Архівні рубрики

Щоб вам було зручніше знаходити потрібні матеріали на сайті Україна Модерна,
ми згрупували їх за періодами та напрямками досліджень.

Детальніше за покликанням

Найбільш читані цього тижня

Українське кіно 1920-х років у пошуках власних тем та смислів

Становлення українського національного кінематографу припало на добу українізації – масштабного проекту культурної емансипації, що мав подолати колоніальний спадок царської Росії – тюрми народів. Деколонізаційні процеси захопили творчу інтелігенцію, яка нарешті звільнилася від необхідності стояти в обороні української мови і культури і могла цілком віддатися творенню духовних цінностей. Кіно вимагало нових

«Східна акція» ОУН(б) та антиєврейське насильство влітку 1941 р.: випадок Смотрича і Купина

Текст присвячено таким питанням: як і що провідні члени ОУН(б) у 1940–1941 рр. писали про єврейську меншину і як це узгоджувалося з їхніми планами діяльності після нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз? Чи намагання ОУН(б) улітку 1941 р. поширити свою діяльність поза межі Західної України були пов’язані з хвилею антиєврейського

Дефіляда в Москві та Варшаві: «Воєнна доктрина українських націоналістів» Михайла Колодзінського // Олександр ЗАЙЦЕВ

У 20-му числі «України модерної» буде надруковано фрагмент праці військового теоретика і практика ОУН Михайла Колодзінського «Воєнна доктрина українських націоналістів» – розділ «Націоналістичне повстання». 4 жовтня у приміщенні Українського Католицького Університету відбувся науковий семінар, на якому доцент УКУ Олександр Зайцев представив основні тези вступної статті до публікації цього документу. Доповідь

Архівні рубрики

notebook-svgrepo-com

Тека з паперами

Статті, дослідження, фрагменти праць

«Було відчуття, що є наш Київ і інше місто»: київська рок-тусовка в роки перебудови

У той час, коли ленінградська рок-тусовка вільно збиралася у кафе «Сайгон», у Києві міліція проводила рейди проти «волохатих» прихильників цього музичного стилю. Все змінилося 1986 року, коли рок-музику «легалізували». У місті з'явилась рок-тусовка. Комсомол, виконуючи партійні вимоги щодо тісної роботи з молоддю, заходився організовувати рок-клуб, проводити рок-концерти та фестивалі. Водночас

Голоси Першої світової війни у відлунні подружнього листування

Велика війна спричинила «бум листів» між домом і фронтом. Кожен з них мав свою історію писання, відправлення /доставки, і, врешті, читання. Листування було майже єдиним способом підтримувати зв'язок з близькими людьми. У центрі уваги цієї розвідки – листування подружніх пар, розділених війною, коли чоловіки опинилися на фронті, а їхні дружини

«Просвіти», Кримський похід, Січові стрільці: запорізькі землі у вирі революційних подій 1917-1918 рр.

Події Української революції 1917-1921 рр. у повітовому місті Олександрівськ (сучасне Запоріжжя), як і у всьому запорізькому регіоні, тривалий час висвітлювалися в контексті реалізації російського/більшовицького, або ж анархо-комуністичного проектів. Зацікавлення процесами українського державотворення на території сучасної Запорізької області активізувалося в роки російсько-української війни і було пов’язане зі значною увагою до Кримського

Боротьба за чистоту: управління відходами в Харкові на межі ХІХ – ХХ століть

Протягом ХІХ ст. важливими акторами повторного споживання були лахмітники та костяники. Артілі цих своєрідних професійних спільнот перебирали сміття та фасували його для подальшої обробки. Проте наприкінці ХІХ– на початку ХХ ст. активний промисловий розвиток і посилення урбанізаційних процесів призвели до знецінення ринку вторинної сировини та погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації в місті.
pencil-box-svgrepo-com

Життєписи історії

Інтелектуальні біографії провідних істориків

Володимир Мільчев: «Творча лабораторія історика – це навіть не гончарна майстерня, це цех з виготовлення кришталю. Там не можна робити різких рухів»

Рубрика «Життєписи історії» поповнилася розмовою з Володимиром Мільчевим – доктором історичних наук, професором, деканом історичного факультету Запорізького національного університету. В інтерв’ю вчений розповідає про дослідження власного родоводу, про болгарське та українське коріння, про те, як живучи в російськомовному Запоріжжі, опановував рідні для нього за фактом народження українську та болгарську мови.

