Олександр Гриценко. Декомунізація в Україні як державна політика і як соціокультурне явище. Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України; Інститут культурології НАМ України, 2019. – 320 с.
У монографії проаналізовано сучасний етап процесу декомунізації в Україні, ініційований так званими «декомунізаційними законами» від 9 квітня 2015 р. Стисло оглянуто також попередній вітчизняний досвід декомунізації – як у стихійних її проявах на кшталт «Ленінопаду» зими 2013-2014 років, так і у формі ініційованого указами президента В.Ющенка демонтажу у 2007-2009 роках пам’ятників радянським вождям, причетним до Голодомору. Новий етап цього процесу, більш масштабний і всеохопний, розпочатий навесні 2015 року, проаналізовано з двох методологічно відмінних перспектив – спершу як заходи державної політики (за методологією аналізу публічної політики), потім – як соціокультурне явище, за методологією культурних досліджень, що передбачає розгляд кількох його аспектів – творення/продукування цього явища, його регулювання, споживання/рецепція, його репрезентації в культурній комунікації, а також породжені ним ідентичності.
ЗМІСТ
Вступ
Частина 1. Декомунізація 2015-2018 років як державна політика
1.1. Радянська спадщина в сучасній Україні як проблема політики
1.2. Попередні спроби вирішення проблеми
1.3. Зміст прийнятого політичного рішення
1.4. Можливі альтернативні способи вирішення проблеми
«Лишити все, як було»
Ліберальна альтернатива
Дзен-альтернатива
Радикальна альтернатива
1.5. Оцінювання прийнятого рішення як акту державної політики
Політична здійсненність
Організаційна здійсненність
Результативність
Збалансованість
Ефективність
1.6. Конструктивні висновки з аналізу декомунізації як політики
Частина 2. Декомунізація як соціокультурне явище
2.1. «Виробництво» декомунізації; її «продукти»
2.2. Регулювання декомунізації
2.3. «Споживання» декомунізації
2.4. Репрезентації процесу декомунізації та його дієвців
Позитивні репрезентації
Негативні репрезентації
Ліберальні репрезентації
2.5. Ідентичності дієвців декомунізації
2.6. Стратегічні дилеми декомунізації
2.7. Висновки
Бібліографія
Законодавчі акти з політики пам’яті
Іменний покажчик
Decommunization in Ukraine as a public policy and as a cultural phenomenon (Summary)
Книгу видано в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України.
___________________________
Олександр Гриценко – письменник, науковець, літературний критик, перекладач, публіцист, кандидат технічних наук, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки письменників України. З 1994 року працював в Українському центрі культурних досліджень Міністерства культури України, у 2002-2013 роках – очолював цю установу. Проходив наукові стажування в Університеті штату Пенсильванія (США) як стипендіат Програми ім. Фулбрайта (1997), у Центрально-Європейському Університеті (Будапешт, 2002-2003), у Центрі досліджень Центрально-Східної Європи Ляйпцизького Університету (2008). Автор книжок «Культурна політика: концепції та досвід» (1994), «Своя мудрість. Національні міфології та громадянська релігія в Україні» (1998), «Культура і влада. Теорія і практика культурної політики в сучасному світі» (2000), «Пророки, пірати, політики і публіка. Культурні індустрії та державна політика в сучасній Україні» (у співавт. із В.Солодовником, 2003), «Пам’ять місцевого виробництва. Трансформація символічного простору та історичної пам’яті в малих містах України (Київ, «К.І.С.», 2014). Як редактор-упорядник і основний співавтор підготував колективні праці: «Нариси української популярної культури» (К., УЦКД, 1998), «Культура в законі: стан та проблеми правового регулювання культури в Україні» (К., УЦКД, 1998), «Феномен популізму в пострадянському просторі» (К., УЦКД, 1999), «Герої та знаменитості в українській культурі» (К., УЦКД, 1999), «Багатокультурність і освіта. Перспективи запровадження засад полікуль-турності в системі освіти України» (К., УЦКД, 2001), «Українська культура і європейська інтеграція» (К., УЦКД, 2007).
