Любов Жванко. Видатні поляки і Харків : біографічний словник (1805–1918). Харків : Золоті сторінки, 2018. – 408 с.
Видання опубліковано за підтримки Генерального консульства Республіки Польща у Харкові та Генерального консула пана Януша Яблонського, а також за сприяння Польського інституту в Києві.
Серед поляків, яких доля в різний час пов’язала з Харковом, були: один із фундаторів Польської Держави Ю. Пілсудський, художники Г. Семирадський, Я. Станіславський, Б. Цибіс, В. Сленьдзінський, М. Рузамський, А. Медвей, поет Л. Стафф, військові Р. Трауґутт, Л. Бербецький, Й. Довбор-Мусніцький, науковці І. Данилович, А. Пшеборський, учасник Варшавського повстання Я. Ґордзялковський, єдина жінка серед польських військовополонених, замордована в Катині Я. Левандовська, і ті, хто своєю невтомною працею робив світ пересічних харків’ян більш комфортним, безпечним і прекрасним. Серед останніх – архітектори З. Харманський, Б. Міхаловський, В. Величко та О. Ржепишевський, лікарі Г. Полюта (старший) та В. Франковський, фотограф А. Федецький та композитор К. Горський.
На сторінках Словника уміщено 65 життєписів, по-перше, представників Полонії Харкова і, по-друге, видатних поляків, які на певному етапі свого життя були пов’язні містом. Ступінь їх зв’язку визначається наступним чином: Харків як місце народження, Харків як місце навчання, Харків як період життя і праці, Харків як місце військової служби, Харків як місце заслання, Харків як тимчасовий притулок для біженця Першої світової війни. Хронологічні межі Словника охоплюють період від початку ХІХ ст., коли до міста почали прибувати поляки, і до закінчення Першої світової війни, коли на політичну арену постімперського простору вийшли цілком інші гравці.
Збір матеріалів для Словника здійснено у рамках участі у стипендіальній програмі Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща „Thesaurus Poloniae” (вересень – грудень 2016), координатором якої виступає Міжнародний Центр культури у Кракові Окремі матеріали, дотичні творчості Б. Цибіса, Я. Станіславського та М. Рузамського, зібрано у рамках наукового стажування при Нагороді імені Івана Виговського під патронатом Президента Республіки Польща Анджея Дуди (фундатор Нагороди – Студії Східної Європи Варшавського університету), здійсненого в Університеті Марії Склодовської-Кюрі (Люблін, жовтень – грудень 2017) та Яґеллонському університеті (Краків, січень – березень 2018). Основою Словника стали матеріали із 33 архівів, бібліотек та музеїв.
Запропоноване видання написано науковим стилем з елементами публіцистичного, який дозволив застосувати окремі художні засоби. Тим самим авторка, намагаючись подати інформацію стисло, у концентрованому вигляді, все ж спробувала зробити читання легким та цікавим для широкого загалу, вдихнути «життя» у кожен біографічний сюжет Словника.
Зміст
Список скорочень
Передмова (українською і польською мовами)
Полонія Харкова (1805–1918): окремі аспекти історіографії
Полонія Харкова (1805–1918): штрихи до портрета
Біографічні нариси
Северин Потоцький / Seweryn Potocki herbu Pilawa (1762–1829)
Ян Вітковський / Jan Witkowski (1777–1844)
Ігнатій Данилович / Ignacy Daniłowicz (1787–1843)
Юзеф Єжовський / Józef Jeżowski (1793–1855)
Людвіг Млотковський / Ludwik Młotkowski (1795–1855).
Ґжеґож Гречина / Grzegorz Hreczyna (1796–1840).
Юзеф Коженьовський / Józef Korzeniowski (1797–1863).
Ян Криницький / Jan Krynicki (1797–1838)
Стефан Колумна Віґура / Stefan Kolumna Wigura (?–1841/1854).
Антоній Шагін / Antoni Szagin (1800–1842).
Александер Юліан Міцкевич / Aleksander Julian Mickiewicz (1801–1871).
Альфонс Валицький / Alfons Walicki (1806/1808–1858).
Карл Клаудіуш Вишневський / Karol Klaudiusz Wiśniewski (1805–1863).
Август фон Медвей / Augustyn fon Miedwiej (1814–1870).
Ян Фердинанд Ястржембський / Jan Ferdynand Jastrzębski (1814–1883).
Юзеф Пеховський / Józef Piechowski (1815–1891).
Едвард Фелікс Вінсент Островський /
Edward Feliks Wincenty Ostrowski (1816–1859).
Антоній Роберт Станіславський / Antoni Robert Stanisławski (1817–1883).
Владислав Юрґевич / Władysław Jurgiewicz (1818–1898).
Наполеон Галицький / Napoleon Halicki (1814–1881).
Владислав Франковський / Władysław Frankowski (1819–1895).
Георгій Полюта / Jerzy Poluta (1820–1897).
Лев Ценковський / Leon Cienkowski (1822–1887).
