Гуль О. Львів у XVI столітті: місто конфліктів та порозумінь / НАН України. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича; Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського. Львів, 2018. 304 с.
У книзі охарактеризовано сфери життя суспільства ранньомодерного Львова – професійну зайнятість, правовий, соціальний і релігійно-етнічний поділи міщан. Показано діяльність органів міської влади, висвітлено причини та перебіг суспільних виступів, конфліктів у міській громаді, середовищі професійних об’єднань, між релігійно-етнічними групами. Для дослідників соціальної історії ранньомодерного часу, історії міст і міщанства, викладачів, студентів, а також усіх, хто цікавиться минулим давнього Львова.
Зі Вступу
“Я об’їхав пів-Європи, побував у найславетніших містах світу, але в жодному не бачив стільки хліба, як тут приносять на ринок, і майже кожен чужинець знайде таке печиво, як у своїй країні… У цьому місті, як і у Венеції, стало звичним зустрічати на ринку людей з усіх країн світу. Кожен, якою б мовою не говорив, знайде тут і свою…”, – так описав Львів наприкінці XVI ст. Мартін Ґруневеґ. Відомий мандрівник-купець був уродженцем Ґданська (найбільшого осередку тогочасної Східної Європи) та походив із заможної сім’ї, тому можемо припустити, що він, хоча й прожив у місті над Полтвою близько двох десятиліть, все ж дивився на Львів, як сучасні європейці, для яких тут усього вдосталь, все значно цікавіше та приправлене легкими нотами східного колориту. А яким видавався Львів місцевим мешканцям – полякам, німцям, українцям (русинам), вірменам та євреям? Чи був він для них таким же “центром світу”? Чи розуміли вони, що проживають в одному з найважливіших торговельних осередків Східної Європи, у королівському місті, що згідно з маґдебурзьким правом, могло cформувати інституції самоврядування? Чи усвідомлювали мешканці Львова, які привілеї можуть отримати від проживання та діяльності на цій території і чи використовували сповна можливості мультикультурного міста? Відповісти на ці запитання спробуємо на сторінках цієї книги. Для цього звернемо увагу на XVI ст., коли Львів переживав велич і розквіт.
ЗМІСТ
ВСТУП
СУСПІЛЬСТВО ЛЬВОВА У XVI СТОЛІТТІ
Демографічні, правові та етно-конфесійні аспекти розвитку міста
Соціальна структура і професійна зайнятість
Самоврядування та владна еліта
СУСПІЛЬНІ КОНФЛІКТИ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТОЛІТТЯ
Виступ міщан 1519 р.: передумови, перебіг подій
Конфлікт у середовищі міської влади 1520–1526 рр. та його наслідки
Суперечки між міською радою та старостами
Міжкорпораційні конфлікти
Українці, вірмени, євреї: економічні протистояння
ЛЬВІВ ЯК АРЕНА КОНФЛІКТІВ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТОЛІТТЯ
Суспільний виступ 1576–1577 рр.: причини, керівники, наслідки
Участь українців і вірмен у конфлікті та їхня боротьба за зрівняння в правах з католицьким населенням
Протистояння євреїв і міської громади та посилення їх ролі в економічному житті міста
ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
STRESZCZENIE
SUMMARY
___________________
Ольга Гуль – молодша наукова співробітниця Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України. Спупінь доктора наук з історії (PhD) здобула у 2013 р. в Університеті Марії К’юрі-Склодовської (Польща). Після чого проходила стажування у Ягеллонському університеті, Вроцлавському та Варшавському університетах. Співавтор колективної монографії У ратуші міста Львова. Від бурмистрів до міських голів: Довідник / Упоряд. І. Мацевко, М. Мудрий. Львів 2016, 84 с. Зараз працює над просопографічним дослідженням особового складу міської влади Львова XVI ст. Сфера наукових зацікавленя: історія міст і міщанства у період пізнього середньовіччя та ранньомодерного часу, міське самоврядування, міська влада Львова в XVI ст., історія буденності, біографії львівських міщан, історіографія міжвоєнного періоду, локальна історія.
