Огляди наукових подій, інтерв'ю, рецензії

---

«Бандерівка» проти Бандери: спогади зв’язкової Романа Шухевича

Ілля Чедолума
Роками в Україні ведуться публічні дискусії щодо пам’яті про Другу світову війну, переможців та переможених, учасників і жертв, героїв та злочинців. Як сприймати найбільшу катастрофу XX століття? Як осягнути складне багатогранне минуле, яке часто не вкладається в прості дихотомії «добрий-поганий». Як зрозуміти події, за яких злочинець міг стати жертвою, а жертва злочинцем, приклади людяності і самопожертви могли межувати з прикладами переслідування і знищення «іншого», визиску за рахунок слабшого в умовах, коли більшість людей прагнула за будь-яку ціну пережити лихоліття. Спогади зв’язкової Романа Шухевича Ірени Савицької-Козак (1925-2015) яскраво ілюструють всю складність пережитого сучасниками Другої світової війни. читати...

Маловідомі хроніки «держави в державі»: Щоденник Мирона Кордуби як джерело з історії громадсько-політичного життя українців міжвоєнної доби

Ілля Чедолума
Михайло Грушевський, В’ячеслав Липинський, Дмитро Дорошенко, Олександр Шульгин, Мирон Кордуба… Що об’єднує цих людей і дозволяє поставити їх імена поруч? Всі вони професійні історики. Однак спільна в них не лише любов до Кліо. Вони безпосередні учасники політичних процесів української історії кінця XIX – першої половини XX ст. На фоні цих діячів постать галицько-буковинського історика Мирона Кордуби, здається, знаходиться дещо в тіні. Проте його «Щоденник» є підставою для ревізії не тільки ролі М. Кордуби в українській історії, але й переосмислення нашого уявлення про українську міжвоєнну добу як таку. читати...

Заява Науково-освітнього консорціюму вивчення Голодомору Канадського інституту українських студій Альбертського університету з приводу посилення нападок на науковців України

HREC
Ми, співробітники Науково-освітнього консорціюму з вивчення Голодомору, який від 2013 року займається дослідженням і сприянням науковим розробкам проблематики Голодомору, глибоко стурбовані спробами очорнити репутацію наших колег в Україні та загрозами, що мають на меті залякати вчених. Mи також стурбовані тим, що до цього на інституційному рівні залучений Музей Голодомору. Ми усвідомлюємо, що тема Голодомору може викликати емоції, і також, що нею можна скористатися, щоб розсварити спільноти як в Україні, так і за кордоном. Сприяти розколу нині, коли Україні загрожує військова небезпека з боку Росії, просто нерозсудливо. читати...

Націологія, Голодомор та подвійні стандарти: забутий український мислитель Ольґерд Іполит Бочковський (1885-1939)

Ілля Чедолума
Ольґерд Іполит Бочковський посідає особливе місце в плеяді українських інтелектуалів XX століття. Він є автором однієї з найбільш довершених теорій виникнення і розвитку націй. Бочковський на декілька десятиліть випередив відомого чеського історика Мірослава Гроха, дійшовши до розуміння трьох фаз націєтворчого процесу. Він став одним з піонерів науки про націю – націології. Як публічний інтелектуал Бочковський виступав на захист національних прав українців, а коли почався Голодомор неодноразово на сторінках преси закликав Європу звернути увагу на катастрофу, яка набирала оберти в Радянському Союзі. Та попри це Бочковський довгий час залишався майже невідомим автором (якщо не рахувати невелике коло фахівців). Його доробок відкриває читачу маловідому ліво-ліберальну сторінку в інтелектуальній історії України XX століття. читати...

Історію хасидизму й Гаскали обговорили у Львові

Єлизавета Мучнік
31 серпня — 1 серпня 2021 року за ініціативи Української асоціації з юдаїки було проведено міжнародну наукову конференцію «“Розкриваючи секрети”: хасидизм і Гаскала на українських землях» за участі провідних дослідників цієї тематики з восьми країн. У межах конференції також відбулося вручення Премії УАЮ імені Мартена Феллера й Жанни Ковби за найкращу книжку з юдаїки (2021). читати...

