Подолання минулого- сторінка 10

У статті схарактеризовано питання організації Голокосту на теренах Закарпаття. Основне джерело дослідження – матеріали Надзвичайної комісії із розслідування злочинів угорсько-німецьких загарбників. Аналізуються свідчення призвідників Голокосту та його сприйняття жертвами. Наголошується, що призвідники, які давали свідчення, були переважно чиновниками середньої та нижчої ланок...

У цьому рецензійному огляді йдеться про нещодавнє україномовне видання книги канадської історикині Доріс Л. Берґен «Коротка історія Голокосту». Які методологічні переваги книги? Яким читачам вона може бути цікавою? Чому може навчити вітчизняних істориків й історикинь? У чому полягають слабкі сторони книги?

У третій частині статті автор включає до розгляду ще один важливий тип радянських «місць пам'яті» про війну – сферу художньої репрезентації. Кінофільми, музичні та літературні твори мали величезний потенціал у конструюванні масових уявлень. Як ромські персонажі зображувалися в «документально-художніх» романах, «пригодницьких» повістях та популярних кінострічках? Аналізуючи соціокультурний контекст, до якого

У другій частині статті розглядається «надводна частина айсберга» радянської культури пам’яті про жертв геноциду ромів – тобто ті документальні відомості про окупаційний період, які радянська влада вважала за потрібне оприлюднювати в публічному просторі. Якими поставали ромські жертви як у регулярних документальних збірках про «звірства німецько-фашистських окупантів», так і в періодичних

Чому попри те, що в Україні формується інклюзивна пам'ять про жертв нацистського режиму, геноцид ромів усе ще залишається на її узбіччі? Значною мірою це наслідки сприйняття та зображення ромів у радянській культурі, а також політики пам’яті про війну. У цій статті досліджується процес формування знань та уявлень про ромських жертв