Подолання минулого- сторінка 9

Стаття ставить питання про відповідальність істориків перед спільнотами, які вони вивчають. Попри те, що певна версія історії була ключовою для намагань Кремля виправдати агресію Росії проти України, дослідники реґіону не зуміли запобігти зловживанню історією.

Пропонуємо Вашій увазі інтерв’ю з українсько-канадським істориком Андрієм Заярнюком. Це відверта розмова про суперечливі позиції багатьох західних істориків та інтелектуалів, які після 24 лютого були схильні більше звинувачувати в тому, що відбувається, Україну й НАТО, але не кремлівський режим.

Коли настане наше «після війни», доведеться вкотре серйозно переосмислювати власне минуле. Проте як з ним бути? Українці залишаються в його полоні. Як нам долати минуле і чи потрібно це робити? Чи допоможе в цьому переосмислення спадку Другої світової війни та подій Голокосту? Як саме потрібно осмислювати складне й неоднозначне минуле?

Пропонуємо вашій увазі розмову з американським істориком Джеффрі Вейдлінгером. Інтерв’ю зосереджено на останній праці вченого, присвяченій єврейським погромам під час Української революції 1917–1921 рр.

Пропонуємо вашій увазі розмову з ізраїльським істориком, дослідником історії радянських євреїв у міжвоєнний період, директором Центру досліджень історії Голокосту в Радянському Союзі (що функціонує при «Яд Вашем») Аркадієм Зельцером.

Чому монета, випущена Національним банком України восени 2021 року до 80-річчя трагедії Бабиного Яру, була позбавлена будь-яких єврейських символів? Як професор Роберт Ленгдон із детективів Дена Брауна міг би розшифрувати цю монету? У чому небезпека тенденції «менше єврейського, більше загальнолюдського» у відображенні Голокосту? Про ці та інші речі, пов’язані з

Пропонуємо вашій увазі розмову з засновницею та співдиректоркою багатонаціональної ініціативи «Українсько-Єврейська Зустріч» (UJE), канадською історикинею Алті Родал. Це розмова про один із фундаментальних проєктів UJE «Спільний історичний наратив». Його присвячено створенню спільної українсько-єврейської історії

Опубліковано відеозапис Міжнародного колоквіуму до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру «Голокост в Україні: історіографічні тенденції, вшанування пам’яті та осмислення злочину». Колоквіум відбувався 28–29 вересня 2021 року. У колоквіумі взяли участь такі провідні дослідники історії Голокосту, як Карел Беркгоф, Дітер Поль та Кай Штруве, Ярослав Грицак та Гелінада Грінченко.

Цю статтю присвячено аналізу особливостей сприйняття Голокосту в м. Рівне. Зокрема проаналізовано співвідношення політичних сил у регіоні наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр., тогочасну тематику публікацій громадсько-політичних часописів, з’ясовано тенденції потрактування подій Другої світової війни представниками місцевих політичних еліт. Останні сприяли реанімації пам'яті рівнян про Голокост.

Представлений матеріал присвячено огляду основних занять VI Літньої школи зі студій Голокосту, організованої Центром перспективних досліджень Голокосту імені Джека, Джозефа і Мортона Манделів Меморіального музею Голокосту США у співпраці з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Українським центром вивчення історії Голокосту