Ромуальд Трауґутт / Romuald Traugutt (1826–1864).
Болеслав Міхаловський / Bolesław Michałowski (1830–1909).
Вінсент Леопольд Слендзінський / Wincenty Leopold Sleńdziński (1837–1909).
Мар’ян Кароль Дубецький / Marian Karol Dubiecki (1838–1926).
Генрік Гектор Семирадський / Henryk Hektor Siemiradzki (1843–1902).
Теодор Опеньховський / Teodor Opęchowski (1854–1914).
Ян Антоній Рапчевський / Jan Antoni Rapczewski (1855–1939).
Сергій Ястржембський / Sergiusz Jastrzębski (1857–1931/1934).
Юзеф Качинський / Józef Kaczyński (1857–?).
Зиґмунт Робак / Zygmunt Robak (1857–1925)
Альфред Люціан Федецький / Alfred Lucian Fedecki (1857–1902).
Едвард Пекарський / Edward Piekarski (1858–1934)
Юліан Пенський / Julian Pęski (1859–1920).
Костянтин Антоній Ґорський / Konstanty Antoni Gorski (1859–1924).
Мар’ян Юзеф Здислав Харманський /
Marian Józef Zdzisław Charmański (1859–1924).
Ян Станіславський / Jan Stanisławski (1860–1907).
Ян Ґордзялковський / Jan Gordziałkowski (1862–1944).
Єжи Броніслав Полюта / Jerzy Bronisław Poluta (1862–1919).
Броніслав Пржевальський / Bronisław Przewalski (1862–1933).
Владислав Кароль Ротгерт / Władysław Karol Rorhert (1863–1916).
Віктор Величко / Wiktor Wieliczko (1864–1923).
Зиґмунт Атаназій Мокржецький / Zygmunt Atanazy Mokrzecki (1865–1936).
Іван Красуський / Jan Krasuski (1865–1937).
Юзеф Довбор-Мусницький / Józef Dowbor-Muśnicki (1867–1937).
Юзеф Клеменс Пілсудський / Józef Klemens Piłsudski (1867–1935).
Антоній Боніфацій Пшеборський / Antoni Bonifacy Przeborski (1871–1941).
Густав (Август) Даниловський / Gustaw (August) Daniłowski (1871–1927).
Станіслав Фердинанд Серковський /
Stanisław Ferdynand Serkowski (1871–1936).
Болеслав Шарецький / Bolesław Szarecki (1874–1960).
Леон Петро Бербецький / Leon Piotr Berbecki (1874–1963).
Юзеф Пожариський / Józef Pożariski (1874–1919).
Вінсент Томашевич / Wincenty Tomaszewicz (1876–1965).
Сергій Борткевич / Sergiusz Bortkiewicz (1877–1952).
Болеслав Яворський / Bolesław Jaworski (1877–1942).
Стефан Ян Чарноцький / Stefan Jan Czarnocki (1878–1947).
Леопольд Генрік Стафф / Leopold Henryk Staff (1878–1957).
Олександр Ржепішевский / Aleksander Rzepiszewski (1879–1930).
Роберт Август Куницький / Robert August Kunicki (1880–1914).
Мар’ян Антоній Рузамський / Marian Antoni Ruzamski (1889–1945).
Болеслав Ярослав Цибіс / Bolesław Jarosław Cybis (1895–1957).
Яніна Моравська / Janina Morawska (1897–1970).
Яніна Антоніна Левандовська /
Janina Antonina Lewandowska (1908–1940).
Додатки
Ілюстрації
Джерела і література
Іменний покажчик
Abstract
Streszczenie
__________________
Любов Жванко – професорка, докторка історичних наук, професорка кафедри історії і культурології, директорка Українсько-польського культурно-освітнього центру Харківського національного університету міського господарства імені О.М.Бекетова. Одна із провідних вітчизняних дослідниць історії біженства, соціальної історії Першої світової війни та Української революції 1917–1921 рр., міграційних процесів у Європі в ХХ–ХХІ ст., історії Полонії на Слобожанщині. Учасниця та ініціаторка низки міжнародних дослідницьких та видавничих проектів, серед яких: «Уся Європа в русі: Велика війна та її біженці 1914–1918» (2014–2017); «Польське біженство в Росії в роки Першої світової війни» (2016), «Перша та Друга світові війни в історії людства (2014–2017). Проходила наукові стажування у провідних університетах Польщі. Авторка багатьох наукових праць, опублікованих в Україні та за кордоном, зокрема книг: «Біженці Першої світової війни: український вимір (1914-1918 рр.)» (Харків, 2012); «Біженство Першої світової війни в Україні. Документи і матеріали» (Харків, 2009). Співавторка низки колективних монографій, зокрема: Intellectuals and World War I. A Central European Perspective, edited by Tomasz Pudłocki and Kamil Ruszała (Krakow: Jagiellonian University Press 2018); «Перша світова війна у фокусі історії (дипломатичні та політичні колізії Великої війни) / Наук. ред. С. С. Троян (Київ, 2016).
