотомника вибраних праць Івана Лисяка-Рудницького «Історичні есе» (Київ: Основи, 1994). Живе та працює у Львові.

Фактор України

У кожному сенсі український внесок у поразку Гітлера був монументальним. Проте перемога мала темний бік. Можливо, найкраще це підсумував батько мого друга, колишній радянський офіцер, який під час Другої світової служив на передовій. Він якось сказав, що за таку перемогу треба було би судити.
04.03.2026

Про деякі обставини проголошення української незалежності 1991 р.: розмова з Ігорем Рафаїловичем Юхновським

Нещодавно «Українська правда» взяла у мене інтерв’ю про історію української незалежності. Після цього зі мною зв’язався львів’янин Сергій Лукащук. Він переслав мені запис своєї розмови з Ігорем Рафаїловичем Юхновським про проголошення української незалежності, а також дозволив опублікувати цю розмову на сайті «Україна модерна». Окремо Сергій Лукащук написав про обставини свого
04.09.2024

Микола Крикун: матеріали до біографії

26 листопада  помер проф. Микола Крикун. Його знали у різних ролях та іпостасях як в Україні, так і за її межами. Одну з його заслуг хочеться підкреслити особливо:  саме Миколі Крикуну належить ідея проекту «Україна модерна». На початках 1990-х, відразу після заснування Інституту історичних досліджень у Львівському національному університеті імені
18.12.2023

Бандерівці та антиєврейське насильство

Після публікації статті «Степан Бандера в історії та історичній пам’яті» на сайті «Україна Модерна» ми отримали низку запитань і коментарів у соцмережах. Підвищена увага читачів зосереджувалася насамперед навколо абзацу статті про причетність бандерівців до антиєврейського насильства у Львові в липні 1941 року. До того ж незабаром з’явилося чергове «історичне відкриття»
21.09.2023

Чи була Україна російською колонією?

Коротка і дещо спрощена відповідь на це питання така: Україна була «неправильною» колонією, тому що Російська імперія та СРСР були «неправильними» імперіями. Можна запропонувати таку схему: до класичних імперій слід віднести ті, в яких зазвичай центр та колонії розділені морями та океанами, тому географічно порівняно легко визначити, де колонія, а
20.07.2023

Степан Бандера в історії та історичній пам’яті

Степан Бандера є однією з найбільш відомих (якщо не найвідомішою) українських історичних постатей у світі. Його знають не лише в Україні, він присутній в історичній пам’яті відразу декількох країн. У путінській Росії він займає приблизно те саме місце, яке на початку ХХ ст. у Російської імперії займав гетьман Іван Мазепа
26.06.2023

Фрагмент з щоденника Івана Лисяка-Рудницького про його поїздку у 1970 р. до Москви і Києва

Минулого року виповнилося 100 років від народження Івана Лисяка-Рудницького. З цієї нагоди в Україні і Північній Америці з’явилося декілька публікацій, відбулася низка конференцій, Юрій Шаповал та Ірина Штохіна зробили про нього документальний фільм, а Ернест Ґийдель підготував його біографію, яка незабаром побачить світ. Український Інститут заснував Програму підтримки українських студій
28.06.2020

Ярослав Грицак: «Біографія історика визначає спосіб, у який він пише про історію…»

Цю розмову з Ярославом Грицаком Іза Хруслінська записала ще у 2009 році. Ярослав Грицак розповідає про роль історичних часів у житті історика, про вплив власної біографії історика на його дослідження, про компартійні контексти та наукове дисидентство, про страх і цікавість, про роль рок-музики для вивчення англійської, про історію кохання до
08.03.2018

Про «бандеризацію України»: статистика і географія Маршів Бандери

Багато говориться і пишеться про «бандеризацію України». Cпробуймо перевірити це твердження на прикладі даних про Марші Бандери. Традиція реґулярного проведення цих Маршів утвердилася лише у Києві та трьох обласних центрах Галичини. Склад учасників зводиться головним чином до партійного активу «Свободи» і «Правого сектору». На загал, Марші демонструють позитивну динаміку. Справжній
22.01.2018

Звідки взялися «жидобандерівці»?

Багато хто, услід за російськими пропагандистами, вважає, що термін «жидобандерівці» виник на Євромайдані. За іншими свідченнями, це поняття придумали «антимайданівці», які намагалися дискредитувати учасників Майдану, приписуючи тим чи то антисемітизм, чи то сіоністський підтекст. Та співзвучність цього слова з іншим – «жидомазепинці» – змушує задуматися про давнішу історію поняття. Йдеться
02.01.2018

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис