Ілля Юхимович Рєпін – величезна за масштабом мистецького таланту і творчої тематики постать в українській і російській інтелектуальній традиції кінця ХІХ – початку ХХ століття. Його творчість відображала і творила уявлення освічених українців та росіян пізньої Російської імперії, долучаючись до національних та історичних образів періоду масового націєтворення. Як одна з
Статті
Останнє опубліковане на сайті
Червоне ХХ ст. було насичене різноманітними радянськими «експериментами» в культурній сфері. Пам'ять не стала винятком: у 1920-х роках було організовано перший «проект пам'яті» – Істпарт, завдання якого полягало в тому, щоб навчити маси «правильно» пригадувати Жовтневу революцію. Згідно з утопічними задумами більшовиків, все суспільство мало пам'ятати Жовтень 1917 року саме
Цього місяця ми запросили до розмови відомого західного історика, який багато років присвятив вивченню українського націоналізму, націєтворення, міжетнічних стосунків, історії Галичини. Про те як вчений “знайшов” Україну у своїх наукових студіях, чому так і не став іноземним кореспондентом у Москві, що вважає зараз своїм частковим професійним програшем і хто є
24 жовтня в межах телепроекту "Суспільний Університет" на УТ-1 відбулася лекція Катерини Кобченко "«Нова радянська жінка»: Емансипаційні практики радянської влади 1920-1930-х років". Дослідниця аналізує тогочасну гендерну політику, вказуючи на її змінність в залежності від ідейно-партійної кон'юктури, процес формування "соціального контракту" радянської держави з жінками, появу нових можливостей для жінок та
Запитання до дослідника про його етнічну приналежність могло б бути непристойним і недоречним, але у випадку єврейської історії чомусь таким не є. Найчастіше про це запитують в Ізраїлі. Схоже, там ідея, що неєвреям (а особливо українцям чи полякам, з їх непевною репутацією) може бути цікавою історія євреїв здається найдивнішим. Подібна
Майже десятилітнє дослідження спогадів і наративів про дитинство в Україні у час Перебудови і ранньої незалежної України в 1990-х роках виявило, що тема Чорнобиля є наскрізною і всюдисущою. Сама подія і наслідки Чорнобильської аварії глибоко проникли у повсякдення і дітей, і дорослих того часу. У взаємодії з соціо-політичними й економічними
Попри масову залученість жінок до мілітарних структур і насильницьких практик в часи різних воєн на українських землях, їхній досвід залишається невидимим, або заретушованим. «Забутими» є не лише ті аспекти, які не вписуються у героїчний наратив, але й інші – пов’язані їхнім реальним вкладом у боротьбу за українську незалежність і територіальну
27 вересня в Інституті філософії імені Г.С.Сковороди НАН України відбулися ювілейні Франківські читання, присвячені 160 річниці з дня народження Івана Франка та 100 річниці з часу його смерті. До організації події найбільше долучились Відділення релігієзнавства та Відділ історії філософії України. Наукова зустріч охопила цілий спектр обговорюваних тем: від паралелей Франка
1914 рік став відправною точкою великого насильства “століття крайнощів” та маніфестом нового світового устрою, де існують кордони та маси, що поступово виходять на авансцену історії. Перша Світова війна – або “Велика Війна”, як вона називалася до того, як їх стали нумерувати – ніколи не втрачала зацікавленості дослідників, а сторічний ювілей
Питання рецепції пам’ятників (та й рецепції історії взагалі) досить мало досліджене у студіях пам’яті (memory studies). Дослідники зазвичай звертають увагу на виробництво пам’яті, а не на те, як воно потім впливає на адресатів. За замовчуванням вважається, що реципієнти схоплюють те ж саме значення, яке заклали “виробники”. Однак це – досить
Вітаємо!
[mc4wp_form id="249"]
