16 вересня 2016 р. в Українському Католицькому Унівреситеті відбулася відкрита лекція Олі Гнатюк “Репресована пам’ять про війну та Голокост: Ольга Дучимінська та її оповідання ‘Еті’”. Доповідачка: др. Оля Гнатюк – професорка Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету та НаУКМА, перекладачка, громадська діячка, членкиня Польського та Українського ПЕН-Клубу.
Статті
Останнє опубліковане на сайті
Пам’ять про Подолання минулого у Мізочі: роздуми про українські та закордонні комеморативні практики
Наприкінці вересня 2016 р. в музеї «Топографія Терору» у Берліні відбулася виставка присвячена Голокосту. Центральну роль у ній було відведено трагедії євреїв смт Мізоч, що на Рівненщині, де в жовтні 1942 р. за різними даними загинуло від 1700 до 3700 осіб. Одразу після неї селище відвідала українсько-німецька група студентів з
16.10.2016
Очевидно, місцеві бюджети не здатні профінансувати проекти меморіалізації на столичному рівні. Однак часто проблемою є не так нестача відповідних коштів, як брак усвідомлення власної відповідальності. Відповідальності, звісно, не за масові вбивства періоду Другої світової війни, а за збереження пам’яті про їхні численні жертви.
14.10.2016
Як татарський комуніст Мірсаїд Султан-Галієв дійшов висновку, що класова боротьба між буржуазією та пролетаріятом має геополітичний вимір, набуваючи характеру протистояння між імперіялистичним Заходом і колонізованим Сходом? І як він розумів бінарну опозицію «Схід–Захід» в її тогочасному вимірі? І як він переніс цю дихотомію на Країну Рад, стверджуючи, що «диктатура пролетаріяту»
11.10.2016
У роки Першої світової війни служба у війську стала справою не тільки чоловіків, а й жінок. Війна відкрила перед жінками нові можливості, давала змогу проявити свою особистість. Участь жінок у легіоні Українських січових стрільців є темою майже недослідженою. Які дилеми і перешкоди поставали перед жінками у війську? Яким було суспільне
08.10.2016
Чи були у міжвоєнній Польщі фашистські партії і рухи? Якщо так, то Національно-радикальний рух «Фаланга» заслуговує першості у їхньому списку. Автор книги - лівий інтелектуал, учасник Варшавського повстання й один із творців Комітету оборони робітників (КОР) Ян юзеф Ліпський ніколи не міг погодитися із націоналістичними й фашистськими ідеями. А свою
07.10.2016
Колись студенти хотіли брати інтерв’ю у моєї колеги, яка свого часу долучилася до становлення харківської соціологічної школи і взагалі до соціології в Радянському Союзі. Вона не відмовила їм, але запитала, чи читали вони Олександра Солженіцина. Коли студенти відповіли, що не читали, вона сказала, що дасть їм інтерв’ю тільки після того,
07.10.2016
У статті Олександра Гриценка «Каменярі сьогодні» йшлося про досвід святкування ювілеїв Івана Франка у попередні роки та про скромні масштаби підготовки до державного відзначення 160-річня з дня народження Франка цього року. Як свідок урочистостей, що відбулися на Франковій батьківщині – у Дрогобичі та Трускавці, – автор ділиться своїми враженнями та
07.10.2016
Східне питання більшовикам: історія дивакуватої альтернативи радянській національній політиці. Ч. 1.
Татарський комуніст Мірсаїд Султан-Галієв у 1920-х роках вирішив, що «диктатура пролетаріяту», встановлена більшовиками, є «диктатурою росіян». Як змінити ситуацію? Він запропонував замінити оцю «диктатуру росіян» іншою диктатурою – східних народів над росіянами. Як і чому він дійшов цього приголомшливого висновку? Перша частина статті присвячена Сходу в теоретичних міркуваннях Карла Маркса
04.10.2016
1 жовтня вже п'ять років поспіль є професійним святом для українських соціологів. Чому лише з 2011 р. День соціолога України святкують 1 жовтня? І чому святкують саме 1 жовтня? Якими були інші альтернативи цій даті?
03.10.2016
Вітаємо!
Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.
[mc4wp_form id="249"]