Феодосій Стеблій: «Завжди було на кого орієнтуватися і з кого брати приклад»

Пропонуємо читачам «України Модерної» промовисту оповідь історика Феодосія Стеблія, наукова біографія якого пов’язана з більше, аніж півстолітньою працею у львівському Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (раніше – Інститут суспільних наук АН УРСР). У своїх ретроспекціях Феодосій Іванович не формулює синтез, не генерує глобальних висновків чи прогнозів. Його оповідь

Алла Киридон: «Професіоналізм – це те, що не лише форматує смислобуття, але й забезпечує задоволення, самоповагу, статусність, соціальну значущість та самореалізацію»

«Україна Модерна» пропонує до уваги читачів інтерв’ю з Аллою Киридон – докторкою історичних наук, професоркою, директоркою Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво». Дослідниця розповідає про мудрих та далекоглядних батьків, які наприкінці 1960-х років віддали доньку до єдиної в місті школи з поглибленим вивченням англійської мови, про шалену любов до книг і

Сергій Єкельчик: «Усі ці збіги колись мали привести мене до культурної історії України»

Цього разу гостем рубрики «Життєписи історії» став професор історії та славістики Університету Вікторії, президент Канадської асоціації українознавців Сергій Єкельчик. В інтерв’ю вчений розповідає про дитинство та юність, що промайнули в історичному районі Києва, про несподіване рішення стати істориком, а також непростий вступ на історичний факультет КДУ – кузню партійних кадрів.
history-svgrepo-com

Подолання минулого

Дослідження, інтерв’ю, рецензії

Міжнародні семінари «Подолання минулого»

Коли настане наше «після війни», доведеться вкотре серйозно переосмислювати власне минуле. Проте як з ним бути? Українці залишаються в його полоні. Як нам долати минуле і чи потрібно це робити? Чи допоможе в цьому переосмислення спадку Другої світової війни та подій Голокосту? Як саме потрібно осмислювати складне й неоднозначне минуле?

Монета Бабиного Яру, чи Голокост без євреїв?

Чому монета, випущена Національним банком України восени 2021 року до 80-річчя трагедії Бабиного Яру, була позбавлена будь-яких єврейських символів? Як професор Роберт Ленгдон із детективів Дена Брауна міг би розшифрувати цю монету? У чому небезпека тенденції «менше єврейського, більше загальнолюдського» у відображенні Голокосту? Про ці та інші речі, пов’язані з

Джеффрі Вейдлінгер: «Я вважаю, що приписування провини за Голокост «державі» – це спосіб уникнення відповідальності»

Пропонуємо вашій увазі розмову з американським істориком Джеффрі Вейдлінгером. Інтерв’ю зосереджено на останній праці вченого, присвяченій єврейським погромам під час Української революції 1917–1921 рр. Який стосунок ці погроми мають до Голокосту на теренах України? Яку роль у динаміці масового насильства відігравали місцеві спільноти та політичні актори? Чи працював убивця Петлюри

Аркадій Зельцер: «В ізраїльській історіографії значну увагу завжди приділяли проблематиці єврейського життя та страждання під час Голокосту»

Пропонуємо вашій увазі розмову з ізраїльським істориком, дослідником історії радянських євреїв у міжвоєнний період, директором Центру досліджень історії Голокосту в Радянському Союзі (що функціонує при «Яд Вашем») Аркадієм Зельцером. У цій розмові йтиметься про непростий шлях історика до наукових студій Голокосту, зумовлений сімейною травмою. Також ми обговорили розвиток історіографії Голокосту
archives-svgrepo-com

Шафка з документами

Джерела, документи, спогади, архівні матеріали

War Notes (the First Month of War)

This publication includes the author's observations and reflections during the first month of the full-scale Russian war in Ukraine (24 February 2022 – 24 March 2022). The only form of knowledge production possible in those days were diaries focused on documenting every day of the war. These diaries were not

«Луцьк – місто тортур»: архівні матеріали про перебування комуністів у Луцькій в’язниці у 1919-1939 рр.

