Русь, Малоросія, Україна: галицькі українці у пошуках власного імені (ХІХ – перша половина ХХ століть) / Наук. ред. Орлевич І.; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії. – Львів: Логос, 2021. – 464 с.
Через призму етнонімічних характеристик розкрито особливості національної ідентифікації галицьких українців у ХІХ – першій половині ХХ ст., які віддзеркалювали соціально-політичну та етнокультурну ситуацію в краї. Проаналізовано дискурс щодо вибору назви для означення українського народу в середовищі різних політичних течій, духовенства, наукових кіл, молодіжних товариств тощо. Показано, як зі зростанням національної самосвідомості терміни «русин», «руський», «руский», котрі протягом ХІХ ст. вживалися стосовно представників українства на галицьких теренах, напередодні та в роки Першої світової війни, а ще більше – української революції 1917–1921 рр. поступово витісняються етнонімом «українець», що й стає назвою сучасної української нації. Поступову заміну терміна «русин» відповідником «українець» в означенні українців Галичини допомагають розкрити назви, отримані від інших народів – поляків, німців, євреїв та ін., котрі також населяли цей край.
Для істориків, політологів, філологів, а також усіх, хто цікавиться історією України.
Зміст
Передмова
Розділ 1.
Національна ідентичність українців Східної Галичини
ХІХ – початку ХХ століття
Роман Голик
Національна семіотика та суспільна міфологія
Леонід Зашкільняк
Образ Галичини в уявленнях українців ХІХ – початку ХХ століття
Олександр Седляр
«Ми австрійські русини, північні тірольці»:
національна ідентичність галицьких австрорусинів
Адам Свйонтек
Історія поняття «gente Rutheni, natione Polonі»
в Галичині ХІХ століття
1.1. Українські товариства, партії, їхні лідери та питання національної самототожності
Ірина Орлевич
Русофільська течія
Павло Артимишин
Українофільські суспільно-політичні середовища
Володимир Пашук
Товариство «Просвіта»
Олександра Киричук
Вплив політичних чинників на трансформацію мовних процесів ХІХ століття в Галичині: слов’яно-руська, «общеруська» чи українська мови?
1.2. Конфесійний і національний аспекти самовизначення українських греко-католиків у ХІХ – на початку ХХ століть
Наталія Колб
Дискусія щодо назви Церкви й обряду
Назар Кісь
Західники і восточники в першій половині ХХ століття. Візантинізм і візантинізація
1.3. Ідентифікація української молоді
Наталія Мисак
Формування національної тожсамости в гімназійному та студентському середовищах
Ярослав Кондрач
Спортивні товариства (на прикладі організацій «Сокіл» та «Січ»)
Олег Павлишин
1.4. «Латинники» Східної Галичини перед вибором національної ідентичності (середина ХІХ – перша чверть ХХ століття)
Леонід Зашкільняк
1.5. Образ Польщі і поляків у суспільній свідомості галицьких українців напередодні Першої світової війни
Розділ 2.
Між протистоянням і порозумінням з польською владою в міжвоєнний період
Іван Зуляк
Українці в Другій Речі Посполитій
Ірина Орлевич
Інкорпорація русофільства у політичне поле Польської держави
Ліліана Гентош
Офіційна назва Греко-Католицької Церкви та питання титулування митрополита Андрея Шептицького у міжвоєнний період:
політика уряду Польщі та підхід Ватикану
Розділ 3.
Національні меншини Галичини ХІХ – початку ХХ століття
Іван Монолатій
«Труд змагань на утримання національної тожсамости»: поляки на галицьких теренах
Іван Монолатій
«Даю тобі, щоб і ти давав»: єврейство Галичини
Іван Монолатій
«Жити і давати жити іншим»: галицькі німці
Розділ 4.
Українці Східної Галичини у висвітленні зарубіжної публіцистики та преси
Тимофій Гаврилів
Етноніми «Ruthenen» та «Ukrainer» у подорожніх репортажах
і публіцистичних текстах Йозефа Рота
Марія Клопова
Російська преса про Східну Галичину та її населення в роки Першої світової війни
Післямова
Анотації (англ.)
Відомості про авторів та видавців
Ірина Орлевич – історикиня, кандидатка історичних наук (2000), завідувачка відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, завідувачка відділу Інституту релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії. Авторка понад 120 наукових праць, серед яких – дві монографії «Ставропігійський інститут у Львові (кінець XVIII–60-і рр. ХІХ ст.)» (2000), «Львівський Ставропігійський інститут (1788–1914). Роль у суспільно-політичному, культурному та релігійному житті українців Галичини» (у співавторстві з О. Киричук) (2018), 11 розділів у колективних монографіях. Наукова редакторка колективних монографій: «Національна ідентифікація українців Галичини у ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма)» (2016), «Львівська Ставропігія: історія, персоналії, взаємини» (спільно з В. Александровичем) (2017), «Товариство «Просвіта»: в обороні української ідентичності, духовності та культури (до 150-літнього ювілею)» (2019). Відповідальна редакторка наукового щорічника «Історія релігій в Україні», включеного до категорії «В» наукових фахових видань України, відповідальна редакторка збірника «З історії західноукраїнських земель» (Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ), членкиня редколегії та упорядниця окремих випусків збірників «Духовні діячі» й «Альманах», які видає Львівський музей історії релігії. Живе і працює у Львові.
