У пропонованому тексті кураторка виставкового центру «Жива пам’ять» НІМЗ «Бабин Яр» розповідає про сучасні виставкові проєкти, пов’язані з осмисленням Голокосту та інших нацистських злочинів.
Інтерв’ю з американською історикинею єврейсько-українського походження Вікторією Хітерер присвячено її останній книзі про історію Голокосту в Бабиному Яру «Гірка війна пам’яті».
Це історичне дослідження розроблене в межах проєкту «REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину», реалізованого ГО «Центр міської історії Центрально-Східної Європи» та ГС «Центр “Регіональний розвиток”» Агенції економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу.
У межах цієї серії вебінарів розглядаються питання використання історичних аналогій і презентизму у вивченні історії Голокосту з метою глибшого розуміння та критичного осмислення як самого Голокосту, так і сучасних збройних конфліктів і наростання мови ворожнечі, зокрема в контексті російсько-української війни.
Чому монета, випущена Національним банком України восени 2021 року до 80-річчя трагедії Бабиного Яру, була позбавлена будь-яких єврейських символів? Як професор Роберт Ленгдон із детективів Дена Брауна міг би розшифрувати цю монету? У чому небезпека тенденції «менше єврейського, більше загальнолюдського» у відображенні Голокосту? Про ці та інші речі, пов’язані з
Пропонуємо вашій увазі розмову з американським істориком Джеффрі Вейдлінгером. Інтерв’ю зосереджено на останній праці вченого, присвяченій єврейським погромам під час Української революції 1917–1921 рр. Який стосунок ці погроми мають до Голокосту на теренах України? Яку роль у динаміці масового насильства відігравали місцеві спільноти та політичні актори? Чи працював убивця Петлюри
Пропонуємо вашій увазі розмову з ізраїльським істориком, дослідником історії радянських євреїв у міжвоєнний період, директором Центру досліджень історії Голокосту в Радянському Союзі (що функціонує при «Яд Вашем») Аркадієм Зельцером. У цій розмові йтиметься про непростий шлях історика до наукових студій Голокосту, зумовлений сімейною травмою. Також ми обговорили розвиток історіографії Голокосту
Цю статтю присвячено аналізу особливостей сприйняття Голокосту в м. Рівне. Зокрема проаналізовано співвідношення політичних сил у регіоні наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр., тогочасну тематику публікацій громадсько-політичних часописів, з’ясовано тенденції потрактування подій Другої світової війни представниками місцевих політичних еліт. Останні сприяли реанімації пам'яті рівнян про Голокост. Водночас пріоритетним для
Представлений матеріал присвячено огляду основних занять VI Літньої школи зі студій Голокосту, організованої Центром перспективних досліджень Голокосту імені Джека, Джозефа і Мортона Манделів Меморіального музею Голокосту США у співпраці з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Українським центром вивчення історії Голокосту. Літня школа зі студій Голокосту дає можливість вітчизняним