Художня література та військові паради. Лубочні картинки та ілюстрації в книжках, календарях і періодиці. Тексти дум та агітаційних листівок. Ікони, релігійні твори, молитви, панахиди, паломництва. Усні спогади, співи, театральні постановки, публічні читання. Історія популяризації історичного знання – оповідь не лише про дидактичну літературу та шкільництво. Цей нарис – про різні
Статті
Останнє опубліковане на сайті
3-4 вересня у м. Рівне відбулася щорічна конференція «Євреї в етнічній мозаїці українських земель», організована «Центром дослідження міжетнічних відносин Східної Європи» (Харків) у співпраці з «Центром студій політики пам'яті та публічної історії «Мнемоніка» (Рівне) за підтримки організації «Українсько-єврейська зустріч» (Канада) та «Центру Леоніда Нєвзліна» з вивчення російського та східноєвропейського єврейства
На початку осені «Україна Модерна» запросила до розмови Вадима Ададурова – одного із найвідоміших українських дослідників наполеонівської Франції, зокрема походу Наполеона в Росію 1812 року. Учений розповідає про дитячу зацікавленість історичними романами та обрання фаху історика, траєкторії росту та академічну кар'єру, досвід співпраці з провідними дослідниками історії наполеонівської Франції, роботу
В колективній пам'яті призвідниці Голодомору часто постають як маргінальні особи: "відьми", садистки, п'янички, ласі на чуже ледащі жінки або розпусниці. Ким насправді були жінки, дії яких призвели до смерті односельців? Згідно з архівними джерелами, переважна більшість призвідниць на рівні села були колгоспницями, комсомолками, ланковими, рідше заступниками голів колгоспу, рахівницями або
Видавнича серія «Україна. Європа – 1921-1939» на Форумі видавців у Львові
У щоденному потоці політичних та соціальних перетворень важко відганяти від себе думку про те, що ми живемо у темні часи. Арендт говорить що навіть у найтемніші з часів ми маємо зберігати надію знайти бодай трохи світла – воно не у концептах та теоріях, але у житті та діяльності окремих людей.
У перші дні після нападу нацистської Німеччини на СРСР радянське НКВД вбило кілька тисяч в’язнів, яких утримували у в’язницях Львова та інших міст. Хоча про цю трагедію не раз писали, та доглибно її не досліджували: чимало суперечностей існує у питанні про число жертв та їх локалізацію. Скільки саме тюрем було
Наукові дебати з історичних та демографічних питань висвітлення Голодомору 1932-1933
Ми живемо у світі термінових новин де у будь-який момент наша повсякденна рутина може бути порушена віддаленою подією. Події відіграють центральну роль у тому як особистості та суспільства переживають власне буття. Навіть моменти які жоден з нас не може оминути (народження, любов, смерть або війна) частіше за все стають несподіванкою.
6–10 серпня 2018 р. у м. Рівному відбулася літня школа зі студій пам’яті «Як міста (не)пам’ятають». Організатор події Центр “Мнемоніка”. Участь у літній школі взяли учасники й учасниці, що представляли вищу школу, громадські організації, музеї та ЗМІ. Серед лекторів/ок школи - представники й представниці різних наукових дисциплін: історії, соціології, політології
Вітаємо!
[mc4wp_form id="249"]