Друге відкриття Івана Лисяка-Рудницького

Ілля Чедолума
"Щоденники" Івана Лисяка-Рудницького є надзвичайно цікавим та багатим джерелом з історії України XX століття. Історія міжетнічних стосунків, різні аспекти суспільно-політичного життя міжвоєнного українства в Галичині, діяльність українців в Лізі Націй, невідомі сторінки з історії жіночого руху середини XX ст., взаємини між різними течіями української еміграції під час Другої світової війни та в повоєнний період - це далеко не повний перелік різноманітних тем, що висвітлюються у "Щоденниках". Крім того, в них містяться численні цікаві, а часом й сенсаційні факти з біографії Івана Лисяка-Рудницького. На сторінках "Щоденників" ви прочитаєте вірш молодого Лисяка-Рудницького про амазонок, дізнаєтеся про його релігійний світогляд, про те, як майбутній видатний історик списував на іспитах, а також хто надихав молодого історика на подальші студії, зануритесь у деталі повсякденного життя вченого під час війни та окупації. читати...

Релігія крізь призму антропологічних студій

Олена Соболєва
Перетворення в сфері релігії та віри, трансформації релігійних інституцій, десекуляризація суспільного дискурсу та громадського простору, динаміка міжконфесійного діалогу, міжетнічні конфлікти з відчутним релігійним фактором – з усім цим зіткнулися суспільства в країнах колишнього соціалістичного табору після розпаду Радянського Союзу. Саме цим різноманітним аспектам суспільного життя присвячена книга «Антропологія релігії», що вийшла друком в 2019 році у видавництві «Дух і Літера». Появу рецензованої праці можна вважати важливою подією в середовищі не тільки українських дослідників релігії, істориків та антропологів, але і широкого загалу, адже питання релігії, віри та конфесійної належності постійно перебувають у центрі суспільного дискурсу в Україні. читати...

Конференція «Радянське “я” і радянське “ми”» як важливий майданчик міждисциплінарної дискусії про «радянське»

Тетяна Бородіна
24-26 червня 2021 року відбулася міжнародна наукова конференція «Радянське “я” і радянське “ми” між ідеологією та реальністю». В якому форматі вона проходила, яких дослідників об’єднала та про що спілкувались/дискутували учасники? Про все це читайте в короткому огляді цієї важливої академічної події. читати...

"Моя зустріч з ранньомодерною Україною". Промова, виголошена Зеноном Когутом на Першій конференції Українського товариства досліджень вісімнадцятого століття, 24 червня 2021 р.

Зенон Когут
23-24 червня в Українському Католицькому Університеті відбулася Перша конференція Українського товариства з дослідження XVIII cт. «Вісімнадцяте століття: українська та глобальна перспективи». Пропонуємо до уваги читачів «України Модерної» промову, виголошену Зеноном Когутом на цьому науковому заході. Розповідь вченого присвячена тому, з чого почалося та як розвивалося його знайомство з ранньомодерною Україною. читати...

Україна між глобальними Півднем і Півднем: міжнародні співпраці у культурній спадщині

Анастасія Холявка, Ірина Склокіна
Міжнародні проєкти сьогодні дають можливість перетинатися з людьми із будь-якої точки світу, а під час тотальних зумів карантинної доби це стало ще більш поширеним і доступним. Але чи завжди такі співпраці потрібні і корисні? Наскільки релевантним може бути для нас досвід, скажімо, із іншого континенту, особливо якщо це проєкт із культурної спадщини, яка за своєю суттю є дуже специфічна для місця та закорінена у історії? Крім того, чи наші міжнародні співпраці не стають ще одним різновидом спроб колоніального трансферу «правильного» знання від «центрів» до «периферій»? Чи дають вони можливості дійсно рівноцінного обміну? читати...