У відродженій в листопаді 1918 р. польській державі комуністичний рух перебував поза законом. В межах Волинського воєводства ця політична сила була пов’язана не лише з діяльністю Комуністичної партії Західної України, але й з функціонуванням різних організованих бойових груп та численними диверсійними акціями. Намагаючись практично реалізувати політику, спрямовану на від’єднання Волині

Повсякденне життя радянської партноменклатури в 1930-х роках: межигірські дачі за даними нацистських окупантів

«…У парковій зоні та у садах утримували ручних косуль та диких козлів. На газонах прогулювалися пави, а на великому штучному ставку жили білі та чорні лебеді. Оранжереї для вирощування квітів та ранніх овочів, великі фруктові сади мали сприяти повноцінному життю. Вся місцевість на багато кілометрів навколо вдень і вночі охоронялася

«Моя квартира і майно залишилися у Львові»: історії евакуйованих жінок у листах до влади середини 1940-х років

На тлі вцілілого у війні Львова (за офіційною статистикою, пошкоджено 15 % помешкань) разючим було зменшення кількості населення. Найбільших втрат зазнали львівські спільноти поляків і євреїв, які до війни становили понад 80 % мешканців міста. В 1944–1945 роках Львів стрімко наповнювали нові люди. Листи-прохання про дозвіл на переїзд до Львова
attachment-svgrepo-com

Нотатки

Огляди знакових наукових подій

Від Рогатина до Торонто: вікно у світ галицького повсякдення першої половини XX ст.

Книга спогадів Марії-Анни Голод «Червоні сандалики» насичена детальним описом різних сфер життя мешканців маленьких містечок міжвоєнної Галичини, а пізніше - Львова та воєнного Кракова. Книга висвітлює такі аспекти життя, як водопостачання, тонкощі ведення сільського господарства та торгівлі в маленьких містечках, національна кухня, хвороби, шлюбні церемонії тощо. Спогади авторки з безжальною

«Обличчя релігійності в Галичині. Стан і потреби досліджень»

20–21 жовтня 2022 року відбулася Міжнародна наукова конференція. «Обличчя релігійності в Галичині. Стан і перспективи досліджень». Цей науковий форум організовано Інститутом історії Жешувського університету, Львівським музеєм історії релігії, Львівським національним університетом ім. Івана Франка та Інститутом українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Старійшині галицьких істориків: збірник до 90-річчя Феодосія Стеблія

Збірник «З історії західноукраїнських земель» має довгу й непросту традицію, започатковану ще в 1950-1960 рр. Пов’язане з іменем Івана Крип’якевича, це видання Інституту суспільних наук АН УРСР було перерване в середині 1960-х. У 2010-х його відновили вже у відділі нової історії України Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Однією

Міста в СРСР та у країнах Східного Блоку: конференція у Німеччині

20-21 лютого 2020 р. у місті Ерланген (Німеччина) відбулася міжнародна конференція «Cities in the USSR and the Eastern Bloc. Urbanization, Ecology and the Municipal Economy (1917-1991)», присвячена проблемам соціалістичної урбанізації в країнах Центральної та Східної Європи. Конференція була проведена на базі відділу історії Університету імені Фрідріха-Александра міст Ерлангена-Нюрнберга. Головними організаторами
violin-svgrepo-com

(Де)монтаж пам’яті

Студії про пам’ять, забуття, меморіалізацію

Від Світличного до «Світличника»: шістдесятницький пласт історії Чоколівки

На початку 1960-х рр. на столичній Чоколівці з’явився перший в УРСР житловий масив. Ця місцевість стала втіленням «радянської мрії» як для зовнішніх спостерігачів, так і для радянських громадян, які щиро раділи появі власної, окремої квартири. Серед них були представники українського шістдесятництва – Іван Світличний та Іван Дзюба. Для Віктора Могильного

Біля витоків вінницького міфу

Яким чином ми думаємо про спадщину тих міст, де живемо? Що змушує нас конструювати в уяві їх достатньо конкретні образи? Почасти – через сприйняття міського простору як поля боротьби за символічну владу, де кожна національна, соціальна або ж політична група вдавалася до маркування терену, прагнучи легітимізувати власну присутність. Для дослідників

Мандрівний міф міста: репрезентація міфу Одеси у підприємствах пам’яті

Одним зі способів прокреслити контури міського міфу є його комерційне використання. Стаття є спробою прочитати зміст міфу Одеси в т.зв. «підприємствах пам’яті» - у тематичних ресторанах, які використовують впізнавану історико-культурну патину Одеси за межами самої Одеси. Авторка розкриває сенси одеського міфу через аналіз концепцій, інтер’єрів та кухні десятків тематичних ресторанів

Порятунок євреїв у колективній пам’яті галичан (на прикладі Унева та Унівської Лаври)

Четверо єврейських хлопчиків врятувалися від Голокосту в Уневі, їх переховували монахи. У фокусі статті – історії їх порятунку та колективна пам'ять про це. Що і як саме унівчани (не)пам’ятають про події війни? У чому особливість цих травматичних спогадів і розповідей про “своїх” та “інших”? Чому і як українці бачать себе
міжнародний інтелектуальний часопис