(Де)монтаж пам’яті - Архів- сторінка 2

Студії про пам’ять, забуття, меморіалізацію

Дволикий портрет героя: метаморфози образу гетьмана Богдана Хмельницького

Ким був для України гетьман Богдан Зіновій Хмельницький? Видатним політиком, що зміг повернути Україні її колишній статус на европейській політичній арені? Бравим полководцем, який зумів збунтовану чернь й перетворити її на військо, яке здобуло переконливі перемоги над Річчю Посполитою? Чи був отим “нерозумним сином” України, який занапастив її майбутнє? Образ
читати...
21.11.2017

Торгсин: шлях до забуття

Iсторія Торгсину - приклад радянської політики “примусової амнезії”. Одразу після ліквідації системи радянська влада мінімізує поширення інформації про неї i закриває доступ до торгсинівських документів. Oчевидці якнайменше розповідали про пережите, хвилюючись про безпеку cвою та рідних. Oдна з найпотужніших золотовалютних організацій країни швидко перетворилася на щось невідоме i нереальне. Лише
читати...
20.06.2017

Втрачена і віднайдена батьківщина кримських татар: нарація образу історичної території

У ХХ ст. Крим був ареною масового насильства, найстрашнішим лихом стала депортація близько 200 тисяч кримських татар. Відтак кримські топоніми змінили на російські, книги кримськотатарською нищили, мечеті перетворили на кінотеатри, склади і будинки культури, цвинтарі сплюндрували... будь-які згадки про кримських татар були табуйовані. Та жертви геноцидів поділяються на тих, котрі
читати...
17.05.2017

Комунізм як музейний експонат: радянська спадщина – об’єкт політики пам’яті в Україні

Переломним у музеєфікації комунізму в Україні можна вважати 1990 р., коли з’являються музеї, що заявили основні теми і показали больові точки представлення радянського спадку. Історія музейної репрезентації радянського досвіду вирізняється перенесенням уваги на деталі. Яку ауру залишає по собі радянська спадщина на віддалі 20+ років по тому? Які опції чутливості
читати...
15.04.2017

Чи є вихід? Війни пам’яті у пострадянській Україні в порівняльній перспективі

Цей текст – приклад прагматичного підходу до невирішеної в Україні проблеми війн пам’яті. Авторка переконує, що навіть у суспільстві, розділеному пам’яттю про конфлікти минулого, можна вибудувати єдину національну ідентичність. Дослідниця оперує поняттям конкуруючих режимів пам’яті та чотирма типами мнемонічних діячів, як їх визначили у своїй недавно запровадженій класифікації Ян Кубік
читати...
21.03.2017

Про Другу світову війну та Подолання минулого: пам’ятання і забуття

Пам'ять про Другу світову війну з одного боку є дзеркалом суспільних процесів минулого і сьогодення, а з іншого є приводом для спекуляцій з минулим: постійне викреслювання та повертання міту Великої Вітчизняної війни до офіційного дискурсу; присвоєння звання Героя України політичним діячам Другої світової одним президентом та відкликання його наступним; постійний
читати...
20.02.2017

Формули колективної пам’яті на сторінках роману Оксани Забужко “Музей покинутих секретів”

“Музей покинутих секретів” – текст, який намагається говорити про мовчанки історії, про ті епізоди і ситуації, коли історія більше нічого нам не каже. Це роман про пам’ять поколінь – розщепленої, замовчаної, поділеної через брак джерел та (не)проговорювання травм. Важливо було простежити й відчитати, як/чи спрацьовує закладена романісткою метафора гри «у
читати...
17.01.2017

Протистояння навколо минулого, або пам’ятники Леніну в Центральній Україні

Демонтаж пам’ятників Леніну в центральній Україні розтягнувся на чверть століття. Чи усунення тоталітарного символа і справді може стати точкою прощання із системою і міфом, що його породили? Як сталося, що у містах обласного значення та районних центрах бронзові Леніни почасти «незримо», але й небезконфліктно простояли аж до “ленінопаду” під захистом
читати...
25.12.2016

Обробка пам’яті про комуністичні часи в новочасних польських музеях

Усупереч офіційній політиці пам’яті останнього десятиліття, дослідники проблеми діагностують три образи Польської народної республіки (ПНР) у сучасній колективній пам'яті поляків: позитивно-ностальгійний, критичний і нейтральний. Які емоції і досвіди повсякдення стоять за цими образами? Яка їх пропорція? Як вони узгоджуються між собою? Як змінюються від покоління до покоління і як музеєфікуються
читати...
17.11.2016

Незнання як зворотний бік політики пам’яті

Питання рецепції пам’ятників (та й рецепції історії взагалі) досить мало досліджене у студіях пам’яті (memory studies). Дослідники зазвичай звертають увагу на виробництво пам’яті, а не на те, як воно потім впливає на адресатів. За замовчуванням вважається, що реципієнти схоплюють те ж саме значення, яке заклали “виробники”. Однак це – досить
читати...
20.10.2016

Демонтувати не можна залишити: випадок Степана Тудора

7 вересня 2016 у Львові, згідно ухвали міської ради, демонтували пам’ятник радянському письменнику Степанові Тудору. Випадок зі Степаном Олексюком (Тудором) – це один з тих прикладів, у яких складність риторики і практики декомунізації одразу ж виходить наяв. Чи був Тудор марксистом? Беззаперечно так. Чи був він сталіністом? Беззаперечно ні. Відкрити
читати...
26.09.2016
1 2 3

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях


міжнародний інтелектуальний часопис