«Хронотоп радянського»: огляд науково-теоретичного семінару із циклу «Повсякдення: візії та смисли» (15–16 квітня 2021 р.)

Ксенія Кузіна
15–16 квітня 2021 р. у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. Михайла Коцюбинського відбувся VІ Всеукраїнський науково-теоретичний семінар із циклу «Повсякдення: візії та смисли». Цикл був започаткований у 2015 р. за ініціативи докторки історичних наук, професорки Ольги Коляструк та підтримки факультету історії, етнології і права Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського. Він став дискусійним майданчиком для науковців, які досліджують радянську епоху та «радянське» у різноманітних його проявах. Шостий науково-теоретичний семінар був присвяченій темі «Хронотоп радянського». читати...

Маловідомі сторінки взаємин між українцями та євреями в ЗУНР

Ілля Чедолума
Закінчення Першої світової війни, розпад імперій, початок революцій та визвольних змагань позначилися хвилями насилля, що прокотилися Східною Європою. Нестабільність буремного часу сприяла повсюдному поширенню міжетнічних конфліктів. Проте Західноукраїнську Народну Республіку в українській історіографії прийнято вважати своєрідним винятком з загальних правил, певною «ідеальною» державою в умовах революційного безладу та дезорганізації. Книга Рубена Фана, присвячена історії єврейської національної автономії в ЗУНР, розкриває маловідомі сторінки взаємин між українцями та євреями Галичини в період визвольних змагань. Чому на території ЗУНР не було погромів? Чим керувались українці, проголошуючи єврейську національну автономію? Як міжнародний контекст вплинув на українське бачення єврейського питання? Над цими проблемами розмірковує історик Ілля Чедолума у своєму огляді книги Рубена Фана. читати...

Новий погляд на феномен українського шістдесятництва

Ілля Чедолума
У другій половині XX століття в Україні виникає феномен шістдесятництва. Ліна Костенко, Іван Драч, Василь Симоненко, Євген Сверстюк, Сергій Параджанов, Іван Дзюба, Алла Горська та інші представники цього покоління митців вже давно стали «класиками» українського мистецтва другої половини XX ст. Що це були за постаті, під впливом чого вони формувались? Чи можна трактувати шістдесятників як окреме покоління зі своєю самобутньою національною специфікою, або ж воно є частиною ширшого феномену? Наскільки процеси, які відбувалися в Радянському Союзі вплинули на формування цього покоління? Над цими питаннями розмірковує історик Ілля Чедолума у своїй рецензії на книгу італійського дослідника Сімоне Аттіліо Беллецци. читати...

Життя на межі: огляд конференції «Ідентичності в умовах пограниччя»

Павло Леньо
В закарпатському Вавилоні – Ужгороді, історія якого є прикладом міста з багатьма минулими та сучасними кордонами, 27-28 січня відбулася наукова конференція, присвячена вивченню проблем формування колективних ідентичностей в місцях, що позначені нашаруванням різних кордонів та меж: географічних, політичних, релігійних, економічних тощо. Фокус уваги дослідників був прикутий насамперед до віддалених у просторі та часі прикордонних територій, окраїн, периферій. Окрім захоплюючого фактологічного матеріалу, представленого учасниками, під час конференції порушувались проблеми теоретичних та методологічних підходів в царині пограничних студій. читати...

Хакатон #hack4history: Як «хакнути» історію сучасними цифровими методами

Тетяна Волкова
Цифрові історичні проекти стали нормою сучасного гуманітарного життя. Одним із майданчиків для обговорення та реалізації таких проектів став Другий міжнародний історичний хакатон. Для участі у ньому було відібрано 15 команд із п’яти країн, що презентували свої проекти. Програма заходу передбачала отримання учасниками теоретичних знань, а також фахові консультації менторів для покращення запропонованих проектів. За результатами фінальної презентації було обрано п’ять команд які отримали фінансову підтримку на реалізацію своїх проектів. До списку переможців потрапила і команда з України. читати...

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• >>
• Остання