Аґнєшка Матусяк

Аґнєшка Матусяк

професорка Вроцлавського університету, докторка гуманітарних наук, завідувачка Відділу україністики в Інституті слов’янської філології, а також Центру постколоніально-посттоталітарних студій на Філологічному факультеті Вроцлавського університету (Польща). Наукові інтереси: історія російської та української літератури XX століття, постколоніальні, посттоталітарні та ґендернії студії. Авторка монографій «Мотив сну в прозі старших російських символістів. Федір Сологуб» (Вроцлав, 2001), «У колі української сецесії. Вибрані проблеми поетики творчості письменників Молодої музи» (Вроцлав, 2006) та «Химерний Яцків. Модерністський дискурс у прозі Михайла Яцкова» (Львів, 2010). Редакторка томів: «Великі теми культури у слов’янських літературах» (т. VII, VIIІ, IX Вроцлав, 2007, 2009, 2011), «Українські трансґресії ХХ–ХХІ ст.: Звільнити майбутнє від минулого? Звільнити минуле від майбутнього? Культура — Історія — Політика» (Вроцлав–Львів, 2012) та «Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia 1/2013: Між пам’яттю та забуттям. Посткомуністична травма» (Вроцлав, 2013), а також «Перехресні стежки українського маскулінного дискурсу: культура і література XIX–XXI ст.» (Київ, 2014). Шеф-редакторка наукової серії «Вроцлавські посттоталітарні студії», а також наукових часописів «Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia» (Вроцлав) та «Між. Полоністично-українознавчі наукові студії» (Київ-Львів-Вроцлав). Членка наукових комітетів часописів: „Slavica Wratislaviensia” (Вроцлавський університет), „Porównania” (Університет ім. А. Міцкевича у Познані), „Kyiv-Mohyla Arts and Humanities” (Національний університет «Києво-Могилянська академія»), "Проблеми сучасного літературозхнавства" (Одеський національний університет ім. І. Мечникова) та „Університетськи Гуманітарні Студії” (Києвський національний університет ім. Т. Шевченка). Стипендіатка Українського наукового інституту Гарвардського університету (2013). Очільниця міжнародного наукового проекту «Посттоталітарний поколіннєвий синдром у слов’янських літературах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи у світлі постколоніальних студій», за підтримки Міністерства науки вищої освіти Польщі. Живе і працює у Вроцлаві.

«Дивлячись на чужі страждання». Фотосвідчення Голокосту в Бабиному Яру

У книзі «Вийти з мовчання. Деколоніальні змагання української культури та літератури ХХІ століття з посттоталітарною травмою» Аґнєшка Матусяк аналізує фотографії, зроблені німецьким воєнним кореспондентом Йоганнесом Гьоле, що зафіксували жахи розстрілів у Бабиному Яру. Пропонований аналіз виступає доповненням деколоніального посттравматичного наративу українського суспільства та культури ХХІ століття про Голокост, а також
01.03.2021

«Між мертвою індустрією та молодою демократією». Постколоніальний діалог із минулим у прозі Сергія Жадана

В країнах колишнього соціалістичного блоку травма, пов’язана з його розпадом, стала центральною суспільно-культурною проблемою. Письменником, який стало зводить порахунки з такою травмою, є Сергій Жадан - представник першого покоління трансформації. Його творчість можна охарактеризувати як десовєтизаційну спробу „ре–конструкції” духовної біографії своєї генерації. Автор трактує покоління як місце пам’яті, що творить
04.05.2015

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис