Організатор: Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії; Інститут українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України
Місце проведення: Україна, Львів, Львівський музей історії релігії
Дата: 21-22 листопада 2019 р. (четвер – п`ятниця)
Термін подачі заявок: 15 вересня 2019 р.
Проблема «війна та культура» існує стільки, скільки існує людство. Воно завжди або воювало, або готувалося до військових дій, або відновлювало після них своє господарство. Війна, як міцно вписаний у культуру феномен, ніколи не покидала свідомість людини. Сам її факт був перманентною властивістю світогляду. Думки інтелектуалів щодо ролі війни в житті суспільства розходяться в діаметрально протилежних напрямках. Її сприймають і як «зло, котре знищує найбільш цінне в суспільстві – людей», і як основне джерело духовного багатства людини, натхненницю живопису, літератури, музики, причину зародження в людини високих моральних якостей – співчуття, милосердя, відваги, суспільного обов’язку. Війні також надавалася провідна роль у розвитку науки й техніки тощо. Людська взаємодія у площині «війна – культура» виявляється передовсім у налагодженні ефективної діяльності під час бойових дій (військові тактика і стратегія, організація роботи в тилу та ін.), а також після їхнього завершення, коли суспільство повинно за відносно короткий період відновити втрачене, створити нові культурно-соціальні цінності, заповнити прогалини, спричинені війною.
Культура активно розробляє військову тематику. Військова спрямованість є для неї можливістю прославляння героїв, виховання підростаючого покоління на кращих зразках героїзму, формування в соціумі патріотичних настроїв. Усе це здійснюється через культуру і завдяки їй. У часи війни релігія вчить людей зміцнювати дух, терпіти страждання, жити далі, не нарікаючи на долю, а головне ‒ приймати те, що трапилося. Важливо з’ясувати не тільки те, що приносить війна суспільству загалом, але і як вона трансформується у відчуттях конкретної людини. Позитивні впливи на культуру соціуму, державу часто вступають у конфлікт з інтересами особистого, яке в культурі визнається другорядним.
Ще один фундаментальний аспект феномена «війна і культура» – роль культурного чинника у процесі відбудови мирного життя. Жодні силові, економічні та політично-соціальні заходи не будуть достатніми для вирішення цього завдання, якщо не докласти зусиль для відновлення культурної сфери. Бо лише художня творчість та інші форми культурної діяльності володіють здатністю загоювати травми війни. Відбувається це через творення світу уявного майбутнього життя, перекидання містка над реаліями війни, з її жорстокістю, до реалій мирного існування, з його спокоєм і затишком, відсутністю загроз. Твори мистецтва (живопису, літератури, музики і т. д.) мають величезне значення для всебічного осмислення проблем війни і миру.
Війна кидає релігії кілька викликів, серед яких найскладнішим є вимога діяльної любові до ближніх. Беручи до рук зброю, вірянин робить це, щоб захистити себе і свій народ (родину, спільноту) від зовнішньої агресії. Водночас, згідно з принципами більшості релігій, віруюча людина зобов’язана стежити, аби в її розум і почуття не проникли ненависть і зло. Релігійні засади вимагають встановити межу дозволеної відплати під час війни.
Мета конференції – розглянути війну як виклик для суспільства, дослідити її вплив на розвиток таких сфер соціального життя, як культура та релігія. Предмет дослідження – функціонування й еволюція релігійних і культурних дискурсів у воєнних умовах на території країн Центрально-Східної Європи.
Основні завдання й тематичні напрямки конференції:
- простежити взаємовпливи між культурно-релігійними дискурсами і соціальними конфліктами
- порівняти функціонування культури й релігії в умовах війни та миру;
- вивчити форми вияву релігійності, релігійної ментальності у воєнних умовах;
- окреслити роль культури та релігій у формуванні чи утвердженні національної ідентичності, почуття патріотизму, їхньої актуалізації в час війни;
- дослідити способи зображення війни, формування «воєнних дискурсів» у художній культурі, літературі, образотворчому й музичному мистецтві, кіномистецтві Центрально-Східної Європи;
- проаналізувати культурні виміри щоденного життя, його трансформації у воєнних обставинах.
Тези доповідей, не більше 300 слів (включаючи назву, дослідницькі питання, короткий опис джерел і методів), а також контактні дані та місце праці надсилати за адресою: [email protected].
Форма рефератів: електронний файл (doc, docx, rtf, pdf), макс. 300 слів українською або англійською мовами.
Робочі мови конференції: українська, англійська, польська, російська.
У рамках конференції заплановано екскурсію по Львову та відвідання музеїв міста.
Організаційний комітет:
Орест Малиць, директор Львівського музею історії релігії;
Марія Омельчук, директор Інституту релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії;
Ігор Соляр, директор Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України;
Олександра Киричук, вчений секретар Інституту релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії;Ірина Орлевич, завідувач відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України, науковий співробітник Львівського музею історії релігії; Тарас Пастух, завідувач відділу літератури Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України
Conference «Religious and Cultural Processes in the countries of Central and Eastern Europe: Testing by War»
Organizers: Institute of Religious Studies – a branch of the Lviv Museum of the History of Religion; Ivan Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine
Venue: Ukraine, Lviv, Lviv Museum of the History of Religion
Date: 21-22 November 2019 (Thursday–Friday)
Application deadline: 15 September 2019
The problem of «war and culture» exists as much as humanity exists. It always fought, or was preparing for hostilities, or restored its economy after them. The war, as a phenomenon, firmly embedded in the culture, never abandoned the consciousness of man. This fact itself was a permanent feature of the outlook. The opinions of intellectuals regarding the role of the war in the life of society diverge in diametrically opposite directions. It is also perceived as «the evil that destroys the most valuable in society – people», and as the main source of spiritual wealth of man, the inspiration of painting, literature, music, the cause of the emergence of man of high moral qualities – compassion, mercy, courage, public duty. The war also provided a leading role in the development of science and technology, etc. Human interaction in the plane «war-culture» manifests itself first of all in the establishment of effective activities during combat operations (military tactics and strategy, organization of work in the rear, etc.), as well as after their completion, when society must, within a relatively short period, restore the lost, create new cultural and social values, fill gaps created by the war. Culture actively develops military topics. Military orientation is for her an opportunity to glorify heroes, to educate the younger generation on the best examples of heroism, to form patriotic sentiment in society. All this is done through culture and through its help. In times of war, religion teaches people to strengthen their spirits, endure suffering, live further, without complaining about destiny, and most importantly – to take what has happened. It is important to find out not only what the war brings to society as a whole, but how it transforms into the feelings of a particular person. Positive influences on the culture of society and the state often conflict with the interests of the individual, which in culture is recognized as secondary.
Another fundamental aspect of the phenomenon of «war and culture» is the role of cultural factor in the process of restoring peaceful life. No force, economic, or politico-social measures will be sufficient to solve this problem without making efforts to restore the cultural sphere. Because only artistic creativity and other forms of cultural activity have the ability to heal the trauma of war. This is due to the creation of a world of imaginary future life, the rollover of the bridge over the realities of the war, its cruelty, to the realities of peaceful existence, with its calm, the lack of threats. Works of art (painting, literature, music, etc.) are of great importance for a comprehensive understanding of the problems of war and peace.
The war throws religion a few challenges, among which the most complicated is the requirement of active love for neighbors. Taking up arms, the faithful do this in order to protect themselves and their people (family, community) from external aggression. At the same time, according to the principles of most religions, the believers are obliged to ensure that hatred and evil do not penetrate into their mind and feeling. Religious grounds require the establishment of the limit of the allowed retaliation during the war.
The purpose of the conference is to consider the war as a challenge for society, to explore its impact on the development of such spheres of social life as culture and religion. The subject of the study is the functioning and evolution of religious and cultural discourses in the military environment in the countries of Central and Eastern Europe.
Main tasks and thematic directions of the conference:
- to trace the interplay between cultural-religious discourses and social conflicts
- to compare the functioning of culture and religion in conditions of war and peace
- to study the forms of manifestation of religiosity, religious mentality in military conditions
- to outline the role of culture and religions in the formation or consolidation of national identity, the feeling of patriotism, their actualization during the war;
- to explore the ways of representing the war, the formation of «military discourses» in artistic culture, literature, visual and musical art, cinema of Central and Eastern Europe;
- to analyze the cultural dimensions of everyday life, its transformation in military circumstances.
Abstracts of reports, no more than 300 words (including name, research questions, brief description of sources and methods), as well as contact details, name and place of work should be sent to the address: [email protected].
Working languages of the conference: Ukrainian, English, Polish, Russian.
Form of abstracts: electronic file (doc, docx, rtf, pdf), max. 300 words in Ukrainian or English.
Within the framework of the conference, are planned a tour of Lviv and visits to the city’s museums.
Organizational committee:
Orest Malyts, Director of the Lviv Museum of the History of Religion;
Maria Omelchuk, Director of the Institute of Religious Studies – a branch of the Lviv Museum of the History of Religion;
Ihor Soliar, Director of the Ivan Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine;
Oleksandra Kyrychuk, Scientific Secretary of the Institute of Religious Studies – a branch of the Lviv Museum of the History of Religion;
Iryna Orlevych, Head of the Department of Modern History of Ukraine of the Ivan Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Research Fellow of the Lviv Museum of the History of Religion; Taras Pastukh, Head of the Department of Ukrainian Literature of the Ivan Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine.
