історія повсякдення

Вікторія Хітерер: «На жаль, війна зруйнувала плани будівництва музею Голокосту в Бабиному Яру»

Інтерв’ю з американською історикинею єврейсько-українського походження Вікторією Хітерер присвячено її останній книзі про історію Голокосту в Бабиному Яру «Гірка війна пам’яті».
20.03.2026

«Цвинтарна гора на Кавказі»: історія простору трьох кладовищ поблизу вулиці Литовської в Рівному. Рівне: Reherit, 2025. Електронне видання

Це історичне дослідження розроблене в межах проєкту «REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину», реалізованого ГО «Центр міської історії Центрально-Східної Європи» та ГС «Центр “Регіональний розвиток”» Агенції економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу.
06.02.2026

Чому бабуся не посміхалася: як Польща повертає собі сільське минуле

Історичний репортаж польської журналістки Йоанни Куцєль-Фридришак „Chłopki. Opowieść o naszych babkach” реконструює життя сільських жінок у міжвоєнній Польщі. Це приклад того, як можна писати історію неписьменних і майже непомітних у домінуючому національному наративі груп. Дослідження про сільських жінок стало бестселером у Польщі, відгукнувшись читачкам і читачам, які впізнали в ньому
13.01.2026

Селянин із фотоапаратом Марко Залізняк: колоніальна оптика та пошуки ідентичності (1905-1930-ті рр.) 

На обкладинці відомого дослідження про Донбас Гіроакі Куромії, виданого українською 2002 року, розміщена світлина фотоаматора Марка Залізняка. Багато в чому цей інтелектуальний бестселер спричинив нову хвилю цікавості до автора цієї фотознімки з боку істориків.
14.12.2025

Від Рогатина до Торонто: вікно у світ галицького повсякдення першої половини XX ст.

Книга спогадів Марії-Анни Голод «Червоні сандалики» насичена детальним описом різних сфер життя мешканців маленьких містечок міжвоєнної Галичини, а пізніше - Львова та воєнного Кракова. Книга висвітлює такі аспекти життя, як водопостачання, тонкощі ведення сільського господарства та торгівлі в маленьких містечках, національна кухня, хвороби, шлюбні церемонії тощо. Спогади авторки з безжальною
19.12.2022

Боротьба за чистоту: управління відходами в Харкові на межі ХІХ – ХХ століть

Протягом ХІХ ст. важливими акторами повторного споживання були лахмітники та костяники. Артілі цих своєрідних професійних спільнот перебирали сміття та фасували його для подальшої обробки. Проте наприкінці ХІХ– на початку ХХ ст. активний промисловий розвиток і посилення урбанізаційних процесів призвели до знецінення ринку вторинної сировини та погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації в місті.
29.11.2021

«Кожній дівчині хочеться одягтися гарно та модно»: краса та жіноче споживання в ранньорадянській Україні

У 1920-1930-х роках жінки були в центрі уваги радянської влади як рушійні сили творення нового політичного, економічного та соціального порядку. В цей час винахідливість, поширення саморобних виробів, звернення до індивідуалізації одягу, викликані вузьким асортиментом товарів, а також захоплення косметикою стали характерними складовими жіночого повсякдення. Як відбувалося формування радянської жінки-споживачки? Яким
13.09.2021

“Пристрасті за ковбасою”: соціальні та політичні наслідки продовольчого дефіциту в УРСР другої половини 1980-х – початку 1990-х рр.

Для мільйонів радянських людей ковбаса була символом статку та забезпеченості, а у період тотального дефіциту кінця 1980-х – початку 1990-х рр. взагалі перетворилася на культовий харчовий продукт. Виготовлення ковбасних виробів у промислових масштабах розпочалося в Радянському Союзі у 1930-х рр. ХХ ст. завдяки А. Мікояну, який надихнувся досягненнями харчової промисловості
08.07.2021

«Хронотоп радянського»: огляд науково-теоретичного семінару із циклу «Повсякдення: візії та смисли» (15–16 квітня 2021 р.)

15–16 квітня 2021 р. у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. Михайла Коцюбинського відбувся VІ Всеукраїнський науково-теоретичний семінар із циклу «Повсякдення: візії та смисли». Цикл був започаткований у 2015 р. за ініціативи докторки історичних наук, професорки Ольги Коляструк та підтримки факультету історії, етнології і права Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла
21.05.2021

Повсякденне життя радянської партноменклатури в 1930-х роках: межигірські дачі за даними нацистських окупантів

«…У парковій зоні та у садах утримували ручних косуль та диких козлів. На газонах прогулювалися пави, а на великому штучному ставку жили білі та чорні лебеді. Оранжереї для вирощування квітів та ранніх овочів, великі фруктові сади мали сприяти повноцінному життю. Вся місцевість на багато кілометрів навколо вдень і вночі охоронялася
27.04.2021

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис