Останнім часом досить активно цікавлюся враженнями батьків, які щойно відправили свою дитину до школи. Одне з вражень стосується букварів: виявляється, в них Україна представлена переважно якимись полями та жнивами, конями та коровами, возами та хатинами, словом, усім тим, що має стосунок до сільського життя, й жодним чином не відображає повсякденного досвіду нормальної сучасної дитини. Але чи є сенс вважати це чимось, що має бути орієнтиром, і чого треба прагнути? Для відповіді нескромно пошлюся на власне дослідження майже десятилітньої давнини[1].
Приводом для дослідження стала монографія 1977 року «Комуністичні ідеали та становлення особистості студента»[2]. Вихідним пунктом одного з розділів була теза про залежність навчальної активності студентів від ступеня їхньої поінформованості про кінцеві цілі навчання й усвідомлення шляхів їх досягнення і власних можливостей. В обґрунтування цієї тези наводилося посилання на відомого радянського психолога А. Н. Леонтьєва, який писав, що «в оволодінні навчальними предметами, як і в оволодінні всяким знанням взагалі, так і в оволодінні наукою, – вирішально важливим є те, яке місце в житті людини займає пізнання, чи є воно частиною його дійсного життя або тільки зовнішньою його умовою, нав’язаною ззовні»[3]. Іншими словами, йдеться про уявлення про майбутню професійну діяльність і про цінності взагалі – все це, як доводять автори роботи, впливає, як на спосіб навчальної діяльності, так і на її результати. І перше, і друге я мав можливість дослідити на матеріалі всеукраїнського дослідження студентів[4].
Мені було цікаво порівняти студентів, які до вступу до вишу навчалися у місті («міські») та у сільській місцевості («сільські»). Не є новиною той факт, що шкільна освіта закладає певне ставлення і певні навички навчальної діяльності, які часто відрізняються від тих, які потрібні для успішного навчання у виші. Враховуючи, що шкільна освіта, як і соціалізація в цілому, у міській та сільській місцевості відрізняються, можна припустити, що ці відмінності впливають на стилі навчання, способи навчальної роботи, рівень включеності до неї тощо, а відповідно й на результати навчальної діяльності студентів у виші (успішність).
Успішність студентів у виші може інтерпретуватися як обумовлена, як мінімум, двома групами факторів. По-перше, тим, як визначаються цілі навчання у виші (те, що відноситься до змістовної складової процесу навчання – що хочуть отримати і отримують від навчання), а по-друге, – як проходить процес навчання для тих чи інших студентів. І перше, і друге, визначаються тим, де, у міській або в сільській місцевості, проходило довузівську навчання і соціалізація нинішніх студентів. До першої групи факторів можна віднести цінності нинішніх студентів, орієнтації на роботу після вишу, оцінка життєвих шансів та чинників успіху тощо. Ці цінності виражаються в орієнтаціях на освіту (зокрема, наскільки вона необхідна, якою мірою є чинником майбутньої професійної діяльності, які знання необхідні для майбутньої професійної діяльності, що може дати виш у цьому відношенні тощо). Другу групу факторів умовно можна назвати «стиль навчання» – те, як саме навчаються студенти: які форми навчальної та наукової роботи, стосунки між собою та з викладачами реалізовують та/або віддають перевагу.
Висновки мого дослідження були такими.
«Міські» студенти навчаються загалом дещо краще, ніж «сільські»; останні також частіше відзначають, що стикаються з труднощами при засвоєнні навчального матеріалу. Можна припустити, що існують відмінності у рівні шкільної підготовки між цими групами. Відповідно, традиційна відповідь на таку нерівність – вирівнювання ресурсної забезпеченості сільських шкіл. Що саме по собі непогано, але…
«Сільські» й «міські» студенти по-різному навчаються: останні частіше виступають на семінарах, готують доповіді, беруть участь у дискусіях, намагаються займатися науковою роботою, самостійно шукають інформацію, більш активно користуються іноземними мовами, комп’ютером та інтернетом; «сільські» частіше відіграють у групі роль пасивного учасника, навчальну роботу обмежують переважно обов’язковими завданнями.
Це можна пояснити тим, що «міські» студенти краще уявляють собі, чим вони хочуть займатися після вишу й що їм у цьому відношенні може дати навчання, у свою чергу до 27% «сільських» студентів не мають чітких планів щодо майбутньої діяльності.
Це, очевидно, пояснюється тим, що «сільські» студенти частіше порівняно з «міськими» відповідають, що життєвому успіху сприяють впливові друзі, везіння, наявність зв’язків, тоді як «міські» частіше розраховують на свої ділові якості, професіоналізм, власний інтелект та здібності.
Взагалі, цінності «міських» та «сільських» студентів так само відрізняються. Так, наприклад, «міські» студенти більшою мірою цінують цікаву, творчу роботу, зокрема, ймовірно, тому, що мають ширший вибір роботи у місті та частіше підробляють. У свою чергу, «сільські» більше цінують взаєморозуміння з батьками, для них більш важливо мати добрі стосунки з людьми; цього є вони чекають від бажаної роботи. Також «сільські» студенти частіше зазначають, що майбутня робота має давати можливість добре заробляти, а також в цілому більше оцінюють значимість матеріального статку.
Що ж з цього витікає? Те, що навчальну активність так само, як і багато чого іншого, зумовлюють цінності Gemainschaft’у та Gesselleschaft’у за Ф. Тьоннісом[5]. І, якщо порівнювати результати, традиційне суспільство очевидно програє. Тому вища якість шкільних вчителів, комп’ютери та інтернет, підручники та шкільні автобуси – це, звичайно, добре, але чи достатньо для подолання нерівності?
З одного боку, начебто можна не надто хвилюватися, оскільки загальною тенденцією, і в Україні, зокрема, є урбанізація, але з іншого, повсюди маємо немало тих, кого прийнято називати urban villagers – тих, хто живучи у місті, веде сільський спосіб життя, передусім щодо цінностей[6]. Особисто мені не дуже зрозуміло, що з чим робити, але у будь-якому разі навряд чи слід плекати традиційність через букварі.
[1] Мусиездов А. Различия в стилях обучения между «городскими» и «сельскими» студентами // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. – Харків: Видавничий центр Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, 2006. – С. 420–427.
[2] Коммунистические идеалы и становление личности студента / Под ред. Е.А. Якубы. – Харьков: Издательское объединение «Вища школа», 1977.
[3] Цит. за: Коммунистические идеалы и становление личности студента / Под ред. Е.А. Якубы. – Харьков: Издательское объединение «Вища школа», 1977, с. 67–68.
[4] «Сучасні університети як центри формування майбутньої інтелектуальної еліти українського суспільства», проведеного кафедрою соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна у 2001 році (вибірка складала 1672 особи).
[5] Теннис Ф. Общность и общество. Основные понятия чистой социологии. – СПб. : Издательство «Владимир Даль», 2002.
[6] Gans H. The Urban Villagers: Group and Class in the Life of Italian-Americans. – New York : Free Press, 1962.
