Голодомор

Селянин із фотоапаратом Марко Залізняк: колоніальна оптика та пошуки ідентичності (1905-1930-ті рр.) 

На обкладинці відомого дослідження про Донбас Гіроакі Куромії, виданого українською 2002 року, розміщена світлина фотоаматора Марка Залізняка. Багато в чому цей інтелектуальний бестселер спричинив нову хвилю цікавості до автора цієї фотознімки з боку істориків.
14.12.2025

Заява Науково-освітнього консорціюму вивчення Голодомору Канадського інституту українських студій Альбертського університету з приводу посилення нападок на науковців України

Ми, співробітники Науково-освітнього консорціюму з вивчення Голодомору, який від 2013 року займається дослідженням і сприянням науковим розробкам проблематики Голодомору, глибоко стурбовані спробами очорнити репутацію наших колег в Україні та загрозами, що мають на меті залякати вчених. Mи також стурбовані тим, що до цього на інституційному рівні залучений Музей Голодомору. Ми
12.12.2021

Політика vs травма: про що промовляє меморіальна топографія Голодомору?

Від часу здобуття Україною незалежності на її територіях виник вражаючий меморіальний ландшафт, присвячений жертвам Голодомору 1932–1933 рр. Цей ландшафт кількісно перевершує чисельність демонтованих пам’ятників Леніну. Меморіальна топографія Голодомору налічує більше 7 тис. пам’ятників та хрестів. Втім, до сьогодні вони привертали вкрай мало медійної уваги. Обходять їх стороною і дослідники, адже
30.06.2021

Ґвідо Гаусманн: «Я думаю, що німецькі вчені досі не «відкрили» теми Голодомору»

Інтерв’ю з провідними істориками, які займаються студіями геноцидів, продовжує розмова з німецьким істориком Ґвідо Гаусманном. Це розмова про те, як німецький історик може «прийти» до вивчення історії України, які ризики це породжує для успіху його академічної кар’єри, які ще німецькі дослідники займаються українськими студіями. У головному фокусі інтерв’ю – розмова
09.03.2021

Людмила Гриневич: «Голодомор стався, тому що була відсутня власна держава, тому що були відсутні демократія і громадянське суспільство, тому що рівень впливу суспільства на владу був зведений до нуля»

Цього разу гостею рубрики «Життєписи історії» стала директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), провідна фахівчиня з проблематики голоду в Україні Людмила Гриневич. У відвертій розмові вчена ділиться спогадами про київське дитинство і виховання бабусями, які навчили аналізувати тексти та розповідали альтернативну версію вітчизняної історії, про
22.12.2020

Енн Епплбом: «Читачі на Заході прочитають мою книгу про Голод 1932-1933, і це допоможе їм краще зрозуміти нинішню ситуацію в Україні»

Наприкінці літа “Україна модерна” запросила до розмови знану дослідницю Гулагу і Голодомору Енн Епплбом. Журналістка та історикиня розповіла про подібність та успішне поєднання двох свої покликань, про підтримку з боку батьків та родини, про несподівані життєві рішення та виникнення інтересу до Східної Європи, про важкі дослідницькі теми та способи емоційного
24.08.2018

Голодомор: нові дані ведуть до нових відкриттів і знахідок

Проект “МАПА: цифровий атлас України” здійснюється у Українському науковому інституті Гарвардського університету спільно з партнерами в Україні для впровадження інноваційний методів та інформаційних технологій у вивчення історії та сучасної політичної географії України. Створена Географічна інформаційна система (ГІС) дозволяє ілюструвати та пояснювати економічні, історичні, політичні та соціальні трансформації в Україні за
04.07.2018

Торгсин: шлях до забуття

Iсторія Торгсину - приклад радянської політики “примусової амнезії”. Одразу після ліквідації системи радянська влада мінімізує поширення інформації про неї i закриває доступ до торгсинівських документів. Oчевидці якнайменше розповідали про пережите, хвилюючись про безпеку cвою та рідних. Oдна з найпотужніших золотовалютних організацій країни швидко перетворилася на щось невідоме i нереальне. Лише
20.06.2017

Чого вчать канадських школярів на прикладі історії Голодомору?

5-7 травня 2017 року у Канадському музеї людських прав у Вінніпезі відбулася освітня конференція «Освіта - Знання - Дія», присвячена викладанню історії Голодомору. В її роботі взяли участь науковці, вчителі, фасилітатори, громадські активісти та представники державних освітніх установ із Канади та США. Коло обговорюваних питань охопило особливості сучасних методик викладання
29.05.2017

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис