Феодосій Стеблій
український історик, джерелознавець, організатор і координатор наукових подій та науково-видавничих проєктів.
Належить до старожилів Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (раніше – Інституту суспільних наук АН УРСР). Свою наукову кар’єру починав під патронатом академіка Івана Крип’якевича, а у зрілому віці упродовж не одного десятиліття був соратником академіка Ярослава Ісаєвича.
Присвятивши кандидатську дисертацію темі селянського руху в Галичині першої половини ХІХ століття, Ф. Стеблій став одним із найавторитетніших дослідників цього періоду в історії краю. Прикметно те, що як історик він вивчає літературні постаті, літературний процес, його взаємозв’язок із процесами суспільно-політичними. Феодосій Іванович належить до тих, хто приділяв немалу увагу дослідженню та актуалізації “Руської трійці”, головно Маркіяна Шашкевича, він є співголовою “Шашкевичівської комісії”.
Феодосій Стеблій був свідком складних процесів львівської інтелектуальної історії, зокрема закриття відділу літератури Інституту суспільних наук у 1975 році, неодноразово розповідав про специфіку праці в установі, яка, по суті, мала би бути ідеологічною базою для радянської влади у Львові. Хоча Феодосій Іванович завжди був плідним автором, його доробок за роки незалежної України суттєво більший, аніж те, що було написано, видано, упорядковано раніше. Ф. Стеблій відомий також як активний організатор низки наукових і культурно-громадських заходів, координатор багатьох науково-видавничих проєктів. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, заслужений працівник культури України.
