гуманітаристика- сторінка 2

Дволикий портрет героя: метаморфози образу гетьмана Богдана Хмельницького

Ким був для України гетьман Богдан Зіновій Хмельницький? Видатним політиком, що зміг повернути Україні її колишній статус на европейській політичній арені? Бравим полководцем, який зумів збунтовану чернь й перетворити її на військо, яке здобуло переконливі перемоги над Річчю Посполитою? Чи був отим “нерозумним сином” України, який занапастив її майбутнє? Образ
читати...
21.11.2017

Білі плями à rebours: Львів у літературі Польської Народної Республіки та УРСР

Як працює література з пам’яттю місця в умовах цензури? Пропонуємо поглянути на топос Львова у жанровій художній прозі з бінарної перспективи – з погляду польськомовного, і з погляду україномовного письма у пізньорадянський час. В якій уявній географії тогочасні автори розташовували місто? Хто став отим Іншим у їхніх текстах? Як письменникам
читати...
21.10.2017

Оля Гнатюк: “Я ніколи не була кабінетним вченим, склад душі не такий”

“Україна Модерна” запросила до відвертої розмови про життя, науку і громадську діяльність Олю Гнатюк, польську дослідницю в галузі українознавства, перекладачку та популяризаторку української культури, співробітницю Інституту славістики Польської Академії Наук, професорку НаУКМА. Про складні повороти родинної історії, про схильність до математики і про поступове занурення в українську культуру, про тих,
читати...
10.09.2017

Без жупанів, або Наше повернення до Європи. “Україна модерна” започаткувала серію видань “Україна. Європа: 1921–1939”

На VII Міжнародному фестивалі "Книжковий Арсенал", який завершився кілька тижнів тому, відбулася знакова подія — презентація видавничої серії "Україна. Європа: 1921–1939" та книжки Юрія Шаповала "Олександр Шумський. Життя, доля, невідомі документи". Про заплановану серію книжок, присвячених знаковим постатям українського міжвоєнного двадцятиліття розповіла журналістові видання "Дзеркало тижня" Сергієві Махуну одна з
читати...
07.06.2017

Федір Турченко: “Перемога проросійських сил під час Майданів означала би кінець української історіографії. За нас би знову писали у Москві”

Цього разу про історію як науку і про особисту життєву історію говоримо з Федором Турченком – з українським істориком, на чиїх шкільних підручниках виросли перші покоління учнів доби незалежної України. Про те, як партійні гравці спричинилися до написання україноцетричних книжок, про теперішнє дослідження нашого гостя – «Проект.Новоросія», і про те
читати...
28.05.2017

Розширення формату: історія як фах і особистий шлях

“Україна Модерна” запросила низку молодих українських дослідників і дослідниць у галузі історичних наук – авторів сайту “Україна Модерна”, які працюють в наукових установах та вищих навчальних закладах України та Західної Європи, до роздумів про вибір історії як своєї професії, про їхній досвід взаємодії із західною академією та про інституційний розвиток
читати...
24.04.2017

Марсі Шор: “Мій інтерес до Східної Європи у тому, що інтелектуали тут мають живі ідеї, які вони не просто вивчають, але живуть в них”

Цього місяця до розмови запросили Марсі Шор, знану інтелектуалку, яка займається історією ідей Східної Європи. Марсі Шор – професорка європейської культурної та інтелектуальної історії Єльського Університету. Дослідниця розповідає про екзистенційну самотність студентських років, основні тексти про наш регіон, Naturgewalt російського суспільства, і досвід батьківства та спільної праці над текстами в
читати...
29.03.2017

Формули колективної пам’яті на сторінках роману Оксани Забужко “Музей покинутих секретів”

“Музей покинутих секретів” – текст, який намагається говорити про мовчанки історії, про ті епізоди і ситуації, коли історія більше нічого нам не каже. Це роман про пам’ять поколінь – розщепленої, замовчаної, поділеної через брак джерел та (не)проговорювання травм. Важливо було простежити й відчитати, як/чи спрацьовує закладена романісткою метафора гри «у
читати...
17.01.2017

Андреас Каппелер: “Мені залежало на тому, щоб українці були на ментальній карті Європи. Це – мій моральний імператив”

Цього місяця ми запросили до розмови відомого західного історика, який багато років присвятив вивченню українського націоналізму, націєтворення, міжетнічних стосунків, історії Галичини. Про те як вчений “знайшов” Україну у своїх наукових студіях, чому так і не став іноземним кореспондентом у Москві, що вважає зараз своїм частковим професійним програшем і хто є
читати...
02.11.2016

Демонтувати не можна залишити: випадок Степана Тудора

7 вересня 2016 у Львові, згідно ухвали міської ради, демонтували пам’ятник радянському письменнику Степанові Тудору. Випадок зі Степаном Олексюком (Тудором) – це один з тих прикладів, у яких складність риторики і практики декомунізації одразу ж виходить наяв. Чи був Тудор марксистом? Беззаперечно так. Чи був він сталіністом? Беззаперечно ні. Відкрити
читати...
26.09.2016
1 2 3

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях


міжнародний інтелектуальний часопис