Тетяна Журженко

Тетяна Журженко

академічна директорка програм “Україна в європейському діалозі” та “Росія у глобальному діалозі” Інституту наук про людину (Відень). Здобула ступінь кандидата наук з соціальної філософії у Харківському державному університеті у 1993 р., відтак викладала у цьому ж університеті. Співзасновниця і співдиректорка Харківського центру гендерних досліджень (1994-1999). З 2002 р. займається науковою та викладацькою діяльністю у Віденському Університеті на факультеті політичних наук, досліджуючи питання ідентичностей та дискурсів на україно-російському та україно-польському пограниччях. Здобула низку престижних дослідницьких стипендій для наукових стажувань в Інституті Алексантері (Хельсінкі), Лондонському Метрополітанському Університеті, Гарвардському Університеті, Університеті Торонто та Інституті наук про людину (Відень). Сфера наукових зацікавлень охоплює пост-радянські кордони та ідентичності на пограниччях, політику пам’яті у Східній Європі, гендерну політику та фемінізм в Україні. Серед основних публікацій дослідниці – книги Borderlands into Bordered Lands: Geopolitics of Identity in Post-Soviet Ukraine (Stuttgart, 2010)  та Гендерные рынки Украины: политическая экономия национального строительства (Вильнюс, 2008) і низка наукових статей, зокрема  “Memory Wars and Reconciliation in the Ukrainian-Polish Borderlands: Geopolitics of memory from a local perspective” // History, Memory and Politics in Central and Eastern Europe, ed. by Hg. Georges Mink und Laure Neumayer (Basingstoke: Palgrave Macmillan 2013)  та “Yulia Tymoshenko’s Two Bodies” // Women in Politics and Media: Perspectives from Nations in Transition, ed by Maria Raicheva-Stover and Elza Ibroscheva (London: Bloomsbury 2014). Живе і працює у Відні.

Війна і пам’ять в Росії, Україні та Білорусі

Тема Другої світової війни зберігає актуальність для національних наративів України, Росії і Білорусі через масштаб воєнного лихоліття і травматичність того досвіду у цій частині Європи. Нині спостерігаємо тут вибух нових практик, агентів, символів та наративів пам'яті. З відходом останніх живих ветеранів і свідків війни пам'ять про неї переходить з царини
02.02.2018

Вшановуючи голод як геноцид: суперечливі значення меморіалів жертвам Голодомору

У статті розглянуто політичні наслідки визнання Голодомору геноцидом для українського суспільства та міжнародних відносин, а також подано короткий опис нової культури пам’яті Голодомору в Україні, з обговоренням викликів вшановування Голоду як геноциду. Докладний аналіз меморіалів жертвам Голодомору в Києві та Харкові як політичних проектів приводить авторку до роздумів про їх
26.11.2015

«Чужа війна» чи «спільна Перемога»? Націоналізація пам’яті про Другу світову війну на україно-російському прикордонні

У цій статті розглядаються деякі аспекти політики пам’яті на україно-російському прикордонні на прикладі двох сусідніх областей – Харківської й Бєлгородської. Звертаючись до недавніх прикладів політичної інструменталізації історії Другої світової війни, авторка порівнює нові регіональні «культури пам’яті», що формуються...
23.07.2014

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис