Тамара Гундорова

Тамара Гундорова

літературознавка і культуролог, докторка філологічних наук (1996), членкиня-кореспондентка НАН України (2003). Завідує відділом теорії літератури в Інституті літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України. Асоційована співробітниця Гарвардського Українського дослідницького інституту (з 2010). Коло наукових зацікавлень -  постколоніальні студії, гендерна критика, теорія масової культури, історія української літератури.  Авторка монографій “Транзитна культура. Симптоми постколоніальної травми” (2013); “Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодернізм» (2005; друге видання 2013); «ПроЯвлення Слова. Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація» (1997, друге видання 2009), «Кітч і література. Травестії» (2008), «Франко іне Каменяр» (2006); «Feminamelancholica. Стать і культура в гендерній утопії Ольги Кобилянської» (2002) та ін. Відповідальна редакторка збірників «Теоретичні Reвізії». Викладала як запрошена професорка у Торонтському університеті (Канада), Гарвардському університеті (США), в  Українському Вільному Університеті (Німеччина). Читала лекції в Національному університеті „Києво-Могилянська Академія”, Київському національному університеті ім. Т.Г.Шевченка. Стажувалася в Колумбійському університеті та Гарвардському університеті (США), в університеті Хоккайдо (Японія), університеті Монаша (Австралія). Стипендіатка Програми ім. Фулбрайта (1997, 2009). Президентка Міжнародної асоціації гуманітаріїв (2012-2014). Живе і працює у Києві.

Тамара Гундорова: «Інтелектуал – не той, хто може говорити про все, це той, хто говорить про головні речі»

«Життєписи історії» поповнюються розлогою розмовою з Тамарою Гундоровою – знаною літературознавицею, фахівчинею з української модерної і постмодерної літератури, членкою-кореспонденткою НАН України. Бесіда розгортається навколо перипетій і викликів, які поставали на життєвому шляху ученої, а також інтелектуальних несподіванок та наукових метаморфоз, які вона переживала упродовж своєї професійної кар’єри. Дослідниця розповідає про
13.06.2020

Грабович, якого не знаємо

Цього року одним із претендентів на Шевченківську премію (2016) у галузі літературознавства і мистецтвознавства став знаний учений Григорій Грабович. Та що насправді ми знаємо про доробок дослідника? У статті пропонується аналіз основних методологічних принципів у шевченкознавчих студіях Григорія Грабовича. Ідеться про сформульовані ним концепції національного поета, художній міф, символічну автобіографію
08.12.2015

Постколоніальний роман генераційної травми та постколоніальне читання на Сході Європи

Постколоніальні студії є полем ідеологічної боротьби, де, проявляються свідомі та несвідомі колоніальні й імперські комплекси та пересуди, даються взнаки суб’єктивні преференції дослідника. Поєднання посттоталітарних досліджень з дослідженнями постколоніальними відкриває нові можливості для аналізу способів письма та способів читання, що розгортаються сьогодні на східноєвропейських кордонах Західного світу. Саме тут орієнталізм зустрічається
27.03.2015

Перекодування: новий український кіч

У сучасному світі кіч став усепроникним і всеприсутнім – важко знайти таку сферу, яка була б поза впливами масової культури загалом і кічу зокрема. Він став одним із центральних естетичних понять, навколо якого розгортаються дебати упродовж цілого двадцятого століття. У своїй новій книзі дослідниця представляє український аспект...
29.09.2013

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис